КУПЕЦЬКА РОДИНА СЛОБОЖАНЩИНИ НАПРИКІНЦІ ХVIII – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

На правах рукопису

УДК: 94(477.54)“18/19”

ХАРЧЕНКО АРТЕМ ВІКТОРОВИЧ

КУПЕЦЬКА РОДИНА СЛОБОЖАНЩИНИ
НАПРИКІНЦІ ХVIII – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Спеціальність 07.00.01 – історія України

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
кандидат історичних наук,
доцент Савченко Л. П.

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ...................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми, джерельна база, методологія та методи дослідження ...........................................................................................................7
1.1. Історіографія проблеми ...…………....……… …….……………...7
1.2. Джерельна база .....................…………...……......……....………...28
1.3. Методологія і методи дослідження .................................................37

РОЗДІЛ 2. Еволюція соціально-правового становища купецької родини ......45
2.1. Купецька верства і родина в законодавстві
Російської імперії ...................................…………….....………...45
2.2. Правова регламентація родинних відносин.
Взаємовідносини подружжя, батьків та дітей ................…...…..65

РОЗДІЛ 3. Основні демографічні характеристики купецької родини та
динаміка їх змін …………………………………………………………………78
3.1. Склад родини ......................................................……............…......78
3.2. Структура родини ..............................................................................94
3.3. Шлюбно-вікові особливості родини ..............................................103

РОЗДІЛ 4. Купецька «справа» і повсякденне життя купецької родини .......116
4.1. Економічна діяльність родини ........................................…..........116
4.2. Житлові умови родини ...................................................................132
4.3. Культурний та освітній рівень родини ..........................................144
ВИСНОВКИ ..…………………………………………………...………….......157
СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ..………………………….............……..163
ДОДАТКИ ..……………………………………………………….......……..…211

ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом в українській історичній науці спостерігається помітне зацікавлення соціальною історією. Характерною ознакою такого інтересу є зростання кількості наукових праць, автори яких декларують пріоритетність цієї області історичних досліджень. Соціальна історія надає можливості для проведення всестороннього вивчення життя суспільства. Одним з її напрямків є історія родини. Сім’я є найбільш міцною ланкою суспільства і засобом, за допомогою якого зберігаються і передаються культура і традиції. Втім, беззаперечна важливість родини в історії не гарантувала їй повноправності як науковому об’єкту. Радше навпаки, тривалий час історія родини знаходилась поза сферою наукових досліджень.
Особливого значення набуває історія родини для розуміння переломних епох, коли відбувався перехід до нових норм і стандартів життя. Саме в таких умовах проходило життя купецької родини Слобідського краю наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Цей період нерозривно пов’язаний з процесами масштабних суспільних змін в Російській імперії, зокрема і в українських землях, які у науковій літературі отримали назву модернізації. Сьогодні у вітчизняній науковій літературі практично не досліджена проблема модернізаційних процесів, впливу яких зазнала родина українського міста. З цієї точки зору, представник міських прошарків населення, купецька родина Слобожанщини – одного з регіонів Наддніпрянської України, безперечно заслуговує на окрему увагу. Отже, актуальним завданням є всебічний аналіз усіх сторін життя купецької родини.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної програми та тематики наукових планів кафедри політичної історії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», «Суспільно-політичне, соціально-економічне та духовне життя в Україні в XIХ – ХХ ст.».
Мета дослідження – комплексна характеристика купецької родини Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст., аналіз історико-демографічних, економічних, культурних і соціальних процесів в купецькій родині регіону.
Завдання дослідження визначені відповідно поставленій меті:
• дослідити стан наукової розробки проблеми та охарактеризувати основні групи джерел;
• проаналізувати еволюцію соціально-правового статусу купецької родини Слобожанщини та чинники, що регулювали сімейні відносини;
• розглянути комплекс структурно-кількісних характеристик купецької родини;
• охарактеризувати шлюбно-вікові особливості купецької родини;
• визначити сферу економічної діяльності купецької родини на підставі її основних занять та джерел прибутку;
• висвітлити повсякденне життя купецької родини в ракурсі еволюції її побуту та культурно-освітнього розвитку;
• виявити специфічні особливості родини купецтва Слобожанщини, співставляючи притаманні їй риси, з характеристиками купецьких родин інших регіонів країни.
Об’єктом дослідження є історія купецької верстви Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.
Предметом дослідження є купецька родина Слобожанщини та її еволюція протягом досліджуваного періоду.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють кінець XVIII – початок ХХ ст. Нижня межа дослідження обумовлена виданням Маніфесту 17 березня 1775 р., яким була регламентована належність до купецького стану. Верхня межа – 1917 р. – обумовлена скасуванням станового устрою в Російській імперії.
Територіальні межі дослідження – Слобідська Україна, як історико-географічний регіон, який наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. становив Слобідсько-Українську губернію (до 1835 р.), а потім Харківську губернію. Нині це територія Харківської, півдня Сумської і півночі Донецької та Луганської областей, а також частини Білгородської, Курської та Воронезької областей Російської Федерації. Цей регіон мав свої особливості в соцально-економічному та культурному розвитку.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження купецької родини Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.:
• проаналізовано соціально-правовий статус купецької родини та окремих її членів;
• охарактеризовано сімейні відносини, в їх юридичному та соціальному вимірах;
• надано комплексну історико-демографічну характеристику розвитку купецької родини, зокрема, в питанні шлюбно-вікових особливостей верстви, дослідженно динаміку змін кількісного складу родини та її структури;
• розглянуто основні аспекти повсякденного життя купецької родини, зокрема проблеми економіки родини та її освітньо-культурного розвитку;
• досліджено результати впливів на купецьку родину процесів так званої модернізації суспільства;
• встановлено вплив етноконфесійних особливостей купецької верстви на життя родини;
• до наукового обігу введено низку архівних документів, що стосуються історії купецької родини.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання українським суспільством досвіду формування підприємницької еліти з характерними для неї традиціями меценатства та соціальних зобов’язань. Саме ці риси були притаманні купецькій верстві Слобожанщини.
Крім того, історичний досвід вивчення родини часів великих соціальних зрушень може бути корисним громадськості країни в обговоренні питання про кризові явища в сучасній українській сім’ї.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження доповідались автором на 15 міжнародних і всеукраїнських конференціях. Зокрема, на міжнародних наукових конференціях молодих вчених «Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії» (Харків, 2009-2011); міжнародних наукових конференціях «Україна і світ» (Харків, 2009-2011); міжнародних конференціях з юдаїки (Москва, 2010-2011); конференції співробітників Інституту історії України та історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Історія повсякдення: «наукова територія», методи дослідження, здобутки та перспективи в Україні» (Харків, 2010); міжнародній науковій конференції «Краєзнавство і учитель – 2011» (Харків, 2011); історико-краєзнавчих конференціях молодих вчених (Харків, 2008-2011); науковій конференції викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів (Донецьк, 2011 р.).
Основний зміст роботи викладено у 5 наукових статтях та у 5 публікаціях тез конференцій.
Структура роботи відповідає меті і завданням дослідження, визначається системним підходом, побудована за проблемним принципом. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел і літератури та додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 221 сторінку, з них 162 – основного тексту. Список джерел і літератури нараховує 557 бібліографічних позицій. Додатки – таблиці, графіки, діаграми, розміщені на 11 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Кінець XVIII – початок ХХ ст. – це період значних змін в житті українських земель у складі Російської імперії. Розвиток капіталізма призвів до суттєвих перетворень різних сфер життя суспільства країни, і в першу чергу, її міського населення. Купецтво – одна з основних верств тогочасного міста, не залишилось поза цих змін. Діалектичне поєднання мінливості та традиційності, властиве розвитку купецької родини, виходить мабуть з тих причин, що родина є не тільки соціальною групою з певними правовими нормами, але й виступає малою групою суспільства, члени якої пов’язані з останнім як через сім’ю, так і безпосередньо. Хоча купецтво як представник міського населення більш активно засвоювало ті еволюційні процеси, що розгорталися в суспільстві (особливо це стосується регіонального центру – Харкова), певна традиційність не тільки зберігалась, але й підсилювалась. Це відбувалось, як завдяки поповненню верстви представниками більш консервативних прошарків населення, зокрема, селянства та євреїв іудейського віросповідання, так і під впливом переселення купецтва повітових міст до регіонального центру – Харкова.
Вивчення історії купецької родини – представника привілейованої верстви і одного з основних репрезентантів міського населення українських земель неодноразово привертало інтерес дослідників. Втім, незважаючи на певну кількість робіт по темі історії купецької верстви, в українській історіографії залишається чимало питань, що недостатньо або зовсім не вивчались. Існує бракує узагальнюючої роботи, що охопила б усі найважливіші сторони життя купецької родини українських земель. З цієї точки зору, актуальності набувають регіональні дослідження. У зв’язку з цим нами було поставлено завдання здійснити комплексне дослідження життя купецької родини Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Аналіз історіографії з поставленої проблеми свідчить про те, що історія родини знайшла певне відображення у вітчизняній науковій, науково-популярній та публіцистичній літературі. Проблема історії купецької родини тривалий час залишалась другорядною і лише нещодавно стала предметом зацікавлення українських істориків. Втім, певні традиції вітчизняної наукової школи та використання теоретичних напрацювань іноземних історичних шкіл дозволило нам провести комплексне дослідження купецької родини Слобідського краю в обраних хронологічних рамках. Джерельна база роботи дозволяє вважати її репрезентативною для всебічного дослідження купецької родини Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Основу джерельного комплексу склали масові статистичні джерела. Слід відзначити, що повнота інформації та її точність певною мірою варіюються по різних групах джерел.
Дослідження шлюбно-сімейного законодавства Російської імперії продемонструвало наявність цілого ряду патріархальних норм, що утверджували і, певною мірою, консервували авторитарні відносини в купецькій родині. Станові особливості купців виявлялися в їх родинному житті. У внутрішньосімейних відносинах купецтва Слобожанщини до кінця періоду зберігалось характерне для традиційного суспільства становище. Внутрішньородинні стосунки у родині купця відзначались консервативністю. У житті родини велику роль відігравало суспільне оточення, на розсуд якого нерідко подавались сімейні справи. Відношення чоловіка та дружини більше регулювалось традицією та звичаями, ніж правовими нормами. У родині надзвичайно велику роль відігравав її голова, неважливо був це чоловік або жінка. Відношення до дітей теж мало традиційний характер. Перш за все, діти були продовжувачами сімейної справи. Тим не менш, еволюція законів, що регулювали сімейне життя та взаємовідносини між членами родини, набула стійкої, хоча і уповільненої тенденції до певного їх пом’якшення та лібералізації. Основними характеристиками такої еволюції можна вважати поступове обмеження батьківської влади, розширення прав жінок та дітей.
Демографічні процеси, що відбувались в купецькій верстві Слобожанщини, були схожі з аналогічними процесами в купецькому середовищі інших регіонів європейської частини Російської імперії та сибірських міст. Можна відзначити, що історико-демографічне вивчення купецької родини дозволило визначити основні тенденції та напрямки вищезазначених процесів. Історична динаміка людності купецької родини Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. була пов’язана зі змінами соціальних та економічних умов життя купецтва. Серед них можна назвати соціальну мобільність верстви, розвиток специфічного міського життя, національно-конфесійні особливості середовища губернського купецтва. Серед основних тенденцій історико-демографічного розвитку купецької родини можна назвати спрощення родинної структури. За досліджуваний період, основним типом родини харківського купецтва була так звана мала родина. На початку ХХ ст. у родинах такого типу мешкала переважна більшість купецтва Слобідського краю. Така сім’я мала різні варіації, серед яких переважало господарство однієї шлюбної пари з неповнолітніми дітьми. Протягом досліджуваного періоду, загальною тенденцією у людності купецької родини регіону, було зменшення її кількісного складу. Однак ці зміни були уривчастими, іноді суперечили загальній тенденції. Родини з великою людністю не були характерними для купецтва Слобожанщини і це відповідало загальним тенденціям у середовищі купецтва великих економічних центрів Російської імперії. В родинах купецтва Слобожанщини існувала стійка чисельна перевага осіб чоловічої статі перед жінками, що не суперечило загальній ситуації в статевій структурі населення міст регіону.
Дослідження шлюбно-вікових особливостей купецьких родин Слобідського краю протягом кінця XVIII – на початку ХХ ст. продемонструвало сталість традицій в купецькому середовищі (до того ж таке статус-кво підтримувалось державою і церквою), що відбивалась і на демографічних параметрах родини. Підвалинами родини купецтва був шлюб освячений церквою (православною або іншої конфесії). Розлучення були виключенням і негативно сприймались церквою та суспільством. Вдові особи рідко укладали новий шлюб, особливо це стосувалось жінок-удовиць. В купецькому середовищі шлюб мав прагматичний характер, що на думку західноєвропейських дослідників є властивим буржуазії. Характерними були збереження значної вікової різниці подружжя, дотримання раннього шлюбного віку для жінок та пізнього шлюбного віку для чоловіків. В той же час існувала загальна спрямованість процесів до розпаду патриархальних традицій, яка виявлялась у зменшені числа шлюбних пар в родині, чи збільшені кількості повторних шлюбів. Зміни шлюбно-вікових особливостей купецтва Слобожанщини протягом досліджуваного періоду, були пов’язані із соціально-економічними процесами в суспільстві Російської імперії та змінами специфіки міського життя.
Дослідження економічної діяльності представників купецької верстви в ракурсі аналізу основних видів занять і сфер прибутку гільдійців Слобожанщини, дозволяє відзначити їх намагання реалізувати себе у доволі широкому спектрі міської економіки. Однак, при цьому перевага віддавалась традиційній торговельно-промисловій діяльності. Чим більшим було місто, тим різноманітнішими виявлялись сфери, в яких діяв купецький капітал. Тривалий час купецька «справа» зберігала сімейний вигляд, із залученням до підприємства всієї родини.
Протягом досліджуваного періоду купецтво Слобожанщини мало свою станову специфіку, яка виявлялася в традиціях, звичках, нормах поведінки та іншому. Дослідження повсякденного життя купецької родини Слобожанщини в ракурсі вивчення її побуту та еволюції освітньо-культурного рівня продемонструвало тенденцію до появи приватного життя родини, відокремлення професійної діяльності від побутової сфери. Зміни, що відбулись в архітектурі та інтер’єрі купецького житла на території Слобожанщини наприкінці XVIII – на початку XX ст. були взаємопов’язані із соціально-економічними змінами. Планування помешкання суттєво трансформувалось протягом досліджуваного періоду. Купецтво як найзаможніша верства серед городян Слобожанщини, першим привносило та засвоювало нові тенденції міського життя.
Можна відзначити, що побутова культура купецтва розвивалась на загальному тлі змін викликаних розвитком економіки, культури, соціальної сфери в містах, і не мала надто яскравої станової специфіки. Втім, в той же час існували певні особливості, що дозволяють говорити про формування в середовищі верстви специфічного способу життя, яке в західноєвропейській традиції отримало назву «буржуазного». Вищесказане особливо чітко простежується на прикладі найбільш заможних представників верстви – першогільдійців. Якщо представити історію купецької родини Слобожанщини у двох аспектах: динамічному й статичному, то аналіз динаміки розвитку родини демонструє наявність чітко окреслених протягом періоду тенденцій у її перетворенні на родину індустріального суспільства. Але якщо порівнювати її становище з купецькими родинами імперських столиць і, тим більше, з буржуазними родинами країн Західної Європи, то стає помітним, що і на початку ХХ ст. ці тенденції залишалися незавершеними. До причин такої сталості можна віднести зберігання станових перегородок у суспільному устрої, невисокий культурний рівень населення, недостатню правову базу для нормального функціонування родини. Соціокультурні умови існування купецької родини вочевидь відставали від її економічних досягнень, і особливо це проявилось наприкінці досліджуваного періоду. На стадії незавершеності модернізаційних перетворень купецької родини – складової суспільства Російської імперії, і відбулись потрясіння 1917 р., котрі ліквідували купецтво як стан та започаткували нову еру в соціальному розвитку регіону і країни.
Наше дослідження дозволяє відзначити ряд питань, які потребують подальшого і докладнішого вивчення, зокрема і на підставі більш широких територіальних рамок. До таких питань відноситься рівень соціальної і етноконфесійної диференціації верстви на території українських губерній, питання дитинства в купецькій родині, вивчення одягу та харчування, проблем девіантної поведінки представників верстви тощо. Особливий інтерес представляє можливість побудування імітаційно-прогностичних моделей з метою оцінки можливих альтернатив купецької верстви і родини після 1917 р. В цілому дослідження купецької родини в межах Слобідського краю доводить доцільність подальшого вивчення теми у масштабах всієї України.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
І. ДЖЕРЕЛА

