Кровякова Марія Тихонівна. Оптимізація еколого-гігієничних умов рекреацій Криму

brief description

Кровякова Марія Тихонівна. Оптимізація еколого-гігієничних умов рекреацій Криму : Дис... канд. наук: 14.02.01 - 2003.

Кровякова М.Т. Оптимізація еколого-гігієничних умов рекреацій Криму. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна.- Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеева АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню комплексу санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і екологічних заходів з оздоровлення зон рекреацій для планування подальшого розвитку санаторно-курортної справи у Криму на підставі оцінки еколого-гігієничного стану різних рекреаційних зон Криму Великої Ялти, Алушти, Євпаторії, Раздольненського та Чорноморського районів. Встановлено, що рекреаційні резерви традиційних курортів практично вичерпані, що вимагає розвитку більш екологічно придатних для цього нових перспективних курортних зон, таких як західні та південно-східні райони Чорноморського узбережжя, які за санітарно-гігієнічними критеріями віднесені до чистих регіонів. В зв’язку з бактеріальним забрудненням морських вод відмічається різке зростання захворюваності населення гострими кишковими інфекціями, що поряд з дефіцитом питної води загострює епідеміологичний стан курортів. Спираючись на результати дослідження розроблена система оціночних показників пляжів та критеріальна шкала оцінки їх якості, які об’єктивно відображають санітарно-гігієнічний стан курортів та можуть розглядатися як інтегральний показник оцінки інфраструктури морських курортів, що існує. Подальший розвиток санаторно-курортної сфери у Криму потребує вирішення проблем водопостачання та водовідведення, розробки та затвердження округів та зон санітарної охорони курортних ресурсів, розвитку курортної інфрастуктури у перспективних курортних районах.

В роботі вирішена актуальна еколого-гігієнічна проблема подальшого використання та розвитку оздоровчо-рекреаційного потенціалу АР Крим. Вперше науково обгрунтована необхідність еколого-гігієнічного функціонального зонування території, встановлення округів та зон санітарної охорони курортів Криму, забезпечення інженерної інфраструктури, пріритетність розвитку закладів сімейного та короткочасного відпочинку, освоєння нових рекреаційних територій.
Встановлено, що курорти Великої Ялти, Алушти, Євпаторії характеризуються високими рівнями забруднення навколишнього середовища і курортно-оздоровчих зон у зв’язку із надмірним рекреаційним навантаженням та інтенсивною господарською діяльністю. Так, 38,7-42,6% від загальної кількості відпочиваючих припадає на південний берег Криму, що призвело до різкого зниження інтенсивності процесів природного самоочищення прибережних зон моря, внаслідок чого території Алушти та Великої Ялти віднесено до помірно забруднених, а м.Ялта до забруднених.
Встановлено, що рекреаційно-оздоровчий потенціал пляжів та прибережної зони моря в районі Великої Ялти, Алушти, Євпаторії практично вичерпаний. Інтенсивне їх використання за таких умов може негативно відбитися на здоров’ї населення та рекреантів. Так, рівні забруднення прибережних морських вод цих регіонів за нафтопродуктами, детергентами, важкими металами, фенолами у 2-20 разів перевищують ГДК, рівні ЛКП багатократно перевищують допустимі.
На підставі комплексних досліджень доведено, що охорона курортів Криму від антропогеного забруднення неможлива без науково обгрунтованих округів та зон санітарної охорони курортних ресурсів. Обгрунтовано і розроблено якісно нові кількісні параметри оптимального рекреаційного навантаження на різні курортні регіони.
Показано, що рівень та якість водозабезпечення та водовідведення на курортах у період курортного сезону є лімітуючими санітарно-епідеміологічними критеріями для подальшого розвитку санаторно-курортної справи у Криму. Встановлено, що дефіцит забезпечення питною водою під час оздоровчого сезону в Ялті становить до 37%, в Алушті до 44%, в Євпаторії до 18%.
Доведено, що недостатне водопостачання питної води та високі рівні бактеріального забруднення прибережних морських вод (перевищення епідемічно безпечного граничного рівня колі-індексу у 3,4-42,3% зразках морської води пляжів) у літньо-осінній період у Ялті, Алушті, Євпаторії призводить до підвищення захворюваності гострими кишковими інфекціями населення та рекреантів (коефіціент кореляції понад 0,7).
Розроблена система оціночних показників пляжів (11 показників) дозволяє об’єктивно оцінити санітарно-гігієнічний стан курортів та пляжів, які можуть розглядатися як інтегральний показник оцінки функціонуючої інфраструктури морських курортів на їх відповідність розробленим гігієнічним критеріям за IV категоріями якості.
На підставі порівняльного аналізу стану прибережної зони моря, пляжів, якості водопостачання, рівнів захворюваності ГКІ до початку курортного сезону та у літній період при максимальному рекреаційному навантаженні доказаний негативний вплив існуючих рекреаційних навантажень на санітарно-гігієнічний стан Ялти, Алушти, Євпаторії та обгрунтована необхідність роззосередження потоку відпочиваючих на перспективних мало освоєних територіях Чорноморського узбережжя Криму.
На підставі комплексного аналізу санітарно-гігієнічного та екологічного стану різних курортних територій АР Крим розроблено практичні рекомендації, спрямовані на більш раціональне використання рекреаційного потенціалу Криму. Рекомендовано прискорити освоєння за розробленими підходами нових перспективних курортних зон. В основу рекомендацій покладені принципи формування інфраструктури курортів з максимальною централізацією водопостачання та широкомасштабного впровадження локальних систем очищення стічних вод з їх подальшим використанням для санітарно-технічних потреб та зрошування зелених насаджень, що виключають скид стічних вод у прибережну зону моря.