Кучерук Тетяна Григорівна. Реструктуризація виробничого потенціалу в умовах глобалізації

brief description

Кучерук Тетяна Григорівна. Реструктуризація виробничого потенціалу в умовах глобалізації : дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2006

Кучерук Т.Г. Реструктуризація виробничого потенціалу в умовах глобалізації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006 р.
У дисертаційній роботі здійснено постановку та вирішення актуального завдання дослідження реструктуризації виробничого потенціалу. Досліджено методологічні підходи до аналізу соціально-економічних критеріїв реструктуризації виробничого потенціалу, виявлено ступінь впливу структурної політики держави на ефективний розподіл економічних ресурсів і стимулювання інноваційного розвитку регіонів, обґрунтовано розвиток держави як суб’єкта господарювання, визначено конкурентні переваги кластерної моделі виробничого потенціалу; розроблено методологічні підходи до соціально-економічної оцінки диверсифікації виробничого потенціалу.
Автором сформульовано основний висновок та рекомендації, у яких підкреслюється, що глобальна синергія може повною мірою розкрити свої переваги для всіх її учасників тільки на основі рівноправних партнерських відносин.

У дисертаційній роботі поставлено і вирішено важливу наукову задачу розробки концепції дослідження реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації, доведено теоретичну доцільність і практичну значимість аналізу процесу реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації. Висновки, які можна зробити на основі дослідження, полягають у наступному:
1. Процес реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації є результатом взаємодії технологічних, економічних, соціальних зрушень зі сполученими з ними інституціональними змінами на мета-, макро- й мікрорівні. Створення умов для досягнення зростання виробництва на основі модернізації економіки і підвищення її ефективності вимагає стимулювання науково-технічного прогресу та інновацій.
2. Сформована система ціннісних переваг суб'єктів господарювання не є постійною: зі зміною умов життя відбувається переоцінка критеріїв ефективності інвестиційного підприємництва. Саме тому виникає необхідність проведення політики «інвестиційного партнерства» з урахуванням інтересів домогосподарств, підприємств і держави.
3. Реструктуризація виробничого потенціалу України має забезпечити формування гнучкого національного господарського механізму, ефективно вбудованого в систему відтворювальних зв'язків у світовій економіці. При цьому вирішальними порівняльними перевагами стають не наявність природних ресурсів, дешевої робочої сили та сприятливе географічне положення, а «технологічний відрив» від конкурентів, тобто здатність ведучих експорто-орієнтованих галузей, кластерів даної країни створювати нові технології і, відповідно, продукти.
4. Завоювання й утримання позицій на світових ринках високотехнологічної продукції досягається через конкурентну боротьбу. Переваги в ній забезпечуються не стільки цінами на продукцію, скільки її споживчими властивостями і якістю, удосконалення яких неможливе без опори на інновації. Оскільки інноваційні процеси інтенсифікуються лише за умов відповідної зацікавленості бізнесу і стимулюючої ролі держави, остільки за конкуренцією високотехнологічних товарів і послуг усе ясніше проступає конкуренція наукових потенціалів різних країн.
5. Формування нової парадигми національного виробничого потенціалу пов'язано з посиленням соціально-економічної спрямованості нових технологій у світовій економіці, еволюцією корпоративної стратегії і регіональної економічної політики. Зазначені тенденцій пов'язані з об'єктивними процесами розвитку спеціалізованого виробництва, збільшенням масштабів транснаціональних корпорацій, дифузією інновацій, потребою в становленні інститутів соціально-економічного регулювання процесів глобалізації.
6. Відновлення соціальних цінностей у процесі реструктуризації виробничого потенціалу відображає сутнісну характеристику інноваційної функції механізму мотивації праці. Автор робить висновок, що вартість відтворення працівника має визначатися на весь його життєвий цикл на основі розрахунку чистого дисконтованого доходу.
7. Включення економіки України у світове господарство з забезпеченням її конкурентоспроможності і національних інтересів передбачає:
забезпечення сприятливих умов для випереджального розвитку нематеріальних форм багатства;
зміну моделі економічного розвитку з експорто-орієнтованої на інноваційну в контексті підвищення якості життя;
цілеспрямоване, синхронне використання інтелектуального капіталу з метою підвищення рівня добробуту українського народу.