КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ВОВК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 343.13

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ ЯК СУБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10
1.1. Поняття суб’єкта кримінально-процесуальних відносин та діяльності 10
1.2. Правові основи кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки 34
Висновки до розділу 1 44
РОЗДІЛ 2 46
ВИДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ 46
2.1. Розгляд органами безпеки заяв і повідомлень про злочин 46
2.2. Провадження дізнання 64
2.3. Провадження досудового слідства 78
Висновки до розділу 2 109
РОЗДІЛ 3 СУДОВИЙ, ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ 112
3.1. Судовий контроль за кримінально-процесуальною діяльністю органів безпеки 112
3.2. Відомчий контроль за діяльністю органів безпеки в кримінальному судочинстві 131
3.3. Прокурорський нагляд за кримінально-процесуальною діяльністю органів безпеки 144
Висновки до розділу 3 150
ВИСНОВКИ 152
ДОДАТКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 163

ВСТУП
Актуальність теми. Функціональне призначення Служби безпеки України відповідно до Закону України «Про СБУ» обґрунтовує наділення її специфічними повноваженнями у сфері розслідування злочинів. Так, ст. 101 КПК України в числі органів дізнання називає такий орган дізнання як органи безпеки, а ст. 102 КПК України називає серед слідчих органи безпеки і наділяє їх функцією розслідування злочинів проти основ національної безпеки.
Окрім того, до основних функцій цього правоохоронного органу спеціального призначення належить виявлення, запобігання та припинення злочинів проти основ національної безпеки, тероризму, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, інших протиправних дій, які створюють загрози державній безпеці України.
Концепція реформування Служби безпеки України (затв. Указом Президента України від 20.03.2008 р. №249) визначає мету, завдання та основні напрямки подальшого реформування Служби безпеки України як складової сектору безпеки держави. Реформування має здійснюватися відповідно до пріоритетів національних інтересів України, визначених Законом України «Про основи національної безпеки України» і Стратегією національної безпеки держави.
У Концепції реформування Служби безпеки України наголошується на тому, що внесення змін та доповнень до чинних законів дозволить вдосконалити деякі питання щодо статусу та компетенції органів дізнання та досудового слідства Служби безпеки України, оскільки чинне кримінально-процесуальне законодавство України не забезпечує міцної правової бази кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки щодо виконання процесуальних функцій її суб’єктами. І тому, з метою задоволення потреб правозастосовчої практики виникла необхідність дослідити особливості кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки, проаналізувати сучасний її стан, намітити перспективи подальшого розвитку і вдосконалення, визначити особливості провадження дізнання та досудового слідства, зупинитися на невирішених питаннях, а також внести пропозиції до кримінально-процесуального законодавства, які були б направлені на їх вирішення.
Багато фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених тим чи іншим чином торкалися проблем кримінально-процесуальної діяльності (С.А. Альперта, М.І. Бажанова, О.І. Бастрикіна, О.В. Бауліна, В.П. Божьєва, В.В. Вапнярчука, В.І. Галагана, В.В. Гевка, О.В. Горбачова, Ю.М. Грошевого, О.П. Гуляєва, І.М. Гуткіна, А.Я. Дубинського, В.І. Зажицького, В.С. Зеленецького, З.Ф. Ковриги, В.О. Коновалової, І.Ф. Крилова, В.П. Мікуліна, О.Р. Михайленка, П.П. Михайленка, М.М. Михеєнка, Д.Й. Никифорчука, В.Т. Нора, Д.П. Письменного, М.А. Погорецького, О.П. Рижакова, В.М. Сущенка, С.В. Слінька, С.М.Стахівського, Г.Т. Тайманова, В.М. Тертишника, В.М. Хотенця, О.О. Чувильова, В.П. Шибіко, М.Є. Шумила, Л.В. Юрченко, В.М. Яріна та ін.).
Крім цього, у працях багатьох інших вчених (В.П. Бахіна, В.Г. Гончаренка, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, І.П. Козаченка, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, Г.А. Матусовського, М.В. Руденка, М.Я. Сегая, Л.Д. Удалової, В.Ю. Шепітька) розглядалися окремі питання, пов’язані з кримінально-процесуальною діяльністю.
Разом з тим, кримінально-процесуальна діяльність органів безпеки має свою специфіку, визначену розмежуванням функцій цих суб’єктів, як при проведенні процесуальних та слідчих дій, так і особливостями взаємодії при розслідуванні злочинів.
Наведені проблеми та необхідність їх дослідження свідчать про актуальність теми дослідження, що й обумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до Стратегії національної безпеки України (затв. Указом Президента України від 12.02.2007 р. №105/2007), Комплексної програми профілактики злочинності на 2007–2009 роки (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1767), Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України від 08.04.2008 р. №311/2008), Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення та впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 роки (затв. наказом МВС України від 05.07.2004 р. №755) та тематиці Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 роки (затв. наказом МВС України від 29.07.2010 р. №347).
Тема роботи включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2008–2011рр. та затверджена відділенням кримінально-правових наук АПрН України (п.685, 2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства в частині повноважень органів безпеки під час здійснення кримінально-процесуальної діяльності.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:
– з’ясувати сутність поняття суб’єкта кримінально-процесуальних відносин та діяльності;
– визначити правові основи кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки;
– вивчити сучасний стан та тенденції розвитку кримінально-процесуального законодавства України, що регламентує правовий статус суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки;
– розкрити види кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки;
– обґрунтувати теоретичні положення стосовно інститутів розгляду органами безпеки заяв і повідомлень про злочин, провадження дізнання та досудового слідства;
– розкрити стан та особливості правового регулювання судового, відомчого контролю та прокурорського нагляду за кримінально-процесуальною діяльністю органів безпеки;
– сформулювати пропозиції з удосконалення чинного законодавства в частині кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що виникають, розвиваються і припиняються в сфері кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки.
