Крупєй Вікторія Юріївна Розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

brief description

Крупєй Вікторія Юріївна, старший викладач кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом». Назва дисертації: «Розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». Шифр та назва спеціальності 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Спецрада К26.142.05 Міжрегіональної Академії управління персоналом

ПРАТ «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КРУПСЙ ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА
УДК 343.1:343.346.1/.5
ДИСЕРТАЦІЯ
РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО
РУХУ АБО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ
ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність
Подасться на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Крупе й В.ІО.
Науковий керівник Кислий Анатолій Михайлович, доктор юридичних наук, професор
Київ-2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 14
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ АБО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ 25
1.1 Історія розвитку та встановлення відповідальності за
порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами 25
1.2 Механізм дорожньо-транспортної пригоди як основа
криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами 44
1.3 Криміналістична характеристика порушень правил безпеки
дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами 63
Висновки до розділу 1 82
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ АБО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ 86
2.1 Особливості початку досудового розслідування 86
2.2 Типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування 118
Висновки до розділу 2 139
РОЗДІЛ З ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ)
ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ АБО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ 144
3.1 Огляд місця події 144
3.2 Допит свідка, потерпілого та підозрюваного 170
3.3 Слідчий експеримент 181
3.4 Призначення судових експертиз 191
Висновки до розділу 3 205
ВИСНОВКИ 208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215
ДОДАТКИ 237
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БДР безпека дорожнього руху
ДТП дорожньо-транспортна пригода
ГУ нп Головне управління Національної поліції
ЄРДР Єдиний реєстр досудовнх розслідувань
ЗМІ засоби масової інформації
кк Кримінальний кодекс України
кпк Кримінальний процесуальний кодекс
мвс Міністерство внутрішніх справ
Н1ІУ Національна поліція України
ОРД оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ опера ги вно-розшукові заходи
СБУ Служба безпеки України
сог слідчо-оперативна група
СРД слідчі (розшукові) дії (-я)
ст. стаття
тз транспортний засіб
ТТЕ транспортно-трасологічна експертиза
ч. частина, частини

ВСТУП
Обгрунтування вибору теми дослідження. Транспорт відіграє значну роль у суспільному та особистому житті кожної людини, оскільки саме він сприяє задоволенню погреб усього суспільства в перевезенні пасажирів і вантажів на будь-яку відстань. Кожного дня більшість громадян нашої країни користуються послугами автомобільного транспорту (53 %) для задоволення особистих потреб, беруть безпосередню участь у дорожньому русі не тільки в якості водія, але і як пасажири та пішоходи. Однак зручність використання транспорту у задоволенні зазначених погреб людини супроводжується постійним збільшенням кількості автомобілів на автошляхах України, що, своєю чергою, призводить до зростання кількості дорожньо-транспортних пригод (ДТП) різних ступенів тяжкості та, відповідно, до загибелі й каліцтва людей.
Аналіз стану забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні свідчить, що дорожньо-транспортна аварійність в нашій країні є однією з най гостріш их соціально-економічних проблем і характеризується надзвичайно високим рівнем ризику виникнення ДТП та тяжкістю їх наслідків. Так. тільки за 2014- 2019 рр. в Україні зареєстровано близько 900 тис. ДТП, у яких загинуло 27,7 тис. (1,8 тис. дітей) та травмовано 310,4 тис. осіб. Порівняно з 2018 р. у 2019 р. зафіксовано зростання кількості ДТП на 14.3 % і травмованих у них осіб на
4.4 %. Викликає занепокоєння те. що понад 42,6 % загиблих у ДТП - пішоходи та велосипедисти. Попри те, що в піковий період карантину кількість автомобілістів на дорогах зменшилася - від 20 % до 60 %, число аварій значно зросло.
