Кучер Лариса Петрівна. Клініко-патогенне обгрунтування застосування імуномодулюючих факторів у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки

brief description

Кучер Лариса Петрівна. Клініко-патогенне обгрунтування застосування імуномодулюючих факторів у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки. : Дис... канд. наук: 14.01.01 2003

Кучер Л.П. Клініко-патогенне обґрунтування застосування імуномодулюючих факторів у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія. Харківський державний медичний університет. Харків, 2002 р.
Дисертацію присвячено питанню лікування хронічних запальних захворювань придатків матки. Вивчено можливість використання нового протимікробного імуномодулюючого засобу флуренізиду в комбінації з низькоінтенсивним лазерним випромінюванням в інфрачервоному спектральному діапазоні в комплексному лікуванні хронічного неспецифічного сальпінгоофориту у фазі загострення. Висвітлено результати лікування 136 хворих хронічним сальпігоофоритом у фазі загострення. З’ясовано вплив флуренізиду, інфрачервоного лазерного опромінення придатків матки і поєднання цих двох методів на перебіг запального процесу, стан перекисного окислення ліпідів, антикисневу систему захисту від токсичних продуктів та клітинний і гуморальний імунітет хворих жінок. Розроблено і впроваджено в практику нові методи лікування, підібрана найбільш оптимальна комбінація. Отримано позитивні результати консервативної терапії.

1.У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі патогенетично обгрунтованого лікування загострення хронічного запального процесу в придатках матки з урахуванням змін у ПОЛ, АОС, клітинному й гуморальному імунітеті.
2.Загострення хронічного сальпінгоофориту викликає у хворих активацію вільнорадикального окислення ліпідів, пригнічення АОС, дефіцит клітинного імунітету та підвищення активності гуморальних факторів захисту.
3.Комплексна протизапальна терапія таких хворих сприяє статистично достовірному зниженню рівня дієнових кон’югатів, проте не впливає на інші показники ПОЛ, АОС, клітинного та гуморального імунітету.
4.Розширення комплексного протизапального лікування за рахунок флуренізиду сприяє значному зменшенню концентрації в крові початкових та проміжних продуктів ПОЛ, зростанню відносної кількості Е-РУК, збільшенню субпопуляції ТР-РУК і суттєвому зменшенню рівня ЕАС-РУК, Ig G.
5.Включення лазерного опромінення придатків матки в комплексну протизапальну терапію викликає зменшення в крові концентрації дієнових кон’югатів й гідроперекисів ліпідів та підвищення активності ферменту СОД, рівня Е-РУК, ЕА-РУК, подальше зростання субпопуляції ТР-РУК.
6.Застосування флуренізиду та інфрачервоного лазерного опромінення придатків матки разом з комплексним протизапальним лікуванням сприяє швидшому клінічному видужанню, скороченню перебування хворих у стаціонарі до (13,0±1,3) ліжко/днів, нормалізації процесів ПОЛ і АОС, відновленню імунного гомеостазу.