Предмет дослідження – кримінально-процесуальна діяльність органів безпеки.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики про співвідношення загального, окремого та особливого, про взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи.
Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання та історичний метод дозволили розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, дослідити правову природу і ознаки кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки (п.п. 1.1). Метод системно-структурного аналізу дозволив вивчити види та зміст кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки та обґрунтувати концептуальні основи процесуального статусу суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки (п.п. 1.1–1.3). За допомогою статистичного методу аналізувалася та узагальнювалася емпірична інформація, що стосується теми дослідження (п.п. 1.1–2.2). Формально-логічний метод використовувався при розробці та обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів (п.п. 2.1–3.2.).
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять статистичні дані Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України (2008–2010 роки); дані опитування 215 дізнавачів і слідчих Служби безпеки України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається постановкою проблемних питань, що існують у кримінально-процесуальній діяльності органів безпеки і комплексним підходом до їх дослідження. У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, що мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
– обґрунтовано висновок про те, що кримінально-процесуальна діяльність органів безпеки є однією з самостійних функцій правоохоронного органу спеціального призначення – Служби безпеки України;
– визначено поняття органів безпеки, як органу дізнання, під яким слід розуміти установу або посадову особу, на яких законом покладений обов’язок (надано право) проводити направлену на забезпечення розслідування кримінально-процесуальну й іншу діяльність, у зв’язку з наявністю у нього інформації про можливе вчинення злочину;
– запропоновано низку змін і доповнень до чинного КПК України, що стосуються провадження дізнання та досудового слідства органами безпеки в частині перевірки заяв та повідомлень про злочини; провадження слідчих дій;
удосконалено:
– положення щодо визначення видів кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки: прийняття, реєстрація і розгляд заяв або повідомлень про злочин (ст. 94–97 КПК України); перевірка заяв або повідомлень про злочини (ч. 4, 5 ст. 97 КПК України); направлення заяв або повідомлень про злочини за належністю (п. 3 ч. 2, 3 ст. 97 КПК України); провадження слідчих дій у кримінальній справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким (ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 108 КПК України); провадження невідкладних слідчих дій у кримінальній справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин (ч. 2, 3 ст. 104, ч. 2 ст. 108 КПК України); виконання доручень або вказівок слідчого (ч. 4 ст. 104, ч. 3 ст. 114 КПК України); виконання доручень або вказівок прокурора (п. п. 3, 4 ч. 1, 2 ст. 227 КПК України); виконання судових доручень (ст. 3151 КПК України); провадження у відновленій кримінальній справі у зв’язку з нововиявленими обставинами (ч. 2, 3 ст. 4008 КПК України);
– поняття «суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності», «учасники кримінального процесу», «суб’єкти доказування», а також класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки за ознаками їх повноважень;
– положення про розмежування понять «кримінальний процес» і «кримінально-процесуальна діяльність»;
дістали подальшого розвитку:
– наукові точки зору щодо обґрунтування специфіки, особливостей та складових елементів кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання та досудового слідства органів безпеки;
– порядок передачі кримінальної справи про нетяжкі злочини, після встановлення особи, яка його вчинила, органом дізнання через прокурора слідчому;
– пропозиції щодо вдосконалення судового контролю, прокурорського нагляду та відомчого контролю за кримінально-процесуальною діяльністю органів дізнання та досудового слідства СБ України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані: як рекомендації у практичній діяльності з розслідування злочинів (акт Головного слідчого управління МВС України №13/11-15270 від 10.12.2010 р.); у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при доопрацюванні проекту нового КПК України, при прийнятті відомчих нормативних актів з відповідних процесуальних питань (лист до Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності №50ВР від 29.12.2010 р.); у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження НАВС від 15.12.2010 р., акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 28.12.2010 р.; акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 06.12.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднені автором у виступах на міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2009 р.), науково-практичній конференції «Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки» (м. Київ, 2010 р.) та круглому столі «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у шести публікаціях, у тому числі в трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України.

bibliography

ВИСНОВКИ

Провівши у дисертаційній роботі теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні низки концептуальних питань стосовно визначення та характеристики кримінально-процесуальної діяльності органів, можна сформулювати такі висновки, у яких викладено основні результати дисертаційного дослідження.
1. Змістом кримінально-процесуальних відносин є дії суб’єктів цих відносин. Норми кримінально-процесуального права направлені на те, щоб забезпечити можливість здійснення тих чи інших дій суб’єктами кримінально-процесуальних відносин з метою виконання завдань, поставлених перед кримінальним судочинством.
2. Кримінальний процес, крім кримінально-процесуальної діяльності, включає і правові відносини суду (судді), прокурора, слідчого, органу дізнання, дізнавача з громадянами, підприємствами, установами, організаціями, а також правові відносини між самими державними органами під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ.
3. Компонентами кримінального процесу є кримінально-процесуальна діяльність і кримінально-процесуальні відносини, що постають в тісному органічному взаємозв’язку. Це зв’язок змісту і форми: кримінально-процесуальні відносини є правовою формою діяльності суду (судді), прокурора, слідчого, органу дізнання, дізнавача, а також громадян, підприємств, установ і організацій, а сама ця діяльність є змістом кримінально-процесуальних відносин.
