КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ВАНТАЖІВ, СКОЄНИХ НЕПОВНОЛІТНІМИ З РУХОМОГО СКЛАДУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Кудлай Павло Олександрович

УДК 343.985

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ
РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ВАНТАЖІВ, СКОЄНИХ НЕПОВНОЛІТНІМИ З РУХОМОГО СКЛАДУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Іщенко Андрій Володимирович
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України

Київ – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………...……………………………….4
РОЗДІЛ 1
Криміналістична характеристика крадіжок вантажів, скоєних
неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту ……….…..11
1.1. Сучасне розуміння криміналістичної характеристики злочинів …...11
1.2. Способи скоєння крадіжок ……………………………………………34
1.3. Слідова картина та особа злочинця скоєння крадіжок ……………..63
Висновки до 1-го розділу …………………………………………………….…81
РОЗДІЛ 2
Особливості порушення кримінальної справи. Типові слідчі ситуації
при розслідуванні крадіжок вантажів на залізничному транспорті ……85
2.1. Особливості порушення кримінальної справи . …………………….85
2.2. Типові слідчі ситуації та основні напрямки розслідування
крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми ……………………………...97
2.3. Висування слідчих версій та планування розслідування ………….119
Висновки до 2-го розділу ………………………………………………….143
РОЗДІЛ 3
Особливості проведення окремих слідчих дій по справах про
крадіжки вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу
залізничного транспорту …………………………………………………….147
3.1. Особливості проведення початкових слідчих дій ……………...147
3.2. Діяльність слідчого з виявлення та усунення причин та
умов, що сприяють скоєнню неповнолітніми крадіжок вантажів
з рухомого складу залізничного транспорту ………………………….200
Висновки до 3-го розділу ………………………………………………..….....209
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...212
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..219
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..231

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БЗПВ Боротьба зі злочинними посяганнями на вантажі;
ВОРХ Воєнізована охорона.
ДНДЕКЦ Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
ЗПП Запірно-пломбувальний пристрій;
КК Кримінальний кодекс;
КПК Кримінально-процесуальний кодекс;
ЛВ Лінійний відділ;
ЛУ Лінійне управління;
МВС Міністерство внутрішніх справ;
НДЕКЦ Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
ОВС Орган внутрішніх справ;

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку нашого суспільства характеризується корінною зміною у всіх сферах його життєдіяльності. Перехід до ринкових відносин, виникнення нових політичних та соціально-економічних зв’язків викликали зміни в усіх верствах населення, вплинули на традиційні системи соціальних та культурних цінностей.
Негативні явища, викликанні прийняттям не завжди продуманих, поспішних рішень в політиці та економіці, призвели до зниження життєвого рівня людей, росту безробіття та злочинності. В умовах поляризації прибутків населення та його окремих груп, підвищення ролі грошей в житті суспільства у розкрадачів все більший інтерес викликають залізничні перевезення, що привертають увагу злочинців різноманітністю, високою вартістю, відносною доступністю та високою ліквідністю окремих видів вантажу.
З іншого боку, серед криміналістичних публікацій важко знайти ґрунтовні роботи з цієї проблематики. Окремі моменти протидії крадіжкам вантажів висвітлювалися на сторінках таких дисертацій: Кушнір Г.А. «Розслідування розкрадань вантажів при контейнерних перевезеннях залізничним транспортом», Вишня О.В. «Виявлення та розслідування викрадань вантажів на залізничному транспорті на основі методів і засобів вагового контролю», Пиріг І.В. «Теорія і практика використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті». Але зазначені дослідження були присвячені лише дотичним проблемам, проводилися досить давно і не розкривають, звичайно, багатьох сторін цієї ситуації.
Виходячи з вищевикладеного, обрана тема є актуальною і потребує поглибленого вивчення та докладного дослідження за викладеним планом.
Для розробки криміналістичної характеристики та встановлення особливостей розслідування крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту, автор використав фундаментальний доробок вчених криміналістів України: Аленіна Ю. П., Антонова К. В., Бахіна В. П., Берназа В.Д., Варфоломеєвої Т. В., Весельського В. К., Волобуєва А. Ф., Галагана В.І., Гончаренка В. Г., Журавля В.А., Іщенка А. В., Карпова Н. С., Кириченка О.А., Клименко Н. І., Колесніченка О. Н., Коновалової В. Є., Корж В. П., Костицького М. В., Котюка І. І., Кузьмічова В. С., Лисенка В. В., Лисиченка В.К., Лук’янчикова Є. Д., Лукашевича В. Г., Матусовського Г. А., Орлова Ю. Ю., Погорецького М.А., Салтевського М. В., Сегая М. Я., Снігерьова О.П., Стахівського С.М., Тищенка В. В., Удалової Л. Д., Фрідмана І.Я., Шепітька В. Ю. та інших, а також вчених-криміналістів близького зарубіжжя: Авер`янової Т. В., Бєлкіна Р. С., Вінберга А. І., Возгріна І. О., Грамовича Г.І., Дулова А. В., Ейсмана О. О., Зуєва Є. І., Іщенка Є. П., Іщенка П.П., Махова В. І., Ратінова О.Р., Селіванова М. О., Сорокотягіна І. М., Строговича М. С., Шиканова В. І., Шляхова О. Р. та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Комплексної програми профілактики злочинів на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 20 грудня 2006 року та тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2004-2009 роки, затвердженої наказом МВС України № 755 від 05 липня 2004 року. Дисертація відповідає планам проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007-2010 рр. Тема зареєстрована Координаційним бюро Академії правових наук України (реєстраційний № 673, 2007 р.).
