Круковська Ірина Миколаївна. Становлення і розвиток медичної освіти на Волині (ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.)

brief description

Круковська Ірина Миколаївна. Становлення і розвиток медичної освіти на Волині (ХІХ 30-ті роки ХХ ст.) : Дис... канд. наук: 13.00.01 2007

Круковська І.М. Становлення і розвиток медичної освіти на Волині (XIХ30-ті роки ХХ ст.).Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки. Житомирський державний університет імені Івана Франка. Житомир, 2007.
Дисертація являє собою дослідження проблеми становлення і розвитку медичної освіти на Волині (XIХ 30-ті роки ХХ ст.). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення змісту та організації освіти, зокрема й освіти медичної, у зв’язку з входженням української освітньої системи до Болонського процесу.
У досліджені науково обґрунтовано теоретичні засади розвитку змісту, форм і методів медичної освіти на Волині, виявлено еволюцію становлення та розвитку системи медичної освіти на Волині з 1805 по 1939 роки. Уперше ретроспективно відтворено хронологію та географію створення багатогранної системи підготовки фельдшерів та акушерок, медсестер, сестер-шариток, сестер-жалібниць у державних, приватних, релігійних медично-освітніх установах та при лікарнях. Виявлено основні суперечності та тенденції становлення і розвитку медичної освіти на Волині. Виділено наступні етапи самого процесу: І становлення (1805 1875), ІІ стабілізації (1876 1905), ІІІ активізації (1906 1914), ІV стагнації (1915 1922), V директивного розвитку (1923 1939).
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для підготовки медичних працівників. різного рівня кваліфікації.