4. Кримінально-процесуальні відносини та кримінально-процесуальну діяльність об’єднують наступні ознаки: кримінально-процесуальні відносини існують не інакше як у формі правовідносин, тобто суспільних відносин, врегульованих нормами права. Цим вони відрізняються від відносин в інших галузях права, які можуть існувати як правові, так і неправові, тобто фактичні; кримінально-процесуальні відносини мають яскраво виражений державно-владний характер, який проявляється в тому, що ці відносини в більшості випадків складаються незалежно від волі суб’єктів, що до них вступають, через припис закону. Одним з учасників кримінально-процесуальних відносин завжди є компетентний державний орган або посадова особа, які наділені повноваженнями, щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальної справи (суд, суддя, прокурор, слідчий, орган дізнання, дізнавач). Поза зв’язком кожного суб’єкта кримінально-процесуальних відносин з державним органом або посадовою особою неможливі правовідносини і між учасниками кримінального судочинства; кримінально-процесуальні відносини органічно пов’язані з кримінально-процесуальною діяльністю, у сфері якої вони виникають, змінюються і припиняються. Весь кримінальний процес – це нерозривний ланцюг кримінально-процесуальної діяльності і відповідних правовідносин, що розвиваються і припиняються, в їх взаємозв’язку. Кримінально-процесуальна діяльність тягне виникнення кримінально-процесуальних відносин, які, у свою чергу, породжують нову діяльність, а ця нова діяльність – нові правовідносини і т.д.
5. Правовими підставами для здійснення кримінально-процесуальної діяльності органами дізнання та досудового слідства Служби безпеки України є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закони України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші, що містять кримінально-процесуальні норми.
6. Початком розгляду заяв і повідомлень про злочини органами безпеки, як і іншими правоохоронними органами є перевірка відомостей, що містяться в заяві чи повідомленні, або іншій інформації, яка надходить до правоохоронного органу.
7. Заяви та повідомлення про злочини можуть бути перевірені шляхом проведення слідчих дій, які чітко визначені в законі. Тобто до порушення кримінальної справи можуть бути проведені: огляд місця події (ч. 2 ст. 190 КПК), накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (ч. 3 ст. 187 КПК), її огляд та виїмка (ст. 187-1 КПК). Вказані слідчі дії регламентовані кримінально-процесуальним законодавством і в літературі називаються процесуальними діями або діями, що передбачені кримінально-процесуальним законом, окрім яких є й інші способи попередньої перевірки.
8. З метою поліпшення діяльності органів безпеки при розгляді заяв і повідомлень про злочини, а саме чітко визначити процедуру витребування документів, главу 8 КПК слід доповнити статтею, яка б окремо регулювала процесуальний порядок витребування документів і назвати її: «Витребування предметів, документів чи матеріалів». Автором запропонована редакція цієї статті:
«Витребування предметів, документів чи матеріалів»
1. З метою забезпечення всебічності, повноти і об’єктивності дослідження обставин, викладених в заяві чи повідомленні про злочин прокурор, слідчий або орган дізнання мають право витребувати від громадян, посадових осіб та організацій необхідні предмети, документи чи матеріали. Ці документи або матеріали повинні бути надані на вимогу органу дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду безкоштовно у строк не більше 3 діб.
2. Про витребування предметів, документів чи матеріалів дізнавач, слідчий, прокурор і суддя виносять постанову, а суд – ухвалу.
3. У разі відмови від надання необхідних предметів, документів чи матеріалів прокурор, слідчий або орган дізнання має право провести їх виїмку в примусовому порядку відповідно до ст.ст. 177-189 КПК.
4. Витребувані предмети, документи чи матеріали зберігаються разом із іншими матеріалами перевірки до моменту прийняття рішення по заяві чи повідомленню про злочин.
9. У справах про злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими, орган дізнання органів безпеки порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. З моменту встановлення особи, яка вчинила нетяжкий злочин, орган дізнання органів безпеки протягом десяти днів проводить дізнання та складає постанову про передачу кримінальної справи слідчому, яку подає на затвердження прокурору (зі змісту ч. 1 ст. 104 та ч. 1 ст. 108 КПК).
10. Законом прямо передбачено дві форми закінчення дізнання: складання постанови про направлення кримінальної справи для провадження досудового слідства (ч. 1 ст. 109 КПК); закриття кримінальної справи (ч. 2 ст. 109 КПК).
11. У КПК не вказано порядок передачі кримінальної справи для провадження досудового слідства, зокрема не встановлено дії та рішення прокурора при отриманні справи про нетяжкий злочин. Тому вважаємо, що ст. 104 КПК необхідно доповнити положеннями, згідно з якими прокурор затверджує постанову про передачу справи слідчому після її перевірки і пересвідчення в тому, що особа, яка вчинила злочин, установлена. Інакше він повертає справу органу дізнання для встановлення особи, яка вчинила злочин, або згідно з п. 9 ч. 1 ст. 227 КПК вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу з метою забезпечення найбільш повного й об’єктивного розслідування.
12. Провадження досудового слідства органами безпеки передбачає, що вказане провадження ґрунтується на нормах КПК, які регулюють: підслідність; провадження досудового слідства; забезпечення прав учасникам досудового слідства; недопущення розголошення даних досудового слідства; складання процесуальних документів при провадженні досудового слідства; розслідування злочинів групою слідчих; використання науково-технічних засобів при розкритті й розслідуванні злочинів тощо.
13. Справи про дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, посягання на життя державного чи громадського діяча, диверсія, шпигунство, втягнення у вчинення терористичного акту, публічні заклики до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту та інші, вказані в ч. 3 ст. 112 КПК, розслідуються слідчими органів Служби безпеки України.
14. Наявність судового контролю, прокурорського нагляду та відомчого контролю розглядається як процесуальна можливість виправлення помилки на досудових стадіях кримінального судочинства. Судовий контроль, прокурорський нагляд та відомчий контроль виконують різні функції, поряд із загальними мають власні завдання, конкретні владні повноваження та предмет відання.
