Крисоватий Андрій Ігорович. Податкова політика України: концептуальні засади теорії і практики

brief description

Крисоватий Андрій Ігорович. Податкова політика України: концептуальні засади теорії і практики : Дис... д-ра екон. наук: 08.04.01 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2006. — 438, [47]арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 414-437

Крисоватий А.І. Податкова політика України: концептуальні засади теорії та практики.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01. Фінанси, грошовий обіг та кредит. Тернопільський державний економічний університет, Тернопіль, 2006.
У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження концептуальних засад теорії та практики формування і реалізації податкової політики. Висвітлино соціально-економічну сутність та природу податкової політики та досліджено методологічні засади формування і реалізації стратегії і тактики політики в сфері оподаткування. Показана роль податкової політики у забезпеченні економічного розвитку, фінансової стабільності в державі, піднесенні добробуту населення.
Обґрунтовано основні напрями, шляхи та вектори реформування податкової політики. Узагальнено європейський досвід макроекономічного регулювання відносин с сфері оподаткування та запропоновано прийнятні схеми уніфікації податкового законодавства із законодавством країн членів Європейського співтовариства. Змодельовано податкового-боргові стратегії фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій. Розроблено основні складові концепції реформування податкової політики.

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні соціально-економічної природи податкової політики, окресленні вихідних методологічних принципів стратегії та тактики податкової політики, моделюванні векторів реформування і трансформації податкової політики України. Це дозволило сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети:
1. Дослідження сутності поняття «податкова політика» дало можливість зробити висновок, що податкова політика, як економічне поняття сприйнятливе лише для практичних цілей. Будь-який податок, крім фіскальної та регулюючої дії, має ще побічні, зовнішні для фіску соціальні наслідки. Тому податкову політику варто розглядати не просто як економічну дефініцію, а як суспільно-соціальну.
2. Розкриття суспільного призначення податків як соціально-економічної категорії дозволило зробити висновок, що специфічне суспільне призначення податків знаходить своє вираження не в існуванні кожної функції окремо, а лише в їх єдності. Зі з'ясування суті податків та єдності їх функцій витікає важливий у теоретичному плані висновок про необхідність чіткого розмежування об'єктивного існування податків з властивими їм функціями і процесу їх використання державою у проведенні податкової політики. Прояв податків та їх функцій в дії - об'єктивний процес, який виражає відносини базису. Податкова ж політика, що проводиться державою через податковий механізм, використовуючи податки, - це відносини надбудови. Даний висновок дозволяє краще зрозуміти об'єктивність категорії податок і суб'єктивність дій держави, яка проводить податкову політику.
3. Принципово важливим для підвищення ефективності та дієвості податкової політики є узгодження окремих заходів політики податкового регулювання та політики податкових доходів. Серед них особливої уваги потребує, з одного боку, вирішення проблеми урізноманітнення напрямів бюджетних витрат, яке фактично призводить до втрати бюджетного контролю, а з іншого - цільового призначення окремих видів податків на конкретний вид витрат у структурі бюджетних витрат. Визнання в якості основного принципу податкової політики максимального вилучення доходів стає загрозою динамічному зростанню єдиній основі збільшення податкової бази та надходжень до бюджету. До суперечностей у напрямі узгодження політики податкового регулювання та політики податкових доходів необхідно віднести постійні маніпуляції із законодавством у сфері як оподаткування, так і витратної частини бюджету. Постійні поправки, у тому числі й на основі підзаконних актів, підривають основи стабільності податкової політики як вирішального чинника економічної стабілізації.
4. При дослідженні ефективності та дієвості податкової політики доцільно, на нашу думку, враховувати науково-прагматичні аспекти, пов’язані із часовими лагами реалізації результатів стратегії і тактики такої політики. Проблеми часу для практичної реалізації податкової політики доцільно розглядати через призму наступних лагів : лаг розпізнавання, адміністративний лаг, лаг функціонування.
5. Стратегія формування податкової політики обов’язково повинна базуватися на науково-методологічних основах побудови фіскальних взаємостосунків платників податків та держави, зокрема на встановленні принципів резидентства і територіальності для обґрунтування стратегії і тактики прямого оподаткування та принципів місця призначення та країни походження - для непрямого оподаткування. Методологічними критеріями податкової політики повинні виступати критерії фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості. В реальному суспільно-економічному житті принципи та критерії формування і реалізації податкової політики взаємопов’язані та взаємозалежні. Тому для досягнення оптимальності та єдності їх дії у роботі визначено найефективніші складові податкового механізму, які при певній соціально-економічній доктрині держави оптимально задовольняють інтереси трьох суб’єктів оподаткування держави, платників податків та громадян виборців.
