Криміналістична профілактика злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ 12
1.1. Питання загальної теорії профілактики правопорушень………….12
1.2. Поняття криміналістичної профілактики та її місце в системі криміналістики……………………………………………………………….......34
1.3. Види і форми криміналістичної профілактики…………………….44
Висновки до 1 розділу………………………………………………….....56

РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОТРИМАННЯМ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ 58
2.1. Розвиток і становлення криміналістичної характеристики злочинів, її структура та значення.………………………………………………………..58
2.2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів………………………………..73
2.3. Причини, умови та обстановка, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів…………….......95
Висновки до 2 розділу…………………………………………………..112

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОТРИМАННЯМ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ…………………………………………………...115
3.1. Поняття методики криміналістичної профілактики і класифікація її заходів і методів …………………….……………………………………….…115
3.2. Заходи та методи виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів.………………………………………………………………………...123
3.3. Заходи та методи усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів…………………………………….……………………………….…..146
Висновки до 3 розділу..………………………………………………….160

ВИСНОВКИ 162
ДОДАТКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210

ВСТУП

Основною ознакою правової держави є забезпечення сталого правопорядку насамперед шляхом підвищення рівня правової культури громадян, здійснення діяльності, спрямованої на профілактику злочинів. Особливого значення набуває забезпечення ефективного контролю за дотриманням законів у галузі економіки, оскільки саме її стабільний стан дає можливість державі забезпечити належний рівень життя населення та мати гідне місце на світовій арені.
Злочини у банківський сфері, пов’язані з незаконним отриманням банківських кредитів, є одним з елементів загальної картини дестабілізації економіки країни. Спостерігається тенденція збільшення кількості таких злочинів. Статистичні зведення МВС України свідчать, що у 2005 р. було виявлено 3523 злочинів, пов’язаних зі сферою банківської діяльності (20 % з них – це злочини, пов’язані з незаконним отриманням банківських кредитів), у 2006 р. виявлено 3365 таких злочинів, а в 2007 р. – 3183 (питома вага злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, складає, відповідно, 25% та 29%).
Банківський бізнес в усьому світі є однією з найважливіших галузей економіки. Будучи високотехнологічним він найбільшою мірою є сприйнятливим до змін, що відбуваються як на макро-, так і мікрорівні. Як свідчить практика, подібні зміни пов’язані з інтернаціоналізацією кредитних установ і ринків, що посилюється, вдосконаленням банківського законодавства і сучасних комп’ютерних технологій, підвищенням рівня конкуренції, появою на фінансових ринках нових банківських продуктів і послуг.
Банки відіграють роль своєрідної «кровоносної системи» економіки, тому важливо, щоб банківська система держави функціонувала без перебоїв, стабільно та ефективно. Від її стійкого розвитку багато в чому залежать успішність економічної діяльності підприємств і організацій, спокій та упевненість громадян у збереженні їх заощаджень.
Кредитний ризик є найбільш суттєвою складовою банківських загроз, оскільки більшість банківських банкрутств зумовлено непродуманою політикою банку у сфері ризиків і неповерненням позичальниками кредитів. Неповернення банківських кредитів призводить до підвищення відсоткової ставки банківського кредиту, а високі відсотки за користування кредитними коштами гальмують розвиток малого та середнього бізнесу. Неповернення кредитів у великих розмірах становить загрозу виникнення фінансових криз.
Для вітчизняних банків ця проблема є дуже актуальною, оскільки показники простроченої та сумнівної заборгованості за їх кредитними портфелями у два-три рази перевищують рівень аналогічних показників банків розвинених країн. Тому питання управління банківським кредитним ризиком, від своєчасного розв’язання яких залежать ефективність діяльності кожного конкретного банку і стабільність функціонування всієї банківської системи країни в умовах, що склалися, набувають першорядного значення.
Одним із засобів розв'язання проблем кредитного ризику є попередження злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів. Оскільки попереджувальна діяльність не існує без профілактики, то сьогодні існує необхідність розробки теоретичних та практичних рекомендацій щодо криміналістичної профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, що передбачає не тільки визначення загальних положень криміналістичної профілактики, але й розгляд криміналістичної характеристики, її елементів, а також розробку методики профілактики, тобто системи методів і криміналістичних рекомендацій щодо профілактики таких злочинів.
Дослідження проблем криміналістичної профілактики висвітлено у працях вітчизняних та зарубіжних учених-криміналістів, серед яких: Г.А. Аванесов, І.А. Алієв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, А.Ф. Волобуєв, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, В.С. Зеленецький, В.Ф. Зудін, Г.Г. Зуйков, Н.С. Карпов, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, Н.І. Клименко, В.С. Кузьмічов, В.О. Ледащев, О.М. Литвак, В.К. Лисиченко, Ф.А. Лопушанський, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, Г.М. Міньковський, О.Б. Сахаров, М.В. Салтевський, І.Я. Фрідман, П.В. Цимбал, В.М. Шевчук, В.Ю. Шепітько, А.С. Шляпочніков, М.П. Яблоков та інші.
Дослідженнням злочинності у сфері економіки, у тому числі й у банківський сфері, приділяли увагу в своїх працях О.П. Бущан, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, С.П. Голубятников, О.В. Горбачов, Г.А. Густов, Л.Я. Драпкін, М.К. Каминський, Н.І. Клименко, О.В. Курман, В.Д. Ларічев, В.К. Лисиченко, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, І.В. Постіка, Л.М. Стрельбицька, В.Г. Танасевич, В.В. Тіщенко, С.С. Чернявський, В.Ю. Шепітько, П.В. Цимбал, М.П. Яблоков, П.С. Яні та інші.