15. Суд з урахуванням процесуально встановленого порядку діяльності досить обмежений у своїх можливостях, водночас його визнають найбільш дієвим, надійним та ефективним. Нагляд прокуратури також виступає надійним механізмом захисту порушених прав і свобод громадянина й у тих випадках, коли повноважень інших органів (у тому числі контролюючих) недостатньо для того, щоб самостійно поновити порушене право або звернутися до суду.
16. Начальник органу дізнання, слідчого відділу та прокурор можуть здійснювати відомчий контроль та прокурорський нагляд і без відповідної скарги, на підставі займаних посад, а для суду факт звернення є обов’язковим. Водночас судовий контроль має більш широкі повноваження, ніж прокурорський нагляд та відомчий контроль за кримінально-процесуальною діяльністю органів безпеки, оскільки під час отримання судового дозволу об’єктом перевірки стає як діяльність прокурора, так і діяльність начальника органу дізнання та слідчого відділу.
17. За своєю природою прокурорський нагляд та відомчий контроль несуть юридичну відповідальність за законність проведення дізнання та досудового слідства, а судовий контроль – за законністю лише тих процесуальних та слідчих дій, проведення яких відбувається за згодою суду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурахманов Р. С. Протокольная форма досудебной подготовки материалов : [лекция] / Р. С. Абдурахманов, В. Т. Очередин. — Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1986. — 32 с.
2. Адаменко В. Д. Советское уголовно-процессуальное представи¬тельство / Адаменко В. Д. — Томск : Том. ун-т, 1978. — 196 с.
3. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Александров Н. Г. — М. : Госюриздат, 1955. — 116 с.
4. Александровский А. Г. Задержание подозреваемого в совершении преступления и применение в отношении лица меры пресечения в виде заключения под стражу до предъявления ему обвинения : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / А. Г. Александровский. — К., 1992. — 26 с.
5. Алексеев С. С. Право. Азбука. Теория. Философия : Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. — М. : Статут, 1999. — 709 с.
6. Альперт С. А. Возбуждение уголовного дела органами милиции / С. А. Альперт, В. А. Стремовский. — Xарьков : Харьк. ун-т, 1957. — 27 с.
7. Альперт С. А. Обвинение в советском уголовном процессе : [учеб. пособие] / Альперт С. А. ; М-во высш. и сред. спец. образования УССР. ХЮИ. — Харьков : Юрид. ин-т, 1974. — 38 с.
8. Андрушко О. В. Дізнання в органах охорони державного кордону України : [навч. посіб.] / Андрушко О. В. — Хмельницький : НАПВУ, 2002. — 124 с.
9. Андрушко О. В. Щодо деяких питань законодавчого регулювання дізнання / О. В. Андрушко // Вісник Луганської акад. внутр. справ МВС ім. 10-річчя незалежності України : Спец. випуск. — Луганськ, 2002. — Ч. 2 — С. 51—54.
10. Арсеньев В. Д. Вопросы общей теории судебных доказательств в советском уголовном процессе / Арсеньев В. Д. — М. : Юрид. лит., 1964. — 179 с.
11. Ахмадуллин А. С. Всесторонность, полнота и объективность в досудебных стадиях российского уголовного процесса / Ахмадуллин А. С. — М. : Юрлитинформ, 2006. — 128 с.
12. Бандурка А. М. Оперативно-розыскная деятельность : правовой анализ / А. М. Бандурка, А. В. Горбачев. — К. : РИО МВД Украины, 1994. — 160 с.
13. Басков В. И. Оперативно-розыскная деятельность : [учеб.-метод. пособие] / Басков В. И. — М. : БЕК, 1997. — 198 с.
14. Бахин В. П. Следственная практика : проблемы изучения и совершенствования / Бахин В. П. — К. : Лыбидь, 1991. — 142 с.
15. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики : в 3 т. : [пособие для преподавателей, адъюнктов, соискателей и слушателей вузов МВД СССР] / Белкин Р. С. — М. : Акад. МВД СССР, 1977—1979. — Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации, — 1979. — 408 с.
16. Белозеров Ю. Н. Законность и обоснованность возбуждения уголовных дел органами внутренних дел : [учеб. пособие] / Ю. Н. Белозеров, В. В. Рябоконь. — М. : МССШМ МВД СССР, 1988. — 48 с.
17. Белый Н. А. Процессуальное положение подозреваемого в уголовном процессе (по законодательству Украины и Молдовы) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / Н. А. Белый. — К., 1995. — 20 с.
18. Богданов М. В. Контроль в управленческой деятельности органов внутренних дел : [учеб. пособие] / Богданов М. В. — Ташкент : Ташк. ВШ МВД СССР, 1989. — 50 с.
19. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения / Божьев В. П. — М. : Юрид. лит., 1975. — 176 с.
20. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / В. П. Божьев. — М., 1994. — 39 с.
21. Болотин С. В. Орган дознания в системе уголовно-процессуальных правоотношений : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / С. В. Болотин. — М., 1990. — 22 с.
22. Болотин С. В. Орган дознания в системе уголовно-процессуальных правоотношений : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Болотин Сергей Владимирович. — М., 1990. — 205 с.
23. Быков В. М. Психологические аспекты взаимодействия следователя и органа дознания : [лекция] / Быков В. М. — Омск : Омск. ВШ МВД СССР, 1976. — 42 с.
24. Быховский И. Е. Процессуальные и тактические вопросы системы следственных действий : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика» / И. Е. Быховский. — М., 1976. — 32 с.
25. Вапнярчук В. В. Процесуальне становище особи, яка провадить дізнання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.09 «Кримінальний процесс та криміналістика ; судова експертиза» / В. В. Вапнярчук. — Харків, 2000. — 20 с.