1.1. Законодавчі та нормативні акти державних установ.

1. Городовое положение 11 июня 1892 года / Сост. И. И. Мыш. – 6-е изд. – СПб.: Тип. Бенке, 1908. – XIX, 1106 с.
2. Городовое положение с законодательными мотивами, разъяснениями и дополнительными указаниями. / Сост. С. Г. Щегловитов, – СПб.: Тип. Стасюлевича, 1892. – VIII, 736 с.
3. Законы о состояниях (Св. Зак. Т. ІХ, изд. 1899 г.): С дополнительными узаконениями, разъяснениями Правит. Сената и Св. Синода, циркулярами Министерства внутренних дел и алфавитным указателем / Сост. М. Н. Палибин. – СПб.: Юрид. кн. маг. Мартынова, 1901. – 320 с.
4. Мордвинов В. Н. Сборник законов, распоряжений и разъяснений о браке и разводе / В. Н. Мордвинов. – СПб.: Тип. М. Меркушева, 1895. – 150 с.
5. Полное собрание законов Российской империи. Собрание 1-е (1649–1825 гг.): В 45 т. – СПб., 1830.
6. Полное собрание законов Российской империи. Собрание 2-е (1825–1881 гг.): В 55 т. – СПб., 1830–1884.
7. Полное собрание законов Российской империи. Собрание 3-е (1881–1913 гг.): В 33 т. – СПб., 1885–1916.
8. Полный свод законов для купечества / Изд. Канцелярии Е. И. В. М., 1873.
9. Свод законов. – М., 1868. – Т. 9: Законы о состояниях по изданию 1857 года и продолжениям 1863 и 1864 годов. – 519 с.
10. Свод законов Российской империи. – СПб., 1899. – Т. 9: Законы о состояниях. – 412 с.
11. Свод законов Российской империи издания 1857 года: В 15 т. – СПб., 1857.
12. Свод законов Российской империи, дополненный по продолжениям 1906, 1908, 1909 и 1910 годов и позднейшим узаконениям 1911 и 1912 годов: в 16 т., 4 кн. / Сост. Н. Е. Озерецкий, П. С. Цыпкин. – СПб., 1913.

