КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ НАРКОМАНІЇ В УКРАЇНІ

brief description

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Значне загострення криміногенної ситуації у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин в Україні, суттєве зростання динаміки злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, щорічне стрімке поширення наркоманії як вкрай негативного соціального явища актуалізували важливість дослідження проблеми удосконалення системи протидії незаконному обігу наркотиків та наркоманії з відображенням концептуального розуміння цієї проблеми, вироблення системи дієвого запобігання їй на національному та міжнародному рівнях.
Проблема глобального поширення наркоманії є однією з найгостріших у системі забезпечення національної безпеки нашої держави і потребує негайного вжиття рішучих заходів Урядом країни.
Наркотизація населення є певною мірою наслідком кризового стану суспільства, його політичної та економічної невизначеності. Відсутність сталої загальної соціально-позитивної ідеології у різних прошарків населення, намагання втекти найбільш уразливої частини наших громадян у віці 18-30 років від нестабільної реальності, страх перед невизначеним майбутнім, різноманітні спокуси швидкого збагачення і привілей “красивого життя” детермінують широке залучення великої кількості осіб, передусім неповнолітніх та молоді, до немедичного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, що, на жаль, завдає нищівного удару генофонду нації.
Наше суспільство ще не в повному обсязі усвідомило, якої непоправної шкоди завдає йому наркоманія, яку загрозу становить вона для фізичного, морального здоров’я нації, інтелектуального й економічного потенціалу держави, а, отже, і для нашого майбутнього загалом.
Кількість офіційних споживачів наркотиків щороку збільшується. Якщо, за даними Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України, у 2004 році на обліку перебувало 124 805 споживачів наркотиків, у 2005 році вже 152 418, у тому числі майже 5 тис. неповнолітніх, то у 2006 році цей показник збільшився до 154 447 осіб. Спеціальні дослідження свідчать, що реальна кількість осіб цієї категорії є значно більшою. Понад 70 % із зареєстрованих осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів, мають діагноз “наркоманія”. Щорічно ця хвороба спричиняє смерть понад тисячі осіб працездатного віку.
Демографічні та соціологічні дослідження процесу поширення наркоманії, проведені дисертантом (додатки А, Б, В), свідчать про незворотні зміни у структурі ринку попиту (споживачів наркотиків). Подальше поширення наркоманії спричиняє стійку тенденцію до зростання частки осіб, які не працюють, серед загальної кількості споживачів наркозасобів, щорічного збільшення категорії неповнолітніх- і жінок-наркоспоживачів. Зважаючи на високу латентність цього явища, показники реальної статистики щодо обліку наркозалежних осіб є набагато більшими.
Наркотики також спричиняють погіршення загальної криміногенної ситуації у країні, утворюючи порочне коло “наркотики” - “злочин” - "наркотики". Щорічно наркомани та особи, які перебувають у стані наркотичного збудження, вчинюють понад 24 тис. злочинів. Серед злочинів корисливо-насильницької спрямованості, вчинених наркоманами, особливо вирізняються вчинення крадіжок майна громадян, які щороку становлять близько 5 тис.
Небезпечною є тенденція щодо хронічного збільшення кількості споживачів наркотиків серед підлітків та молоді, залучення наркозалежних і наркоспоживачів до незаконного обігу наркотиків на тлі низької ефективності допомоги наркохворим, вкрай обмеженого використання сучасних програм психосоціальної реабілітації та ресоціалізації у суспільстві.
Високий рівень поширення наркоманії зумовлює необхідність застосування у заходах протидії новітніх засобів організаційного, правового, медичного, економічного, педагогічного та психологічного характеру. Прийняті за останні роки законодавчі акти та державні програми свідчать про зростання ролі організаційно-правових заходів протидії наркоманії.
Сформульовані у дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на працях вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі кримінології та кримінального права: Ю.В.Александрова, Ю.В. Бауліна, Т.А. Боголюбової, В.І.Борисова, І.І.Велікошина, П.А. Вороб’я, Є.Г.Гасанова, В.О. Глуш¬ко¬ва, О.І.Гурова, Н.О.Гуртової, І.М.Даньшина, О.М. Джужи, В.Ф.Долженкова, А.І.Долгової, А.П. Закалюка, О.В. Козаченка, О.М.Костенка, М.Й.Коржанського, І.П. Лановенка, О.М.Литвака, М.І.Мельника, Н.А.Мірошниченка, П.П. Михайленка, А.А. Му¬зики, Д.Й. Никифорчука, П.І.Орлова, М.І.Панова, О.І.Рощина, М.П. Селіванова, В.М. Смітієн¬ка, В.В.Сташиса, В.Я.Тація, В.П.Тихого, М.І.Хавронюка, М.С. Хрупи, В.І.Шакуна, С.С.Яценка та ін¬ших, при опрацюванні яких використовувався комплексний міжгалузевий підхід і метод порівняльного аналізу наукової та методичної літератури.
Незважаючи на те, що на сьогодні в Україні розроблена ”Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки” водночас її ефективної реалізації у напрямі профілактики наркоманії не існує. Таке становище негативно позначається на ефективності протидії наркоманії і вимагає обґрунтування та розробки відповідної системи заходів протидії.
З огляду на вищезазначене, виникла необхідність проведення комплексного кримінологічного дослідження, здійсненого дисертантом, щодо проблеми протидії наркоманії, основою якого є узагальнення, систематизація, прийняття організаційно-правових і кримінологічних засобів та науково обґрунтованих заходів протидії наркоманії в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду боротьби з наркоманією.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає вимогам розпорядження Президента України “Про заходи щодо посилення боротьби з розповсюдженням наркотичних засобів в Україні” від 13 травня 1993 року № 53/93-рп, в якому як конкретний захід передбачено необхідність проведення комплексних наукових досліджень з питань боротьби з наркоманією в Україні, основним положенням Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки від 24 січня 2002 року № 26-р та Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, Основним напрямам наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2005-2007 роки (п.4.2.5), Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007 рік (розділ 2, п. 103).
Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є проведення комплексного аналізу кримінологічних засад протидії наркоманії в Україні, розробка системи заходів ефективного запобігання поширенню цього негативного асоціального явища та визначення на їх основі пріоритетних напрямів профілактики й обґрунтування пропозицій щодо удосконалення вітчизняної нормативно-правової бази з цих питань.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
- вивчити стан і тенденції поширення наркоманії в Україні на сучасному етапі;
- провести соціальний і правовий аналіз феномена наркоманії та її найпоширеніших форм;
- визначити детермінанти, що обумовлюють поширення наркоманії в нашій державі як негативного соціального явища, що призводить до вчинення злочинів різних видів;
- провести системний аналіз міжнародної системи з контролю за наркотичними засобами у боротьбі з наркоманією та визначити місце України в ній;
- встановити можливості застосування в Україні основних положень Політичної декларації про скорочення масштабів зловживання наркотиками та Декларації про керівні принципи скорочення попиту на наркотики та їх вплив на становлення ефективної національної системи протидії наркоманії;
- дослідити позитивний досвід міжнародного співтовариства у становленні політико-правових та організаційних заходів протидії наркоманії;
- з’ясувати стан нормативно-правового регулювання обігу наркотичних засобів з метою удосконалення кримінально-правових та кримінологічних заходів протидії наркоманії в Україні;
- визначити пріоритетні напрями діяльності державних та громадських органів, установ і організацій щодо профілактики наркоманії на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях;
- розробити пропозиції і рекомендації щодо удосконалення кримінологічних засад протидії наркоманії в Україні на основі принципів законності, системності та наукової обґрунтованості.
Об’єктом дослідження є наркоманія, як негативне соціальне явище та суспільні відносини, що виникають у зв’язку незаконним обігом наркотичних засобів.
Предметом дослідження є кримінологічні засади у протидії наркоманії в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдання дослідження у дисертації були використані такі методи наукового дослідження.
За допомогою історичного методу (підрозділи 1.1, 2.1, 3.3) проаналізовано процес становлення вітчизняної та міжнародної системи протидії наркоманії. Методом порівняльного аналізу (підрозділи 2.2, 3.2) вивчено програми протидії наркоманії в зарубіжних країнах. Соціологічний метод (підрозділи 1.2, 3.1) використано для здійснення контент-аналізу законодавства у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Статистичний метод (підрозділ 1.1) дозволив вивчити дані про кількість осіб, які перебувають на наркологічному обліку, та кількість учинених злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, шляхи транзиту наркотичних засобів та психотропних речовин тощо. Вивчено матеріали 125 кримінальних справ про злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, проведено опитування методом анкетування та інтерв’ювання 452 респондентів з різних верств населення, методом експертних оцінок було опитано 65 оперативних працівників Управлінь боротьби з незаконним обігом наркотиків з метою виявлення чинників, що перешкоджають або, навпаки, сприяють здійсненню ефективної протидії наркоманії та наркозлочинності.
Нормативно-правовою та емпіричною базою дослідження є міжнародні правові акти та нормативно-правові акти України; статистичні дані, що характеризують поширення наркоманії за різними соціально-демографічними показниками, вплив наркоманії на загострення загальної криміногенної обстановки в Україні; публікації у періодичних виданнях; довідкова література; відомчі аналітичні матеріали; огляди та інші документи, які містять інформацію з проблеми, що досліджуємо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних наукових досліджень, в якому проаналізовано кримінологічні засади протидії наркоманії, запропоновано конкретні висновки та пропозиції щодо використання цих заходів на практиці.
У дисертації автором обґрунтовано нові концептуальні положення щодо розробки дієвої системи протидії наркоманії в Україні як складової заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів та практичні рекомендації з удосконалення існуючої системи запобігання різним формам наркоманій, а саме:
уперше:
- комплексно розкрито, з кримінологічних позицій, і здійснено класифікацію найпоширеніших форм наркоманії: морфінізму, опіїзму, кодеїнізму, героїнізму, гашишизму, кокаїнізму, теїзму, алкоголізму, нікотинізму, різновидів токсикоманії;
- на підставі аналізу основних положень Політичної декларації про скорочення масштабів зловживання наркотиками, Декларації про керівні принципи скорочення попиту на наркотики ООН та міжнародної системи протидії наркоманії запропоновано створити в Україні міжміністерську комісію по боротьбі з наркобізнесом та наркоманією, яка буде розробляти, впроваджувати в життя і координувати політику уряду та відповідних органів по протидії наркоманії і незаконному обігу наркотичних засобів;
- з’ясовано тенденції структурних змін ринку пропозиції наркотичних засобів та зроблено висновок, що структура ринку адаптувалася до майнового цензу споживачів наркотиків;
- внесено пропозицію щодо запровадження регулярної стандартизованої звітності про ефективність міжнародного співробітництва в галузі протидії незаконному обігу наркотичних засобів та наркоманії;
удосконалено:
- низку основних напрямів профілактичних заходів щодо роботи з особами, хворими на наркоманію, залежно від її форм, пріоритетним серед яких є загальносоціальний напрям;
- систему протидії незаконному обігу наркотичних засобів шляхом створення єдиного компетентного національного органу з метою забезпечення принципів законності, оптимальності, ієрархії, об’єднання зусиль державних органів та суспільних організацій у здійсненні протидії наркоманії відповідно до ратифікованих Україною конвенцій ООН та міжнародних договорів;
- основні напрями державної політики у сфері обігу наркотичних засобів і механізмів зміцнення національної системи контролю за наркотиками та доведено, що вона за своїм змістом належить до рестриктивної (стримуючої) моделі, але такий важливий елемент цієї політики, як інтенсивна профілактика, майже відсутній;
- принципи концепції профілактики наркоманії, зокрема: нейтралізації негативного впливу мікро- та макросередовища; індивідуальні психологічні бесіди; формування здорового способу життя та законослухняної поведінки; робота серед найближчого оточення наркозалежної особи та запропоновано програми наркопревентивної роботи в школах та вищих навчальних закладах;
набуло подальшого розвитку:
- обгрунтування основних причин та умов наркоманії на сучасному етапі державотворення в Україні та доведено, що політичні, економічні, соціально-психологічні, інші психотравмуючі чинники, відсутність єдиної соціально-позитивної ідеологічної спрямованості та соціальна дезадаптація негативно впливають на поширення цього небезпечного явища;
- становлення системи протидії наркоманії в нашій країні з урахуванням стратегій зарубіжних держав у галузі попередження зловживання наркотиками, насамперед, серед молоді й доведена пріоритетність використання комплексу загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних профілактичних заходів протидії наркоманії на сучасному етапі в нашому суспільстві на підставі різних категорій наркозалежних осіб.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й викладені в дослідженні положення, висновки та пропозиції використовувалися під час розробки змін та доповнень до таких нормативно-правових актів у сфері обігу наркотичних засобів: Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” від 8 липня 1999 року № 863-ХІV, Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в лікувально-профілактичних закладах та установах” від 7 лютого 2001 року № 106 (акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження в практичну діяльність Комітету з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України № 37/845 від 25 квітня 2003 року) та в навчальному процесі при викладанні курсу кримінології та профілактики злочинів (акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження у навчальний процес від 21 жовтня 2004 року), а також можуть бути використані у:
- подальшому проведенні науково-дослідної роботи при формуванні організаційно-правових та кримінологічних засад протидії наркоманії і наркобізнесу;
- у сфері правового виховання при підготовці антинаркоманійних програм для шкіл, технікумів та вищих навчальних закладів;
- правозастосовчій діяльності відповідних установ, відомств та організацій, пов’язаній з обігом наркотичних засобів, а також для проведення подальших наукових досліджень проблем незаконного обігу наркотичних засобів і наркоманії;
- діяльності громадських організацій щодо покращення профілактичної роботи із запобігання подальшого поширення наркоманії.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу до кримінологічних засад протидії наркоманії в Україні. Дисертант брала безпосередню участь у розробці таких нормативно-правових актів: Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекур¬сорів” від 8 липня 1999 року № 863-ХІV, постанов Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в лікувально-профілактичних закладах та установах” від 7 лютого 2001 року № 106, “Про затвердження Порядку видачі сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” від 3 лютого 1997 року № 146, “Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” від 6 травня 2000 року № 770, наказу Міністерства охорони здоров’я України “Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, до складу яких входять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” від 19 березня 1999 року № 67/59, наказу Комітету з контролю за наркотиками “Про затвердження Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу” від 27 січня 1997 року № 1 та ін. (акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження в практичну діяльність Комітету з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України № 37/845 від 25 квітня 2003 року)
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ. Результати роботи доповідалися на республіканських науково-практичних конференціях та галузевих семінарах: “GMP - нормування, забезпечення та контроль якості виробництва лікарських засобів, ліцензування обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” (Одеса, 2002 рік), “Від зменшення шкоди до безпеки життя” (Київ, 2002 рік), “Порядок обігу наркотичних, психотропних лікарських засобів та прекурсорів” (Київ, 2003 рік), “Проблеми національної та міжнародної безпеки” (Київ, 2007 рік), “Психопрофілактична робота з персоналом: науково-методичні та організаційно-практичні питання” (Київ, 2007 рік). Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності в протидії наркоманії направлено до законодавчих та практичних органів для формування законодавства.