26. Вапнярчук В. В.Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання / Вапнярчук В. В. — X. : ТОРСІНГ, 2001. — 220 с.
27. Васильев А. Н. Введение в курс советской криминалистики : [лекция] / Васильев А. Н. — М. : МГУ, 1962. — 28 с.
28. Весник В. Р. Основы менеджмента : [учебник] / Весник В. Р. ; Ин-т права и экономики. — М. : Триада - ЛТД, 1995. — 384 с.
29. Викторов Б. А. Развитие принципов советского предварительного следствия и задачи дальнейшего совершенствования деятельности следственного аппарата ОВД / Б. А. Викторов // Говорят лучшие следователи МВД СССР : материалы Первой всесоюз. науч.-практ. конфер. лучших следователей МВД СССР, (3 - 5 сент. 1968 года). — Волгоград, 1969. — С. 3—23.
30. Викторский С. И. Русский уголовный процесс / Викторский С. И. — М.: Издание А.А. Карцева ; типография Императорского Московского университета, 1912. — 439 с.
31. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Витрук Н. В. ; АН УССР. Ин-т истории. — М. : Наука, 1979. — 229 с.
32. Вихановский О. С. Менеджмент : [учебник для вузов] / О. С. Вихановский, А. М. Наумов. — М. : Высш. школа, 1994. — 224 с.
33. Вовк В. Проблеми визначення процесуального статусу органів безпеки як органу дізнання / В. Вовк // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — №7. — С.169-172.
34. Гаврилов А. Н. Раскрытие преступлений на предварительном следствии : (Правовые и организационные вопросы) / Гаврилов А. К. ; МВД СССР Высш. следств. школа. — Вологоград : ВСШ МВД СССР, 1976. — 207с.
35. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / В. И. Галаган. — К., 1992. — 24 с.
36. Галаган В. І. Проблеми вдосконавлення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : [монографія] / Галаган В. І. ; НАВСУ. — Київ : НАВСУ, 2002. — 299 с.
37. Галкин В. А. Советский уголовно-процессуальный закон / Галкин В. А. — М. : Госюриздат, 1962. — 255 с.
38. Гирько С. И. Правовые и организационные основы деятельности милиции на первоначальном этапе уголовного судопроизводства : [монография] / Гирько С. И. — М. : ВНИИ МВД России, 2004. — 122 с.
39. Глущенко В. В. Менеджмент : системные основы / Глущенко В. В. — [2-е изд., испр. доп.]. — М. : Крылья, 1998. — 226 с.
40. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве : (Методологические вопросы) / Гончаренко В. И. — Киев : Вища школа, изд-во при Киев. ун-те, 1980. — 156 с.
41. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике / Гончаренко В. И. — Киев : Вища школа, изд-во при КГУ, 1984. — 152 с.
42. Гуляев А. П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного следствия / Гуляев А. П. — М. : Юрид. лит., 1976. — 143 с.
43. Дізнання в міліції та в митних органах : навч. посіб. / [Є. І. Макаренко, В. М. Тертишник, Л. М. Лобойко, В. В. Ліпинський, А. Г. Шиян]. — Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2003. — 452 с.
44. Дознание : метод. рек. ОВД / [С. П. Щерба и др.]. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1986. — 104 с.
45. Дознание в органах внутренних дел : [учеб. пособие] / под ред. А. А.Чувилева. — М. : МВШМ МВД СССР, 1986. — 148 с.
46. Дроздов Г. В. Дознание. Административное расследование / Г. В. Дроздов, А. В. Пчелинцев. — М. : Воениздат, 1990. — 62 с.
47. Дубинский А. Я. Относительно предмета доказывания в советском уголовном процес се / А. Я. Дубинский // Радянське право. — 1983. — № 1. — С. 57—61.
48. Дубинский А. Я. Понятие, структура и содержание уголовно-процессуальной деятельности / А. Я. Дубинский // Проблемы социалистической законности. — Х., 1989.— № 24.— С. 46—52.
49. Еникеев З. Д. Механизм уголовного преследования : [учеб. пособие] / Еникеев З. Д. ; Башкир. ун-т. — Уфа : Башкир. ун-т, 2002. — 116 с.
50. Ефимичев С. П. Содержание и структура стадии предварительного расследования / С. П. Ефимичев // Уголовно-процессуальная деятельность и правоотношения в стадии предварительного расследования : сб. науч. тр. / [редкол. : С. П. Ефимичев (отв. ред.) и др.]. — Волгоград, 1981. — С. 3—11.
51. Жиліна Л. С. Прокурорський нагляд за додерженням законів при провадженні слідчих дій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій ; прокуратура та адвокатура» / Л. С. Жиліна. — Х., 1999. — 18 с.
52. Жогин Н. В. Возбуждение уголовного дела / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. — М. : Госюриздат, 1961. — 206 с.
53. Жуков А. М. Специально-предупредительная деятельность в уголовном судопроизводстве / Жуков А. М. ; под ред. П. М. Давыдова. — Саратов : Сарат. ун-т, 1988. — 120 с.
54. Загальна теорія держави і права : [підруч.] / за ред. В. В. Копейчикова. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 317 с.
55. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / Зеленецкий В. С. — Харьков : КримАрт, 1998. — 340 с.
56. Зеленецкий В. С. Предупреждение преступлений следователем / Зеленецкий В. С. — Харьков : Вища школа, 1975. — 171 с.
57. Зинатуллин З. З. Подследственность уголовных дел / Зинатуллин З. З., Салахов М. С, Чулюкин Л. Д. — Казань : Казан. ун-т, 1986. — 100 с.