1.2. Статистичні і справочинні матеріали

13. Весь Харьков: Справ. книга на 1912–1917 годы. – Харьков, 1912–1917.
14. «Военно-статистический обзор Российской империи» / Коллектив авторов. – Т. 12. – Ч. 1. – М.: Департамент генерального штаба, 1850 г. – 178 с.
15. Вся Россия. Русская книга промышленности, торговли, сельского хозяйства и администрации: Торгово-промышленный адрес-календарь на 1895–1902 годы. – СПб., 1895–1902.
16. Главнейшие данные поземельной статистики по обследованию 1887 г. – Вып. 46: Харьковская губерния. – СПб.: Тип. В. Безобразова, 1893. – 19 с.
17. Городские поселения в Российской империи. – Т. 5., Ч. 1. – СПб.: Тип. Вульфа, 1865. – 419 с.
18. Доклад комиссии по вопросу об учреждении в Харькове Коммерческого института. – Харьков: Тип. М. Я. Дрейшпуль и с-я, 1911. – 54 с.
19. Доклад ревизионной комиссии общему собранию членов Первого Харьковского общества взаимного кредита. – Харьков: Тип. Попова, 1881. – 30 с.
20. Журналы Харьковской городской думы 1871–1907 годов. – Харьков, 1871–1907.
21. Записка о деятельности Высших коммерческих курсов харьковского купеческого общества в 1912/13 учебном году. – Харьков: Тип. М. Я. Дрейшпуль и с-я, 1914. – 17 с.
22. Известия Харьковского коммерческого института. – 1918. – Вып. 1. – 111 с.
23. Известия Харьковской городской думы. – 1907–1917.
24. Историческая хронология Харьковской губернии / Сост. К. П. Щелков. – Харьков: Университетская тип., 1882. – 366 с.
25. Краткий обзор деятельности Харьковского отделения Императорского музыкального общества и состоящего при нем музыкального училища за 25 лет (1871 – 1896). – Харьков: Типо-лит. Зильберберга, 1896. – 51 с.
26. Краткий очерк об учреждениях С.–Петербургского Купеческого сословия. – СПб.: Тип. СПб. Градоначальства, 1908. – 159 с.
27. Леонтович С. Медико-топографическое и медико-статистическое описание Харьковской губернии / С. Леонтович. – Спб.: Печат. Головина, 1874. – 450 с.
28. Материалы для оценки земель Харьковской губернии: Старобельский уезд. – Вып. 4: Частновладельческое хозяйство. – Харьков: Тип. Печатное дело, 1908. – 148 с.
29. Материалы, относящиеся до нового общественного устройства в городах Империи. – Т.3. – СПб.: Тип. МВД, 1877. – II, 515 с.
30. Материалы по оценке фабрик и заводов Харьковской губернии. – Т. 2., Вып. 1. – Харьков: Печатное дело, 1910 – ХХII, 687 с.; – Т.3. – Харьков: Печ. С. П. Яковлева, 1915. – 323 с.
31. Обозрение состояния городов Российской империи в 1833 году. – М.: Тип. Крайя, 1834. – 76 с.
32. Отчет Торговых классов Харьковского купеческого общества за 1899/1900–1914/1915 учебные годы. – Харьков, 1900–1915.
33. Отчет Харьковских Высших Коммерческих курсов. – Харьков: Тип. М.Я. Дрейшпуль и с-я, 1912. – 19 с.
34. Отчет Харьковского биржевого комитета за 1901–1914 годы. – Харьков, 1902–1915.
35. Отчет Харьковского Коммерческого клуба за 1913/1914 год. – Харьков: Тип. фирмы «Адольф Дарре», 1914. – 31 с.
36. Отчет Харьковского купеческого старосты о суммах, принадлежащих Харьковскому купеческому обществу за 1913 год. – Харьков: Тип. М.Я. Дрейшпуль и с-я, 1914 – 24 с.
37. Памятная книжка Харьковской губернии на 1862–1868 годы. – Харьков, 1862–1868.
38. Петров Н. В. Материалы для истории Харьковской городской думы и городского хозяйства Харькова за 25 лет с 1871 по 1896 год / Н. В. Петров. – Харьков, 1896–1901. – Вып. 1–3.
39. Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. СПб.: Типография Пороховщиковой, 1904. – Т.47. – 297 с.
40. Распределение населения по видам главных занятий и возрастным группам / Под ред. Н. А. Тройницкого. – СПб.: Паровая скоропечатня Яблонского, 1905. – 460 с.
41. Сведения о торговых домах, действовавших в России в 1892 году. – СПб.: Тип. Киршбаума, 1893. – 212 с.
42. Сборник статистико-экономических и оценочных сведений по Богодуховскому уезду Харьковской губернии. – Харьков: Изд-во уездного земства, 1886. – 385 с.
43. Сведения о торговых домах, действовавших в России в 1892 году. – СПб.: Тип. Киршбаума, 1893. – 212 с.
44. Список купцов и промышленников г. Харькова за 1913 год. – Харьков: Тип. фирмы «Адольф Даре», 1913. – 46 с.
45. Список населенных мест по сведениям 1864 года / Центр. стат. ком. МВД. – Т.46: Харьковская губерния. – СПб.: Тип. МВД, 1869. – XCIII, 209 с.
46. Список фабрик и заводов Европейской России. – СПб., 1903. – 898 с.
47. Список фабрикантам и заводчикам Российской империи 1832 года. Сост. в департаменте мануфактур и внутр. торговли из ведомостей от гг. гражданских губернаторов полученных: В 2-х ч. – СПб., 1833.
48. Статистика землевладения. 1905 г. – Вып. 33: Харьковская губерния. – СПб., 1906. – 53 с.
49. Статистика поземельной собственности и населенных мест Европейской России. – Вып. 3: Губернии Малороссийские и Юго-Западные. – СПб., 1884. – 218 с.
50. Статистические данные о фабриках и заводах Харьковской губернии, извлеченные из сведений, доставленных в 1865 г. в Харьковский статистический комитет непосредственно с фабрик и заводов. – Б.м.: Б.и., Б.г. – 139 с.
51. Статистические материалы к проекту об изменении Положения о государственном промысловом налоге. – СПб.: Тип. Ред. период. изд. М-ва финансов, 1909. – 195 с.
52. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. – СПб.: Стат. отд. Совета МВД, 1852. – 61 с.
53. Статистические таблицы Российской империи. Вып. 2.: Наличное население империи за 1858 год. Изд. ЦСК МВД. – СПб.: Тип. К. Вульф, 1863. – 330 с.
54. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 году / Под ред. Штера. – СПб.: Тип. И. И. Глазунова, 1829. – 95 с.
55. Указатель действующих в Империи акционерных предприятий и торговых домов / Под ред. В. А. Дмитриева-Мамонова: В 2-х ч. – СПб., 1905.
56. Устав Высочайше утвержденного «Акционерного общества Харьковского Большого театра». – Сумы: Тов. печ. дела Ильченко, 1914. – 78 с.
57. Устав Харьковских Высших Коммерческих курсов. – Харьков: Тип. Бенгис, 1912. – 19 с.
58. Устав Харьковского Коммерческого института: Проект. – Харьков, 1914. – 22 с.
59. Устав Харьковского Купеческого собрания. – Харьков, 1892. – 22 с.
60. Устинов И. А. Путеводитель по г. Харькову / И. А. Устинов. – Харьков: Типо-лит. И.В. Попова, 1881. – IV, 350 с.
61. Филарет (Гумилевский Д. Г.) Историко-статистическое описание Харьковской епархии: уезды Харьковский и Валковский / Филарет (Д. Г. Гумилевский). – М.: Тип. Готье, 1857. – 336 с.
62. Щелков К. П. Харьков: Ист. – стат. Опыт / К. П. Щелков. – Харьков: Тип. Губерн. правл., 1880. – 73 с.
63. Кеппен П. И. Девятая ревизия: исследование о числе жителей в России в 1851 году / П. И. Кеппен. – М.: Тип. Ак. наук, 1857. – 296 с.