Проте проблеми криміналістичної профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, в сучасній теорії криміналістики практично не досліджувалися, тому потребують додаткового вивчення.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю розроблення методики криміналістичної профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, і її удосконалення для їх попередження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося для підвищення рівня захисту економічних відносин від злочинних посягань, що визначено у п. 4 та п. 6 розділу ІІ V Комплексної програми профілактики злочинності на 2007 – 2009 роки (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1767), п. 96 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755, а також за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на 2008 рік, затвердженим протоколом № 14 вченої ради ДЮІ від 26 грудня 2007 року.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні загальних засад криміналістичної профілактики, розробленні криміналістичної характеристики і формулюванні на цій основі теоретичних положень і практичних методів і рекомендацій щодо методики криміналістичної профілактики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів.
Відповідно до зазначеної мети вирішувалися такі взаємопов’язані завдання:
- дослідження та уточнення окремих аспектів поняття, сутності та наукових основ учення про криміналістичну профілактику злочинів, її місця в криміналістиці, предмета, завдань та методів;
- розроблення криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, та з’ясування її взаємозв’язку із криміналістичною профілактикою;
- встановлення особливостей застосування спеціальних знань слідчим під час профілактики вчинення зазначених злочинів;
- визначення поняття і структури методики профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- дослідження засобів, прийомів і методів виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- встановлення особливостей взаємодії слідчого з банківськими установами під час криміналістичної профілактики злочинів зазначеної категорії;
- розроблення й визначення особливостей засобів, прийомів і методів усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- формування висновків, пропозицій і рекомендацій вдосконалення криміналістичної профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів.
Об’єктом дослідження є злочинна діяльність, спрямована на незаконне отримання банківських кредитів, а також діяльність правоохоронних органів щодо криміналістичної профілактики таких злочинів.
Предметом дослідження є криміналістична профілактика злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є комплексне використання системи методів сучасної теорії наукового пізнання, що дає можливість вивчати проблему в єдності її змісту та юридичної форми, здійснювати системний аналіз профілактичної діяльності як органів дізнання, так і слідчих органів. У процесі дослідження було використано систему наступних загальнонаукових і спеціальних методів: історико-правовий (етапи розвитку уявлень про криміналістичну профілактику та її місце у системі криміналістики); формально-логічний (класифікація елементів криміналістичної характеристики, формулювання профілактичних рекомендацій); статистичні (узагальнення кримінальних справ, статистичних даних, наданих МВС України, їх аналіз).
Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України, законних та підзаконних актах щодо діяльності банківської системи, кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, нормативно-правових актів, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, відомчих наказів та інструкцій, статистичних й аналітичних документів МВС України.
Емпіричну базу дослідження становлять аналіз статистичної звітності правоохоронних органів України (з 1998 по 2007 р.), вивчення й узагальнення матеріалів слідчої, експертної та судової практики. З цією метою за розробленою методикою здійснювалося анкетування працівників слідчих підрозділів МВС України (опитано 110 слідчих Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської областей). Крім того, було проведено анкетування працівників банківських установ (опитано 70 працівників у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Харківській областях). У процесі дослідження проаналізовані матеріали 105 кримінальних справ, розглянутих судами окремих областей України, за 2002-2007р.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні, ґрунтуючись на положеннях загальної теорії криміналістики, судової експертизи й узагальненні досвіду слідчої та експертної практики, розроблено засади методики криміналістичної профілактики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, які мають значення для криміналістичної науки і правоохоронної практики.
При цьому було отримано результати, які мають певний ступінь новизни:
Вперше:
- розкрито взаємозв’язок криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, та їх криміналістичної профілактики;
- розроблено поняття методики профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, і її структура – система засобів, прийомів і методів виявлення, дослідження, усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів зазначеної категорії, а також контролю за їх усуненням.
Удосконалено:
- підходи до розмежування понять «профілактика», «попередження», «запобігання», «припинення».
Набуло подальшого розвитку:
- дослідження причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- використання слідчим спеціальних знань під час здійснення криміналістичної профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- визначення особливостей взаємодії правоохоронних органів та банківських установ під час усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- визначення значимості елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації наукові положення, висновки і пропозиції можуть бути використані для підвищення ефективності:
- науково-дослідної роботи – як підґрунтя для подальшого розроблення криміналістичної профілактики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації щодо профілактики злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів;
- навчального процесу – як матеріали для підготовки підручників і навчальних посібників з курсу «Криміналістика», а також для використання у навчальному процесі юридичних вузів України для вивчення курсу «Криміналістика», спецкурсів («Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки», «Криміналістична профілактика окремих видів злочинів») і проведення практичних занять (акт впровадження результатів наукового дослідження у навчальний процес від 26.05.08 р. № 1645 – додаток Е).
Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені у дисертації і складають її наукову новизну, розроблені автором особисто. У статті, опублікованій у співавторстві, 50 % змісту складають власні теоретичні розробки дисертантки. Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору опублікованої праці, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту. Окремі положення дисертації було оприлюднено на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: «Криміналістичні та процесуальні проблеми, що виникають під час проведення слідчих дій» (Донецьк, 24 листопада 2006 pоку), «Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні» (Тернопіль, 25 лютого 2007 pоку), «Проблеми національної та міжнародної безпеки» (Київ, 24 квітня 2007 pоку).
Публікації. Результати здійсненого дисертантом наукового дослідження опубліковано в 6 наукових публікаціях, з них – три статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і три – тези доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з яких основний текст дисертації – 172 сторінки, список використаних джерел – 17 сторінок (179 найменувань), додатки (5) – 37 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснене дисертаційне дослідження дозволяє дійти певних висновків теоретичного та практичного характеру щодо оптимізації процесу криміналістичної профілактики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів.
