Купраш Олена Володимирівна. Артеріальна гіпертензія і супутня патологія у хворих літнього віку: оцінка стану антигіпертензивної терапії в лікарняних закладах України

brief description

Купраш Олена Володимирівна. Артеріальна гіпертензія і супутня патологія у хворих літнього віку: оцінка стану антигіпертензивної терапії в лікарняних закладах України : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Інститут геронтології. — К., 2007. — 166арк. — Бібліогр.: арк. 142-166.

Купраш О.В.Артеріальна гіпертензія і супутня патологія у хворих літнього віку: фармакоепідеміологічне дослідження антигіпертензивної терапії в лікарняних закладах України - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія Національний науковий центр Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2007.
В дисертаційній роботі представлені результати фармакоепідеміологічного дослідження артеріальної гіпертензії у хворих літнього віку в лікарняних закладах України.
Визначено місце артеріальної гіпертензії в структурі захворювань органів кровообігу, встановлено характер і частоту супутньої патології та сформовано нозологічно-споріднені групи (в залежності від характеру та частоти супутніх захворювань). Вивчено характер антигіпертензивної терапії та її адекватність (в відповідності до рекомендацій по лікуванню АГ) і обґрунтовано необхідність та підходи розробки диференційованих стандартів лікування АГ хворих похилого та старечого віку в умовах стаціонару.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі кардіології на основі ретроспективного дослідження визначено місце АГ в структурі захворювань органів кровообігу у хворих похилого та старечого віку в умовах стаціонару, встановлено в динаміці характер і частоту супутньої патології, характер антигіпертензивної терапії та її адекватність (в відповідності до рекомендацій по лікуванню АГ) і обгрунтувано необхідність та підходи до розробки диференційованих стандартів лікування АГ для даної категорії хворих.

Артеріальна гіпертензія часта патологія в структурі захворювань органів кровообігу у хворих старших вікових груп, що перебувають в лікарняних закладах України, яка характеризується тенденцією до зростання (з 47,1% у 2000 році до 58,2% в 2004 році) та значною регіональною варіабельністю. У обстежених хворих АГ поєднується з захворюваннями органів кровобігу, частота яких в період з 2000 року до 2004 року збільшилась: ІХС (з 81,5 до 97,5 випадків на 100 хворих), ХСН (з 43,2 до 85,1), ЦВЗ (з 34,8 до 63,3), порушення ритму серця (з 20,3 до 25,6). Встановлена висока частота супутніх захворювань інших органів і систем (органів травлення - 29,2 випадків на 100 хворих, кістково-мязової системи - 23,3, органів дихання - 20,4).
Вікова поліморбідність (4,32+0,31 захворювань на одного хворого) у хворих на АГ похилого і старечого віку характеризується типовими поєднаннями нозологій та синдромів. За ознаками характеру та частоти поєднання асоційованих з АГ захворювань органів кровообігу та супутніх захворювань сформовані 10 нозологічно-споріднених груп, що відтворюють ситуаційні моделі хворих в реальній клінічній практиці і які слід розглядати як основу для розробки стандартів лікування АГ в геріатричній клініці.

Встановлено високий рівень поліпрагмазії (5,80+0,23 призначень на одного хворого), яка має суттєві регіональні відмінності. Вивчення спектру і динаміки частоти призначень медикаментозних засобів хворим на АГ, що перебували на стаціонарному лікуванні, виявило збільшення в 2004 році в порівнянні з 2000 роком (з 29,9% до 60,8%) частоти комбінованих призначень антигіпертензитвних засобів І ряду з доведеною ефективністю (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію) та зменшення (з 9,6% до 0,8%) частоти призначення антигіпертензивних засобів ІІ ряду.
З використанням методів кореляційного та дисперсійного аналізу виявлено та оцінено фактори, що визначають характер та частоту призначення антигіпертензивних засобів хворим літнього віку в клінічній практиці. Встановлено, що в 2004 році в порівнянні з 2000 роком збільшився внесок асоційованої патології органів кровообігу (з 17,4-23,8% до 81,1-87,2%)в дисперсію частоти призначення окремих антигіпертензивних засобів в різних регіонах України на фоні зменшення (76,2-86,3% до 13,4-27,8%) внеску інших (професійних, економічних) факторів; разом з тим, характер супутніх захворювань інших органів і систем в незначній мірі (4,2-4,6%) впливав на дисперсію даного показника на протязі всього періоду дослідження.
Результати ретроспективного фармакоепідеміологічного дослідження (з використанням дисперсійного аналізу) виявили у хворих похилого та старечого віку залежність ефективності лікування АГ від вихідного рівня САТ та характеру антигіпертензивної терапії.. Так в умовах 3-тижневого лікування в стаціонарі у хворих на АГ І-ІІ ступеня цільовий рівень САТ досягався при монотерапії інгібіторами АПФ у 54,3% хворих, антагоністами кальцію - у 57,4%, при поєднанні ІАПФ з діуретиками у 86,3%, з антагоністами кальцію у 88,1% хворих, у хворих на АГ ІІІ ступеня відповідно у 41,1%, 47,7%, 70,6%, 73,5%. Отримані результати обумовили необхідність диференційованого підходу до вибору лікарських засобів при лікуванні АГ в геріатричній клініці