1.3. Публіцистичні твори

64. Аксаков И. С. Исследование о торговле на украинских ярмарках. Издано на ижд. СПб. купечества / И. С. Аксаков. – СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1858. – 386 с.
65. Алчевская Х. Д. Передуманное и пережитое: Дневники, письма, воспоминания / Х. Д. Алчевская. – М.: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1912. – 466 с.
66. Бабецкий А. В. Харьков накануне нового Городового положения / А. В. Бабецкий. – Харьков: Тип. Зильберберга, 1891. – 16 с.
67. Белов В. Д. А. К. Алчевский. 1835–1901 / В. Д. Белов. – М.: Печ. А. И. Снегиревой, 1903. – VIII, 21 с.
68. Верховский П. В. Краткий очерк возникновения в Харькове Коммерческого училища / П. В. Верховский. – Харьков: Тип. Зильберберга, 1894. – 39 с.
69. Григоровский С. О браке, разводе, о детях внебрачных / С. О. Григоровский. – СПб.: «Труд», 1912. – 210 с.
70. Гушка А. О. Представительские организации торгово-промышленного класса в России / А. О. Гушка. – СПб.: Б. и., 1912. – 208 с.
71. Джаншиев Г. Эпоха Великих реформ: Исторические справки / Г. Джаншиев. – 10-е изд. – СПб.: Типо-лит. Вольфа, 1907. – IX, 855 с.
72. Дитятин И. И. Статьи по истории русского права / И. И. Дитятин. – СПб.: Тип. Попова, 1895. – 632 с.
73. Дитятин И. И. Устройство и управление городов в России / И. И. Дитятин. – Т. 1. – СПб.: Тип. Меркульева, 1875.– 507, III с.; – Т. 2. – Ярославль: Тип. Фальк, 1877. – III, 563 с.
74. Добровольский В. И. Брак и развод. Очерк по русскому брачному праву / В. И. Добровольский. – СПб.: Труд, 1903. – 247 с.
75. Иван Герасимович Харитоненко (+ 30 ноября 1891 года). – Харьков: Тип. «Южного края», 1894. – 24 с.
76. Иванов В. Современная деревня Харьковской губернии / В. Иванов. – Харьков: Тип. Губ. правления, 1898. – 32 с.
77. Илляшевич Л. В. Змиевской уезд (Беглый очерк) / Л. В. Илляшевич. – Харьков: Тип. Каплана и Бирюкова, 1887. – 123 с.
78. Мандрикин А. В. Очерк полувековой деятельности Славянского отделения Харьковского благотворительного общества: 1846–1896 / А. В. Мандрикин. – Славянск: Тип. А. О. Котлярова, 1896. – 52 с.
79. Московское купеческое собрание: Исторический очерк: 1785–1914. – М.: Изд. Моск. купеч. собрания, 1914. – 247 с.
80. Наше купечество и торговля с серьезной и карикатурной стороны: Сборник, изданный под редакцией русского купца. – М., 1865–1867. – Вып. 1–3.
81. Обзор 25-летней деятельности общества взаимного кредита приказчиков. – Харьков: Типо-лит. Зильберберга, 1896. – 12 с.
82. Обзор деятельности Харьковского Коммерческого клуба за 50-летие существования: 1858–1908. – Харьков: Тип. фирмы «Адольф Дарре», 1910. – 16 с.
83. Общедоступная коммерческая терминология / Сост. В. А. Бруннер. – М.: Т-во типо-лит. В. Чичерина, 1901. – 260 с.
84. Опацкий А. Н. Фабрично-заводская промышленность Харьковской губернии и положение рабочих / А. Н. Опацкий. – Харьков: Тип. А. Дарре, 1912. – 141 с.
85. Петров Н. В. Весенние разливы рек в Харькове / Н. В. Петров. – Х., 1895.
86. Розанов В. В. Семейный вопрос в России / В. В. Розанов. – СПб.: Тип. М. Меркушева, 1903. Т. 1. – 312 с.; Т. 2. – 512 с.
87. Сорокин П. Брак в старину / П. Сорокин. – Рига, 1913.
88. Филевский И. Церковь святого и нерукотворного образа Христа Спасителя Харьковского Коммерческого училища императора Александра III / И. Филевский. – Харьков, 1896. – 68 с.
89. Харьковское благотворительное общество: Краткий очерк возникновения и деятельности. 1843–1895 гг. – Харьков: Тип. Губерн. правл., 1896. – 20 с.
90. Шаховской М. Л. О городском самоуправлении / М. Л. Шаховской. – Харьков: Тип. Губерн. правл., 1905. – 28 с.