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях і у тезах наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаної літератури (188 найменувань), трьох додатків на 14 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 195сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У проведеному дослідженні автором сформульовано та узагальнено такі висновки, пропозиції і рекомендації щодо удосконалення кримінологічних засад протидії наркоманії в Україні:
1. Соціальні, соціально-психологічні, економічні, ідеологічні, політичні та інші чинники, які останнім часом активно впливають на зростання рівня наркоманії в Україні, призводять до деформації моральних цінностей, до збільшення кількості осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів та до збільшення кількості злочинів у даній сфері. Отже, значне поширення наркоманії, збільшення правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, активізація на території України діяльності організованих наркоугрупувань, поглиблення негативних тенденцій щодо розвитку наркотичної ситуації в країні свідчать про те, що заходи протидії наркоманії та незаконному обігу наркотиків є не достатньо ефективними та потребують удосконалення.
2. Наркоситуація, що склалася в Україні, та її несприятливий прогноз зобов’язують суспільство постійно здійснювати пошук нових шляхів протидії наркоманії, визначати найбільш ефективні заходи щодо скорочення попиту та пропозиції на наркозасоби, а також виробляти стратегічні напрями цієї діяльності. Вбачається, що проаналізовані нами керівні принципи й основні напрями діяльності щодо скорочення попиту на наркотики та протидії їх незаконному обігу в Україні на період до 2008 року визначають завдання, що полягають у якісній зміні на державному рівні самого сприйняття та усвідомлення загроз від стрімкої наркотизації українського суспільства, в організації ефективної протидії наркоманії в Україні та більш чіткому окресленні стратегії спільних дій суб’єктів профілактики у сфері протидії наркозлочинності, реалізація яких наблизить до здійснення всесвітньої мети - скорочення попиту на наркотики у глобальному масштабі.
3. Щоб захистити суспільство та його інтереси від шкідливого впливу немедичного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, дисертантом запропоновано здійснити комплекс заходів правового характеру, а саме: удосконалити національне антинаркотичне законодавство, привести його норми у відповідність до міжнародних стандартів, з урахуванням вітчизняної та зарубіжної практики боротьби з незаконним обігом наркотиків; здійснити пошук та реалізацію економічних важелів для боротьби з наркоманією шляхом її ранньої профілактики на загальнодержавному рівні; сформувати у суспільстві, насамперед у молоді, негативне ставлення до вживання наркотиків; провести спеціальну підготовку фахівців для правоохоронних органів та інших організацій з метою протидії наркотизму; здійснити цілеспрямовані заходи щодо послідовного скорочення попиту на наркотики та обсягів їх незаконного обігу; сформувати ефективну модель державного управління в цій галузі; узгодити діяльність органів державної виконавчої влади та галузевих підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів; розвивати співпрацю з міжнародним співтовариством щодо обміну досвідом у сфері протидії наркоманії.
4. У зв’язку з вкрай складною наркоситуацією та з тенденціями до суттєвого поширення наркоманії в нашій державі вважаємо за необхідне прийняття Верховною Радою України Закону України “Про профілактику наркоманії в Україні” та запровадження адміністративної відповідальності за вживання наркотичних засобів без призначення лікаря і за вживання наркотичних засобів у громадських місцях.
5. На нашу думку, розробка науково обґрунтованої програми профілактики наркоманії, з урахуванням стану наркоситуації у кожному регіоні України, буде більш ефективною за умови комплексного застосування напрацьованих заходів з використанням зарубіжного досвіду та з урахуванням власних національних потреб і менталітету. Позитивний досвід міжнародного співтовариства спонукає до міжнародного співробітництва з питань координації заходів протидії наркоманії та підвищує її ефективність і це є неодмінним чинником успіху в боротьбі з незаконним обігом наркотиків та наркоманією в нашій державі.
6. Основний акцент у профілактиці наркоманії має бути спрямований, передусім, на молодь. Для ефективного досягнення позитивних результатів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики й напрацювання ефективних заходів протидії наркоманії необхідно систематично здійснювати вивчення реального стану кількісних і якісних показників незаконного обігу наркотиків та поширення наркоманії. Суб’єктам профілактики пропонується використовувати, разом із заходами правового впливу, глибокі знання з педагогіки та психології, які допоможуть визначити більш доцільні заходи впливу.
1. З метою вирішення проблеми поширення наркозалежності в молодіжному середовищі, вбачається, що Уряду і українському суспільству необхідно вжити заходів щодо удосконалення політики у сфері обігу наркотиків й механізмів протидії зазначеному явищу, запропонувати відновлення та активне використання системи закладів культури та фізичного виховання для молоді і підлітків, які б фінансувалися з державного та місцевого бюджетів. Отже, основним завданням протидії наркоманії є залучення підлітків та молоді до здорового і корисного способу життя шляхом створення відповідних соціально-економічних умов, відкриття соціальних центрів психологічної допомоги та поліпшення їх співпраці з відповідними державними установами, правоохоронними органами, закладами освіти і, насамперед, із сім’ями саме тому, що інститут батьків практично залишається поза увагою, адже він в першу чергу має брати активну участь у первинній профілактиці наркоманії.