6. В роботі аргументовано доведена хибність ідеї заміни ПДВ на податок з продажу, і на цій основі запропоновано низку пропозицій щодо реформування порядку адміністрування універсального акцизу в Україні і законодавчого закріплення можливості для платника податку на додану вартість самостійно визначати момент виникнення податкового зобов’язання. Для удосконалення механізму ПДВ на сьогодні дуже важливо разом із спрощенням порядку отримання відшкодування, в першу чергу для виробників технологічної продукції і експортерів, обмежити можливості зловживань і незаконного отримання відшкодування фіктивними фірмами і за фіктивними операціями.
7. Фіскальні втрати держави від недосконалості акцизного законодавства обчислюються сотнями мільйонів гривень, але не варто применшувати значення і суспільної шкоди. Донедавна значні кошти держава втрачала від прогалини у законодавстві, відповідно до якої практично було виведено з-під оподаткування виробництво алкогольних і тютюнових виробів та нафтопереробну галузь. У роботі запропоновано нові підходи до адміністрування акцизного збору саме за цими групами підакцизних товарів.
8. Якісне реформування митного оподаткування, що так необхідне для швидкої інтеграції України в світову економіку та входження України у Світову організацію торгівлі, повинно забезпечуватися переходом від обмежувального та заборонного принципу до регулюючого. Для захисту економічних інтересів вітчизняних суб’єктів господарювання, потрібно застосовувати всі види мита, враховуючи їх фіскальне значення та вплив на рівень ділової активності в країні. Вдосконалення митної політики повинно бути направлене на стимулювання експорту як джерела валютних надходжень та збільшення обсягів виробництва вітчизняних товарів. З цією метою запропоновано до використання новий алгоритм визначення адвалерних мит на товари з високою еластичністю попиту.
9. Вдосконалення механізму розрахунку податку з прибутку підприємств неможливе без вирішення проблеми амортизаційної політики. В роботі запропоновано перейти до встановлення прискореної амортизації за всіма групами основних фондів і нарахування амортизації здійснювати не за затратами на придбання основних фондів, а за залишковою вартістю основних фондів. Актуальною проблемою при адмініструванні податку на прибуток підприємств є невідповідності між бухгалтерським та податковим обліком, перш за все наявність різних підходів до визначення структури та складу валових доходів і валових витрат, що в кінцевому результаті впливає на розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток. Доцільним є встановлення порядку обчислення бази оподаткування податком на прибуток, виходячи з даних фінансового обліку. Крім цього, дана база оподаткування чітко відображатиметься у фінансовій звітності за вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що, відповідно, зменшить кількість помилок, які виникають на етапі розрахунку об’єкта оподаткування. Такі підходи повинні бути максимально уніфіковані зі світовою практикою калькуляції об’єкта оподаткування та декларування податку з прибутку.
10. Запроваджена з 2004 року система оподаткування доходів фізичних осіб не відповідає фундаментальному критерію податкової політики держави критерію соціальної справедливості. В майбутньому такий підхід до оподаткування доходів населення може призвести до соціальних катаклізмів та поглиблення соціальної стратифікації населення. У роботі відзначено, що реформа в сфері оподаткування доходів громадян неадекватно відповідає дійсним реаліям соціально-економічного розвитку країни, є поспішною і проведеною не в повному обсязі. Доцільним у даному плані був би комплексний підхід до реформування процесу справляння податку на доходу фізичних осіб та відрахувань і внесків у цільові бюджетні та позабюджетні фонди, а також перехід до «помірної» прогресивної шкали оподаткування з трьома ставками податку та встановлення соціальної пільги на рівні прожиткового мінімуму.
11. Реалізацію податкової політики в частині управління оподаткуванням нині пов'язують з трьома термінами, які часто вживають як слова-синоніми. Це - "управління оподаткуванням", "податковий менеджмент" і "податкове адміністрування". У нашому розумінні податковий менеджмент - це система методів, форм і прийомів організації економічних відносин для оптимізації оподаткування, а його макрорівнева складова - державний податковий менеджмент - це система методів, форм і прийомів регламентування та регулювання економічних відносин у сфері оподаткування для реалізації податкової політики, які базуються на використанні людського фактора і аргументуються мотивацією діяльності. На відміну від податкового менеджменту, податкове адміністрування здебільшого розглядають з технологічно-практичної точки зору.