1.4. Матеріали періодичного друку

91. Бобрицкий К. Ц. Рождаемость, брачность и смертность харьковского населения // Харьковский сборник. – Вып. 6., Отд. 2. – Харьков, 1892. – С. 2-18.
92. Вольман И. С. Опека и попечительство / И. С. Вольман // Журнал Министерства Юстиции. – 1902. – С. 128-136.
93. Город Харьков 20-х и 30-х годов по воспоминаниям Ф. О. Рейнгардта // Харьковский сборник. – Х.: Тип. Харьковского Губернского Статистического комитета, 1887. – Вып. 1. – С. 1-22.
94. Ерманский А. К. К характеристике российской крупной буржуазии / А. К. Ерманский // Наша заря. – 1912. – № 1–2. – С. 43–56; – № 3. – С. 26–34.
95. Загоровский А. И. О разводе по Русскому праву / А. И. Загоровский // Журнал Министерства Юстиции. – 1902. – 73 с.
96. Загоровский А. И. Отношения между родителями и детьми / А. И. Загоровский // Журнал Министерства Юстиции. – 1902.- С. 1-30.
97. Калиновский Г. Описание свадебных украинских простонародных обрядов в Малой России и в Слободской Украинской губернии / Г. Калиновский // Харьковский сборник. – Вып. 3. – 1889. – С. 170-180.
98. Краткое обозрение города Харькова Н. Милютина // Журнал Министерства Внутренних Дел. – СПб.: Тип. Министерства Внутренних Дел, 1838. – № 4.
99. Куда идем? Экономическое положение Харьковской губернии // Статистический листок. – Х., 1882. – С. 168-176.
100. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы, относящиеся к малорусской хате // Харьковский сборник. – Вып. 3. – 1889. – С. 39-47.
101. Обозрение Харьковской губернии: медико-топографическое описание доктора Гринберга // Журнал Министерства Внутренних Дел. – СПб.: Тип. Министерства Внутренних Дел, 1838. – №8.
102. Пажитнов К. А. Очерк развития буржуазии в России / К. А. Пажитнов // Образование. – 1907. – № 2 а. – С. 1–23; – № 3. – С. 59–88.
103. Пашков В. К. Харьков в конце 30-х и 40-х гг. / В. К. Пашков. // Южный край. – 1881. – № 269, 277, 296.
104. Развитие капитализма в России как фактор развития Харькова // Харьковский календарь на 1899 год. – Харьков, 1898. – С. 142-146.
105. Сивков К. Городская буржуазия 10 лет тому назад // Голос минувшего. – 1915. – № 12. – С. 76–106.
106. Тютрюмов И. М. По поводу пересмотра и кодификации гражданских законов / И. М. Тютрюмов // Русское богатство. – 1884. – Кн.3. – 211 с.
107. Харьковские губернские ведомости. – 1885. – 24 сентября.
108. Харьковские губернские ведомости. – 1887. – 18 мая.
109. Харьковские губернские ведомости. – 1906. – 27 августа.
110. Харьковские губернские ведомости. – 1911. – 13 сентября.
111. Шматков К. Узаконение и усыновление детей / К. Шматков // Журнал Министерства Юстиции. – 1902.

1.5. Архівні джерела

Відділ рукописів Державного музею образотворчих мистецтв
ім. О. С. Пушкіна, м. Москва (ОР ГМИИ).

112. ОР ГМИИ. – Ф. – 43: Бурышкины – Лузины – Григоровы. – Ф. 43, оп. 2, спр. 17. Воспоминания Н. Б. Григоровой, 126 арк.

Центральний державний історичний архів
України, м. Київ (ЦДІАК України).