1. Основною ознакою правової держави є забезпечення сталого правопорядку насамперед шляхом підвищення рівня правової культури громадян, здійснення діяльності, спрямованої на запобігання правопорушенням, забезпечення ефективного контролю за дотриманням законів. Профілактика правопорушень є необхідною складовою у процесі побудови правової держави в Україні. Криміналістична профілактика виступає її важливим елементом. Крім терміна «профілактика», використовуються також «попередження», «запобігання», «припинення». У спеціальній літературі є відсутнім загальновизнане концептуальне розуміння відповідних понять та їх співвідношення. Уточнення визначень і термінів, які стосуються профілактичної діяльності, буде сприяти більш ефективній організації роботи всіх її суб’єктів. Зазначене дає підстави зробити висновок, що кожен працівник правоохоронних органів повинен мати чітке уявлення про співвідношення вищезазначених понять.
2. Профілактика, запобігання і припинення злочинів є трьома видами (напрямами) попереджувальної діяльності. Поняття «попередження злочинів» є загальним. Слід зазначити, що класифікація цієї діяльності на профілактику, запобігання і припинення відбувається з огляду на етапи злочинної діяльності. Таке розмежування є можливим тільки на рівні одиничного злочину, тобто конкретної протиправної поведінки.
3. Своєрідність і складність побудови криміналістичної профілактики як складової науки криміналістики, полягає в тому, що вона спирається на положення та висновки загальної кримінологічної теорії профілактики злочинності, але одночасно є елементом предмета науки – криміналістики. Отже, криміналістична профілактика – це науковий напрям криміналістики та практична сфера діяльності уповноважених суб’єктів, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють конкретним злочинам.
4. Питання профілактики злочинів повинні відноситися до всіх частин курсу криміналістики – криміналістичної техніки, слідчої тактики і методики розслідування окремих видів злочинів. Необхідно конкретизувати зміст криміналістичної профілактики стосовно кожної частини курсу криміналістики і включити її в самостійний розділ "Загальні і окремі криміналістичні теорії" (в кінці викладу курсу). Така компактність цілком забезпечуватиме майбутніх фахівців оволодінням предмета профілактики, а також питаннями, які пов’язані з розробленням і застосуванням криміналістичних методів профілактики злочинів.
5. Профілактична діяльність здійснюється у процесуальній і непроцесуальній формах. Форма профілактичної діяльності безпосередньо пов'язана з її суб’єктами і законодавчим закріпленням. Спеціальною процесуальною формою профілактичної діяльності слідчого за результатами розслідування конкретного злочину є внесення подання у відповідний державний орган, громадську організацію або повідомлення посадовій особі про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню зазначеного злочину (ст. 23№ КПК України).
6. Криміналістичну профілактичну діяльність можна поділити на три види: слідчу, експертну і судову профілактику. Слідча профілактика набуває особ¬ливого значення, оскільки саме на слідчого відповідно до ст.ст. 23 і 23№ КПК України покладено головну функцію виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, під час провадження досудового слідства і саме в його розпорядженні є найбільш широкі можливості для реалізації засобів і методів криміналістичної профілактики.
7. З побудовою криміналістичної характеристики окремих видів злочинів пов’язаний її основний підхід – «елементний», який полягає в описі деяких елементів злочину. Другий підхід її побудови, що ґрунтується на описі фаз, стадій, етапів злочинної діяльності, має назву «фазовий».
Під час розгляду криміналістичної профілактики злочинів доречним видається «фазовий» підхід. Це пояснюється тим, що з’ясування та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, потребує від суб’єкта профілактичної діяльності ретельного дослідження саме етапів (фаз) злочинної діяльності. Значення для криміналістичної профілактики також має і «елементний» підхід. Під час аналізу кримінальних справ з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, необхідно дослідити особу злочинця, обстановку та способи вчинення злочину, а також слідову картину. Отже, для здійснення криміналістично-профілактичної діяльності доцільним є поєднання обох підходів до побудови криміналістичної характеристики злочинів.
8. Здійснення криміналістично-профілактичної діяльності є однією з умов попередження злочинів у банківській сфері взагалі та незаконного отримання банківських кредитів як їх складової зокрема. У свою чергу, криміналістична профілактика є неможливою без ретельного дослідження, вивчення криміналістичної характеристики злочинів. Не є винятком і криміналістична профілактика злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів. З усіх елементів криміналістичної характеристики незаконного отримання кредиту особливу увагу необхідно приділити даним про способи його вчинення. Їх вивчення полягає в описі не тільки дій, за допомогою яких було досягнуто мету злочинного посягання, але й типових наслідків застосування того чи іншого способу, тобто характерних слідів і місць їх локалізації. Таким чином, важливим елементом криміналістичної характеристики злочинів у сфері кредитування є слідова картина.
9. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, є складовою під час розроблення методики їх розслідування. Вона дає уявлення про основні риси злочинів, механізм їх вчинення, особу злочинця, обставини, що сприяють їм. Ознайомлення з нею працівників правоохоронних органів (насамперед, слідчих) дозволить підвищити рівень їх спеціальних знань, що буде сприяти ефективності розслідування. Ознайомлення з елементами криміналістичної характеристики злочинів цього виду буде корисним і для працівників кредитних установ, бо сприятиме профілактиці злочинності у кредитно-фінансовій сфері. Аналіз елементів криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, сприяє розробленню методики криміналістичної профілактики зазначених злочинів.
10. Під час розгляду криміналістичної профілактики злочинів, пов’язаних із незаконним отриманням банківських кредитів є недоцільним окремий розгляд суб’єктивних або об’єктивних умов, що сприяють учиненню злочинів. Нас цікавить вияв їх взаємодії у комплексі, тобто поєднання суб’єктивних та об’єктивних умов в одну конкретно виявлену в обстановці вчинення злочину умову. Таких умов може бути багато, але у сукупності вони мають один наслідок – незаконне отримання банківського кредиту.