Важлива роль у зменшенні кількості кримінальних протиправних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспорту відведена слідчим органам Національної поліції України. Від своєчасного та якісного досудового розслідування залежить ефективність забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. Однак, як показує практика, при розслідуванні кримінальних правопорушень за ст. 286 Кримінального кодексу України (КК України) допускаються помилки, неточності, не цілком використовуються надані законом можливості та засоби виявлення, вилучення і фіксації слідів, речових доказів, що призводить до неякісного розслідування та затягування досудового слідства. Досить складним завданням є прийняття об’єктивного рішення при розслідуванні обставин ДТП, оскільки воно вимагає застосування знань з різних галузей науки, зокрема фізики, хімії, математики, медицини, психології і, безумовно, юриспруденції. Крім того, на складність розслідування таких кримінальних правопорушень впливає зростання технічної забезпеченості автомобільного парку.
Загальні положення методики розслідування кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту загалом досліджували у своїх працях такі вчені, як Ю. П. Аденін, Л. І. Аркуша,
0. Я. Баєв, В. П. Бахін, В. Д. Берназ, Р. С. Бєлкін, В. І. Василинчук, В. К. Посольський, О. І. Возгрін, В. І. Галаган, 1. В. Гора, Л. Я. Драпкін, А. В. Дулов, В. І. Дячук, В. А. Журавель, В. С. Зелененький, А. М. Кислий,
1. І. Когутич. О. І. Козаченко. В. О. Коновалова, В. К. Лисиченко,
A. X. Максутова, В. А. Мизнікова, В. А. Мисливий, С. І. Новіков,
B. О. Образцов, О. В. Одерій, М. А. ГІогорецький, М. В. Салтевський, Д. Б. Сергеева, О. В. Таран, О. Ю. Татаров, В. В. Тіщснко, Л. Д. Удалова, К. О. Чаплинський. С. С. Чернявський, П. В. Цимбал. В. Ю. Шепітько, В. В. Юсупов, О. О. Юхно, М. П. Яблоков, III. III. Ярамиш'ян та інші. Різні аспекти розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, висвітлювалися у роботах М. П. Климчука (2007 р.), П. П. Луцюка (2007 р.), П. С. Луцюка (2009 р.), А. М. Анохіна (2013 р.), І. І. Колесника (2017 р.).
Зазначені та інші вчені зробили вагомий внесок у розроблення досліджуваної проблематики, однак сьогодні недостатньо застосовуються сучасні методики розслідування, особливо при проведенні слідчих (розшукових) дій (СРД) на початковому етапі розслідування, а прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), який докорінно змінив систему кримінального провадження, правовий статус багатьох його учасників, процесуальну форму здійснення досудового розслідування зумовило проблему збирання доказів у таких кримінальних провадженнях, в яких є загиблі або постраждалі. Помилки при зборі первинних доказів або їх навмисне спотворення чи зміна ведуть до неправильного встановлення механізму вчинення правопорушення, прнчинно-наслідкового зв'язку дій водіїв транспортних засобів та інших учасників із виникненням ДТП. що може призвести до невірного встановлення порушень чи відсутності порушень Правил дорожнього руху і, відповідно, притягнення до відповідальності невинуватих чи уникнення винуватцями кримінальної відповідальності. Тому, наразі наявна потреба у розробленні окремої криміналістичної методики розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, тактики проведення СРД, використання спеціальних знань, адаптованих до нового кримінального процесуального законодавства. Зазначені чинники обумовили вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність, а також засвідчили нагальну необхідність її комплексного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (Указ Президента України від 25 серпня 2015 р. № 501/2015), Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 червня
2017 р. № 481-р), Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 435), Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня
2018 р. № 430-р.). Дисертацію виконано як частину Загального плану науково- дослідної роботи ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на 2014-2018 рр. «Теоретико-методологічні засади становлення української державності і соціальна практика: політичні, юридичні, економічні та психологічні проблеми» (номер державної реєстрації: 0113U007698).
