Кривильова Олена Анатоліївна. Формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності

brief description

Кривильова Олена Анатоліївна. Формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Бердянський держ. педагогічний ун- т. — Бердянськ, 2006. — 258арк. — Бібліогр.: арк. 202-216

Кривильова О.А. Формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Кіровоград, 2006.
Дослідження присвячене актуальній темі підготовці кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного саморозвитку. У дисертації розглядаються зміст, форми та методи формування готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності.
У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено складові професійної підготовки майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності; визначено та науково обґрунтовано зміст та структуру поняття готовність до самостійної творчої діяльності”; визначено основні критерії готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності; удосконалено методику використання в процесі підготовки майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності педагогічних технологій; подальшого розвитку набули положення щодо ефективності педагогічних умов підготовки, а також положення стосовно науково-методичного забезпечення формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

У дослідженні проведено теоретичне узагальнення аспектів проблеми, обґрунтовано нові підходи до підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності, що виявляється у визначенні сутності, змісту та специфіки, а також психолого-педагогічних умов даного процесу, особистісного самовдосконалення спеціаліста. Отримані результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу й дали змогу сформулювати наступні висновки:

Система підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності будується на закономірностях педагогічного процесу і передбачає створення оптимальних педагогічних умов, найважливішими з яких є: упровадження поетапного розвитку творчої особистості майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі; педагогічно доцільне поєднання традиційних та інтерактивних освітніх технологій, спрямованих на забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії; урахування індивідуальних особливостей студентів у процесі організації проблемно-пошукової діяльності; активізація у студентів спонукальних мотивів до творчого самовираження; навчально-дослідницька та науково-дослідницька діяльність студентів.
Специфіка підготовки майбутнього вчителя полягає в тісній взаємодії теоретичних і прикладних аспектів психолого-педагогічних навчальних дисциплін, що дає змогу за період навчання сформувати відповідну готовність до самостійної творчої діяльності.
Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що рівень підготовки визначають такі компоненти:когнітивнийзнання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості, дидактичні знання стосовно організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; знання форм і методів стимулювання творчої діяльності, знання стосовно діагностики та розвитку творчих потенційних здібностей до діяльності;практичнийвміння реалізувати особистісно-орієнтовані педагогічні технології розвитку й виховання творчої особистості, володіння методами оцінювання розвитку творчих якостей, здатність до самоаналізу, узагальнення власного досвіду та досвіду інших;особистісниймотиваційно-творча активність і спрямованість особистості на самовдосконалення у творчій діяльності та розвиток її творчих здібностей.
Відповідно до теоретичної і практичної складових сформованості готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності визначено основні рівні готовності: високий, середній, низький.Високий рівеньхарактеризується постійним проявом студентами цілісних знань особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості; у процесі планування та організації навчальної діяльності учнів студенти активно виявляють дидактичні знання щодо організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; у майбутнього вчителя постійно виявляються цілеспрямовані дії на основі сформованих індивідуальних умінь: у процесі організації навчально-пізнавальної діяльності спостерігається постійна ефективна реалізація знань, форм і методів дослідницької діяльності (активно використовують частково-пошуковий та дослідницький методи); на підготовчому етапі не потребує допомоги вчителя-методиста. Середньому рівнювластива частково сформована система знань особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості; у процесі планування та організації навчальної діяльності учнів студенти ситуативно виявляють дидактичні знання організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; у майбутнього вчителя ситуативно виявляються цілеспрямовані дії на основі сформованих індивідуальних умінь: у процесі організації навчально-пізнавальної діяльності спостерігається часткова реалізація знань форм і методів дослідницької діяльностістуденти активно використовують проблемне викладання, на підготовчому етапі періодично потребують допомоги вчителя-методиста.Низький рівеньвизначається прагненням оволодіти педагогічними технологіями розвитку готовності до самостійної творчої діяльності тільки за допомогою репродуктивних та пояснювально-ілюстративних методів і прийомів без конструювання власних варіантів.
Кожен етап формування творчої особистості характеризується специфічними особливостями, властивими тій чи іншій конкретній особі, відображає зростання позитивних якостей творчої особистості.
Позитивна динаміка рівнів сформованості у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності, яка зафіксована результатами формувального експерименту, дає підстави вважати, що обрано адекватно вихідну методологію, визначені мета та завдання досягнуті, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії і методики професійної підготовки майбутніх учителів.
У процесі дослідження було перевірено педагогічні технології формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності: групового навчання, розвивального навчання, розвитку творчої особистості, проектів, досліду в навчанні, ситуації успіху.
Розроблений і впроваджений у практику спецкурс Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у формуванні творчої особистості” дав змогу зосередити увагу на необхідності доповнення змісту окремих навчальних дисциплін (методи виховної роботи, основи педагогічної майстерності, педагогічна творчість) інформацією про особливості самостійної творчої педагогічної діяльності, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення процесу формування готовності до самостійної творчої діяльності шляхом використання педагогічних можливостей.
Доведено, що найбільш сприятливі умови для формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності закладено в різних видах педагогічної практики.
У дисертації обґрунтовано та розроблено програму формування у майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності, складовими якої є: цілі, принципи, форми, методи та технології підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності; організаційно-педагогічні умови, стимули, засоби формування творчої особистості майбутнього вчителя.

Реалізація даної програми забезпечила систематизацію теоретичних та методичних знань і вмінь, усвідомлення майбутніми вчителями необхідності подальшого розвитку творчих здібностей у професійній діяльності.

За допомогою дисперсійного аналізу та визначення коефіцієнта кореляції К. Пірсона і критерію t-Стьюдента отримано переконливі докази стосовно готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності.
Кількісні і якісні результати експериментальної роботи свідчать, що за всіма параметрами відбулися статистично достовірні зміни рівня якості підготовки майбутніх фахівців до самостійної творчої діяльності, що дає підставу зробити висновок про ефективність обраної програми підготовки майбутніх учителів.
Репрезентоване дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а прогнозує необхідність подальших наукових пошуків. Детальнішого вивчення потребують питання розробки та впровадження нових технологій формування готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності; ролі самостійної творчої діяльності в професійній соціалізації вчителя.