11. Однією з головних умов, що сприяє вчиненню злочинів, пов’язаних із незаконним отриманням банківських кредитів, є неефективна кадрова політика у банківських установах. Можливими є два варіанти сприяння цієї умови скоєнню злочину. Перший варіант: некомпетентний працівник неналежно перевіряє надану потенційним позичальником інформацію. Це може бути пов’язано як із недостатнім рівнем необхідних знань, так і з несумлінним ставленням до своїх службових обов’язків. Другий варіант сприяння неефективної кадрової політики незаконному отриманню банківських кредитів: коли злочинцем виступає працівник банківської установи сам або у співучасті з іншою особою (особами). Ще однією умовою, що сприяє незаконному отриманню банківських кредитів, є недостатній контроль за придбанням товарів у кредит. Трапляється, коли особа, що має продати товар та надати рахунок у банк, стає співучасником злочину.
Економічні, соціальні, законодавчі аспекти, що формулюються внаслідок прийняття певних нормативно-правових актів, які регулюють кредитно або знижують) рівень роботи банку. Чинники банківської діяльності здебільшого мають об’єктивний характер, не завжди залежать від прагнення керівництва, працівників банку забезпечити належний рівень роботи.
Відсутність чітко встановленої у нормі закону кримінально-правової регламентації відповідальності за незаконне отримання банківського кредиту є одним із чинників формування умов, що сприяють учиненню зазначеного виду злочинів.
12. Визначається, що методика профілактики злочинів – це система теоретичних положень, прийомів, методів і рекомендацій організації і здійснення профілактики злочинів, яка ґрунтується на положеннях криміналістики, а також даних інших природних і технічних наук.
Методика криміналістичної профілактики включає наступні методи:
- виявлення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів;
- дослідження причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів;
- усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів;
- контролю за усуненням таких причин та умов.
Необхідним є прийняття закону про профілактичну діяльність, в якому слід закріпити необхідні заходи та методи профілактики злочинів, що буде сприяти спрощенню діяльності суб’єктів профілактики. Він стане процесуально закріпленим «інструментарієм» профілактики.
13. Виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, потребує наявності спеціальних знань у фінансово-кредитній сфері. Виявлення причин та умов, що сприяли незаконному отриманню банківських кредитів, вимагає від працівників правоохоронних органів ґрунтовного дослідження всієї наявної інформації про злочин та особу злочинця. Одним із найважливіших джерел такої інформації є протоколи слідчих дій. Саме під час проведення слідчих дій спостерігається єдність криміналістичних методів тактики, методики і техніки. Виявлення причин як активних чинників, що спричинили незаконне отримання банківських кредитів, полягає у вивченні особи обвинуваченого, визначенні її негативних рис, які за певних умов призвели до вчинення нею злочину. Слідчими діями, які спрямовано на розв’язання цього завдання, є допит самого обвинуваченого, допити потерпілих і свідків, виїмка й обшук з метою виявлення інформації про особистість, призначення судово-психіатричної, судово-психологічної та судово-наркологічної експертиз. Допит обвинуваченого, як вважають 65% опитаних слідчих, є найбільш ефективною слідчою дією під час встановлення причин та умов злочину. У разі виявлення умов, що сприяли незаконному отриманню банківських кредитів, велике значення має підготовленість слідчого до розслідування саме цього виду злочинів. Для виявлення причин здебільшого слідчий аналізує протоколи допитів, інформацію, що характеризує особу злочинця, у тому числі й отриману шляхом спостереження за нею. З’ясування умов, що сприяли незаконному отриманню банківських кредитів, потребує вивчення та аналізу якомога більшої кількості матеріалів справи.
14. Криміналістична профілактика злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, є неможливою без аналізу документів, що було надано позичальником до банківської установи. По-перше, це пояснюється необхідністю встановлення, чи всі документи є справжніми та відповідають дійсності, що буде мати значення для кваліфікації злочинних дій. По-друге, дослідивши всю надану позичальником інформацію та проаналізувавши його фінансове становище, можна робити висновки про обґрунтованість рішення працівника банківської установи про надання кредиту. Це допоможе з’ясувати, існує співучасть працівника банку та позичальника. Дослідження фінансового становища позичальника не здійснюється без застосування методу економічного аналізу, а саме аналізу кредитоспроможності. Якщо під час розслідування буде виявлено, що кредит було надано, незважаючи на наявність великого кредитного ризику, то це вказує на причетність працівників банку до злочину. Розбіжності, виявлені під час зіставлення результатів економічного аналізу, здійсненого працівниками банківських установ, та такого самого аналізу, але здійсненого за ініціативи правоохоронних органів, здебільшого свідчать про співучасть позичальника та працівників банку. Метою здійснення економічного аналізу є не лише встановлення умов, що сприяли незаконному отриманню банківського кредиту, але це є суттєвим питанням у межах теми дисертаційного дослідження.
15. Виявлення причин та умов, що сприяють учиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів, не можна розглядати відокремлено від усього процесу встановлення предмета доказування у кримінальних справах зазначеної категорії. Встановлення таких причин і умов відбувається не тільки впродовж усього процесу розслідування, але й поза ним під час аналізу та узагальнення досвіду працівників правоохоронних органів та банківських установ. Метод опитування є одним із суттєвих методів наукового пізнання у криміналістичній профілактиці. Під час опитування як працівників правоохоронних органів, так і банківських установ можна робити висновки про найбільш поширені причини та умови, що сприяють незаконному отриманню банківських кредитів. Користуючись цими даними як такими, що орієнтують під час побудови криміналістичних версій, можна більш ефективно організовувати процес розслідування. З цією метою застосовуються також методи аналізу.
16. Усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, пов’язано з певним колом питань. Найбільш важливим з них є питання правової регламентації діяльності правоохоронних органів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину. Нині таку діяльність законодавством не передбачено. Організація необхідного елементу криміналістичної профілактики – усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину – залишається на розсуд слідчого. І саме від його професіоналізму та сумлінного ставлення до розслідування залежить, чи буде застосовано різноманітні методи та прийоми криміналістичної тактики, методики і техніки для профілактики подібних злочинів надалі.
17. Усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, вимагає від слідчого не тільки детального вивчення самих причин та умов, але й механізму їх формування. Крім того, під час проведення розслідування необхідно встановити вплив тих чи інших умов на можливість незаконного отримання банківських кредитів. Таким чином, усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, потребує наявності певних знань як у фінансово-кредитній сфері, так і у сфері психології. Останнє особливо актуально, коли йдеться про усунення причин.
Роль слідчого в усуненні причин конкретного злочину полягає у розв’язані тактично-виховних завдань протягом усього процесу розслідування, які обмежуються впливом на особу, яка вчинила злочин, з метою осудження нею самою свого вчинку і розкаяння у цьому.
Можна визначити процес нейтралізації негативних якостей і рис особи, яка вчинила злочин, як своєрідну суперечку світоглядів злочинця та працівника правоохоронних органів. «Інструментом» слідчого під час усунення причин злочину є прийоми психологічного впливу.
18. Усунення умов, що сприяють вчиненню злочинів, у межах криміналістичної профілактики, пов’язано із внесенням подання у порядку ст. 23№ КПК України, розробленням профілактичних рекомендацій щодо конкретних видів злочинів та розробленням технічних засобів і методів, що перешкоджають (ускладнюють) вчиненню злочину.
Працівники правоохоронних органів не володіють повноваженнями, що здатні усунути умови, які сприяють незаконному отриманню банківських кредитів, проте вони можуть зробити так, що банківські установи будуть мати можливість ознайомитися з наявністю таких умов та засобами перешкоджання вчиненню злочинів. Процесуальним «інструментом» такого ознайомлення має бути внесення подання у банківську установу або повідомлення посадовій особі банку про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню зазначеного злочину.
19. Вважаємо за доцільне створення комп’ютерних баз даних, які містили б інформацію про осіб, що незаконно отримували банківський кредит, а також про ті документи, підроблення й використання яких дало можливість отримати кредит. Проведене автором анкетування слідчих показало, що вони вважають це зайвим, бо створення подібних баз здається дублюванням криміналістичного обліку. Тому необхідною умовою ефективного використання такої бази даних є її суб’єкт – користувач інформації. Це, насамперед, банківські працівники, які повинні використовувати всю наявну інформацію про потенційних злочинців та їх можливий «інструментарій».
20. Усунення умов, що сприяють учиненню злочинів, пов’язано з розробленням спеціальних захисних науково-технічних засобів та методів попередження (профілактики) злочинності. Оскільки вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним отриманням банківських кредитів, супроводжується наданням підроблених документів, то засоби, що перешкоджають (ускладнюють) учиненню злочину, слід спрямовувати на захист документів.
21. Усунення умов, пов’язаних із регулюванням кредитного процесу, як на законодавчому рівні, так і на рівні внутрішніх положень банку, виходить за межі можливостей правоохоронних органів. У цьому разі доцільно використовувати словосполучення «сприяння усуненню». Таке сприяння реалізується шляхом розроблення рекомендацій, які мають на меті ознайомлення керівництва, працівників банківських установ з умовами, що сприяють учиненню злочинів, пов’язаних з незаконним отриманням банківських кредитів. Крім того, вони мають містити інформацію про причини таких злочинів, яка виражається через узагальнену характеристику особи злочинця, насамперед щодо працівників банківських установ.
22. Дисертант проаналізувала основні причини та умови, які сприяють скоєнню злочинів, пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів. На основі такого аналізу запропоновано профілактичні рекомендації щодо усунення їх причин та умов: прийняти Закон України «Про профілактику правопорушень», в якому б було систематизовано всі види профілактики окремих галузей юридичних знань: кримінологічну, кримінально-правову, криміналістичну, адміністративну тощо; передбачити в КК України окрему норму, що передбачає відповідальність за незаконне отримання кредиту, у разі відсутності ознак злочину у сфері господарської діяльності, та підвищити міру відповідальності за неповернення кредитів на великі суми; посилити внутрішній контроль з боку працівників банків з метою попередження незаконних дій клієнтів, реальних і потенційних, за додержанням чинних нормативних актів; проводити ретельну перевірку професійних, ділових і морально-етичних якостей кандидатів на зайняття посад, пов’язаних із кредитним процесом; встановити діючу систему реагування на порушення цими особами існуючих правил проведення кредитних операцій; посилити взаємодію аудиторських фірм з державними контролюючими органами, насамперед з органами внутрішніх справ; ввести в штат банків спеціалістів з техніко-криміналістичного дослідження документів для належної перевірки документів, що надаються клієнтом банку з метою отримання кредиту на велику суму; передбачити в положеннях банку “Про порядок кредитування» пункт про обов’язковий огляд документів, наданих клієнтом, спеціалістом з техніко-криміналістичного дослідження документів, з метою встановлення їх справжності; заборонити на законодавчому рівні видачу кредитів некредитоспроможнім особам; посилити роботу кредитних бюро щодо збирання, оброблення та надання інформації про одержувачів кредитів; поліпшити роботу органів безпеки банку, особливо стосовно профілактики банківських порушень, що сприяють вчиненню злочинів, у тому числі пов'язаних з незаконним отриманням банківських кредитів; більш активно використовувати засоби масової інформації щодо інформування населення про кримінальну відповідальність за незаконне отримання банківських кредитів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика: [учебник] / Аванесов Г.А. – М.: Акад. МВД СССР, 1980. – 500 с.