Мета і завдання дослідження полягає в розробці теоретичних засад та методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розслідування та попередження крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту, скоєних неповнолітніми, а також подальше удосконалення діяльності правоохоронних органів.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:
- конкретизувати криміналістичну характеристику розкрадань вантажів на залізничному транспорті;
- розробити основи криміналістичної характеристики викрадань вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту;
- встановити способи скоєння крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту, що використовують неповнолітні;
- класифікувати способи скоєння крадіжок вантажів неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту;
- окреслити слідову картину, що формується при скоєнні неповнолітніми розкрадань вантажів з рухомого складу залізничного транспорту;
- охарактеризувати чинники, що впливають на скоєння неповнолітніми зазначених видів злочинів;
- висвітлити особливості особи неповнолітніх, що скоюють зазначені види злочинів;
- виділити типові слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі розслідування, окреслити типові слідчі версії та основні напрямки розслідування крадіжок вантажів;
- розглянути основні положення організації та тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні даної категорії злочинів;
- встановити причини та умови, що сприяють скоєнню даного виду злочинів, та визначити ефективні засоби по їх запобіганню.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в діяльності правоохоронних органів при розслідуванні крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту.
Предмет дослідження – криміналістична характеристика та особливості розслідування крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.
Так, застосовувався порівняльно-правовий метод під час аналізу думок науковців та практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів (розділ 1). При встановленні способів скоєння та приховування даної категорії злочинів та особливостей слідової картини застосовувались формально-логічний метод та методи системно-структурного та статистичного аналізу (розділ 1). Під час дослідження особи злочинця та інших елементів криміналістичної характеристики застосовувались методи порівняння, типологічний, кількісного і якісного аналізу (розділ 1). Метод аналізу та синтезу – при розробці структури криміналістичної характеристики, визначенні кола обставин, що підлягають доказуванню під час розслідування, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертації (розділ 2). При обґрунтуванні висновків з позиції законів формальної логіки застосовувався логіко-юридичний метод, методи індукції та дедукції при конкретизації понять та категоріального апарату дослідження, конструюванні вихідних посилок, виділення типових слідчих ситуацій та завдань розслідування (розділ 2), аналогії – встановленні подібностей в ознаках та властивостях технологій злочинної діяльності та в її механізмі, а також в методах і прийомах розслідування (розділ 3). Для аналізу й узагальнення емпіричної бази (кримінальних справ та результатів анкетування) використовувався статистичний метод (розділи 1,2,3).
Правову базу дослідження складають Конституція України, Закони України та постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, міжнародні договори, ратифіковані Україною, конвенції, угоди, укази президента України, декрети та постанови Кабінету Міністрів України, Постанови пленуму Верховного Суду України, Кримінальний кодекс України, кримінально-процесуальний кодекс України та інші нормативно-правові документи України, що регулюють суспільні відносини у сфері попередження, розкриття та розслідування злочинів, відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти, інструктивні документи МВС України.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є монографії, підручники та навчальні посібники, збірники наукових статей, матеріали періодичної преси, що відносяться як до науки криміналістики, так і до кримінального права, кримінального процесу, юридичної психології, кримінології, соціології, теорії ОРД, передовий досвід криміналістів як близького, так і далекого зарубіжжя.
Емпіричну базу дослідження складають результати анкетування 113 співробітників органів дізнання, 125 слідчих і 98 експертів-криміналістів транспортної міліції; вивчення 250 кримінальних справ, розслідуваних слідчими Лінійних управлінь на Південно-Західній, Придніпровській та Донецькій залізницях МВС України на транспорті за період з 1996 по 2009 рр.; аналіз зведених статистичних даних «Про результати службової діяльності науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ України» за 1999-2009 рр. При підготовці дисертації використовувався власний досвід практичної роботи на посаді слідчого СВ ЛВ на ст. Ясинувата УМВС України на Донецькій залізниці з 2006 по 2007 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведеним дослідженням сформульовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які у своїй сукупності мають значення для науки та практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести:
вперше:
- розроблені основи криміналістичної характеристики злочинів, скоє-них неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту;
- розкрита слідова картина, що формується при скоєнні неповнолітніми розкрадань вантажів з рухомого складу залізничного транспорту;
- висвітлені способи скоєння крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту, що використовують неповнолітні;
- охарактеризовані чинники, що впливають на скоєння неповнолітніми зазначених видів злочинів;
дістало подальшого розвитку:
- розкриття змісту загальної криміналістичної характеристики викрадань вантажів з рухомого складу залізничного транспорту;
- висвітлення особливостей особи неповнолітніх, що скоюють зазначені види злочинів;
- систематизація способів скоєння крадіжок вантажів неповнолітніми із рухомого складу залізничного транспорту;
- уявлення про типові слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі розслідування злочинів зазначеної категорії;
- положення про типові слідчі версії та основні напрямки розслідування крадіжок вантажів;
Удосконалено:
- тактика проведення окремих слідчих дій при розслідуванні крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту;
- окремі положення щодо можливостей профілактики розкрадань вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати дослідження застосовуються у: навчальному процесі – під час проведення семінарських ті практичних занять та використання при вивченні курсу криміналістики (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів Департаменту освіти і науки МВС України від 09.06.2009 р.); правозастосовній діяльності – при розробці методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності слідчих підрозділів (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у діяльність Головного Слідчого Управління МВС України від 28.05.2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ, представлена й обговорена на її засіданнях.
Основні теоретичні висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, були оприлюднені на науково-практичній конференції 7 грудня 2007 року «Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судо-чинства», м. Київ; Міжнародній науково-практичній конференції 24 листопада 2006 року «Криміналістичні та процесуальні проблеми, що виникають під час проведення слідчих дій», м. Донецьк; Науково-практичній конференції 3 квітня 2009 року «Засади кримінального судочинства та їхня реалізація в законотворчій діяльності», м. Київ; Загальноуніверситетській підсумковій науково-теоретичній конференції, присвяченої Дню науки 15 травня 2009 року «Актуальні проблеми сучасної юридичної науки: наука і практика», м. Київ; Науково-практичній конференції 16 жовтня 2009 року «Криміналістика у протидії злочинності», м. Київ.
Публікації. Основні положення дисертації відображені у п’ятьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також у п’ятьох тезах наукових доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку й вимогам ВАК України і складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменувань) і додатків. Загальний обсяг дисертації 241 сторінку, обсяг основного тексту – 218 сторінок, список використаних джерел – 16 сторінок, додатки – 7 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження з проблеми крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту дозволяє зробити такі висновки:
1. Криміналістична характеристика крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту повинна не лише давати об'єктивне уявлення про злочин, але й вказувати на його ознаки, що є відправними для методики, тобто отримувати інформацію про обстановку, в якій крадіжка була скоєна; предмет злочинного посягання; спосіб (дії з підготовки, саме здійснення і приховування злочину); відомості, наявні в перевізних документах; механізм слідоутворення і особу злочинця.
