Курбет Олександра Петрівна Формування та еволюція теоретико-методологічних засад Київської політекономічної школи (друга половина XIX - початок XX ст.)

brief description

Курбет Олександра Петрівна, науковий співробітник від­ділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозу­вання НАН України»: «Формування та еволюція теоретико-методологічних засад Київської політекономічної школи (друга половина XIX - початок XX ст.)» (08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки). Спецрада Д 26.006.01 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Ва­дима Гетьмана»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
На правах рукопису
КУРБЕТ ОЛЕКСАНДРА ПЕТРІВНА
УДК 330.83(477-25)”18/19”(043.3)
ФОРМУВАННЯ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ
ЗАСАД КИЇВСЬКОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЧНОЇ ШКОЛИ
(друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Фещенко Валентина Михайлівна
доктор економічних наук, професор
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................... PAGEREF _Toc481529292 h 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СТАН
СУЧАСНОГО ВИВЧЕННЯ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ
ПРЕДСТАВНИКІВ КИЇВСЬКОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЧНОЇ ШКОЛИ
PAGEREF _Toc481529294 h 13
1.1. Теоретико-методологічні засади дисертаційної роботи.............13
1.2. Ідентифікація Київської політекономічної школи......................27
1.3. Стан дослідженості проблеми в сучасній науковій літературі..45
Висновки до розділу 1.......................................................................... 60
РОЗДІЛ 2. ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ КИЇВСЬКОЇ
ПОЛІТЕКОНОМІЧНОЇ ШКОЛИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ФОРМУВАННЯ
НОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ.................. 63
2.1. Загальна характеристика розвитку методологічних підходів
Київської політекономічної школи до вивчення господарських
процесів..................................................................................................63
2.2. Розробка теорії цінності як ознака самоідентичності Київської
політекономічної школи.......................................................................72
2.3. Соціальні аспекти економічних досліджень Київської
політекономічної школи.......................................................................90
2.4. Зародження інституціональних підходів у розробках Київської
політекономічної школи.....................................................................101
Висновки до розділу 2........................................................................ 110
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ
КИЇВСЬКОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЧНОЇ ШКОЛИ У ДОСЛІДЖЕННІ
АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ....... 113
3.1. Втілення напрацювань Київської політекономічної школи в
економічній політиці другої половини ХІХ – початку ХХ ст........ 113
3.2. Дослідження становлення та розвитку інфраструктури ринкового
господарства представниками Київської політекономічної школи (на
прикладі залізниць)............................................................................. 128
3.3. Місце Київської політекономічної школи в сучасній економічній
думці.....................................................................................................146
Висновки до розділу 3........................................................................ 146
ВИСНОВКИ.................................................................................................. 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................160
ДОДАТКИ......................................................................................................190