8. Розробити всеохоплюючі підходи вирішення наркотичних проблем, які були б придатні за будь-яких умов, неможливо. Для кожної країни і кожної культури характерні свої культурні особливості, які повинні враховуватися при розробці програм профілактики зловживання наркотиками. Тому слід об’єднати всі знання у сфері протидії наркоманії для пошуку вірних рішень регіонального характеру, які повинні будуватися на компромісі між потребами найкращої практики та істотними вимогами суспільства.
9. Профілактика наркоманії є ключовим питанням національної безпеки і забезпечення виживання нації. У цьому зв’язку цілком очевидно, що саме держава повинна здійснювати ціленаправлену діяльність у протидії наркоманії. Боротьба з цим негативним соціальним явищем потребує ефективних і скоординованих дій, оскільки поряд з тероризмом і корупцією, наркоманія та наркобізнес є великою перешкодою для здійснення прагнень народів до розвитку, миру та благополуччя. Практика показує, що проблема наркоманії не може бути вирішена за допомогою тільки репресивних заходів. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу, а саме: вивчення і розповсюдження міжнародного досвіду по боротьбі з незаконним обігом наркотиків і протидії наркоманії.
10. Неодмінною умовою загальнопрофілактичної діяльності органів внутрішніх справ є тісна взаємодія з іншими суб’єктами профілактики.
З метою подальшого удосконалення профілактичної роботи органів внутрішніх справ, установ загальної і професійної освіти, соціальних служб, закладів охорони здоров’я та інших суб’єктів профілактики доречно було б розробити методичні рекомендації, що мають, на нашу думку, містити наступні пункти:
- характеристика різних вікових прошарків молоді, які належать до так званих “груп ризику” і допускають немедичне вживання наркотиків;
- приблизний перелік об’єктів, місць концентрації і збору молоді, яка вживає наркотичні засоби і психотропні речовини;
- визначення ознак сп’яніння після вживання різних наркотичних засобів в залежності від виду наркозасобу;
- характеристика зовнішнього вигляду і відповідних змін у поведінці, способі життя молоді, яка неодноразово або систематично вживає різні види наркотиків;
- перелік речовин і предметів, які можуть бути вилучені в молоді та дозволяють припускати їх причетність до вживання наркотиків;
- перелік характерних ознак наркотичних засобів, які найбільш поширені серед молоді, а також можливих технологій їх виготовлення.
11. Протидія наркоманії на сучасному етапі є важливою складовою діяльності держави та потребує координації зусиль органів державної влади, підприємств, установ, організацій, правоохоронних органів, громадських об’єднань, налагодження тісного співробітництва з міжнародними організаціями, науково обґрунтованого підтвердження основних напрямів державної політики у цій сфері.
Вбачається, що в Україні доцільно було б створити міжміністерську комісію по боротьбі з наркобізнесом та наркоманією, яка б виконувала наступні функції:
- розробляти, впроваджувати в життя і координувати політику уряду та відповідних органів по боротьбі з наркобізнесом та наркоманією;
- розробляти урядові рішення національного та міжнародного рівня у напрямку протидії наркоманії;
- стимулювати поширення інформації про заходи протидії наркоманії, прийняття відповідних профілактичних заходів, надання медико-соціальної допомоги наркозалежним особам, сприяти проведенню досліджень у цій сфері;
- розподіляти бюджетні кошти на цілі боротьби з наркобізнесом та наркоманією між відповідними міністерствами, а також надавати пільги громадським організаціям, які здійснюють відповідну діяльність у цій галузі;
- щорічно подавати уряду доповідь про наркоситуацію в Україні і тенденції поширення наркоманії та розробляти пропозиції щодо активізації протидії наркоманії.
До складу урядової комісії по координації діяльності в галузі контролю за наркотиками, очолюваної прем’єр-міністром, мають бути включені міністри юстиції, охорони здоров’я, економіки, фінансів, освіти, агропромислового комплексу, внутрішніх справ, закордонних справ, оборони, у справах сім’ї, молоді та спорту.
Такий механізм забезпечить більш активну участь усіх відповідних відомств у розробці національної стратегії протидії наркоманії і надасть додатковий імпульс щодо діяльності у практичному здійсненні прийнятих рішень. Призначення прем’єр-міністра головою Ради міжвідомчої комісії забезпечить належну збалансованість у її складі міністрів, а також дозволить уникнути розбіжностей у напрямку протидії наркоманії. Отже, завдяки таким позитивним змінам може бути забезпечена довіра до діяльності уряду в галузі боротьби з наркобізнесом та наркоманією.
12. Вироблення та реалізація антинаркотичної політики України є найбільш ефективною формою довгострокового попередження. Доцільною була б розробка, з урахуванням стану наркотизації в кожному регіоні нашої держави, окремих антинаркоманійних програм: для учнів шкіл, студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, молоді, зайнятої в інших сферах суспільства, безпритульних дітей. Для ефективного здійснення цих програм має бути тісна співпраця органів державного управління всіх рівнів, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Це визначає також необхідність розгортання активної антинаркотичної профілактичної допомоги в основних сферах життєдіяльності молоді, а також серед батьків, у сфері освіти та відпочинку.
Подібне завдання є досить новим. Його складність визначається тим, що активна профілактика наркоманії повинна включати заходи долікувального виявлення ризику наркоманії, а також заходи соціальної та психолого-педагогічної реабілітації, які спрямовані не на припинення, а саме на попередження наркотизації молоді.
13. Організаційно-правові заходи, які спрямовані на протидію наркоманії передбачають: необхідність вироблення національної антинаркотичної політики; термінову трасформацію всієї наявної системи протидії наркоманії та незаконному обігу наркотичних засобів, що передбачає об'єднання і координацію діяльності контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади в єдину міжвідомчу структуру, діяльність якої має бути спрямованою на протидію наркоманії та незаконному обігу наркотиків; організацію на відомчому рівні, головним чином міністерствами внутрішніх справ і охорони здоров’я, діяльності, спрямованої на протидію наркоманії, включаючи її планування, контроль за виконанням визначених заходів; організацію підготовки висококваліфікованих фахівців з протидії наркоманії та наркобізнесу; широкомасштабну організацію антинаркотичної пропаганди з використанням засобів масової інформації; залучення до участі в протидії наркоманії громадські об’єднання, служби довіри, релігійні громади, колишніх наркозалежних осіб тощо.