58. Зусь Л. Б. Механизм уголовно-процессуального регулирования. Общая характеристика основных элементов : [учеб. пособие] / Зусь Л. Б. — Владивосток : Дав ГУ, 1976. — 107 с.
59. Иванов А. Ю. Субъекты уголовно-процессуальной деятельности / А. Ю. Иванов // Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учебник]. — М., 1989. — С. 440—450.
60. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР / О. С. Иоффе // Иоффе О. С. Гражданское право. Избранные труды. — М., 2000. — С.70—346.
61. Інструкція про єдиний облік злочинів [Електронний ресурс] : наказ Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства юстиції України від 26 берез. 2002 року № 20/84/293/126/18/5. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=va020900-02
62. Іщенко А. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів : [монографія] / Іщенко А. В, Красюк І. П., Матвієнко В. В. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2002. — 211 с.
63. Каз Ц. М. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе / Каз Ц. М. — Саратов : Сарат. ун-т, 1968. — 68 с.
64. Калинкин Ю. В. О понятии раскрытия преступлений / Ю. В. Калинкин // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. — М., 1973. — С. 34—36.
65. Каркач П. М. Контроль за додержанням законності в ході дізнання та досудового слідства : [навч. посіб. для студ. ВНЗ] / Каркач П. М., Курочка М. Й., Іванов С. М. ; МВС України. ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка. — Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. — 155 с.
66. Карнеева Л. М. Проблемы доказывания при отказе в возбуждении уголовного дела / Л. М. Карнеева // Юридические гарантии применения права и режим законности : межвуз. темат. сб. — Ярославль, 1976. — С. 163—167.
67. Карпец И. И. Проблема преступности / Карпец И. И. — М. : Юрид. лит., 1969. — 167 с.
68. Клименко Н. И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя : [учеб. пособие] / Клименко Н. И. — К. : Вища школа, 1990. — 103 с.
69. Климова З. П. Процессуальная сущность требования производства ревизии и ее проведение при расследовании преступления : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика» / З. П. Климова. — М., 1974. — 17 с.
70. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. М. Маляренко. — [2-е вид., перероб. і допов.]. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 712 с.
71. Кожевников И. Проблемы предварительного следствия / И. Кожевников // Российская юстиция. — 1997. — № 12. — С. 25.
72. Кожевников О. А. Предмет прокурорского надзора за законностью возбуждения уголовного дела / О. А. Кожевников // Актуальные проблемы советского уголовного процесса : межвуз. сб. науч. тр. — Свердловск, 1987. — С. 86—90.
73. Кокорев Л. Д. Участники правосудия по уголовным делам / Кокорев Л. Д. — Воронеж : Воронеж. ун-т, 1971. — 160 с.
74. Колоколов Н. А. Судебный контроль в стадии предварительного расследования / Колоколов Н. А. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. — 303с.
75. Комаров С. А. Общая теория государства и права : [учебник] / Комаров С. А. — [3-е изд., перераб. и доп.]. — М. : Юрайт, 1997. — 416 с.
76. Комаров С. А. Механизм правового воздействия / С. А. Комаров // Общая теория государства и права. Академический курс : [учебник]. — М., 1998. — Т. 2. — С. 450—452.
77. Коментар судової практики з кримінальних справ. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 175 с.
78. Конституционный статус личности в СССР / [ред. кол. : Н. В. Витрук и др.] ; АН СССР. Ин-т государства и права. — М. : Юрид. лит., 1980. — 256 с.
79. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 року № 245/96 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
80. Кримінальний кодекс України : прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квіт. 2001 року // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 920.
81. Кримінальний процес : [підруч. для студ. вищих юрид. навч. закл.] / Ю. М. Грошевий, О. В. Капліна. — Х. : Право, 2010. — 606 с.
82. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошниченко, Ю. М. Хоматов. та ін.] ; за ред. проф. Ю. М. Грошевого та доц. В. М. Хотенця. — Харків : Право, 2000. — 496 с.
83. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — [3-тє вид., перероб. та допов.]. — К. : Юрисконсульт ; КНТ, 2006. — 890 с.
84. Кримінально-процесуальний кодекс України : прийнятий 28 груд.1960 року № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 15.
85. Кругликов А. П. Правовое положение органа и лица, производящего дознание, в советском уголовном процессе : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Кругликов Анатолий Петрович. — Свердловск, 1975. — 244с.
86. Кузьмин М. Н. Вопросы предварительного исследования микрообъектов / М. Н. Кузьмин, В. А. Снетков, В. З. Худяков // Уголовный процесс и криминалистика : сб. науч. трудов ВНИИ МВД СССР. — М., 1983. — № 65. — С. 107—115.
87. Курило М. П. Участь прокурора у слідчих діях : [навч. посіб.] / М. П. Курило, В. П. Півненко. — Суми, 1998.— 210 с.
88. Курільчук І. Деякі проблеми судового контролю у кримінальному процесі України / І. Курільчук // Підприємство, господарство і право. — 2007. — №11. — С. 146—148.
89. Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учебник] / под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца ; [авт. : Алексеев В. Б. и др.] ; ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка. — М. : Юрид. лит., 1989. — 640 с.
90. Кучинский В. А. Личность. Свобода. Право / Кучинский В. А. — М. : Юрид. лит., 1978. — 207 с.
91. Лапа Н. Н. Теоретические основы разграничения функций прокурорского надзора и судебного контроля в досудебных стадиях уголовного процесса [Електронний ресурс] / Н. Н. Лапа. — Режим доступу : http://catalo.studentochka.ru/13720/html.
92. Ларин А. М. Проблемы расследования в советском уголовном процессе: автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика» / А. М. Ларин. — М., 1970. — 31 с.
93. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / Ларин А. М. — М. : Юрид. лит., 1966. — 156 с.