12. У податковому плануванні і прогнозуванні варто застосовувати специфічні підходи до виявлення податкових закономірностей і складання на їхній основі проектів перспективних податкових концепцій, що враховують загальні закономірності суспільного розвитку. Поєднання методів економетричного регресійного моделювання трендових залежностей і методів емпіричного досвіду, які представлені часовими рядами, окреслило можливості для створення динамічних моделей розвитку податкових надходжень та врахування впливу еластичності на співвідношення запрограмованих податкових показників і показників валового внутрішнього продукту.
13. Аналіз фіскальних наслідків та регулюючих ефектів застосування податкових пільг та інших елементів і складових податкового регулювання дав можливість зробити висновок, що існує колосальний резерв поповнення доходів зведеного бюджету України, при раціональному використанні якого можна було б вирішити нагальні соціально-економічні проблеми, пов'язані з трансформацією економіки України. В роботі запропоновано нові підходи до преференційного оподаткування, які базуються на розумінні податкового регулювання, здійснюваного через економічно обґрунтовану систему пільг та стимулів, а також до взаємообумовленого комплексу податкових преференцій стратегічної дії, які компенсують фінансові втрати при випуску нової і конкурентоздатної продукції, модернізації технологічних процесів, що зміцнює основи малого й середнього виробничого бізнесу.
14. На шляху становлення ефективної податкової системи важливе значення має процес реформування та модернізації податкової служби. Концепція модернізації та реформування діяльності органів податкової служби, і зокрема всієї системи податкового контролю, повинна враховувати не лише досвід попередніх років розвитку податкової служби, а й практику роботи податкових органів в інших країнах світу. Наступним етапом вдосконалення податкового контролю є підвищення ефективності перевірок за допомогою розробки та впровадження непрямих методів перевірки платників, системи автоматизованого відбору платників для документальних перевірок, що дасть змогу збільшити ймовірність виявлених ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих, забезпечити невідворотність відповідальності порушників.
15. Адаптація податкового законодавства - це перший етап тривалого процесу наближення України до Європейського Союзу відповідно до критеріїв, що висуваються щодо держав, які мають намір приєднатися до нього. Виходячи саме з такого розуміння, процес адаптації має охоплювати як нормотворення, так і нормозастосування і бути обов’язковим для всіх органів державного управління та органів місцевого самоврядування. У дисертації узагальнено європейський досвід макроекономічного регулювання перерозподілу вартісних пропорцій валового внутрішнього продукту через податкову політику та запропоновано прийнятні схеми уніфікації податкового законодавства країн-членів ЄС. Разом із тим наголошено, що стратегічно правильним можна вважати не стільки реформування податкових відносин та основи їх максимального наближення до європейських стандартів, скільки поширення практики використання національного податкового інструментарію, який існує в країнах ЄС, для стимулювання економічного зростання в Україні у комплексі з розв’язанням проблем законодавчої діяльності у сфері податкової політики.
16. Альтернативним до податків джерелом наповнення бюджету, як це показано в роботі, виступають державні позики. Проте і їх використання має певні обмеження. У дослідженні змодельовано боргові стратегії, спрямовані на пошуки перспектив нормалізації ситуації із державною заборгованістю та шляхів підвищення ефективності заходів у рамках як зменшення державного боргу, так і зменшення видатків бюджету на його обслуговування. Результатуючими виразами моделей є рівняння оцінки майбутнього боргового тягаря за різних параметрів розвитку економіки і співставлення їх із допустимо можливими величинами податкового навантаження.
17. Запропоновано низку базових напрямів формування оптимальної податкової політики, які повинні бути основою концепції стратегії податкових реформ на найближчі роки. Визначено конкретні вектори трансформування податку на нерухомість, податку на капіталізацію вартості, земельного податку, латентних форм місцевого оподаткування, податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального платежу.
18. Проведене дослідження дало змогу встановити, що головним завданням реформування податкової політики є створення умов для економічного зростання та забезпечення добробуту як платників податків, так і громадян-виборців, які отримують від держави суспільні блага. На основі низки початкових умов у дисертації розроблена економіко-математична модель щодо визначення відносного показника сукупного податкового навантаження у залежності від типу процесу відтворення, який ефективно враховує критерії фіскальної достатності (інтереси держави), економічної ефективності (інтереси платників податків суб’єктів господарювання) і соціальної справедливості (інтереси громадян, які отримують суспільні блага) та забезпечує умови для економічного зростання в державі.