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки.
1. Аналіз процесу становлення, та розбудови медичної освіти на Волині в контексті загального розвитку медицини в Західній Європі та Російській імперії дозволив встановити, що згаданий процес зазнав упливу об’єктивних умов практичного функціонування медичних та санітарно-гігієнічних знань попереднього періоду. У дослідженні наведено історичну періодизацію медичної освіти до початку ХІХ століття з урахуванням традиційних медичних знань Древнього Світу й Західної Європи, а також загальних засад освітнього розвитку Російської імперії: 1) період накопичення емпіричних медичних знань (20 тис. 3 тис. рр. до н.е.); 2) період систематизації емпіричних медичних знань (3 тис. до н.е. ХІІ ст. н.е; 3) період становлення та розвитку наукових медичних знань (кінець ХІІ початок ХІХ ст.).
2. У дослідженні виявлено головні соціокультурні (розвиток медичної науки й освіти в цілому, вдосконалення навчально-виховного процесу, поява спеціальних медичних навчальних закладів), соціально-політичні (скасування кріпосного права, розвиток народно-демократичного руху, системні військові дії, що стимулювали розвиток медицини), соціально-економічні (ріст промисловості, зростання міського населення, деяке збільшення державного фінансування медичної галузі) умови розвитку медичної освіти на Волині в досліджуваний період. Визначено також організаційні засади розвитку медичної освіти в краї: відкриття медичних шкіл, пізніше університетів (у ХVІІ ХVIII століттях); заснування Кременецького ліцею, медичних факультетів Харківського та Київського університетів та відповідних шкіл і курсів на Волині у ХІХ ст. Доведено, що медична освіта на Волині у ХІХ 30-х роках ХХ ст. розвивалася у висхідному напрямку в зв’язку із загальнодержавними та регіональними суспільними процесами, поглибленням медичних знань, появою відповідних досягнень у медичній галузі та педагогічній науці.
У досліджуваний період в організації освітньо-медичних закладів досить усталеною виявилася тенденція до зменшення ролі держави, оскільки у дореволюційний період частка релігійних і громадських медичних навчальних закладів за кількістю учнів була однаковою з державними. Натомість у радянський період чітко виявилася протилежна тенденція тотальне одержавлення медичної освіти. Виокремлено головні етапи розвитку медичної освіти на Волині у досліджуваний період: становлення (1805-1875 рр.); стабілізації (1876-1905 рр.); активізації (1906-1914 рр.); стагнації (1915-1922 рр.); директивного розвитку (1923-1939 рр.).
3. У ХІХ 30-х роках ХХ ст. зміст медичної освіти на Волині розвивався з урахуванням тенденцій до профілізації, професіоналізації, спеціалізації медичної освіти; спостерігалося зростання частки фахових дисциплін та їх диференціація. Варіативність форм та методів професійної підготовки у медичних закладах Волині були спричинені зовнішніми соцікультурними, соціально-економічними та соціально-політичними умовами. Медична освіта на Волині потребувала пошуку прогресивних форм та методів навчання і виховання учнів. Дослідження засвідчило, що форми підготовки медичних працівників на Волині були варіативними, що пояснювалося різними методичними й організаційними підходами до навчально-виховного процесу в навчальних медичних установах краю (школах шариток, медсестер, сестер милосердя, на курсах медсестер при лікарні, фельдшерсько-акушерських школах, медичних технікумах, санітарно-гігієнічних курсах, Інституті медичних сестер). Серед вказаних форм навчання виявлено як індивідуальні, так і групові та колективні (уроки, лекції, навчання у малих групах, взаємонавчання, безпосереднє навчання в лікарнях, експеримент, дослідницька робота, самоосвіта та навчально-професійна практика). У школах, на медичних курсах, у технікумах домінували словесні, наочні й практичні методи навчання, що зумовлювалося кваліфікаційною характеристикою медичних працівників та специфікою організації їх майбутньої діяльності. У 20-і 30-і роки ХХ ст. окреслені методи доповнилися дослідницькими та експериментально-лабораторними (виготовленням муляжів, фантомів, медичного унаочнення; вирощуванням, дослідженням рослин; виготовленням ліків). Головними тенденціями в організації медичної освіти на Волині у досліджуваний період на різних етапах розвитку стали: домінування практичних форм роботи над наданням теоретичної підготовки; профілізація; ідеологізація; воєнізація.
На розвиток медичної освіти Волині окресленого періоду вплинула також належність двох її частин до різних суспільно-політичних організмів радянського і польського (1922-1939 рр.). Доведено, що з 1917 до 1939 року у радянській Волині, у зв’язку з атеїстичною спрямованістю навчання, заідеологізованістю змісту, виявилася суперечність між правом учнів на свободу совісті, вибору та її ущемленням; натомість західно-волинські землі (20-і 30-і рр. ХХ ст.) вирізнялися певними утиками прав українців в отриманні медичної освіти, у зв’язку з відповідною політикою уряду Польщі.
Особливе місце серед форм організації навчального процесу у медичних навчальних закладах займала навчально-професійна медична практика. У дослідженні її класифіковано за метою (навчальна, навчально-виробнича та щорічна літня) і тривалістю (одноденна, тижнева та довготривала під час літніх канікул).
4. У роботі представлено характеристику головних напрямів діяльності вчених-лікарів Волині В. Бессера, Г. Брунса, Т. Волковинського, В. Краснова, М. Лісіцина, Д. Морозова, Т. Паславського, І. Соболевського, Л. Стратієвського, К. Яцути та ін. Визначено роль прогресивних учених-лікарів краю у становленні громадських товариств сприяння санітарній просвіті серед місцевого населення й наукових медичних товариств, наданні безплатної медичної допомоги незаможним мешканцям краю та доброчинної підтримки навчання обдарованих випускників шкіл. Вказано, що лікарі Волині не лише займалися лікувальною практикою, викладацькою діяльністю, але й стали організаторами Товариства лікарів Волині, Острозького Кирило-Мефодіївського братства, здійснювали експериментальні дослідження, відкривали альтернативні освітньо-медичні установи для підготовки медсестер, готували відповідну наукову, навчальну, методичну літературу.
5. За результатами здійсненого історико-педагогічного дослідження розроблено рекомендації щодо практичного використання прогресивних ідей розвитку медичної освіти Волині (ХІХ 30-ті рр. XX ст.), оригінальних форм організації навчально-виховної діяльності учнів цього періоду, унікального історичного досвіду в професійній підготовці майбутніх медичних працівників. Підготовлено й апробовано відповідний спецкурс, опубліковано навчально-методичний посібник. Результати дослідження та оригінальний досвід підготовки медичних працівників можуть бути використані при читанні спецкурсів для студентів медичних освітніх закладів різного рівня підготовки. Розвиток медичної освіти волинського регіону, активна діяльність учених-медиків Волині у минулому, громадських об'єднань, Товариства лікарів Волині стали підґрунтям для відкриття Житомирського інституту медсестринства (2006). Принципи послідовності і наступності виявляються і в тому, що у відродженому Товаристві дослідників Волині (1990) плідно здійснює свої наукові пошуки секція історії медицини та медичної освіти.
Проведене дослідження не претендує на вичерпність проблеми підготовки медичних працівників. Подальшого пошуку потребують порівняльно-зіставний аналіз становлення медичної освіти в Україні та у Західній Європі, системний аналіз становлення медичної освіти на українських землях (ХVI поч. ХХ ст.), а також дослідження процесу становлення і розвитку системи професійно-медичної освіти в Україні ( XIХ ХХ ст.).