2. Аванесов Г.А. Криминология: [учебник] / Аванесов Г.А. – М.: Акад. МВД СССР, 1984. – 500 с.
3. Александров Г. Совершенствование методов расследования – в центре внимания советской криминалистики / Г. Александров // Социалистическая законность. – 1948. – № 2. – С. 7-11.
4. Алексеев П.В. Философия : [учебник] / П.В.Алексеев, А.В. Панин – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Проспект, 2007. – 592 с.
5. Алиев И.А. Проблемы экспертной профилактики / Алиев И.А. – Баку: Азернешр, 1991. – 311 с.
6. Аллан Пиз. Язык телодвижений / Аллан Пиз. – СПб. : « Издательский дом Гутенберг», 1997. – 249 с.
7. Антипович В.П. О типовых планах расследования / В.П. Антипович // Советское государство и право. – 1979. – № 10. – С. 84
8. Апель А.Л. Как появляются «грязные» деньги / Апель А.Л. – СПб.: Бизнес-пресса, 1999. – 48 с.
9. Арсеньев В.Д. Соотношение понятий предмета и объекта судебной экспертизы / В.Д. Арсеньев// Сборник научных трудов. – М., 1980. – Вып. 41. – С.11.
10. Архів Автозаводського районного суду м. Кременчука: Кримінальна справа № 1-249, вирок від 25.02.2004.
11. Архів Автозаводського районного суду м. Кременчука: Кримінальна справа № 1-378, вирок від 22.09.2007.
12. Архів Ворошиловського районного суду м. Донецька: Кримінальна справа № 1-461, вирок від 25.04.2006.
13. Архів Харцизського міського суду Донецької області: Кримінальна справа № 1-164, вирок від 23.06.2005.
14. Архів Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області: Кримінальна справа № 1-547, вирок від 07.09.2005.
15. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Белкин Р.С. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.
16. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы / Р.С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
17. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия / Белкин Р.С. – М.: БЕК, 1997. – 339 с.
18. Белкин Р.С. Курс криминалистики: в 3 т. / Белкин Р.С. – М.: Юристъ, 1997. –
Т. 1: Общая теория криминалистики. – 1997. – 408 с.
19. Белкин Р.С. Курс криминалистики: в 3 т. / Белкин Р.С. – М.: Юристъ, 1997. –
Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 1997. – 480 с.
20. Белкин Р.С. Курс криминалистики: [учебное пособие для вузов] / Белкин Р.С. – [3-е изд.]. – М.: ЮНИТИ-Дана, 2001. – 837 с.
21. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: в 3 т. / Р.С. Белкин. – М.: Акад. МВД СССР. – 1978. – Т. 2: Частные криминалистические теории. – 1978. – 410 с.
22. Белкин Р.С. О понятии расследования преступлений / Белкин Р.С. – М., 1978. – 184 с.
23. Белкин Р.С. Роль криминалистики в предупреждении преступлений / Р.С. Белкин // Наука на службе милиции. – Алма-Ата, 1963. – С. 17-23.
24. Беляк А.В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования / Беляк А.В. – М.: БДЦ-пресс, 2004. – 256 с.
25. Береский Я.О. Признание обвиняемым своей вины в совершении преступления (процессуальные, тактические и психологические вопросы) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная експертиза» / Я.О. Береский. – Львов, 1991. – 24 с.
26. Біленчук П.Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого (проблеми комплексного вивчення особи обвинуваченого в стадії попереднього слідства): [монографія] / Біленчук П.Д. – К.: Атіка, 1999. – 457 с.
27. Блонский П.П. Избранные психологические произведения / Блонский П.П. – М. : Просвещение, 1964. – 548 с.
28. Большой юридический словарь / [под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Кругских]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 704 с.
29. Борідько О.А. Криміналістична профілактика як структурний елемент методики розслідування злочинів: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09 / Борідько Олена Анатоліївна. – Запоріжжя, 2005. – 191 с.
30. Бурлаков В.Н. Индивидуальная профилактика правонарушений: проблемы и суждения / В.Н. Бурлаков // Вестник Ленингр. ун-та. Сер.: Экономика. Философия. Право. – 1982. – № 23. – С. 103-108.
31. Быргеу М.М. Организация профилактики преступлений органами внутренних дел: концептуальные основы, практика, перспективы совершенствования (опыт Республики Молдова) / Быргеу М.М. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 254 с.
32. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений / А.Н. Васильев // Методика расследования преступлений. Общие положения. – М., 1976. – С. 23-27.
33. Васильєв А.Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А.Н. Васильєв, Н.П. Яблоков – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 139 с.
34. Васильев А.Н. Следственная тактика / Васильев А.Н. – М. : «Юрид. лит.», 1976. – 200 с.
35. Васильев А.Н. Следственная тактика и ее место в системе криминалистики / А.Н. Васильев // Криминалистика на службе следствия / Васильев А.Н. – М., 1961. – С. 5-47.
36. Васюренко О.В. Банківські операції: [навч. посібник] / Васюренко О.В. – [3-тє вид.]. – К.: Знання, 2002. – 255 с.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь, 2001. – 1054 с.
38. Весельский В. Криміналістична характеристика злочинів / В. Весельский // Право України. – 2001. – № 5. – С. 112-114.
39. Винберг А.И. Криминалистика. Введение в науку / Винберг А.И. – М.: ВШ МВД РСФСР, 1962. – 170 с.
40. Винберг А.И Пути развития теории криминалистики / А.И. Винберг // Советское государство и право. – 1971. – № 10. – С. 116-119.
41. Винокуров С.И. Криминалистическая характеристика преступлений, ее содержание и роль в построении методики расследования / С.И. Винокуров // Методика расследования преступлений. Общие положения. – М., 1976. – С. 101-104.