2. Як показує аналіз практики розслідування справ даної категорії, на вибір злочинцями конкретного способу скоєння злочину впливають чинники об'єктивного і суб'єктивного характеру. До об'єктивних слід віднести: а) особливості обстановки і місця скоєння злочину; б) час скоєння злочину; в) предмет злочинного посягання, його якісні та кількісні ознаки; г) наявність знарядь злочину; ґ) можливість здійснення підготовчих дій; д) наявність співучасників; е) ступінь захищеності та охорони вантажу від злочинного посягання; є) конструктивні особливості об'єктів рухомого складу; ж) можливість здійснення дій із приховування крадіжки; з) спосіб проникнення на об'єкт залізничного транспорту. Чинниками суб'єктивного характеру є: а) наявність у злочинця професійних знань і досвіду скоєння крадіжок; б) службове положення злочинця і його відношення до роботи на залізниці; в) фізичний стан і психологічні особливості особи злочинця; г) знання ним правил перевезення вантажів, організації роботи різних служб залізничного транспорту (комерційної, вантажної та ін.), технологічного процесу роботи станції.
Для створення методики розслідування справ даної категорії доцільно розробити класифікацію способів вчинення крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту щодо класифікацій усередині його основних елементів, тобто всередині способів підготовки, безпосереднього скоєння крадіжок вантажів і приховування даних злочинів.
3. Аналіз вивчених нами кримінальних справ дозволяє зробити висновки про те, що предметом злочинного посягання в 39% випадків є штучні вантажі (промтовари, продукти харчування, розфасовані винні, горілчані вироби і тому подібне), в 26% – частини автотранспортної і сільськогосподарської техніки, в 17% – наливні (спирт, бензин, газ, нафта, масло і тому подібне), в 12% – насипні вантажі (зерно, вугілля, каміння і тому подібне) і в 6% - навалювальні (ліс, пиломатеріали, сортовий прокат і т.п.). Таким чином, з вагонів і контейнерів викрадається 47% вантажу, з платформ і напіввагонів – 37%, а з цистерн -16% від викраденого вантажу.
Для організації розшуку викраденого майна, відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином, принципове значення мають кількісні та якісні ознаки не лише предмету посягання, але і супутніх об'єктів (упаковки, тари).
4. Специфіка розслідування розкрадань вантажу визначається за відстанню перевезення від пункту передачі вантажу для транспортування до місця виявлення крадіжки, часом виявлення розкрадання, видами транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажу. Як показав аналіз вивчених кримінальних справ, місце скоєння крадіжки в 79% випадків не збігається з місцем її виявлення. Часто вони знаходяться за багато сотень і навіть тисяч кілометрів один від одного. Тому виявлення крадіжки на станції призначення, сортування вантажу або на проміжних станціях ще не свідчить про те, що саме в цьому місці було скоєння злочину.
Проведені нами дослідження свідчать, що розкрадання вантажу здійснюються в таких місцях: на проміжних станціях - в 36,8% випадках; на ділянках перегонів, постах, роз'їздах - 20,3%; на станціях навантажування, формування (відправлення) рухомого складу -19,3%; на станціях прибуття вагонів - 17,9%; у інших місцях - 5,7% випадків.
Час скоєння крадіжки вантажів працівниками залізниці обумовлений робочим (службовим) поняттям часу (протягом зміни або після неї), частиною технологічного процесу перевезення і стадією перевізного процесу. Вибір часу скоєння крадіжок вантажів особами, не пов'язаними по роботі із залізничним транспортом, обумовлений його астрономічним поняттям.
5. Встановити маршрут і час проходження рухомого складу, найбільш вірогідні місця крадіжки вантажу, а також виявити коло осіб, які могли бути причетні до крадіжки вантажу з рухомого складу, допоможе вивчення перевізних документів, а також акту загальної форми, комерційного акту, деяких облікових книг та інших документів.
6. Аналіз практики розслідування кримінальних справ вказаної категорії дозволяє зробити висновки, що найбільш типові сліди виявляються там, де вантаж знаходився до його розкрадання (у рухомому складі), або в місцях, де вантаж був виявлений після скоєння злочину, а також на предметах злочинного посягання (самому вантажі, його тарі та упаковці).
Результати досліджень показали, що найбільша кількість слідів фіксується на підлозі, стінах і стелі рухомого складу - 26,4% випадків; на ділянці залізничної станції - 17,3; на ділянці залізничної колії (перегону) - 10,4; на пломбах і закручуваннях - 21,1; на вантажі, його тарі та упаковці -24,8%.
7. У 62,6% випадків крадіжки здійснюються працівниками залізничного транспорту, оскільки скоєння даного виду злочинів вимагає знання хоча б елементарних правил перевезення вантажів і опломбування об'єктів рухомого складу.
Сучасний технологічний процес більшості вантажних і сортувальних станцій побудований таким чином, що в одночасній обробці рухомого складу і вантажу беруть участь різні служби. У таких умовах скоїти одному крадіжку вантажу на крупній станції дуже складно. Тому в криміналістичній характеристиці крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту важливе значення мають відомості щодо скоєння злочину групою осіб. Аналіз вивченої кримінальної практики показав, що в 27,3% випадків крадіжок вантажів з рухомого складу суб'єктом злочину є одна особа, а в 72,7% - група з двох і більше осіб.
