Кухар Іван Давидович. Морфофункціональний стан аденогіпофізу та надниркових залоз після локального впливу на шкіру тварин високої і низької температур

brief description

Кухар Іван Давидович. Морфофункціональний стан аденогіпофізу та надниркових залоз після локального впливу на шкіру тварин високої і низької температур: дисертація д-ра мед. наук: 14.03.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003.

Кухар І.Д. Морфофункціональний стан аденогіпофізу та надниркових залоз після локального впливу на шкіру тварин високої і низької температур. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню впливу опіку і кріодеструкції шкіри на морфофункціональний стан аденогіпофізу і надниркових залоз у щурів. За допомогою морфологічного аналізу втановлено, що істотні порушення морфофункціонування клітин аденогіпофізу і надниркових залоз спостерігаються на 7-14 добу після кріо- й термопошкодження. Цьому періоду відповідають виражені дистрофічно-деструктивні зміни секреторних клітин і стінок мікроциркулярного судинного русла. Виявлено, що характер репаративних процесів у досліджуваних залозах залежить від фактора впливу, терміну і особливостей реагування органу. На основі отриманих даних в роботі показана морфофункціональна і секреторна фазність реагування досліджуваних ендокринних органів. Встановлені кількісні показники, які характеризують як ушкодження, так і відповідні адаптаційні реакції аденогіпофіза та надниркових залоз. На підставі отриманих даних можлива розробка профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень, викликаних в аденогіпофізі і наднирниковій залозі термо- і кріопошкодженням шкіри.