Тему дисертації затверджено Вченою радою ПрАТ «Вищип навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» £5 лютого 2015 р.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи е розроблення теоретичних положень і криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організації й тактики розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Для реалізації зазначеної мети необхідно виконати такі завдання:
-здійснити аналіз порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, і визначити теоретичні основи формування методики розслідування таких кримінальних правопорушень;
- розкрити механізм ДТП як основу методики розслідування кримінальних правопорушень у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту;
- визначити структуру криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, розкрити її елементи;
- встановити особливості організації початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами;
- навести типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, та запропонувати програму дій слідчого щодо їх вирішення;
- визначити типові версії відповідно до слідчих ситуацій, що виникають під час розслідування таких кримінальних правопорушень;
- охарактеризувати процесуальні й тактичні особливості проведення окремих СРД під час досудового розслідування у досліджуваних кримінальних правопорушеннях, запропонувати криміналістичні рекомендації щодо їх проведення.
Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають при розслідуванні кримінальних правопорушень проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.
Предмет дослідження - розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалісгичннй метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому. Зокрема, історичний метод дав змогу прослідкувати еволюцію кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, починаючи з XVII століття і дотепер (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий метод застосовувався під час аналізу думок науковців і практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій та визначень (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2). При встановленні обстановки вчинення кримінального правопорушення та особливостей слідової картини застосовувались формально-логічний та системно-структурний методи (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1). При дослідженні особи злочинця та особи потерпілого застосовувались методи порівняння, кііькісного і якісного аналізу (підрозділи 1.3, 3.2). Методи аналізу і синтезу використовувались при розробці структури криміналістичної характеристики, формулюванні висновків з цієї категорії (розділ 1). При конкретизації понять і категоріального апарату дослідження, конструюванні вихідних посилок, виокремленні типових слідчих
ситуацій та завдань розслідування застосовувалися логіко-юридичний метод, методи індукції та деду кції (розділ 2), аналогії - для встановлення механізму ДТП, утворення слідів, а також методів і засобів розслідування (розділ 3); статистичні методи (підрахунок середніх значень і коефіцієнта кореляції) для узагальнення результатів вивчення матеріалів кримінальних проваджень, анкетування працівників органів Національної поліції України (розділи 1-3).
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та аналітичні дані Офісу Генерального прокурора. Міністерства внутрішніх справ України. Національної поліції України. Державної судової адміністрації України за 2014-2019 рр.; результати вивчення 358 справ про адміністративні проступки у сфері дорожнього руху та 455 кримінальних проваджень за ст. 286 КК України, що були розглянуті судами у 2014-2019 рр. з усіх регіонів країни; зведені дані анкетування 92 прокурорів, 158 слідчих та 202 патрульних поліцейських Національної поліції у Дніпропетровській, Запорізькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Рівненській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях і містах Дніпрі, Києві та Харкові; слідча і прокурорська практика.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, з урахуванням кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. У роботі обгрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані та важливих для юридичної науки, а також діяльності підрозділів поліції, зокрема:
вперше:
- розроблено алгоритм (програму) дій слідчого у кримінальних провадженнях щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, на початковому етапі розслідування:
- аргументовано, що встановлення механізму ДТП під час досудового розслідування повинно відбуватися з урахуванням виявлених і зафіксованих слідів пригоди; механізму утворення слідів пошкодження транспортних засобів на дорожньому покритті; специфічних особливостей слідів, залишених транспортними засобами; ідентифікаційних ознак слідів;
визначено особливості організації і тактики проведення першочергових процесуальних дій у разі порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, (ДТП), з деталізацією порядку внесення відомостей про такі факти до Єдиного реєстру досудовнх розслідувань (ЄРДР), виїзду на місце події слідчо-оперативної групи (СОГ), здійснення огляду місця події з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин ДТП, допиту свідків, потерпілих, підозрюваного, затримання, особистого обшуку та освідування причетних до кримінального правопорушення осіб;
-систематизовано типові слідчі ситуації залежно від обстановки ДТП (сприятлива - на місці події наявні джерела інформації: є водій, транспортний засіб, потерпілі та свідки (або їх з об’єктивних причин немає, але є достовірні відомості про них); несприятливі - на місці події є тільки свідки, немає водія і транспорту, стан потерпілого не дозволяє отримати оперативну інформацію; на місці події є тільки потерпілий унаслідок ДТП (труп); нейтральна - водій зник, а транспортний засіб залишився на місці події), і запропоновано напрями розслідування та алгоритм проведення СРД, характерних для кожного етапу при різних слідчих ситуаціях;