14. Значне поширення наркоманії та незаконного обігу наркотичних засобів в нашій державі обумовлюють необхідність періодичного вивчення дійсного стану у цій сфері для подальшої оптимізації ефективних заходів протидії зазначеному явищу, відмови від застарілих заходів і приведення усієї системи протидії у відповідність до чинного законодавства та реалій сьогодення з урахуванням як національного, так і міжнародного позитивного досвіду протидії незаконному обігу наркотиків.
15. Систему заходів протидії наркоманії можна визначити як позитивну, соціально корисну діяльність, яка охоплює сукупність численних різнопланових, взаємозалежних, взаємодоповнюючих, упорядкованих та взаємопов’язаних заходів, спрямованих на протидію наркоманії, що має соціальний, правовий, кримінологічний, медичний, економічний, організаційний і міжнародний аспекти.
Запропоновані в дисертації висновки, рекомендації та положення визначають сучасні пріоритетні напрями активної антинаркотичної профілактичної роботи, що мають проводити державні органи та громадські організації.
Проведене дисертаційне дослідження дозволило виявити прогалини у сфері організації та функціонування системи протидії наркоманії та незаконному обігу наркотиків. На сучасному етапі розвитку суспільства виникла нагальна потреба у подальшому удосконаленні антинаркотичного законодавства, системи та механізму протидії наркоманії в нашій державі. На думку автора, подальше дослідження кримінологічних засад протидії наркоманії належать до пріоритетних напрямів наукових розробок у галузі кримінології та профілактики злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наркотики та яды. - Минск, 1996. - С.5.
2. Постановление “Об обращении Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации “К Организации Объедененных Наций, парламентам государств мира и международной общественности “В ХХІ веке без наркотиков” от 01.11.99 - Собрание законодательства Российской Федерации.- 1999.- №44.
3. Official Records of the Economic and Social Council Fourteenth Session, Supplement n.1 (E/2331). - P.12.
4. Юридический словарь.- Москва, 1956. - С.614.
5. Единая Конвенция о наркотических средствах // Україна в міжнародно-правових відносинах. - К.: Юринком, 1996. - С. 155-208.
6. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів.- К.:Логос, 1998. - С.8.
7. Кримінологія / За заг. ред. О.М.Джужи - Київ, 2002. - С.324.
8. Колесников А. Наркомания в России: состояние, тенденции, пути преодоления // Безопасность, Информационный сборник фонда национальной и международной безопасности. - №11 -12. - 1998.- С.45.
9. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 2002-2006 рр. / МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків. - К., 2002.
10. UNDCP. Annex 1. Letter from the Government Represent for the National Plan on Drugs - Viena, 1998. - P.1.
11. Экономический Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Секретариата. Незаконный оборот наркотиков и их предложение. - Вена, 1999. - С.21.
12. А.Е.Шендерей. Вещества, используемые в нелегальном производстве наркотических средств. - М.,1995. - С.31.
13. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Утверждение повестки дня и другие организационные вопрсы. - Вена, 1999. - С.9.
14. С.А.Роганов. Синтетические наркотики.- С-Петербург, 2001. - С.13.
15. Вальдман А.В., Бабаян Э.А., Звартау Э.Э. Психо-фармакологические и медико-правовые аспекты токсикоманий.- М.,1988.- С.8-9.
16. Наркотики и яды: психоделики и токсические вещества, ядовитые животные и растения. Энциклопедия преступлений и катастроф. - Минск, 1996. - С.112.
17. Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология. - М.,1990. - С.183.
18. ООН. ЭиСС. Резолюция S-20/4 А. План действий в борьбе с изготовлением и оборотом САР и их прекурсоров, а также со злоупотреблением ними. - Вена, 2000. - С.12.
19. В ожидании “экстази”. Мир без наркотиков. М. 1994. - №1. - С.61.
20. Маяцкий А. Наркобизнес в России: от притона до картеля. - Огонек - 1995, №18. - С.45.
21. Кузнецов В.А. Танцы в нерване. Рэйв - порождение наркобизнеса или новая молодежная культура.- С-Петергургские ведомости.- 1996 - 19.04.
22. Ахалая А.Г., Осипов Н.Н. Проблемы боротьбы с наркобизнесом. - М.,1991 - С.17.
23. Смирнов М.П. Оперативно-розыскная деятельность криминальной полиции зарубежных стран.- М.,1995. - С.48.
24. Наркоситуація в Російській Федерації. - М., 1999. - С.15.
25. Русакова М. Некоторые тенденции наркобизнеса в Санкт-Петербурге. Организовання преступность в России: теория и реальность.- СПб., 1996. - С.51.
26. Кузнецов В. Танцы без нирваны? Санкт-Петербургские ведомости.- 1996- №199. - С.5.
27. Баяхчев В.Г., Курылев И.И., Калинин А.П. Расследование преступлений, связанных с изготовлением и распространением синтетических наркотических средств организованными группами. - М.,1995. - С.12.
28. МККН. Комплект информации, касающейся контроля над прекурсорами.- Вена, 2000.- С.30.
29. ООН. ЭиСС. Контроль над прекурсорами. - Вена, 1988. - С.6.
30. МККН. Руководящие принципы для подготовки статистических данных о наркотических средствах. - Вена, 1999. - С. 4.
31. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. План действий по боротьбе с изготовлением и оборотом стимуляторов амфетаминового ряда и их прекурсоров, а также злоупотребление ими. - Вена, 1998. - С.2.
32. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Изменение в сфере контроля над веществами. - Вена,1999. - С.6.
33. ООН. Экономический и Социальный Совет, Комиссия по наркотическим средствам, 42-я сессия. Сокращение незаконного спроса на наркотики: положение в области злоупотребления наркотиками в мире с уделением особого внимания проблеме злоупотребления наркотиками среди молодежи. - Вена, 1999.- С.42.
34. Шабанов П.Д., Штакельберг О.Ю. - Наркомании. - С-Петербург, 2000 - С.7.
35. L.S.Friedman, N.F.Fleming, D.H.Roberts, S.E.Hyman. - Sourse book of substance abuse and addiction.- Williams&Wilkins, 1996. - P.28.
36. Department of Justice of the USA, Drug Enforcement Administration, Intelligence Bulletin: The South American Heorin Therat (Washington, D.C., 1997) - Р.2.
37. UNDCP Regional Office for Central Asia, Annual Report, 1997-1998 (Tashkent,1998) - Р.15.
38. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Сокращение незаконного спроса на наркотики. - Вена, 2000. - С.3.
39. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Меры, направленные на расширение сотрудничества судебных органов. - Вена, 1997 - С.5.