42. Владимиров Э.В. Уголовная профилактика / Владимиров Э.В., Зильберквит Г.А., Каценельсон Ю.Д. – М.: УРКМ, 1934. – 879 с.
43. Волобуєв А. Криміналістична характеристика злочинів у сфері кредитних відносин / А. Волобуєв // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 82-85.
44. Вопросы судебной психологии : тезисы докладов и сообщений на Всесоюзной конференции по судебной психологии ; редкол.: М.А. Алемаскин [и др.]. – М., 1971. – 158 c.
45. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / Гавло В.К. – Томск: Изд-во Томск. гос. ун-та, 1985. – 334 с.
46. Гаврилова Н.И. Ошибки в свидетельских показаниях (происхождение выявление, устранение) : [метод, пособие]. – М., 1983. – 136 с.
47. Герасимова Н.Р. Основы криминалистической методики расследования незаконного получения кредита: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец.: 12.00.09 «Уголовный процесс ; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность» / Н.Р. Герасимова. – Нижний Новгород, 2004. – 24 с.
48. Герасимов И.Ф. Общие положения методики расследования преступлений / И.Ф. Герасимов, Е.В. Цыпленкова // Криминалистика. – М.: Высшая школа, 1994.
49. Голик С.И. Организационно-тактические проблемы профилактики правонарушений / С.И. Голик, Б.П. Михайлов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1982.
50. Гора І.В. Криміналістика : [навч. посіб.] / І.В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник. – [4-те вид., випр. та доповн.]. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 236с.
51. Грошевий Ю.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: [науково-практичний посібник] / Ю.М. Грошевий, С.М. Стахівський – К.: КНТ, 2006. – 272 с.
52. Дудоров О.О. Злочини у сфері підприємництва: [навч. посібник] / Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. – К.: Атіка, 2001. – 608 с.
53. Дулов А.В. Судебная психология / .Дулов А.В. – Минск : Вышэйшая школа, 1975. – 464 с.
54. Егоров В.А. Криминалистические модели экономических преступлений в кредитно-финансовой сфере / Егоров В.А. – Саратов: Сарат. юрид. ин-т МВД России, 1999. – 218 с.
55. Економічний аналіз : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни (частина перша). – Донецьк. : Дон ДУЕТ, 2001. – 93с.
56. Ерахтина Е.А. Предварительная проверка и оценка первичных материалов о незаконном получении кредита / Е.А. Ерахтина // Вестник криминалистики. – 2004. – №3. – С. 93-98.
57. Ермакова Л.А. Информация, передаваемая невербальным путем, и возможности ее использования в ходе допроса / Л.А. Ермакова // Российский следователь. – 2001. – №5. – С. 5-11.
58. Ермолович В.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / Ермолович В.Ф. – Мн.: Амалфея, 2001. – 304 с.
59. Єгоричева С.Б. Організація діяльності банків у зарубіжних країнах: [навч. посібник]. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.
60. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування: [монографія] / Журавель В.А. – Xарків: Право, 1999. – 304 с.
61. Закон України “Про міліцію” / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради УРСР.  1991.  № 4.  Ст. 20.
62. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» / Верховна Рада України – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2004. – 19 с.
63. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 12. – Ст. 58.
64. Заросинський Ю. Запобігання злочинам: деякі питання теорії і практики / Ю. Заросинський, І. Рощина // Право України. – 2003. – №10. – С. 78-82.
65. Зелинский А.Ф. Криминология: [курс лекций] / Зелинский А.Ф. – Харьков: Прапор, 1996. – 260 с.
66. Зинин А.М. Судебная експертиза / А.М. Зинин, Н.П. Майлис – М.: Право и закон, 2002. – 320 с.
67. Зудин В.Ф. Социальная профилактика преступлений: криминологические и криминалистические проблемы / Зудин В.Ф. – Саратов: : Изд-во Сарат. ун-та, 1983. – 187 с.
68. Зуйков Г.Г. Предупреждение преступлений средствами криминалистики // Выявление причин преступности и предупреждение преступлений / Зуйков Г.Г. – М., 1967. – 178 с.
69. Кабушкин С.Н. Управление банковским кредитным риском : [учеб. пособие] / Кабушкин С.Н. – [2-е изд., стер.]. – Мн. : Новое знание, 2005. – 336 с.
70. Кальман О.Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О.Г. Кальман. – Харків, 2004. – 34 с.
71. Карнеева Л.М. Тактика допроса на предварительном следствии / Карнеева Л.М., Ордынский С.С., Розенблит С. Н. – М.: Госюриздат, 1958. – 207 с.
72. Клименко Н.И. Место и роль профилактики в системе криминалистики / Н.И. Клименко // Криминалистика и судебная экспертиза: межведомственный науч.-метод. сб. – К.: Минюст Украины, 2004. – Вып. 52. – С. 3-8.
73. Колесниченко А.Н. Способ хищения (понятие и сущность) / А.Н. Колесниченко, С.В. Парфенков // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1983. – Вып. 27. – С. 6-10.
74. Колмаков В.П. Некоторые вопросы криминалистической профилактики преступлений / В.П. Колмаков // Советское государство и право. – 1961. – № 12. – С. 106-109.
75. Коновалова В.Е. Допрос как информационный процесс / В.Е. Коновалова // Проблемы социалистической законности. – 1980. – Вып.5. – С. 126-132.
76. Коновалова В.Е. Психология в расследовании пре ступлений / Коновалова В.Е. – X. : Вища школа, 1978.
77. Коновалова В.Е. Тактика допроса при расследовании преступлений / Коновалова В.Е., Сербулов А.М. – К. : РИО МВД УССР, 1978. – 112 с.
78. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
79. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы / Костицкий М.В. – К. : Вища школа, 1990.- 259 с.
80. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: [учебник] / [под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина]. – Нижний Новгород: Нижегород. ВШ МВД России, 1995. – 400 с.
81. Криминалистика социалистических стран / [под ред. В.Я. Колдина]. – М.: Юрид. лит., 1986.– 512 с.
82. Криминалистика: [учебник для вузов] / [Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р] ; под ред. Р.С. Белкина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: НОРМА, 2003. – 992 с.
83. Криминалистика: [учебник для вузов] / [Герасимов И.Ф., Драпкин Л.Я., Ищенко Е.П. и др.]; под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М.: Высшая школа, 1994. – 528 с.
84. Криминалистика: [учебник] / [отв. ред. Н.П. Яблоков]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Юристъ, 2000. – 718 с.
85. Криминалистика: [учебник]. Т. 2 / [под ред. Р.С. Белкина., Г.Г. Зуйкова]. – М. : НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1970. –. – 478 с.
86. Криминалистика. Ч. 2 / [под ред. С.П. Митричева, П.И. Тарасова-Родионова]. – М., 1953. – 184 с.
87. Криминология / [под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского]. – М.: БЕК, 1998. – 415 с.
88. Криминология: [учебник для юрид. вузов] / [под ред. В.Н. Бурлакова, В.П. Сальникова]. – СПб.: Санкт-Петерб. акад. МВД России, 1998. – 576 с.
89. Криміналістика: [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / [Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін.]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [2-ге вид.]. – К.: “Видавничий дім “Ін Юре”, 2004. – 728 с.
90. Криміналістична профілактика економічних злочинів: [наук.-практ. Посібник] / [Веліканов С.В., Волобуєв А.Ф., Журавель В.А. та ін.]; за ред. А.Ф. Волобуєва.– Харків: Харків юридичний, 2006. – 236 с.
91. Кримінологія: [підруч. для студ. вищих навч. зал.] / [Джужа О.М., Кондратьєв Я.Ю., Кулик О.Г.та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 352 с.
92. Кругликов Л.Л. Соотношение уголовно-правового, уголовно-процессуального и криминалистического значений способа совершения преступлений / Л.Л. Кругликов // Сборник аспирантских работ. – Свердловск, 1971. – Вып. 13. – С. 248-255.
93. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования / Кудрявцев В.Н. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 1998. – 216 с.
94. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии (О структуре индивидуального преступного поведения) / Кудрявцев В.Н. – М.: Юрид. лит., 1968. – 176 с.
95. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации / Кузнецова Н.Ф. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 208 с.
96. Кузьмічов В.С. Криміналістика: [навч. посібник] / В.С. Кузьмічов, Г.І. Прокопенко. – К., 2001. – 368 с.
97. Курс кримінології: загальна частина: [підручник] / [Джужа О.М., Михайленко П.П., Кулик О.Г. та ін. ]; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
98. Курс кримінології: особлива частина / [Корнієнко М.В., Романюк Б.В., Мельник І.М. та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
99. Курс советской криминологии: предупреждение преступности / [под ред. В.Н. Кудрявцева, И.И. Карпеца, Б.В. Коробейникова]. – М., 1986. – 548 с.
100. Ларичев В.Д. Разграничение составов преступлений, посягающих на кредитные ресурсы банка / В.Д.Ларичев // Адвокат. – 1997. – № 1-2. – С. 45-50
101. Ледащев В.А. О предмете криминалистической профилактики / В.А. Ледащев // Известия вузов. Правоведение. – 1984. – № 6. – С. 57-58.
102. Лекарь А.Г. Профилактика преступлений / Лекарь А.Г. – М., 1972.
103. Лисиченко В.К. Классификация документов как объектов следственно-судебного и экспертного исследования / В.К. Лисиченко // Материалы теоретической конференции по итогам научно-исследовательской работы профессорско-преподавательского состава. – К., 1973. – С. 103-107.
104. Литвак О. Загальнотеоретичні підвалини спеціально-кримінологічного запобігання злочинності / О. Литвак // Право України. – 2001. – № 5. – С. 97-103.
105. Литвинов О.М. До концепції проекту Закону України «Про профілактику злочинності» / О.М. Литвинов // Вісник Ун-ту внутр. справ. – 2000. – № 12-1. – С. 127-132.
106. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в Україні / Литвинов О.М. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 312 с.
107. Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений: опыт, проблемы, решения / Лопушавский Ф.А. – К. : Наук. думка, 1980. – 212 с.
108. Люблинский П.И. Что такое криминалистика / П.И. Люблинский // Журнал министерства юстиции. – 1900. – № 9. – С. 120-124.
109. Макаренко О.М. Щодо з’ясування терміну „профілактика правопорушень” та суміжних з ним понять / О.М. Макаренко // Право і безпека. – 2004. – № 3-1. – С. 118-120.
110. Маркусь В.О. Криміналістика. Навчальний посібник / Маркусь В.О.– К. : Кондор, 2007. – 558с.
111. Матусовский Г.А. Проблемы развития криминалистической профилактики / Г.А. Матусовский // Актуальні проблеми криміналістики: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків). – Харків: Гриф, 2003. – С. 38-41.
112. Матусовский Г.А. Проблемы формирования методики расследования преступлений, совершенных посредством расчетно-кредитных банковских операций / Г.А. Матусовский, О.П. Бущан // Проблемы законности. Республиканский межведомственный науч. сборник. – Харьков, 1995. – Вып. 29. – С. 137-142.
113. Настільна книга слідчого: [наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / [Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. ]. – К.: «Ін Юре», 2003. – 720 с.
114. Настольная книга следователя / [Александров Г.Н., Апурин А.И., Арзуманян Т.М. и др]. – М.: Госюриздат, 1949. – 879 c.
115. Николайчик Н.И. О соотношении понятий “криминалистическая характеристика преступлений” и “предмет доказывания” /