- розкрито особливості використання топографічних карт і науково- технічних засобів (дальноміри, GPS прилади, FARO Laser Scanner Focus3D та Google Earth) під час проведення огляду місця події на «відкритій місцевості» (пустир, поле, ліс. військові полігони) з мстою встановлення точного місця події;
удосконалено:
класифікацію ДТП залежно від: категорії учасників дорожнього руху та способу вчинення (зіткнення; перекидання; наїзди на перешкоду; наїзди на пішохода; наїзди на велосипедиста; наїзди на транспортний засіб, що стоїть;
наїзди на тварин, наїзди на гужовий транспорт; падіння пасажира; інші події); тяжкості наслідків (з матеріальним збитком, постраждали ми, загибеллю людей);
- структуру криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, до якої включено такі елементи, як: обстановка та слідова картина ДТП; відомості про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та особу (осіб) потерпілого (потерпших); спосіб вчинення;
- наукові положення стосовно слідової картини таких кримінальних правопорушень, яку поділено на матеріальні (сліди; залишені потерпілими під час наїзду; що виникають під час зіткнення транспортних засобів і наїзду їх на нерухомі перешкоди; що виникають під час наїзду на пішохода; що виникають під час перекидання транспортного засобу; на одязі від удару по тілу пішохода; ковзання поверхнею дороги) та ідеальні (сліди, які залишені в пам'яті потерпілих, свідків, очевидців та учасників ДТП);
- напрями взаємодії слідчого з оперативними та іншими підрозділами Національної поліції, спеціалістами авготехнікамн у складі СОГ при розслідуванні тяжких та особливо тяжких ДТП, спрямованої на підвищення кількості та якості отримуваної інформації;
- систему засобів тактичного забезпечення проведення огляду, допиту, а також призначення експертиз під час розслідування таких кримінальних правопорушень;
дістаю подальшого розвитку:
поняття механізму ДТП та його стадій: початкова - зближення з перешкодою; кульмінаційна - взаємодія з перешкодою; завершальна - переміщення транспортного засобу та інших об’єктів після удару;
-особливості встановлення причинного зв’язку між невідповідністю вимогам Правил дорожнього руху, діями водіїв і самою подією, що проводиться при: перевищенні водієм швидкості руху транспортного засобу; несвоєчасному вжитті ним заходів щодо попередження події; застосуванні маневру замість гальмування або екстреного гальмування, плавного зниження швидкості; порушенні дистанції руху; створенні водієм перешкоди для руху іншим транспортним засобам; експлуатації несправного транспортного засобу;
- процедура внесення відомостей до СРДР за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, та початок досудового розслідування;
- відомості щодо версій початкового етапу розслідування про сутність і причини події, а також версій за механізмом досліджуваної події та ступенем винуватості її учасників;
-тактичні особливості використання спеціальних знань у процесі розслідування кримінальних правопорушень щодо порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, зокрема під час проведення експертиз, отримання письмових висновків спеціалістів, участі спеціалістів-автотехніків у проведенні СРД, допиту експерта.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані висновки і пропозиції впроваджено та можуть бути використані
У:
- науково-дослідній сфері - для подальшого дослідження питань порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (акт Національної академії внутрішніх справ від 23 липня 2020 р.);
-практичній діяльності правоохоронних органів України - з метою розроблення та вдосконалення відомчих нормативно-правових актів, підготовки посібників, методичних рекомендацій (акт Головного управління Національної поліції України у Київській області від 28 липня 2020 р.);
- освітньому процесі - при підготовці лекцій, методичних рекомендацій, тестових завдань і дидактичних матеріалів з криміналістики, кримінального процссу(акт ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» від 14 липня 2020 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки оприлюднено на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: «Теорія і практика сучасної юриспруденції» (м. Київ, 7-8 грудня 2018 р.); «Роль юриспруденції у формуванні сучасного суспільства» (м. Київ, 8 жовтня
2019 р.); «Право як ефективний суспільний регулятор» (м. Львів. 14-15 лютого
2020 р.).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертації, відображено у 8 наукових публікаціях, з яких чотири статті - у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна - у закордонному юридичному виданні, гри - у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних науково- практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з анотації, переліку умовних позначень, вступу, грьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (223 найменування на 22 сторінках) та 5 додатків на 20 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, з них основного тексту - 200 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У висновках на основі дослідження комплексу питань, що виникають під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, розроблено наукові положення та одержано результати, що в сукупності спрямовані на вирішення важливого наукового завдання в галузі криміналістичної методики й містять практичні рекомендації щодо збирання доказів у кримінальних провадженнях зазначеної категорії, зокрема:
1. Основа сучасної системи забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема правового статусу його учасників, була закладена у XVII ст. і пройшла низку певних етапів свого історичного розвитку, всебічне дослідження яких дозволило не тільки виявити певні їх особливості на кожному етапі розвитку, але й взаємозв'язок між ними, що, своєю чергою, сприяло прогнозуванню стану його функціонування та можливого потенційного розвитку задля позитивного коригування поведінки учасників дорожнього руху в Україні у майбутньому.
Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів особою, яка керує транспортним засобом, - подія, що сталася за участю хоча б одного транспортного засобу, який перебуває в русі, яка вчинена особою з необережності, внаслідок чого завдані тілесні ушкодження не нижчі від середньої тяжкості. Одним обов'язковим критерієм ДТП є перебування транспортного засобу в русі.
Дорожньо-транспортна пригода як кримінально-каране діяння - це передбачена кримінальним законом (ст. 286 КК України) дія чи бездіяльність, що полягає у порушенні конкретних вимог нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів, вчинені в обстановці дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, і які завдали смерть потерпілого (потерпілих) або спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження.
2. Механізм ДТП - це комплекс пов’язаних об'єктивними закономірностями обставин, що визначають процес зближення транспортного засобу з перешкодою перед ударом, взаємодію його з перешкодою при нанесенні удару і наступний рух транспортного засобу та інших відкинутих ударом об’єктів до зупинки, а також сукупність проміжних станів і процесів, що формують наслідки на взаємодіючих об'єктах в матеріалізованому вигляді, на передаварійному, аварійному і після аварійному етапах розвитку ДТП, який складається з таких стадій: початкова (виникнення небезпечної ситуації (поява джерела небезпеки на лінії руху транспортного засобу; оцінка небезпечної ситуації та прийняття рішення; реалізація водієм прийнятого рішення через конкретні дії чи бездіяльність)); кульмінаційна (виникнення аварійної ситуації (відсутність технічної можливості уникнення зіткнення; контакт транспортного засобу з пішоходом або іншим транспортним засобом)); завершальна (настання наслідків (формування травм, ушкоджень внаслідок зіткнення; залишення інших слідів, кінцеве розташування транспортних засобів; поведінка учасників події одразу після зіткнення). З позицій вказаної структури дорожнього руху визначаються елементи криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, пов'язаних з ДТП.
Встановлення механізму ДТП під час досудового розслідування повинно відбуватися з урахуванням виявлених і зафіксованих слідів пригоди; встановленого механізму утворення слідів пошкодження транспортних засобів на дорожньому покритті; специфічних особливостей слідів, залишених транспоргними засобами; ідентифікаційних ознак слідів. Тільки після з'ясування цих та інших питань слідчий зможе визначити, які саме порушення Правші дорожнього руху мали місце у діях учасників ДТП. яким є її механізм і чи існує причинний зв'язок між встановленими порушеннями та наслідками, що настали.
3. Дорожньо-транспортні пригоди належать до необережних кримінальних правопорушень, що вчиняються через злочинну самовпевненість або злочинну недбалість. Важливе криміналістичне значення мають дані, що характеризують обстановку порушень правил безпеки дорожнього руху (місце, час та інші обставини), яка становить складну сукупність умов, за яких відбувається рух на певній ділянці дороги чи вулиці, та характеризується як статичними (планування доріг і вулиць; наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху, огорож, розмітки, дорожніх знаків, зупинок міського транспорту; освітлення проїжджої частини в темний час доби та ін.), так і динамічними (інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, переміщення інших об’єктів по дорожньому полотну, поведінка пішоходів і водіїв транспорту, зміна сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість, видимість та ін.) елементами.