94. Лисиченко В. К. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике / В. К. Лисиченко, В. В. Циркаль. — К. : РИО МВД УССР, 1987. — 38 с.
95. Лисиченко В. К. Научно-методическое обеспечение практики расследования преступлений / В. К. Лисиченко, В. П. Бахин // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики : тез. науч.-практ. конф. — К., 1993. — С. 84—86.
96. Лісогор В. Щодо необхідності збереження слідчої таємниці / В. Лісогор // Право України. — 2000. — № 3. — С. 65—68.
97. Лобойко Л. М. Актуальні проблеми дослідчого кримінального процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Л. М. Лобойко. — Харків, 1997. — 18 с.
98. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекцій : [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — К. : Істина, 2005. — 456 с.
99. Лобойко Л. М. Межі кримінально-процесуальної компетенції / Л. М. Лобойко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — Дніпропетровськ, 2007. — №1. — С. 236—247.
100. Лобойко Л. М. Співвідношення дослідчого кримінального процесу і попереднього розслідування / Л. М. Лобойко // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. — Х., 1997. — Вип. 3. — С. 35—39.
101. Ломоносов О. І. Процесуальний контроль керівника слідчого підрозділу та судовий контроль на досудовому слідстві / О. І. Ломоносов // Вісник Запорізького юридичного інституту. — Запоріжжя, 2006. — №1. — С. 220—227.
102. Лопатин В. В. Малый толковый словарь русского язика / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина. — М. : Русский язык, 1983. — 703 с.
103. Лукьянчиков Е. Д. Конспирация как средство преодоления противодействия расследованию / Е. Д. Лукьянчиков В. С. Кузьмичев. — Омск : Омск. ВШ МВД СССР, 1988. — 103 с.
104. Лупинская П. А. Доказывание в советском уголовном процессе : [учеб. пособие для студ., изучающих спецкурс "Доказательства в уголовном процессе"] / Лупинская П. А. ; М-во высш. и сред. спец. образования СССР. ВЮЗИ. — М. : ВЮЗИ, 1966. — 102 с.
105. Лупинская П. А. Субъекты доказывания / П. А. Лупинская // Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учебник] / под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца ; [авт. : Алексеев В. Б. и др.] ; ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка. — М., 1989. — С. 605—634.
106. Ляш A. A. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика» / А. А. Ляш. — К., 1988. — 22с.
107. Майоров Н. Учет раскрытия преступлений / Н. Майоров // Социалистическая законность. — 1970. — № 2. — С. 42—45.
108. Максюта Н. Е. О соотношении объекта и метода познания : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филос. наук / Н. Е. Максюта. — К., 1980. — 18 с.
109. Маляренко В. Т. Щодо строків кримінального процесу / В. Т. Маляренко // Право України. — 2000. — № 1. — С. 16—23.
110. Малько А. Теоретические подходы к ускорению судопроизводства / А. Малько // Советская юстиция. — 1989. — № 23. — С. 22—23
111. Матіос А. М. Судовий контроль на стадіях порушення кримінальної справи та досудового розслідування : [магістерська робота] / Матіос А. М. — К. : НАВС, 2010. — 91 с.
112. Милицин С. Д. Предмет регулирования советского уголовно-процессуального права : [монография] / Милицин С. Д. — Свердловск : УрГУ, 1991. — 112 с.
113. Мингалин Н. М. Милиция как орган дознания (уголовно-процессуальные и организационные аспекты) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; судоустройство ; прокурорский надзор ; криминалистика» / Н. М. Мингалин. — Свердловск, 1988. — 18 с.
114. Минюков П. И. Использование процессуальных полномочий начальниками следственных подразделений органов внутренних дел в руководстве расследованием : [науч.-практ. пособ.] / П. И. Минюков. — К. : Киев. филиал ВНИИ МВД СССР, 1981. — 52 с.
115. Михайленко А. Р. Расследование преступлений : законность и обеспечение прав граждан : [науч.-практ. изд.] / Михайленко А. Р. — К. : Юринком Интер, 1999. — 445 с.
116. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах : [навч. посіб.] / Михайленко О. Р. ; Ін-т адвокатури при Київському національному ун-ті. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 255 с.
117. Михайлов А. И. Сущность и значение предварительного следствия в советском уголовном судопроизводстве / Михайлов А. И. — М., 1982. — С. 5—12
118. Михайлов И. В. Дознание в органах советской милиции: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Михайлов И. В. — М., 1965. — 17 с.
119. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроиз¬водстве / Михеенко М. М. — К. : Вища шк., 1984. — 133 с.
120. Михеенко М. М. Содержание предмета доказывания по уголовному делу / М. М. Михеенко // Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні : Вибрані твори. — К., 1999. — С. 89—99.
121. Михеєнко M. M. Кримінальний процес України : [підруч.] / Михеєнко M. M., Hop B. T., Шибіко В. П. — [2-ге вид., перероб. і доп.]. — К. : Либідь, 1999. — 534 с.
122. Михеєнко М. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 624 с.
123. Нажимов В. П. Об уголовно-процессуальных функциях / В. П. Нажимов // Изв. вузов. Правоведение. — 1973. — № 5. — С. 73—82.
124. Назаренко Р. І. Характеристика кримінально-процесуальних відносин на початковому етапі досудового провадження : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Назаренко Руслан Іванович. — К., 2001. — 231 с.
125. Назаров В. В. Кримінальний процес України : [підруч.] / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. — К. : Юридична думка, 2005. — 548 с.
126. Нечитайленко А. А. Основы теории права : [учеб. пособие] / Нечитайленко А. А. — Харьков : Консум, 1998. — 176 с.