40. П.Д.Шабанов, О.Ю.Штакельберг. Наркомании: патопсихология, клиника, реабилитация.- Санкт-Петербург, 2000. - С.-105.
41. С.П.Дидковская, Е.В.Фесенко, С.П.Гарницкий. Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы.- К., 1989.
42. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Програму профілактики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки” від 9.03.1999.- №341.- Офіційний вісник України від 26.03.1999.- №10.- С.52.
43. Мельник П.В., Гумін О.М., Лановенко І.П. Кримінологічна концепція боротьби із злочинним наркообігом та злочинами, вчиненими в стані наркотизму.// Філософсько-психологічні підвалини кримінології як науки. Том 1. -К.,2001. - С.307.
44. Долгова А.И. Изучение преступности. Криминология.- М.,1997.- С.133.
45. Гасанов Э. Антинаркотизм: международные тенденции и проблемы // Законность. - 1996. - № 8. - С. 2-6.
46. Косий М. За планом - "план", в екстазі - "екстезі": [Дослідження на тему поширення наркотиків у молодіж. середовищі] // Голос України. - 1998. - 28 січ. - С. 6.
47. Кузина Н. Россия на игле [Проблема борьбы с наркоманией в России] // Рос. газета. - 1996. - 13 апр. - С. 2.
48. Совершенствование борьбы с незаконным оборотом наркотических средств: международный опыт и опыт России [Науч.-практ. конф. 20 дек. 1995 г. в Москве в Академии МВД России] // Государство и право. - 1996. - № 5. - С. 134-137.
49. Кіцул А.П. Сучасні тенденції незаконного обігу наркотичних засобів в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - №2. - С.95-97.
50. Наркомания: ситуация, тенденции и проблемы / Под общ. ред. М.Е.Поздняковой. - М.: Институт социологии РАН, 1999. - С.88.
51. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. Изд. 2-е. Л., 1985. - С.416.
52. Ковалев В.Г. Ноотропные вещества. - Волгоград, 1990.- С.-368.
53. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1983.- С.255.
54. Stanton M.D., Shadish W.R. Outcome, attrition, and family - couples treatment for drug abuse metaanalysis and reviw of the controlled, comparative studies // Psycol. Bull. - Vol. 122, №2.- Р. 170.
55. В.Ю.Юнак. Наркоманія - дорога в безодню. - К., 2001. - С.160.
56. Рексов Б., Эдмонвсон К., Хан И., Самсон Р.Дж. Руководство по контролю над наркотическими средствами и психотропными веществами. В контексте международных договоров. - Женева, 1987. - С.181.
57. МККН. Перечень наркотиков, находящихся под международным контролем. - Вена, 1996. - С.1.
58. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Утверждение повестки дня и другие организационные вопросы. - Вена, 1999. - С.9.
59. МККН. Прекурсоры и химические вещества, часто используемые при незаконном изготовлении наркотических средств и психотропных веществ. - Нью-Йорк, 1999. - С. 1.
60. МККН. Прекурсоры и химические вещества, часто используемые при незаконном изготовлении наркотических средств и психотропных веществ. - Нью-Йорк, 2000. - С.1.
61. Международный комитет по контролю над наркотиками. Доклад за 1997 год. - Нью-Йорк, 1998.- С.54.
62. МККН. Совещание по системам обмена информацией для обеспечения контроля над прекурсорами. - Вена, 1997. - С.6.
63. МККН. Прекурсоры и химические вещества, часто используемые при незаконном изготовлении наркотических средств и психотропных веществ. - Нью-Йорк, 1988. - С.8.
64. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Осуществление международных договоров о контроле над наркотиками.- Вена, 1998. - С.2.
65. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Осуществление международных договоров о контроле над наркотиками. - Вена, 1999. - С.2.
66. Міжнародно-правові заходи запобігання наркотизму: Науковий посібник /О.М. Джужа, Г.І. Піщенко, В.Г. Пшеничний, О.М. Стрільців. - К.: НАВСУ, 2004. – С.49.
67. Всемирный форум здравоохранения. - Женева, 1990. - С. 57-59.
68. ООН в борьбе за права человека: Материалы VІІІ Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. - К, 1991. - С.274 -275.
69. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Національну координаційну раду боротьби з наркоманією” // ЗП Уряду України. - 1993. - №10. - С. 212.
70. Наказ МВС України N 365 від 6 червня 1995 року “Настанова по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів”; Наказ МВС України № 51 від 02.02.1994 "Про створення в системі МВС України спец. підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків".
71. Рада національної безпеки та оборони України. Рішення “Про стан боротьби з розповсюдженням наркотиків в Україні.” - Київ, 1993.- www.rada..gov.ua.
72. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Подготовка к специальной сессии ГА для рассмотрения вопроса о борьбе с незаконным производством, сбытом, спросом, оборотом и распостранением наркотических средств. - Вена, 1988 - С.1.
73. Interpol, Global Heroi Traffic, Changing Scenario, 1996-1997 (Lyon,1997),p.50; Interpol, World Cocaine Situation Report (Lyon,1997)- Р.4 and 11.
74. Interpol, Illicit drug trafficking in the Asian region,1997.- Р.5 and 6.
75. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 54/132. Международное сотрудничество в решении мировой проблемы наркотиков. - Вена, 2000 - С.5.
76. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Утверждение повестки дня и другие организационные вопросы. - Вена, 2000. - С.5.
77. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/16. Укрепление Программы ООН по международному контролю над наркотиками и роли Комиссии по наркотическим средствам как ее руководящего органа. - Вена, 2001. - С.1.
78. ООН.ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-исполнителя. - Вена, 2001. - С.71.
79. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Укрепление механизма контроля над наркотиками ООН. - 1999. - С.18.
80. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/3. Утверждение пересмотренной части ІІ вопросника к ежегодным докладам. - Вена, 2001. - С.2.
81. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Укрепление механизма контроля над наркотиками ООН. - Вена, 2000. - С.3.
82. Эконономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Осуществление Всемирной программы действий, принятой Генеральной Ассамблеей на ее семнадцатой специальной сессии.- Вена, 1999.- С.14.
83. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Руководящие принципы представления правительствам докладов об осуществлении всемирной программы действий и о прогрессе в отношении реализации целей и задач на 2003 и 2008 годы. - Вена,1999. - С.3.
84. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Сокращение незаконного спроса на наркотики. -Вена, 1999.-С.12.
85. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Рассмотрение Плана действий по осуществлению декларации о руководящих принципах сокращения спроса на наркотики. - Вена, 1999.
86. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Последующие меры по реализации Плана действий по налаживанию международного сотрудничества в деле искоренения незаконных наркосодержащих культур и содействия альтернативному развитию.- Вена, 1999.- С.7.