113. ЦДІАК України. – Ф. 59: Київська губернська канцелярія. – Ф. 59, оп. 1, спр. 7607. Опис двору і садиби купця м. Гжатська, Селезньова К., 93 арк.
114. ЦДІАК України. – Ф. 59, оп. 1, спр. 7769. Опис зовнішності мешканця м. Нижнього Новгороду, купця Шелковнінова О., 4 арк.
115. ЦДІАК України. – Ф. 442: Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора. – Ф. 442, оп. 160, спр. 1. Указ Сената от 7 февраля 1851 г. о порядке перехода мужчин в купеческое сословие, арк. 146.
116. ЦДІАК України. – Ф. 442, оп. 160, спр. 42. Указ Сената от 25 августа 1854 г. о форме мундиров для купцов первой гильдии, арк. 29.
117. ЦДІАК України. – Ф. 442, оп. 770, спр. 11. Указ Сената от 11 июня 1836 г. о разрешении избрания на общественные должности детей купцов не моложе 25 лет, арк. 3-4.
118. ЦДІАК України. – Ф. 442, оп. 841, спр. 1. Циркуляр МВД от 23 февраля 1891 г. об изменении правил регистрации купцов при поездках за границу по торговым делам, арк. 223-240.
119. ЦДІАК України. – Ф. 486: Київська палата цивільного суду. – Ф. 486, оп. 1, спр. 6814. Указ Сената от 30 ноября 1835 г. о порядке усыновления купцами и мещанами своих воспитанников, 53 арк.
120. ЦДІАК України. – Ф. 763: Канцелярія Малоросійського генерал-губернатора. – Ф. 763, оп. 1, спр. 555. Переписка со II Малороссийской коллегией и Канцелярией Малороссийского скарба о присылке указов и манифестов о правах и привилегиях купечества и мещанства, 22 арк.
121. ЦДІАК України. – Ф. 827: Салтівська воєводська канцелярія. – Ф. 827, оп. 1, спр. 143. Купчие крепости на продажу недвижимого имущества купцами и казенными обывателями, 5 арк.
122. ЦДІАК України. – Ф. 1072: Харківська судова палата. – Ф. 1072, оп. 2, спр. 329. Протокол, резолюция и определение от 12 января 1883 г. по частной жалобе Харьковского торгового банка на решение Харьковского окружного суда по делу о несостоятельности купцов Израиля и Мордехая Сандомирских, 7 арк.
123. ЦДІАК України. – Ф. 1072, оп. 3, спр. 468. Протокол, резолюция и определение от 14 декабря 1899 г. по жалобе Белопольского городского общественного управления на решение Сумского окружного суда по иску его к купцу И. Я. Пономаренко о взыскании убытков за отказ от уплаты денег, пожертвованных им на благоустройство города, арк. 9-12.
124. ЦДІАК України. – Ф. 1072, оп. 3, спр. 1300. Протокол, резолюция и определение от 22 августа 1896 г. о вдове купца Харьковской губернии Е. Б. Климашевой, обвиненной в клевете, 3 арк.
125. ЦДІАК України. – Ф. 1191: Канцелярія тимчасового Харківського генерал-губернатора. – Ф. 1191, оп. 1, спр. 423. Дело о закрытии Харьковских рестораций содержащихся купцом Чернышевым и инженер-поручиком Гостинопольским в связи с посещением рестораций проститутками, 16 арк.
126. ЦДІАК України. – Ф. 1336: Малоросійське губернське правління. – Ф. 1336, оп. 1, спр. 3643. О высылке в города лиц причисленных к мещанству и купечеству, но живущих по прежнему в деревне, 5 арк.
127. ЦДІАК України. – Ф. 1627: Управління Слобідсько-Українського тимчасового військового губернатора. – Ф. 1627, оп. 1, спр. 1. Циркуляр МВД от 25 февраля 1834 г. о порядке награждения медалями лиц купеческого сословия, 198 арк.
128. ЦДІАК України. – Ф. 1627, оп. 1, спр. 249. Переписка со Слободско-Украинской палатой гражданского суда о скорейшем решении дела о взыскании с Харьковского купца Мухина долга купцу Криворотову Г., 7 арк.
129. ЦДІАК України. – Ф. 1709: Харківське намісницьке правління. – Ф. 1709, оп. 1, спр. 49. Выписка о количестве купцов и мещан, 447 арк.
130. ЦДІАК України. – Ф. 1709, оп. 1, спр. 139. Списки иногородних купцов пожелавших записаться в Харьковское купечество, 1 арк.
131. ЦДІАК України. – Ф. 1709, оп. 1, спр. 421. О причислении к купечеству и мещанству г. Харькова выходцев из разных мест, 124 арк.
132. ЦДІАК України. – Ф. 1709, оп. 1, спр. 139. Рапорты губернского магистрата о причислении разных лиц к купечеству и мещанству, 103 арк.
133. ЦДІАК України. – Ф. 1709, оп. 2, спр. 90. Список евреев записавшихся в Харьковское купечество и мещанство, 356 арк.
134. ЦДІАК України. – Ф. 1709, оп. 2, спр. 196. Выписка по прошению Харьковских купцов о запрещении иногородним купцам закупать говядину помимо ярмарок, 174 арк.
135. ЦДІАК України. – Ф. 1710: Слобідсько-Українська губернська канцелярія (1765-1780). – Ф. 1710, оп. 1, спр. 735. Дело о сборе сведений о проживающих в Слободско-Украинской губернии купцах для установления купеческого регламента, 165 арк.
136. ЦДІАК України. – Ф. 1710, оп. 1, спр. 1363. О предоставлении в камерц-коллегию сведений о купцах, 108 арк.
137. ЦДІАК України. – Ф. 1710, оп. 1, спр. 2183. О представлении сведений о купечестве и мещанстве г. Мирополья, 6 арк.
138. ЦДІАК України. – Ф. 1754: Острогожський міський магістрат. – Ф. 1754, оп. 1, спр. 3. Промемория, сообщение и другое об оштрафовании купцов Богданова и Поздоровкина за неявку на исповедь, 3 арк.
139. ЦДІАК України. – Ф. 1757: Харківський міський магістрат. – Ф. 1757, оп. 1, спр. 40. Сообщение Харьковского городового магистрата о причислении разных лиц к купечеству и мещанству, арк. 28-36.
140. ЦДІАК України. – Ф. 1760: Харківський губернський магістрат. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 21. Челобитная харьковского мещанина Шебунина о причислении его к купечеству, 1 арк.
141. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 21. Доношение кременчугского купца Кречетова о причислении его к Харьковскому купечеству, 13 арк.
142. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 21. Копия указа о причислении Бахмутского купца Щербакова к Харьковскому купечеству, арк. 125.
143. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 21. Челобитная калужского крестьянина Михайлова о причислении его к Харьковскому купечеству, арк. 52.
144. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 21. Челобитная крестьянина Московского уезда Белякова о причислении его к Харьковскому купечеству, 24 арк.
145. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 22. Список войсковых обывателей, изъявивших желание записаться в купечество, 106 арк.
146. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 22. Выписка по указу о создании в Харьковском наместничестве купечества и мещанства по общерусскому образцу, арк. 74.
147. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 22. Проект положения о купцах и мещанах, представленный Харьковским губернским магистратом наместническому правлению, арк. 78.
148. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 94. Предложение Харьковского губернского магистрата об уравнении вновь записавшихся в купечество и мещанство войсковых обывателей в платеже податей с остальными, 21 арк.
149. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 94. Ведомость об экономических крестьянах, записавшихся в купечество (г. Недригайлов), 11 арк.
150. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 168. Ведомость о выходцах из разных сословий, записавшихся в третью купеческую гильдию (г. Изюм), 99 арк.
151. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 178. Ведомость об иногородных купцах, записавшихся в Харькове как гости, 2 арк.
152. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 242. Список купцов с указанием, из какого сословия они вышли, 181 арк.
153. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 262. Дело о наведении справок о сословной принадлежности лиц причисленных к купечеству и мещанству, арк. 1-49.
154. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 1, спр. 345. Список купцов третьей гильдии с указанием сословия, из которого они причислены (г. Сумы), арк. 6-7.
155. ЦДІАК України. – Ф. 1760, оп. 2, спр. 64. Выписка о предложении всем желающим из числа казенных поселян и войсковых обывателей перейти в купечество или мещанство, 102 арк.
156. ЦДІАК України. – Ф. 1945: Харківська палата карного і цивільного суду. – Ф. 1945, оп. 1, спр. 1311. Контракт на отдачу сына купца Мазурава в обучение купцу Вороженкину, 1 арк.
157. ЦДІАК України. – Ф. 1945, оп. 1, спр. 1311. Запись жителя г. Прилук Борисова на поступление к купцу Вороженкину в приказчики, арк. 1 зв.-2.
158. ЦДІАК України. – Ф. 1958: Слобідсько-Український губернатор. – Ф. 1958, оп. 1, спр. 158. Об отправке за границу иностранцев, выдающих себя обедневшими дворянами и купцами, 15 арк.
159. ЦДІАК України. – Ф. 1958, оп. 1, спр. 939. Прошение купца Бочина о запрещении местным купцам чинить ему препятствия в торговле, 1 арк.
160. ЦДІАК України. – Ф. 1958, оп. 1, спр. 1090. Список купцов и сумм оборотного капитала у каждого, 82 арк.
161. ЦДІАК України. – Ф. 1958, оп. 1, т. 2., спр. 1090. Список купцов с перечислением имеющихся у них домов, лавок, оборотных капиталов и товаров (г. Сумы), 185 арк.
162. ЦДІАК України. – Ф. 1958, оп. 1, т. 2., спр. 1090. Ведомость Чугуевской городовой ратуши о купцах, наличии у них фабрик и заводов, лавок, оборотных капиталов и товаров которыми они торгуют (г. Чугуев), 202 арк.
163. ЦДІАК України. – Ф. 1959: Харківський і Воронезький генерал-губернатор. – Ф. 1959, оп. 1, спр. 12. Ведомость о количестве зданий и жителей в г. Лебедине, арк. 12 зв.
164. ЦДІАК України. – Ф. 1959, оп. 1, спр. 584. Ведомость о численности и составе населения, о количестве зданий в г. Чугуеве, арк. 3, 16.