8. Вивчення практики розслідування крадіжок вантажів дає можливість класифікувати слідчі ситуації, що виникають при цьому:
а) слідчі ситуації початкового етапу розслідування:
- є ознаки, що вказують на скоєння злочину, проте відсутні відомості про осіб, що скоїли крадіжку, і не виявлений вантаж, але відомий вагон (контейнер), з якого він був викрадений. Залежно від місця виявлення нестачі дана ситуація поділяється на дві групи. До першої слід віднести ситуації, коли нестача виявлена в комерційно справному вагоні (контейнері), а до другої - коли нестача виявлена у вагоні (контейнері), що знаходився в комерційно несправному стані (з комерційним браком);
- є ознаки, що вказують на скоєння злочину, особи, що підозрюються в скоєнні крадіжки вантажу, затримані; відомий вагон (контейнер), з якого вантаж був викрадений, але він не виявлений;
- є ознаки, що вказують на скоєння злочину; виявлений викрадений вантаж, проте немає відомостей про осіб, що скоїли крадіжку, і невідомий вагон (контейнер), з якого вантаж був викрадений;
- є ознаки, що вказують на скоєння злочину, є відомості про осіб, що скоїли крадіжку, відомий вагон (контейнер), з якого вантаж був викрадений, але він не виявлений і особи не затримані;
- є ознаки, що вказують на скоєння злочину, особа, що підозрюється у здійсненні крадіжки, затримана, виявлений вантаж і відомий вагон (контейнер), з якого він був викрадений.
б) слідчі ситуації подальшого етапу розслідування:
- встановлені всі співучасники крадіжки, і лише деякі з них визнали свою провину в скоєному злочині;
- встановлені всі співучасники крадіжки, кожен з них заперечує свою причетність до скоєного злочину;
- встановлені всі співучасники, проте є початкові дані про скоєння групою інших злочинів;
- встановлені всі співучасники крадіжки, і кожен з них сприяє слідству.
Методика розслідування на подальшому етапі матиме особливості якщо:
а) злочинець повністю визнав свою провину і надав розгорнені свідчення про скоєний злочин.
Аналіз практики розслідування крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту показує, що в даній слідчій ситуації слід говорити про її різновиди. Поділ на слідчі ситуації допоможе слідчому краще організувати процес доведення.
Окремі слідчі ситуації:
- обвинувачений визнав провину за наявності у слідчого досить повного об'єму даних, необхідних для доведення всіх обставин і епізодів злочинної діяльності обвинуваченого;
- обвинувачений визнав провину за відсутності у слідчого досить повного об'єму даних, необхідних для доведення всіх обставин і епізодів злочинної діяльності обвинуваченого;
- обвинувачений визнав провину, проте слідчий володіє інформацією, що вказує на свідомо неправдиві свідчення обвинуваченого з приводу його надуманої причетності до скоєного злочину;
б) злочинець частково визнав свою провину, відкидаючи яку-небудь частину обвинувачення;
в) злочинець свою участь у злочині повністю заперечує.
- Окремі слідчі ситуації:
- обвинувачений, заперечуючи свою провину, приводить аргументи в свій захист та пред’являє алібі;
- обвинувачений, заперечуючи свою провину, відмовляється свідчити і відповідати на запитання за наявності переконливих і вельми повних доказів винності.
9. Аналіз наукових робіт і практики розслідування крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту свідчить, що типові версії, викладені як в спеціальній літературі, так і в матеріалах розслідування конкретних кримінальних справ, не завжди є досить систематизованими. На нашу думку, певній типовій слідчій ситуації повинна відповідати група типових версій при плануванні розслідування крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту.
Так, при отриманні первинної інформації про злочин в умовах першої слідчої ситуації слідчий висуває, як правило, типові версії про причини нестачі, що утворилася, можливих суб'єктів злочину, стан ЗПУ, пломб, закручувань і справності вагону (контейнера), в якому виявлена нестача вантажу. Крім того, висуваються версії залежно від того, коли була виявлена нестача, і чи збігається місце скоєння злочину з місцем його виявлення.
У тих слідчих ситуаціях, коли є ознаки, що вказують на скоєння злочину, але немає відомостей про осіб, що скоїли крадіжку, або коли є відомості про осіб, що скоїли крадіжку, але особа не затримана, особлива увага приділяється визначенню бази свідка.
При побудові версій у другій і четвертій слідчих ситуаціях необхідно враховувати професійні, вікові, психологічні та інші властивості злочинця. Знання характеру злочинця, його фізичного стану, способу життя, звичок, злочинних та інших зв'язків дозволить зробити висновок про вірогідні канали і способи реалізації викраденого, а також місцях і способах приховування матеріальних цінностей, що, у свою чергу, сприятиме швидкому і ефективному пошуку злочинця і викраденого.
Дії слідчого в даних слідчих ситуаціях мають бути направлені на отримання інформації про місце знаходження викраденого вантажу і визначення можливих місць його приховування і реалізації.
В умовах третьої слідчої ситуації дії слідчого мають бути направлені на встановлення відправника і одержувача виявленого вантажу, а також на виявлення осіб, причетних до його розкрадання. Типові версії в даній ситуації мають свої особливості залежно від того, де був виявлений вантаж.
Висунення версій в умовах п'ятої слідчої ситуації розслідування направлене на розширення доказової бази у справі. Версії висуваються, як правило, для того, щоб визначити поведінку суб'єкта злочину, в час і після скоєння злочину, а також ступінь організованості групи, винність конкретних осіб. Типові версії в даній ситуації висуваються в залежності тому, де було затримано особу.
10. При розслідуванні крадіжок вантажів з рухомого складу залізничного транспорту доцільно поряд із загальним та індивідуальними планами розслідування використовувати допоміжні засоби планування: схеми структури злочинної групи, злочинних зв'язків співучасників, документообігу, руху товарно-матеріальних цінностей; структури технологічного процесу обробки вагонів і вантажу; картки на обвинувачених з вказівкою інкримінованих кожному епізодів злочину, наявність доказів та ін.; список зв'язків обвинувачених; звідний план роботи але декільком кримінальним справам та ін.
11. Встановлення особливостей застосування окремих слідчих дій у справах про крадіжки вантажів з рухомого складу залізничного транспорту робить можливим систематизувати їх таким чином:
- на початковому етапі розслідування проводяться такі слідчі дії, як огляд місця події, місця виявлення викраденого вантажу і прилеглих територій; вилучення; огляд документів; допит свідків; допит підозрюваних; обшук; призначення експертиз;
- на подальшому етапі розслідування найбільш типовими слідчими діями є допит обвинувачених; очна ставка; пред'явлення для впізнання; перевірка показань на місці.