87. ООН. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Руководящие принципы представления докладов об осуществлении Всемирной программы действий и о последующих мерах по выполнению решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи.- Вена, 1999.- С.18.
88. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Осуществление международных договоров о контроле над наркотиками. - Вена,1998. - С.1.
89. Европейский и Социальный Совет. Резолюция 1999/30. Обзор Программы Объединенных Наций по международному контролю над наркотиками ООН в рамках существующих международных договоров о контроле над наркотиками и в соответствии с основными принципами Устава ООН. - Вена,1999. - С.3.
90. ООН. ЭиСС. Резолюция S-20/4 Е «План действий по осуществлению международного сотрудничества в деле искоренения незаконных наркотикосодержащих культур и содействию альтернативного развития». - Вена,2000. - С.18.
91. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/11 Международное сотрудничество в области ликвидации незаконных наркотикосодержащих культур и альтернативного развития. - Вена, 2001 - С.2.
92. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/4. Развитие международного сотрудничества в целях сокращения спроса на наркотики. - Вена,2001. - С.2.
93. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Доклад Директора-исполнителя. - Вена, 1999. - С.25.
94. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/10. Углубление регионального сотрудничества в области контроля над наркотиками путем подготовки кадров. - Вена, 2001. - С.1.
95. Комиссия по наркотическим средствам. Рассмотрение элементов для включения в проект политической декларации. - Вена. - 1998. - С.2.
96. Программа ООН по международному контролю над наркотиками. Борьба с незаконным оборотом и потреблением наркотиков. - Вена, 1996. - С.7.
97. Levi and Pithouse, op.cit.; M.Levi, «Taking the profit out of crime: the UK experience», European Journal of Crime, Criminal Law and Criminal Justice, vol.5, No.3, 1997. - P.228.
98. Joel Kurtzman, The Death of Money - New York, Simon and Schuster,1993. - P.11.
99. E.H.Solomon, Virtual Money - New York, Oxford University Press,1997. - P.39.
100. International Narkotics Control Strategy Report 1996 - Washington, 1997 - P.106.
101. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Первый доклад Директора-исполнителя за двухгодичный период о выполнении Решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков.- Вена, 2001.- C.21.
102. ООН. Экономический и Социальный Совет. Комиссия по наркотическим средствам. Руководящие принципы представления докладов об осуществлении Всемирной программы действий о последующих мерах по выполнению решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи.- Вена, 1999.- С.8.
103. Постанова КМУ від 2001.08.28 № 1124 “Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)”.- Офіційний вісник України, 14.09.2001.- №35.-С.157.
104. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом” від 8.11.1990 р., м. Стразбург.- С.17.
105. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 рік”.- Відомості ВРУ, 1998.- №16.- С.72.
106. Crime and Sekrecy: The Use of Offshore Banks and Companies, Committee on Governmental Affairs Report to the United States Senate. - Report 130,1985. - P.4.
107. Отчет и рекомендации Международной конференции «Предупреждение и борьба с «отмыванием» денег и использованием доходов от преступной деятельности: глобальный подход». Курмайор, Италия, 18-20 июня 1994г.- С.21.
108. ООН. Экономический и Социальный Совет. Борьба с отмыванием денег. - Вена, 1998. - С.2.
109. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Борьба с отмыванием денег. - Вена, 1998. - С.1.
110. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Борьба с отмывоанием денег. Добавление. - Вена, 1998. - С.2.
111. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Последующие меры по выполнению решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи. - Вена, 2000. - С.7.
112. Указ Президента України від 19 липня 2001 року № 532 “Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.”- Офіційний вісник України, 3.08.2001.- №29.- С.117.
113. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/12. Сотрудничество в борьбе с незаконными наркотиками в Центральной Азии. - Вена, 2001. - С.1.
114. Социальные последствия возможной легализации наркотиков в России (Специальный выпуск по материалам социологического исследования). Безопасность. Информационный сборник Фонда национальной и международной безопасности. - М., 1993. - №2. - С. 96.
115. Позднякова М.Е. К проблеме легализации наркотиков // Наркомания как форма девиантного поведения. - М.: Институт социологии РАН, 1997. - С.34-44, С.71-73.
116. Terminology for Europrean Health Policy Conference. «A glossary with equivalents in French, German and Russian». WHO, Regional Office for Europe, - Copenhagen. - 1994.- Р.8.
117. Управление ООН по контролю за наркотиками и предупреждению преступности (UNDCP)/ Объединенная программа ООН по СПИДу (UNAIDS). Метадон. Пособие для всех, кто применяет метадон в своей практике. - 2002. - С.19.
118. Cooper J.R. Ineffektive use of psychoaktive drugs: methadone treatment is no exception// JAMA/ -1992. - Vol.267. - P. 281-282.
119. Hartnoll R.L., Mitcheson M., Battersby A. et al. Evaluation of heroin maintenance in controlled trial // Arch. Gen. Psychiatry. - 1978. - Vol/ 132 - P. 877-884.
120. Постанова КМУ №106 від 7.02.2001 р. “Про затвердження порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах та установах - Офіційний вісник України, 2001, №6. - С.226.
121. Постанова КМУ №790 від 11.07.2001 р. “Про програму профілактики ВІЛ-інфекції / СНІДу на 2001-2003 роки”. - Офіційний вісник України, 2001, №28. - С.1252.
122. В.Г.Бєлявський. Замісна терапія: стан та перспективи. - Вісник фармакології та фармації., №11, 2002. - С.38.
123. Spode, H.: “Der Charakter des Rausches hatte sich total verandert”. Historische Voraussetzungen der Alkoholismuspravention: Deutsches Reich, Bundesrepublik und DDR. In: Roeciger, S./Merk, H. (Hrsg.): Hauptsache gesund! Gesundheitsaufklarung zwieschen Disziplinierung und Emanzipation. Marburg, 1998. - S.112.
124. Franzkowiak, P.: Risikokompetenz. Eine neue Leitorientierung fur die primare Suchtpravention? In: Neue Praxis, Heft 5/1996. - S.410.
125. Wolffersdorff-Ehlert, Ch.v.: Die Cannabis-Szenen. In: Scherer, S/Vogt, I. (Hrsg): Drogen und Drogenpolitik. Frankfurt a. M./Nev York, 1989. - S.377.
126. Scheerer, S: Sucht. Reinbek, 1995. - S. 51.
127. Sidler, N.: Risikogruppen - gibt es die? Adressaten spezifischer Fragen der Suchtgefahrdung. In Carlhoff, H.-W./Wittemann, P. (Hg): Drogenbekampfung und Suchtpravention: Situationen, Analysen, Perspektiven. Studgard, 1991.- S. 83-92.