Дослідження механізму слідоутворення, його специфічних та ідентифікаційних особливостей як складових частин механізму ДТП дозволяє слідчому: встановити конкретний вид ДТП (зіткнення, наїзд, перекидання тощо) та причинний зв’язок між діянням і наслідками; з’ясувати обставини та умови ДТП; отримати зразки для експертного дослідження. Крім слідів, що залишаються транспортним засобом на місці події, виникають сліди переміщення об'єктів, які відкидаються: вантажу, зірваних деталей, тіл потерпілих. У більшості випадків такі сліди бувають малопомітними і рідко фіксуються при огляді місця події. Однак вони можуть мати велике значення для встановлення механізму ДТП, коли сліди транспортного засобу недостатньо інформативні.
При вивченні особи водія встановлюється його вік, фахова підготовка, наявність чи відсутність практичних навичок, стаж роботи, стан здоров'я, наявність фізичних вад або захворювань, тривалість і характер роботи до моменту події; при вивченні особи потерпілого необхідно врахувати стан його здоров'я, вік, фізичні та психічні характеристики, наявність захворювань зору, слуху, перебування у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
4. Початковий етап розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, харакгеризується швидкоплинністю та наявністю механізму самої
ДТП. Наголошено на негайності внесення відомостей до ЄРДР на місці ДТП, що надасть можливість слідчому проводити невідкладні СРД (допит свідка, допит потерпілого тощо), а учасникам СОГ - надавати взаємні консультації та підвищить якість початкового етапу розслідування.
Основним учасником, який скеровує процес досудового слідства, є слідчий. Однак аналіз матеріалів кримінальних проваджень досліджуваної категорії свідчить про те, що такий процесуальний суб’єкт у 89 % взаємодіє з іншими підрозділами Національної поліції України за процесуальними та ненроцесуальни.ми формами, з яких 72 % складає: обмін інформацією, виконання письмових доручень, спільне планування процесуальних дій у складі СОГ при середній тяжкості чи тяжких тілесних ушкодженнях або загибелі людей. До складу СОГ обов’язково входять слідчий, який є старшим; працівник оперативного підрозділу; інспектор-криміналіст (технік-криміналіст); автотранспортний спеціаліст-експерт, медичний працівник.
5. Характер і структура початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, прямо залежать від наявної слідчої ситуації - інформації про характер ДТП га причетних до нього осіб, зокрема: а) є характерні зміни в дорожній обстановці та потерпілий, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення; транспортний засіб (транспортні засоби), винний водій (водії) знаходяться на місці ДТП (34 %); б) є характерні зміни в дорожній обстановці та потерпілий, що вказує на вчинення кримінального правопорушення; транспортний засіб (транспортні засоби), причетний до вчинення ДТП, знаходиться на місці аварії, водій зник, але є відомості про нього (6 %); в) є характерні зміни в дорожній обстановці та потерпілий, що свідчить про вчинення ДТП; транспортний засіб і водій, причетні до його вчинення, відсутні, відомості про них невідомі (12%); г) є характерні зміни в дорожній обстановці та потерпілий, що свідчить про вчинення ДТП; транспортний засіб знаходиться на місці аварії, водій зник, відомості про нього відсутні (14 %); д) поза дорожньою обстановкою виявлений
труп, сліди на якому свідчать про настання смерті в зв'язку з ДТП (27 %); е) явка з повинною про вчинення ДТП; відомості про таке кримінальне правопорушення правоохоронним органам невідомі (7 %).