Запропоновані рекомендації щодо тактики проведення окремих слідчих дій обумовлені етапами розслідування і сучасними вимогами законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. Р. С. Белкина. – М., 2000. – 990 с.
2. Аленин Ю. П. Некоторые вопросы взаимодействия следователя и су-дебного медика при осмотре места происшествия и в ходе судебно-медицинского исследования трупа / Ю. П. Аленин, Н. Н. Шульга // – Криминалистика и судебная экспертиза: Респ. междувед. научн. – ме-тод. сб. – К., Лыбидь, 1990. – Вып. 41. – С. 34–39.
3. Артамонов И. И. Методологические аспекты криминалистической ха-рактеристики / И. И. Артамонов // Криминалистическая характеристика преступлений – М. : ВИИПиПП, 1984. – 66 с.
4. Арцишевский Г. В. Выдвижение и проверка следственных версий [Текст] / Арцишевский Г. В. – М. : [б. и.], 1978. – 104 с.
5. Баев О. Я. Криминалистическая тактика : понятие и система / О. Я. Баев // Актуальные вопросы правоведения : Информационные материалы. – Ека¬теринбург : Изд-во УрО РАН, 1992. – С. 80–85.
6. Баев О. Я. Криминалистическая тактика и уголовно-процессуальный закон / О.Я. Баев. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1977. – 114 с.
7. Баев О. Я. Тактика следственных действий / О. Я. Баев. – Воронеж : НПО «МОДЭК», 1995. – 224 с.
8. Баженов Н. Л. Борьба с хищениями грузов на железнодорожном транспорте : Метод. пособие / Н. Л. Баженов – М.,1983. – 270 с.
9. Баранов Н. Н. Краткое руководство по проведению первоначальных следственных действий и оперативно-розыскных мероприятий по де-лам о кражах грузов из подвижного состава железнодорожного транспорта [Текст] / Баранов Н. Н., Фирсов Е. П. – М. : [б. и.], 1981. – 111 с.
10. Баранов Н. Н., Фирсов Е. П., Леонов Н. И. Осмотр места происшествия по делам о кражах грузов из вагонов и контейнеров [Текст] / Н. Н. Баранов, Е. П. Фирсов, Н. И. Леонов. – М. : [б. и.], 1978 – Вып.№8. – 20 с.
11. Басалаев А. Н., Гуняев В. А. Криминалистическая характеристика преступления (общее понятие и практическое значение) / А. Н. Басалаев, В. А. Гуняев // Методика расследования преступлений (общие положения): Материалы науч. - практ. конф. (г. Одесса, ноябрь 1976 г.) – М., 1976. – С. 97–100.
12. Бахин В. П. Понятие и виды следственной ситуации / В. П. Бахин // Методика расследования отдельных видов преступлений. – К., – 1988. – С. 118–123.
13. Бахін В. П. Тактика допиту / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – Навч. посібник. – К., НВТ Правник, 1997. – 64 с.
14. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Р. С. Белкин – Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА) – М., 2001. – 240 с.
15. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы: От теории – к практике / Р. С. Белкин. – М., Юрид. лит., 1988. – 173 с.
16. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики / Р. С. Белкин. – М., 1978. – Т. 3. – 527 с.
17. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики / Р. С. Белкин. – Т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М., Акад. МВД СССР, 1979. – 408 с.
18. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. / Р. С. Белкин // Т. 1. Общая теория советской криминалистики. – М., 1977. – 340 с.
19. Белкин Р. С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : Изд-во ВШ МВД СССР, 1970. – 130 с.
20. Белкин Р. С. Модное увлечение новое слово в науке? (Еще раз о кри-миналистической характеристике преступления) / Р. С. Белкин, И. Е. Быховский, А. В. Дулов // Соц. законность. – 1987. – №9. – С. 56–58.
21. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики / Р. С. Белкин // Учебное пособие. – Волгоград : Изд-во ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
22. Біленчук П. Д. Криміналістика : Підручник / П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко. – К. : Атіка, 2001. – 544с.
23. Быков В. М. Криминалистическая характеристика групповых преступлений / В. М. Быков // Криминалистическая характеристика преступлений. – М., 1984. – 85 с.
24. Быков В. М. Психологические аспекты взаимодействия следователя с органом дознания / В. М. Быков. – Омск., 1976. – 42 с.
25. Быховский И. Е., Глазырин Ф. В., Питерцев С. К. Допустимость такти¬ческих приемов при допроси : Учеб. Пособие/ И. Е. Быховский, Ф. В. Глазырин, С. К. Питерцев. – Волгоград : BCШ МВД СССР, 1989. – 48 с.
26. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / А. Н. Васильев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 72 с.
27. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. – М., Юрид. лит, 1976. – 200 с.
28. Васильев А. Н., Карнеева Л. М. Тактика допроса при расследовании пре ступлений / А .Н. Васильев, Л. М. Карнеева. – М. : Юрид. лит., 1970. – 208 с.
29. Весельський В. К. Криміналістична характеристика злочинів / В. К. Весельський // – Право України. – 2001. – №5. – С. 112 – 114.
30. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організа-ційні і тактичні аспекти) / В. К. Весельський. – Монографія. – К., НВТ Правник – НАВСУ, 1999. – 126 с.
31. Виноградов И. В., Кочаров Г. И., Селиванов Н. Л. Экспертизы на предварительном следствии/ И. В. Виноградов, Г. И. Кочаров, Н. Л. Селиванов. – М. : Госюриздат, 1959. – 216 c.
32. Винокуров С. И. Криминалистическая характеристика преступления, ее содержание и роль в построении методики расследования конкретного вида преступлений / С. И. Винокуров // Методика расследования преступлений. Общие положения : Материалы научно-практической конференции (г. Одесса, ноябрь 1976 г.). – М., 1976. – С. 101–104.
33. Власенко В. Г. Криминалистическая классификация преступлений и установление доказательств/ В. Г. Власенко //Теория и практика кри-миналистики и судебной экспертизы. – Саратов, 1987. – Вып 6. –
С. 134–139.
34. Возгрин И. А. Криминалистическая методика расследования преступлений / И. А. Возгрин. – Минск : Вышэйш. шк., 1983. – 215 с.