1. У дисертації викладене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, яке виражається в тому, що локальні опіки і кріодеструкція шкіри викликають в аденогіпофізі, кіркові та мозкові речовині надниркових залоз щурів комплекс змін, які ведуть до значних морфофункціональних і секреторних порушень. Ці зміни знаходяться в прямій залежності від часу після дії температурного фактора і характеризуються фазністю протікання.
2. Абсолютна маса гіпофізу через 1, 3 і 14 доби після опіку та кріодеструкції шкіри достовірно більша ніж у інтактних тварин. Сумарна маса обох надниркових залоз достовірно зростає після кріодеструкції лише через 1 добу, а після опіку - лише через 28 діб після початку експерименту. В усі інші терміни дослідження в обох групах експериментальних тварин встановлена тенденція до збільшення маси гіпофізу і сумарної маси надниркових залоз.
3. В перші 3 доби після впливу кріо- і термотравми в клітинах аденогіпофізу і кори надниркових залоз відбувається посилення морфофункціональної і секреторної активності за рахунок компенсаторної гіпертрофії мітохондрій, збільшення кількості вільних і зв’язаних рибонуклеїнових гранул, а також збільшення чисельності секреторних гранул в кортикотропах аденогіпофізу і ліпідних гранул у цитоплазмі секреторних клітин пучкової зони кори надниркових залоз. З 7-ї по 14 добу спостерігається різке зниження морфофункціональної і секреторної активності в клітинах аденогіпофізу і кори надниркових залоз внаслідок порушення кровообігу (скупчення еритроцитів у просвіті мікросудин, частина яких повністю закрита тромбами). Спостерігається руйнація базальних мембран та ендотеліального вистелення (ущільнення та фрагментація), а також значних дистрофічно-деструктивних змін у секреторних клітинах (руйнування мітохондрій, порушення цілісності ендоплазматичної сітки, апарата Гольджі, ядерних і клітинних оболонок).
4. Мозкова речовина надниркових залоз на наслідки опіку і кріодеструкції шкіри з 1-ї по 14 добу реагує зниженням морфофункціональної і секреторної активності і характеризується різною мірою вираженості (у залежності від терміну після впливу) дистрофічно-деструктивних змін внутрішньоклітинних органел від початкових, до повного руйнування останніх, особливо на 14 добу експерименту.
5. Початкові ознаки внутрішньоклітинної регенерації досліджуваних ендокринних органів виникають на фоні процесів пошкодження органел та інших компонентів клітин. Цитологічні прояви відновлення морфофункціональної і секреторної активності аденогіпофізу й надниркових залоз характерні з 14-ї до 28 доби. В цей проміжок часу також відновлюється структурна цілісність мікросудин, відбувається компенсаторна гіпертрофія й гіперплазія ендотеліального вистелення. В даний період в більшості кортикотропів аденогіпофізу й секреторних клітин мозкового шару надниркових залоз спостерігаються помірно виражені процеси внутрішньоклітинної репаративної регенерації, яка характеризується гіперплазією та гіпертрофією пластинчастого апарату Гольджі і ендоплазматичної сітки, появою в цитоплазмі клітин молодих форм мітохондрій і великої кількості вільних рибосом і полірибосом. В адренокортикоцитах кіркової речовини надниркових залоз процеси репаративного характеру проявляються в значно меншій мірі, ніж у кортикотропах аденогіпофізу та клітинах мозкової речовини надниркових залоз. Інтенсивніше процеси репаративного характеру протікають після впливу опіку і в меншій мірі - після кріодеструкції шкіри.
6. Зміни питомої площі поверхні ядер і їх об’ємної щільності залежать від діючого температурного фактора, терміну після впливу і зони кори надниркових залоз. Загальною закономірністю реагування клубочкової, пучкової і сітчастої зон є збільшення середніх значень досліджуваних показників через 1 добу, з подальшим максимальним наростанням - на 3 добу; зменшенням - через 7 діб; тенденцією наростання більшості показників в клубочкові і пучкові зонах на 14 добу і одностайного зниження їх в сітчасті зоні. 28 доба є терміном, після якого спостерігається наближення показників питомої площі і об’ємної щільності ядер до контрольних значень. Опіки, особливо в перші 3 доби, на відміну від кріодеструкції, спричиняють у всіх трьох зонах до більш істотного підвищення питомої площі поверхні ядер і їх об’ємної щільності. Кріодеструкція, навпаки, на 7 і 14 доби призводить до їх зменшення. Найвищими цифровими значеннями на вплив обох температурних факторів реагує пучкова зона, найменшими - сітчаста, клубочкова - займає проміжне становище.
7. Аналіз мікроморфометричних параметрів показав, що наслідки як кріодеструкції, так і опіку шкіри на 7 і 14 добу викликають максимальне (до 50%) зниження відсотка площі хроматину в ядрах і відсотка площі мітохондрій у цитоплазмі клітин аденогіпофізу і надниркових залоз від контрольного рівня. Секреторна активність клітин досліджуваних ендокринних органів в даний проміжок часу зменшується більше, ніж в 3 рази. На 28 добу після кріовпливу секреторна активність цих залоз залишається пониженою в середньому на 35%, а після впливу опіку - на 20% в порівнянні з інтактними тваринами.
8. На основі проведеного мікроморфометричного дослідження у відповідь на вплив кріо- та термопошкодження в аденогіпофізі виявлено 4, в кіркові речовині надниркових залоз - 3, в мозкові речовині - 2 фази морфофункціональної і секреторної активності. Виявлена фазність морфофункціональних і секреторних змін активності клітин аденогіпофізу і надниркових залоз в повній мірі корелює з протікаючими в цих ендокринних органах дистрофічно-деструктивними й репаративними процесами, які тісно пов’язані зі станом судинного русла.
9. Біохімічне дослідження гормонів у крові тварин свідчить, що опікова травма викликає пригнічення продукції анаболічного гормону тестостерону, а кріовплив - сприяє зростанню його кількості. Як опік, так і кріодеструкція шкіри в загальному призводять до зменшення вмісту серотоніну в крові, однак, після опікового ураження, динаміка зменшення нейрогормону є більш вираженою. Термотравма, порівняно з кріодеструкцією викликає більш істотне збільшення вмісту кортикостерону, особливо в перші 3 доби і на 28, а також його падіння на 7 і 14 доби експерименту.