6. Тактика СРД у кримінальних провадженнях за фактом порушень правил безпеки дорожньою руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, має суттєві особливості, які обумовлені тим, що об’єктом пізнання у таких кримінальних провадженнях виступає не дія певної людини, а динамічна подія під час руху транспортного засобу, у механізмі якої можуть бути закладені діяння (дія або бездіяльність) кількох суб’єктів кримінального правопорушення, що передбачені ст. 286 КК України. Тому огляд місця події є головним способом отримання та збирання інформації, яка в подальшому використовується в експертному дослідженні, а особливості її проведення обумовлені характером основних тактичних завдань: з'ясування та фіксація обстановки ДТП; виявлення, фіксація та вилучення слідів ДТП; огляд та обстеження технічного стану транспортного засобу. Саме характер вирішуваних експертом таких завдань обумовлює потребу у встановленні та фіксації необхідних даних, які характеризують дорогу, транспортний засіб і навколишнє середовище. У такі СРД при огляді місця ДТП доцільно виокремлювати дорожньо-технічний аспект.
7. Допит потерпілого, свідка, підозрюваного проводиться з урахуванням процесуального статусу допитуваних осіб, а також ситуації, що склалася. Під час проведення гакої СРД у потерпілого та свідків необхідно з'ясувати відомі їм обставини ДТП, а саме: час, місце вчинення кримінального правопорушення; обставини, що передували вчиненню кримінального правопорушення; особу підозрюваного; якщо правопорушник їм невідомий - ознаки його зовнішності або транспортного засобу; дії потерпілого під час і після вчинення ДТП тощо.
Встановлено, що одними із важливих вихідних даних для отримання висновку експсрта-автотсхніка є покази водіїв-учасників ДТП, оскільки вони володіють найбільшою інформацією про умови і причини ДТП. У разі очевидних подій, то є можливість оголошувати одному з водіїв про підозру.
допитувати його як підозрюваного, а інших водіїв допитувати в якості потерпілих. Однак, якщо допитати учасника ДТП як свідка, а в подальшому ного процесуальний статус зміниться і він стане підозрюваним, то такі докази будуть визнані недопустимими. У разі опитування такий позапроцссуальний шлях отримання показань не може бути покладений в основу для отримання висновку експерт а-автотехніка.
8. Проведення слідчого експерименту с виключно важливим у кримінальних провадженнях за фактом учинення ДТП. оскільки його матеріали (результати) є обов'язковими для проведення автотехнічної експертизи обставин ДТП. Основним проблемним завданням слідчого експерименту с встановлення окремих елементів механізму ДТП (видимості, визначення гальмівного шляху, технічної можливості уникнути ДТП тощо). Техногенний характер ДТП і чисельність факторів, які виливають на його механізм, обумовлює необхідність використання при проведенні слідчого експерименту спеціальних знань у галузі автотехнікн, дорожнього руху та потребує математичних розрахунків і комп’ютерних технологій, що робить обов'язковим залучення відповідних спеціалістів.
Найпоширенішою формою застосування спеціальних знань у кримінальних провадженнях, розпочатих у зв'язку з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, с залучення експерта та проведення експертизи. Зокрема, йдеться про такі: судово-медичні (живих осіб, група, речових доказів) (79 %), криміналістичні (трасологічна, лакофарбових матеріалів та покриттів, нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, волокнистих матеріалів, скла, полімерних матеріалів, пластмас) (71%), автотехнічні (67%), дорожньо- технічні (63 %) експертизи.
9. Розроблено практичні рекомендації щодо запровадження дистанційного досудового розслідування, що передбачає можливість проведення окремих СРД за умови, що учасники таких дій на момент їх проведення перебувають у різних місцях, географічно віддалених одне від одного на відстань, що створює неможливість їх безпосереднього контакту. Такий контакт відбувається завдяки використанню науково-технічних засобів: а) персонального комп'ютера, обладнаного відеокамерою, мікрофоном і динаміками; б) відповідного програмного забезпечення, яке здатне зчитувати, відтворювати аудіовізуальну інформацію та забезпечувати інформаційну безпеку, зокрема, програма типу «Skype» чи її аналоги; в) відповідної технології, яка здатна забезпечувати належну якість зображення і звуку та передавати аудіовізуальну інформацію на відстань, зокрема технології Інтсрнет.