128. Kastner, P./Silbereisen, R.K.: Die Funktion von Drogen in der Entwicklung Jugendlicher. In: Bartsch, N./Knigge-Illner, H. (Hrsg.): Such und Erziehung, Band 2: Such und Jugendarbeit. Weinheim/Basel, 1988.- S.2-5.
129. Lersch, A.: Suchtpravention in Jugenfreizeitheimen. In: Bartsch, N./Knigge-Illner, H. (Hrsg): Sucht und Jugendarbeit. Weinheim/ Basel 1988. - S. 47-59.
130. Franzkowiak, P.: Risikokompetenz. Eine neue Leitorientierung fur die priemare Suchtpravention? In: Neue Praxis, Heft 5/1996. - S. 409-425.
131. Hallman, H.-J.: Konzepte und Erfahrungen aus der Jugendarbeit. In:Knapp, R. (Hrsg.): Vorbeugung gegenuber Suchtgefahren. Neuwied/Kriftel/ Berlin, 1996. - S. 201-225.
132. Hullinghorst, R.: Vernetzung der Suchtpravention in Deutschland: eine unlosbare Aufgabe? Das Modellprogramm “Mobile Drogenpravention”. In: Bundeszentrale fur gesundheitlieche Aufklarung (Hrsg.): Mitten im Leben. Die Seminare (Europaische Woche der Suchtpravention 1994), Koln, 1994. - S.160.
133. Ottawa-Charta zur Gesundheitsforderung. In: Gopel, E./Schneider-Wohlfart, U. (Hrsg.): Provokationen zur Gesundheit. Frankfurt a. M., 1995 - S. 279-283.
134. Hesse, S.: Suchtpravention in der Schule. Opladen, 1993.- S.8.
135. Klotzbach, G./Franke, B.: Pravention von Gleichen fur Gleiche - Der Peer Ansatz. In: ajs-info (Aktion Jugendschutz Saschen e.V.), Heft 3/1998, S. 2-5).
136. Schmid, M.: Drogenszene, Drogenpolitik und Drogenhilfe. Eine Betrachtung aus der Normalisierungs- und Entdramatisierungsperspektive. In: Neubeck-Fischer, H. (Hg.): Sucht - ein Versuch zu (uber) leben. Munchen, 1994. - S. 44-50.
137. Scheerer, S./Vogt, I. (Hrsg.): Drogen und Drogenpolitik. Frankfurt a M. 1989. - S.292.
138. Fredersdorf, F.: Bildung und Sucht. Eine biographische Studie zu den padagogischen Aspekten der Suchtbewaltigung. Geesthacht, 1998. - S. 42-46, 99, 404.
139. Sting, S.: Suchtpravention als Bildungsaufgabe. Perspektiven fur die auserschulische Jugendarbeit. In: Neue Praxis, Heft 5/1999. - S.490-499.
140. Spode, H.: “Der Charakter des Rausches hatte sich total verandert”. Historische Voraussetzungen der Alkoholismuspravention: Deutsches Reich, Bundesrepublik und DDR. In: Roesiger, S./Merk, H. (Hrsg.): Hauptsache gesund! Gesundheitsaufklarung zwischen Disziplinierung und Emanzipation. Marburg, 1998. - S.112.
141. Leune, J.: Das Gluck ist kauflich - Drogen im Alltag Jugendlicher. In: Gesundheit regional (Hrsg. Akademie fur Gesundheit in Sachen e. V.), Heft 1/1998. - S.10-16.
142. ООН. ЭиСС. Комиссия по наркотическим средствам. Резолюция 44/15. Положения, касающиеся путешествующих лиц, которые проходят курс лечения с использованием лекарственных преператов, содержащих наркотические средства или психотропные вещества. - Вена, 2001. - С.1.
143. О наркомании в некоторых капиталистических странах. — М.: Изд-во ВНИИ ОП, 1969. – С.47с.
144. Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. — М.: Изд-во ВНИИ ПУЗП, 1988. – № 94.– С.116.
145. Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. — М.: Изд-во ВНИИ ПУЗП, 1987. – № 100. – С.131.
146. Бунинг Э. Меры по сокращению вреда от наркотиков в Амстердаме// Наркомания и алкоголизм. Современные взгляды (По материалам международной конференции 23-27 апреля 1990 года) Экспесс-информация. – М.; Вып.4. – С.33; Доминин А. По ту сторону кайфа// Калейдоскоп. – М., 1997. – С.21.
147. Антинаркотическая программа голландского правительства // Борьба с преступностью за рубежом. – М., 1992. – № 9. – С. 16.
148. Влиет Х. Ран. Наркотическая политика. Исскуство управления: опыт Нидерландов// Наркомания и алкоголизм. Современные подходы (По материалам международной конференции 23-27 апреля 1990 г. в г.Востриково) Экспересс-информация. – М., 1990. – Вып. 4. – С. 78.
149. Кальмтхоут А.М. Основные направления борьбы с наркоманией в Нидерландах // Проблемы уголовной политики. – Красноярск, 1989. – С. 195-205.
150. Кальмтхоут А.М. Основные направления борьбы с наркоманией в Нидерландах // Проблемы уголовной политики. - Красноярск, 1989. - С. 195-205.
151. Борьба с распространением наркотиков в США // Борьба с преступностью за рубежом. - М., 1992. - № 4. - С. 10.
152. Габиани А.А. На краю пропасти: наркомания и наркоманы. - М.: Мысль, 1990.- С.271.
153. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. - Київ: тандем. - 1996. - С.271.
154. Конвенция о психотропных веществам 1971 г. – Нью-Йорк, 1977.
155. Международная Конвенция "О борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ" 1988 г. – Нью-Йорк, 1991.
156. Закон України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” та Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, №64/95-ВР, 15.02.1995; ВВР.1995.- №10.- С.64.
157. Закон України “Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” №62/95-ВР, 15.2.1995; ВВР,1995.- №10.- С.60.
158. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - ТОВ “Генеза”.- К.,2001.- С.172.
159. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, №62/95-ВР, 15.02.1995; ВВР,1995.- №10 -С.62.
160. Наказ МОЗ України та МВС України “Про затвердження Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами” від 16.06.1988.- № 158/417.- Офіційний вісник України від 13.08.1998.- №30.- С.485.
161. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, №863-ХІV, 8.07.1999; ВВР,1999.- №36.- С.317.
162. Постанова КМУ №770 від 6.05.2000 “Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов’язана діяльність”.- Офіційний вісник України, 26.05.2000.- №19.- С.789.
163. Постанова КМУ від 14.12.1993 р. №1034 “Програма протидії споживання наркотичних засобів і їх незаконного обігу