Державний архів Харківської
області, м. Харків (ДАХО).

165. ДАХО. – Ф. – 4: Харківське губернське правління. – Ф. 4, оп. 187, спр. 291. О выяснении прав на жительство в г. Харькове евреев состоящих на службе у Харьковского купца первой гильдии Добкина, 65 арк.
166. ДАХО. – Ф. – 9: Харківська палата карного суду. – Ф. 9, оп. 1, спр. 236. Протоколы за май-август. О купеческой невестке Марфе Петровой за нанесение обиды государственной крестьянке Варваре Носалевой, арк. 577-583.
167. ДАХО. – Ф. – 9: Х. – Ф. 9, оп. 1, спр. 236. Протоколы за май-август. О мещанине Федоре Бочарове за нанесение побоев купеческому племяннику Ивану Кипрякову и отнятие 150 рублей серебром, арк. 763-765.
168. ДАХО. – Ф. – 18: Харківське губернське присутствіє. – Ф. 18, оп. 30, спр. 4. По обвинению купца Никиты Прихватилова почетным гражданином Иваном Кадештовым в самоуправстве, 12 арк.
169. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 89. По обвинению сына купца К. Г. Зудашева мещанином Павлом Барышниковым в нанесении ему обиды на словах и действием, 16 арк.
170. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 117. По обвинению купеческого сына Ивана Родукалова полицией, в нарушении общественной тишины, 12 арк.
171. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 119. По обвинению купца Константина Сысоева в нарушении правил строительного устава, 16 арк.
172. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 132. По обвинению купца Якова Алексеева мещанином Митрофаном Трусем в мошенничестве, 15 арк.
173. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 262. По обвинению купца Якова Николаева Лысикова Лебединской городской управой в нарушении строительного устава, 16 арк.
174. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 275. По обвинению потомственного почетного гражданина Николая Павловича Покровского купцом Кириллом Лещенком в нанесении ему обиды словами и в клевете. 1892 г., 25 арк.
175. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 357. По обвинению крестьян Евдокима и Семена Колодочкиных купцом Алексеем Поповым в самоуправстве, 16 арк.
176. ДАХО. – Ф. 18, оп. 30, спр. 1094. По обвинению купца Иосифа Вакуленка полицией в непропуске воды по улице, 16 арк.
177. ДАХО. – Ф. 18, оп. 35, спр. 21. По иску мещанина Василия Шва к купчихе Анастасии Ластовцовой об истребовании безденежного векселя в 200 рублей, 50 арк.
178. ДАХО. – Ф. – 44: Харківська міська дума. – Ф. 44, оп. 1, спр. 1. О пожертвовании жителями города Харькова на приют, 12 арк.
179. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 3. О доставлении росписей о купцах на 1841 г., 3 арк.
180. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 12. О доставлении росписей о крещенской ярмарке, 4 арк.
181. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 15. О торговых домах и товариществах, 3 арк.
182. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 20. О доставлении сведений о доме коммерции советницы Е. Кузиной, 4 арк.
183. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 21. О пожертвованиях раскольническими обществами, 3 арк.
184. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 27. О выдаче купеческому сыну свидетельства для поступления в монашество, 9 арк.
185. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 31. По прошению купца Ивана Богомолова об освобождении от гильдейской повинности, 11 арк.
186. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 36. Об увольнении купца Рыжова от должности градского головы, 4 арк.
187. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 52. Именной список о торговцах с 1842 г., 51 арк.
188. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 54. Об открытии гостиниц и ресторанов в городе Харькове, 79 арк.
189. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 56. О причислении в Харьковские купцы, 133 арк.
190. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 58. Наряд описи и оценки домов, отдаваемых под залог и откуп, 151 арк.
191. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 63. Наряд о причислении в Харьковские купцы, 181 арк.
192. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 64. О выдаче свидетельств на вступление в законный брак. 1843 г., 11 арк.
193. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 90. О доставлении статистических сведений о купцах, 14 арк.
194. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 124. Об оповещении купцов имеющих дочерей, 52 арк.
195. ДАХО. – Ф. 44, оп. 1, спр. 146. Указы казенной палаты о причислении в ку