127. Николюк В. В. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела : [учеб. пособие] / Николюк В. В., Кальницкий В. В., Шаламов В. Г. — Омск : Омск. ВШ МВД СССР, 1990. — 76 с.
128. Никоненко М. Я. Визначення моменту встановлення особи, яка вчинила злочин / М. Я. Никоненко // Право України. — 1999. — № 1. — С. 92—94.
129. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України : [навч. посіб.] / за ред. Ю. М. Грошевого. — Харків : Право, 2002. — 160 с.
130. Новий тлумачний словник української мови : у 4 т. / [укл. В. Яременко О. Сліпушко]. — К. : Книга, 2001. — Т. 2 : Ж-О. — 2001. — 911 с.
131. Оліянчук Ю. Співвідношення понять судового контролю і функцій органів дізнання, досудового слідства та прокуратури / Ю. Оліянчук // Вісник прокуратури. — 2003. — №1. — С. 91—96.
132. Основы современного менеджмента : [учеб.-метод. пособие : в 5 кн.]. — Ужгород : ПИК ПАТЕНТ, 1997— Кн. 1. — 1997.—189 с.
133. Остроумов С. Критерии раскрытия преступлений / С. Остроумов, С. Панченко // Социалистическая законность. — 1976. — № 9. — С. 56.
134. Перлов И. Д. Проблемы дальнейшего развития демократических основ уголовного судопроизводства в свете программы КПСС / И. Д. Перлов // Советское государство и право. — 1962. — № 4. — С. 86—97.
135. Пидюков П. П. Отказ в возбуждении уголовного дела по нереабилитирующим основаниям : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / П. П. Пидюков. — К., 1990. — 23 с.
136. Письменний Д. П. Дізнання в органах прикордонної служби України: процесуальні та організаційні аспекти : [монографія] / Д. П. Письменний, О. В. Андрушко. — Одеса : Фенікс, 2009. — 202 с.
137. Півненко В. Судовий контроль / В. Півненко // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — №3. — С. 104—108.
138. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідносини : структура і система : [монографія] / Погорецький М. А. — Харків : Арсіс, 2002. — 158 с.
139. Полянский Н. Н. Вопросы теории советского уголовного процесса / Полянский Н. Н. — М. : МГУ, 1956. — 271 с.
140. Про затвердження Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян та реєстрації, обліку заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини : наказ Служби безпеки України вiд 27 січ. 2005 року № 44 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 7. — Ст. 422.
141. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України вiд 18 лют. 1992 року № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. —Ст. 303.
142. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство [Електронний ресурс] : наказ Генерального прокурора України № 4гн від 19 верес. 2005 р. — Режим доступу : http://zakon.nau.ua
143. Про прокуратуру : Закон України вiд 5 лист. 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.
144. Про Службу безпеки України : Закон України вiд 25 берез. 1992 року № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 27. — Ст. 382.
145. Провадження дізнання в Україні : [навч.-практ. посіб.] / М. В. Джига, О. В. Баулін, С. И. Лук’янець, С. М. Стахівський. — К. : МВС України, 1999. — 155 с.
146. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В.Р. Мойсиком, І.В. Вернидубовим, С.В. Ківаловим, Ю.А. Кармазіним (реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007 р.) [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115.
147. Рассмотрение органами дознания заявлений и сообщений о преступлениях : [учеб. пособие] / С. П. Щерба, Г. П. Химичева, Н. Н. Донковцев, А. А. Чувилев. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1987. — 72 с.
148. Рахунов Р. Д. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Рахунов Р. Д. — М. : Госюриздат, 1954. — 88 с.
149. Рахунов Р. Д. Участники уголовно-процессуальной деятельнос¬ти по советскому праву/ Рахунов Р. Д. — М. : Госюриздат, 1961. — 277 с.
150. Резепов В. П. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе / В. П. Резепов // Вопросы государства и права. — Л., 1964. — С. 110—123.
151. Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) : рішення Конституційного Суду України від 30 січ. 2003 року № 3-рп/2003 // Вісник Конституційного суду України. — 2003. — № 1. — С. 23—25.
152. Романюк Б. Прокурорський нагляд, «судовий» та відомчий контроль за діяльністю слідчого / Б. Романюк // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — №6. — С. 51—59.
153. Рыжаков А. П. Субъекты уголовного процесса : [учеб. пособие] / А. П. Рыжаков, А. И. Сергеев. — Тула : Тул. тип., 1996. — 319 с.
154. Савицкий В. М. Надо ли реформировать стадию возбуждения уголовного дела? / В. М. Савицкий // Советское государство и право. — 1974. — № 8. — С. 83—88.
155. Свистунова Т. В. Нормы уголовно-процессуального права и правоотношения : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Т. В. Свистунова. — Ленинград, 1969. — 16 с.
156. Сервецький І. В. Науково-практичний коментар Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» / Сервецький І. В. — К. : Парламентське вид-во, 2000. — 208 с.
157. Слинько С. В. Взаимодействие следователя и органа дознания при приеме, учете, регистрации и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях / С. В. Слинько // Проблемы совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях : сб. науч. трудов. — К., 1992. — С. 145—149.
158. Слінько С. В.Проблеми правового статусу суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності : [монографія] / Слінько С. В. ; МВС України. НУВС. — Харків : НУВС, 2003. — 279 с.
159. Словарь иностранных слов / под ред. чл. кор. АН СССР А. Г. Спиркина. — [11-е изд.]. — М. : Русский язык, 1984. — 607 с.
160. Смирнов А. В. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации : по состоянию на 1 окт. 2002 года : Постатейный / А. В. Смирнов, К. Б. Калиновский ; под общ. ред. А.В. Смирнова. — [2-е изд., доп. и перераб.]. — СПб