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення
актуального наукового завдання, що полягає у глибокому системному
вивченні еволюції теоретико-методологічних засад Київської
політекономічної школи, яка є важливим етапом у розвитку української
економічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст., базуючись на
досягненнях сучасної економічної науки та сучасного наукового
інструментарію. Основні результати проведеного дослідження дають
можливість сформулювати наступні висновки.
1. Дослідження розвитку методології Київської політекономічної
школи, здійсненого на основі застосування цивілізаційної парадигми
суспільствознавства, проблемного підходу, принципів релятивізму та
абсолютизму, дало змогу: позиціонувати Київську політекономічну школу
як цілісне утворення, що відповідає ознакам, притаманним поняттю
«наукова школа»: наявність лідера та двох поколінь його учнів і
послідовників, географічний принцип виникнення, спільність вихідних
теоретико-методологічних засад дослідження, висока кваліфікація,
науковий авторитет та значущість отриманих результатів; аргументувати
визначення даної спільноти економістів саме як Київської
політекономічної школи, акцентуючи увагу на значній зацікавленості
вчених розробками наукових проблем політичної економії; обґрунтувати
внесок Київської політекономічної школи у тогочасні розробки (зокрема,
стосовно теорії цінності, проблем державного регулювання економіки,
розвитку залізничного транспорту тощо) та його значення для сучасної
української та світової економічної думки.
2. Аргументовано, що формування наукових поглядів представників
Київської політекономічної школи відбувалося під впливом передової
економічної думки Заходу. На підґрунті критичного аналізу її здобутків,
зокрема німецької історичної школи та маржиналізму, представники
Київської політекономічної школи доповнювали останні власними ідеями
та концепціями, вважаючи за необхідне враховувати історичні та соціальні
аспекти розвитку господарства, традиції та ментальні особливості
суспільства. Їхні наукові ідеї характеризувалися відходом від трудової
теорії цінності, залученням до аналізу психологічних мотивів діяльності
людини та орієнтацією на розробку примирювальної теорії цінності.
3. Київська політекономічна школа відіграла важливу роль у
формуванні соціального напряму в українській економічній думці. Наукові
ідеї її представників базувалися на переконанні, що негативні прояви
ринкової економіки можна пом’якшити шляхом державної соціальної
політики. Загострення соціальних суперечностей в процесі становлення
ринкового господарства обумовило необхідність прийняття фабричного
108
законодавства. Безпосередня участь засновника школи М. Бунге у його
розробці та впровадженні, залучення до цього процесу провідних
вітчизняних вчених, дослідження позитивних та негативних рис існуючого
законодавства представниками школи відображають соціальну
спрямованість їхніх досліджень. Про це свідчить і наголос, зроблений
київськими вченими на соціальній ролі податків та на необхідності
узгодження залізничних тарифів із суспільним та державним інтересом.
4. Співзвучність з ідеями провідних західних наукових шкіл, у
працях київських вчених, полягала у синтезі економічного лібералізму та
державних регулюючих дій крізь призму національних інтересів, традицій
та звичаїв. Дані підходи лягли в основу дослідження представниками
Київської політекономічної школи ринкової економічної системи і були
реалізовані в ідеях підтримки національної промисловості шляхом
застосування інструментів митної політики, яка мала носити охоронний
характер, не створюючи при цьому тепличних умов для національних
галузей промисловості та окремих підприємств; законодавчого
регулювання діяльності монополій шляхом максимально можливого
усунення негативних проявів їхньої діяльності; реалізації раціонального
принципу оподаткування, що полягав у розширенні бази оподаткування за
рахунок дворянського прошарку (який до цього не оподатковувався) як
інструмента полегшення податкового тягаря, який майже повністю лежав
на плечах нижчих верств суспільства.
5. Виявлено, що, обґрунтовуючи роль інфраструктури у становленні
ринкового господарства, представники Київської політекономічної школи
важливого значення надавали залізницям як провідному виду тогочасних
шляхів сполучення (що підтверджується статистичними даними стосовно
обсягів перевезень за видами транспорту), котрий впливає на всі складові
господарської системи, наголосивши при цьому на необхідності системної
розбудови всієї мережі шляхів сполучення, незалежно від їхнього виду (
гужові, залізничні, водні) та ступеня значимості (під’їзні шляхи та шляхи
загальнодержавного значення) з метою ефективного розвитку
внутрішнього ринку.
6. Критичний перегляд вихідних положень класичної політичної
економії та марксизму обумовив інтенсивний процес зміни усієї системи
розвитку української економічної думки досліджуваного періоду.
Формування соціальних основ економічного дослідження, залучення до
економічної методології психологічних моментів та зародження
інституціональних основ економічного аналізу наблизило вітчизняну
економічну думку до світового рівня ще на рубежі ХІХ – ХХ ст. Київська
політекономічна школа знаходилася в авангарді економічних досліджень
вказаного періоду, маючи вагомі наукові результати, доказом чого були
праці М. Бунге, Є. Слуцького, О. Білімовича, що справили потужний вплив
не лише на українську, але й на світову економічну науку.
7. Встановлено, що для ефективного функціонування сучасної
господарської системи загальновизнаною є необхідність розвитку та
109
удосконалення як ринкових механізмів, так і методів державного
регулювання. У цьому контексті обґрунтовано важливе значення
звернення до національного досвіду ринкових реформ, зокрема до
актуальних надбань Київської політекономічної школи. При цьому, до
реалізації національного досвіду, як більш ефективного у справі ринкової
трансформації господарства, ніж некритично запозичених західних
економічних моделей, відповідно до актуального і нині висновку її
представників, варто ставитися обережно, обов’язково враховуючи
сучасний стан та специфіку розвитку господарства.-