35. Возгрин И. А. О соотношении следственных ситуаций и алгоритмов расследования преступлений / И. А. Возгрин // Вопросы профилактики преступлений. – Л. : Высшее политическое училище МВД СССР, 1977. – С. 60–67.
36. Возгрин И. А. О структуре методик расследования отдельных видов преступлений / И. А. Возгрин // Вопросы теории и практики борьбы с преступностью. – Л. : Изд-во ВПУ МВД СССР, 1974. – С. 74–84.
37. Возгрин И. А. Принципы методики расследования отдельных видов преступлений / И. А. Возгрин. –Л., 1977. – С. 67–70.
38. Волобуєв А. Ф. Загальні положення криміналістичної методики : Лекція / А. Ф. Волобуєв. – Х. : Ун-т. внутр. справ, 1996. – 36 с.
39. Волобуєв А. Ф. Тактика допиту : Лекція / А. Ф. Волобуєв. – Х., Ун-т внутр. справ, 1997. – 28 с.
40. Воробьева И. Б. Взаимодействие следователя с контролирующими органами в борьбе с преступностью / И. Б. Воробьева, В. В. Степанов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – 110 с.
41. Герасимов И. Ф. К вопросу о следственной ситуации / И. Ф. Герасимов // Следственная ситуация. – М., 1986. – С. 6–11.
42. Герасимов И. Ф. Криминалистическая тактика и следственные ситуа-ции / И. Ф. Герасимов // Теоретические проблемы криминалистической тактики : Межвузовский сборник научных трудов. – Свердловск, 1981. – С. 13–18.
43. Герасимов И. Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследования / И. Ф. Герасимов // Методика расследования преступлений (общие положения) : Материалы, науч. - практ. конф. – М., 1976. – С. 93–97.
44. Герасимов И. Ф., Драпкин Л. Я. Криминалистика: Учебник / Под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М., Высшая школа, 1994. – 420 с.
45. Гончаренко В. Г. Експертиза у судовій практиці / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К., Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
46. Густов Г. А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений / Г. А. Густов // Криминалистическая характеристика пре ступлений : Сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 45–46.
47. Давлетов А., Войт В. Институт подозрения нуждается в совершенство¬вании / А. Давлетов, В. Войт // Законность. – 1996. – № 7. – С. 26.
48. Долгова А. И., Дьяков С. В. Организованная преступность / А. И. Долгова, С. В. Дьяков. – М. : Юрид. лит., 1989. – 352 c.
49. Драпкин Л. Я. Общая характеристика следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин // Следственная ситуация. – М., 1985. – С. 10–25.
50. Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуацій / Л. Я. Драпкин. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1987. – С. 24–25.
51. Драпкин Л. Я. Понятие и классификация следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин // Следственные ситуации и раскрытие преступлений. // Науч. труды Свердл. ин-та – Свердловск, 1975. – Вып. 41. – С. 25–35.
52. Драпкин Л. Я. Предмет доказывания и криминалистическая характеристика преступлений / Л. Я. Драпки // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. – Свердловск, 1978. – С. 11–18.
53. Драпкин Л. Я. Структура и функции первоначальных следственных действии в методике расследования преступлений / Л. Я. Драпки // Методика расследования преступлений. Общие положення : Материалы научно-практической конференции (г. Одесса, ноябрь 1976 г.). – М., 1976. – С. 85–89.
54. Драпкин Л. Я. Структура процесса планирования расследования и система плановых решений / Л. Я. Драпки // Версии и планирование расследования. Межвузовский сборник научных трудов. – Свердловск, 1985. – С. 64–70.
55. Драпкин Л. Я., Долинин В. Н. Тактика отдельных следственных действий / Л. Я. Драпкин, В. Н. Долинин // Следователь : (Теория и практика деятельности). – Екатеринбург, 1994. – 32 с.
56. Драпкин Л. Я., Уткин М. С. Понятие и структура способа совершения преступления / Л. Я. Драпкин, М. С. Уткин // Проблемы борьбы с преступностью. Сборник научных трудов. – Омск : Изд-во Ом. ВШМ МВД СССР, 1978. – С. 129–134.
57. Дулов А. В. Криминалистика [Текст] : учебное пособие / ред. Дулов А. В. – Минск : НКФ "Экоперспектива", 1996. – 415 с.
58. Егоров В. Л. Осмотр места происшествия при хищении грузов на железнодорожном транспорте / В. Л. Егоров. – Волгоград, 1992. – 115 с.
59. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 338 с.
60. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / В. Ф. Ермолович. – Мн., Амалфея, – 2001. – 304 с.
61. Ермолович В. Ф., Ермолович М. В. Построение и проверка версий. / В. Ф. Ермолович, М. В. Ермолович. – Мн.: «Амалфея», 2000. – 176 с.
62. Ефимичев С. П. Следственные действия. Тактические и психологичес-кие особенности. / С. П. Ефимичев – Волгоград, 1984. – С.108–161.
63. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 1999 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К., – 2000.
64. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2000 року / Департамент інформаційних технологій МВС України. – К., – 2001.
65. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2001 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2002.
66. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2002 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2003.
67. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2003 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2004.
68. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2004 року / Департамент інформаційних технологій МВС України, – К., – 2005.
69. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2005 року / Департамент інформаційних технологій МВС України – К., – 2006.
70. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2006 року / Департамент інформаційних технологій МВС України – К., – 2007.
71. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2007 року / Департамент інформаційних технологій МВС України – К., – 2008.
72. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2008 року / Департамент інформаційних технологій МВС України – К., – 2009.
73. Єдиний звіт про злочинність на території України за 12 місяців 2009 року / Департамент інформаційних технологій МВС України – К., – 2010.
74. Жбанков В. А. Тактика следственного осмотра. / В. А. Жбанков – М., 1992. – 45 с.
75. Журавель В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис ...канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. „Уголовный процесс, криминалистика, судебная экспертиза” / В. А. Журавель. – Харьков, 1983. – 17 с.
76. Закатов А. А. Психологические особенности тактики производства следственных действий с участием несовершеннолетних. / А. А. Закатов – Волгоград, 1979. – 96 с.
