Кушнір Людмила Михайлівна. Профілактика порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення

brief description

Кушнір Людмила Михайлівна. Профілактика порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2003.

Кушнір Л.М.Профілактика порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вивченню порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення та їх профілактиці.
Проведені дослідження показали, що застосування лазерної терапії перед пологами покращує стан внутрішньоутробного плода і не має негативної дії на розвиток дитини, більш того, збільшує його резистентність до захворювань.
Проведено 182 ультразвукових дослідження, 210 сеансів лазерної фотобіопрофілактики, записано 112 кардіотокограм,
Застосування лазерної терапії з метою профілактики порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення покращує стан внутрішньоутробного плода, збільшує адаптаційні можливості новонародженого, знижує захворюваність в ранньому неонатальному періоді.

У вагітних жінок, чоловіки яких отримали g-промені, вагітність перебігає на фоні високого ризику фетоплацентарної недостатності. Фотобіопрофілактика знижує ризик виникнення фетоплацентарної недостатності.
Частота патологічного перебігу вагітності у жінок, чоловіки яких отримали іонізуюче опромінення, порівняно з групою жінок, чоловіки яких не отримували іонізуючого опромінення, значно вища: мертвонароджуваність у 4 рази, самовільні викидні у 3,7, передчасні пологи у 3,2, штучні аборти у 3,6, непліддя у 2,4, ускладнення вагітності з ОПГ-гестозами - у 6.8, переривання вагітності у 2,1, багатоводдя у 2,1, хронічна фетоплацентарна недостатність у 2,4, патологічний перебіг післяабортного і післяпологового періоду у 3,2 рази частіше.
Загальне одноразове іонізуюче опромінення обох батьків білих щурів у сублетальній дозі викликає порушення морфофункціональної організації яєчників у нащадків.
Максимальною структурною вразливістю у нащадків g-опромінених батьків є хроматин ядерного апарату фолікулоцитів, овоцитів та ендотеліоцитів.
Лазерна фотобіопрофілактика, яка проводилася у радіаційно уражених батьків”, сприяє компенсації дисфункціональних процесів у віддаленому постпроменевому періоді у їх дітей”, забезпечує нормалізацію морфологічного субстрату яєчників, що дає їм змогу повноцінно здійснювати синтез статевих гормонів і формування яйцеклітин у нащадків g-опромінених батьків”.
Використання зовнішнього низькоенергетичного лазерного опромінювання крові в передпологовій підготовці сприяє зменшенню ризику реалізації ускладнень в пологах і в післяпологовому періоді.
Лазерна фотобіопрофілактика покращує стан внутрішньоутробного плода, і, таким чином, підвищує адаптаційні можливості новонародженого та знижує його захворюваність у ранньому неонатальному періоді.