77. Закатов А. А. Тактика допроса и очной ставки / А. А. Закатов // Криминалистика. – Волгоград, 1994. – Т. 2. – 345 с.
78. Закатов А. А. Тактика допроса при расследовании преступлений, совершаемых организованными группами / А. А. Закатов, С. И. Цветков. – М., 1996. – 106 с.
79. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р., - № 565-ХІІ.
80. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. – № 2135-ХІІ.
81. Зеленецкий B. C. Доследственные ситуации в советском уголовном процессе / В. С. Зеленецкий // Следственная ситуация. – М., 1985. – С. 30–33.
82. Зуйков Г. Г. Методологическое значение изучения способов соверше-ния преступлений // Криминалистика / Под ред. проф. Р. С. Белкина,
Г. Г. Зуйкова. – М., 1969. – Т. 1. – 376 с.
83. Зуйков Г. Г. Поиск преступников по признакам способов совершения преступлений./ Г. Г. Зуйков. – М., ВШ МВД СССР, 1970. – 46 с.
84. Зуйков Г. Г. Развитие криминалистического учения о способе совершения преступления и проблема способа сокрытия преступления /
Г. Г. Зуйков // Повышение эффективности расследования преступле-ний. – Иркутск : Изд-во Ирк.ГУ, 1986. – С. 46–61.
85. Ищенко А. В., Ищенко Н. Д., Иерусалимов И. А. Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью / А. В. Ищенко, Н. Д. Ищенко, И. А. Иерусалимов – Киев : НТВ «Правник» - НАВСУ, 1997. – 60 с.
86. Ищенко А. В., Матвиенко В. В. Криминалистическое обеспечение ме-тодики расследования отдельных видов пре ступлений : учебно-справочное пособие / А. В. Ищенко, В. В. Матвиенко – Одесса, 1999. – 112 с.
87. Ищенко П. П. Микрообъекты в следственной и экспертной практике / П. П. Ищенко // Лекция. ВСШ МВД СССР. – Волгоград, 1987. – 37с.
88. Іщенко А. В., Ієрусалімов І. О., Удовенко Ж. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів : Навч. посібник. / А. В. Іщенко, І. О. Ієрусалімов, Ж. В. Удовенко – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.
89. Іщенко А. В., Красюк І. П., Матвієнко В. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів / А. В. Іщенко, І. П. Красюк, В. В. Матвієнко. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, Державний Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, 2002. – 211 с.
90. Каневский Л. Л. Расследование и профилактика преступлений несове-ршеннолетних / Л. Л. Каневский – М., 1982. – 112 с.
91. Карагодин В. Н. Соотношение сокрытия и способа совершения пре-ступления / В. Н. Карагодин // Государство и право в системе социального управления. – Свердловск, 1981. – С. 109–112.
92. Клименко Н. І. Огляд місця події при розслідувані окремих видів злочинів: Наук. – практ. посібник / за ред. Н. І. Клименко. – К., Юрінком Інтер, 2005. – 216 с.
93. Клочков В. В. Криминалистическая характеристика преступлений: состояние и перспективы исследований / В. В. Клочков // Сборник научных трудов. – М., 1984. – 106 с.
94. Князев В. А., Мозговой П. П. Методика расследования и раскрытия хищений грузов на железнодорожном транспорте : Учеб. Пособие / В. А. Князев, П. П. Мозговой. – Горький : Горьк. высш. школа МВД СССР, 1977. – 106 с.
95. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України. Навчальний посібник / Є. Г. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 576 c.
96. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования от-дельных видов преступлений: Текст лекции / А. Н. Колесниченко. – Х., Юрид. інститут. – 1976. – 28 с.
97. Комарков В. С. Тактика допроса / В. С. Комарков. – Харьков : Харьковский юридический институт, 1975. – 66 с.
98. Коновалова В. Е. Теоретические основы следственной тактики / В. Е. Коновалова. Автореф. дисс.... докт. наук. – Харьков, 1966. – 30 с.
99. Коновалова В. Е., Колесниченко А. Н. Теоретические проблемы криминалистической характеристики / В. Е. Коновалова, А. Н. Колисниченко // Криминалистическая характеристика преступлений. – М., 1984. – С. 15–19.
100. Коновалова В. Є. Проблеми логіки і психології у слідчій тактиці / В. Є. Коновалова. – Xарків : Вид-во Харків. ун-ту, 1965. – 140 с.
101. Корноухов В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений как учение о деятельности преступника : (Сущность и понятийный аппарат) / В. Е. Корноухов // Доказывание по уголовным делам. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та., 1986. – С. 80–90.
102. Котов Е. Н. Некоторые особенности организации и планирования расследования краж грузов на железнодорожном транспорте / Е. Н. Котов // Деятельность органов внутренних дел в условиях построения правового государства. – Минск, 1995. – С. 28–31.
103. Криминалистика / Под ред. проф. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М., 1994. – 86 с.
104. Криминалистика / Под ред. проф. И. Ф. Крылова. – Л., 1976. – 592 с.
105. Криминалистика / Под ред. Филиппова А. Г., Волынского А. Ф. – М. : Спарк, 2000. – 687 с.
106. Криминалистика : (Актуальные проблемы) / Под ред. Е. И. Зуева. – М. : Юрист, 1988. – 78 с.
107. Криминалистика : Учебник / Под ред. проф. Р. С. Белкина. – М. : Норма – Инфра-М, 1999. – 990 с.
108. Криминалистика : Учебник / [Александров А. И., Басалаев А. Н.,
Бежан-Бек В. Л. и др.]; Под ред. Т. А.Седовой;
А. А.Эксархопуло; Санкт-Петербург. гос. ун-т, Юрид. фак.. – СПб. : Лань, 2001. – 925с.
109. Криминалистика : Учебник / Под ред. И. Ф. Пантелеева и
Н. А. Селиванова. – М. : Юрид. лит., 1988. – 670 с.
110. Криминалистика : Учебник / Под ред. Н. П. Яблокова. – М. : БЕК, 1995. – 708 с.
111. Криминалистика : Учебник / Под ред. Р. С. Белкина. – М. : Юридическая литература, 1986. – 544 с.
112. Криминалистика : Учебник для высших юридических учебных заведений. / Под ред. А. Г. Филиппова и А. Ф. Волынского. – М. : Издательство «СПАРК», 1998.– 543 с.
113. Криміналістика : Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
114. Криміналістика : Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / В. М. Глібко, А. Л. Дудніков, В. А. Журавель та ін.; за ред. В. Ю. Шепітька. – К., Видавничий Дім Ін Юре, 2001. – 684 с.
115. Кудлай П. О. Висування слідчих версій та планування розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті / П. О. Кудлай // Наше право. – 2009. – № 2. – С. 117–120.
116. Кудлай П. О. Висування слідчих версій та планування розслідування у справах про крадіжки вантажів, учинених неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту / П. О. Кудлай // Актуальні проблеми сучасної юридичної науки : наука і практика : тези загальноуніверситетської підсумкової наук.-теорет. конф., присвяченої Дню науки [текст] / за ред. О. М. Джужі. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2009. – С. 35–36.
117. Кудлай П. О. Деякі особливості проведення слідчих дій з неповноліт-німи / П. О. Кудлай // Криміналістика у протидії злочинності : Тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року). Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. – К. : «Хай-Тек Прес». – 2009. – С. 372–375.
118. Кудлай П. О. Криміналістична характеристика злочинів, скоєних неповнолітніми / П. О. Кудлай // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій діяльності : Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 3 квітня 2009 року). Видання присвячене пам’яті професора А.Я. Дубинського. – К. : Атіка. – 2009. – С. 613–615.
119. Кудлай П. О. Особливості порушення кримінальної справи по крадіжкам вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту / П. О. Кудлай // Наше право. – 2009. – № 3. – С. 89 – 92.
120. Кудлай П. О. Попередження крадіжок вантажів / П. О. Кудлай // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 11. – С. 43–46.
121. Кудлай П. О. Слідчі дії на стадії порушення кримінальної справи / П. О. Кудлай // Криміналістичні та процесуальні проблеми, що вини-кають під час проведення слідчих дій : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 24 листопада 2006 року. – Донецьк : ООО Норд Комп’ютер. – 2006. – С. 289–291.
122. Кудлай П. О. Способи скоєння неповнолітніми крадіжок вантажів на залізничному транспорті / П. О. Кудлай // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 6. – С. 160–163.
123. Кудлай П. О. Тактичні операції та комбінації при проведенні слідчих дій на подальшому етапі розслідування крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту / П. О. Кудлай // Кримський юридичний вісник. – Сімферополь, 2010. – Вип. 1 (8), Ч. II. – С. 106–114.
124. Кудлай П.О. Розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті / П.О. Кудлай // Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства : Матеріали наук.-практ. конф.
(м. Київ, 7 грудня 2007 р.) / Ред. кол. : О.М. Джужа, М.В. Бочка-рьов, С.М. Стахівський та ін. – К. : Київський нац. ун-т внутр. справ. – 2008. – С. 83–84.
125. Кудрявцев В. Н. Способ совершения преступления и его уголовно-правовое значение / В. Н. Кудрявцев // Сов. гос-во и право. – 1957. – № 8. – С. 60–61.
126. Кузьмічов В. С., Прокопенко. Г. І. Криміналістика. Навчальний посібник / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 368 c.
127. Куликов В. И. Организованная преступность / В. И. Куликов // Криминалистика : Расследование преступлений в сфере экономики. – Н.Новгород, 1995. – С. 24–32.
128. Куранова Э. Д. Об основных положениях методики расследования отдельных видов преступлений / Э. Д. Куранова // Вопросы криминалистики. – М. : Госюриздат, 1962, № 6 - 7. – С. 152–166.
129. Лавров В. П. Сущность и основные черты способов совершения пре-ступлений / В. П. Лавров // Криминалистическая сущность, средства и методы установления способов сокрытия следов преступлений. – М., 1987. – С. 145–149.
130. Ларин A. M. От следственной версии к истине / А. М. Ларин – М. : "Юридическая литература", 1976, – 97 с.
131. Ларин A. M. Следственные действия (определение понятия, термино-логия) Текст. / A. M. Ларин // Оптимизация расследования преступле-ний: Сборник научных трудов. – Иркутск, 1982. – С. 92–101.
132. Лисенко Б. В. К вопросу о способе сокрытия преступлений / Б. В. Лисенко // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. Межвузовский научный сборник. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1976, – Вып. 1. – С. 48–53.
133. Лисенко В. В. Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції на етапі реалізації матеріалів оперативно-розшукової діяльності та порушення кримінальної справи / В. В. Лисенко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – №24. – С. 30–36.
134. Лузгин И. М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений / И. М. Лузгин // Криминалистическая характеристика преступлений : Сб. научных трудов. – М., 1984. – С. 25–30.
135. Лузгин И.М. Планирование расследования / И.М. Лузгин. – М., ВШ МООП, 1962 – 40 с.
136. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий: Учеб. пособие / В. Г. Лукашевич. – К., НИИ РИО КВШ МВД СССР, 1989. – 88 с.
137. Лукьянчиков Е. Д. Особенности криминалистического анализа информации о преступлениях, совершенных несовершеннолетними. /
Е. Д. Лукьянчиков // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 44. – К. : Лыбидь, 1992. – С. 24–29.
138. Лукьянчиков Е. Д. Особенности расследования преступлений несовершеннолетних / Е. Д. Лукьянчиков. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990. – 51 c.
139. Лукьянчиков Е. Д., Письменный Д. П. Разрешение органами внутренних дел заявлений и сообщений о преступлениях несовершеннолетних / Е. Д. Лукьянчиков, Д. П. Письменний. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1987. – 66 с.
140. Маркидонова Н. И. Криминалистический анализ способов совершения краж из подвижного состава железнодорожного транспорта / Н. И. Маркидонова // Актуальные вопросы государства и права в современный период. – Томск, 1994. – С. 221–226.
141. Миньковский Г. М., Тузов А. П. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних / Миньковский Г. М., Тузов А. П. – К. : Политиздат Украины, 1987. – 215 c.
142. Митрохина З. И. Первоначальные следственные действия