Кутя Сергій Анатолійович. Особливості росту, будови та формоутворення кісток скелета при впливі на організм барбітуратів в різні вікові періоди (анатомо-експериментальне дослідження)

brief description

Кутя Сергій Анатолійович. Особливості росту, будови та формоутворення кісток скелета при впливі на організм барбітуратів в різні вікові періоди (анатомо-експериментальне дослідження) : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2002.

Кутя С.А. Особливості росту, будови та формоутворення кісток скелета при впливі на організм барбітуратів у різні вікові періоди (анатомо-експериментальне дослідження). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вивченню особливостей росту, будови та формоутворення кісток скелета під впливом на організм похідних барбітурової кислоти. В роботі були використані анатомічні, гістологічні, морфометричні, хімічні та математичні методи дослідження. Встановлено, що введення в організм барбітуратів призводить до виникнення морфологічних змін у кістках скелета усіх видів. Ступінь та спрямованність цих змін залежить від віку тварин, тривалості впливу фактора, препарата, що використовувався та його дози. Спільне застосування силібора в дозі 80 мг/кг/сут і фенобарбітона в дозі 30 мг/кг/сут нівелює остеотоксичний ефект останнього, що виявляється уповільненням ростових процесів, нормалізацією гістоструктури, підвищенням мінералізації кісток і поліпшенням їх міцносних характеристик. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес кафедр нормальної анатомії людини медичних ВУЗів.

На будову, ріст і формоутворення кісток білих щурів у постнатальному онтогенезі несприятливого впливу надає введення тваринам в експерименті похідних барбітурової кислоти. Ступінь виразності змін залежить від віку організму і тривалості термінів введення барбітуратів.
Введення барбітуратів приводить до прискорення темпів росту як подовжніх, так і поперечних розмірів кісток піддослідних тварин у сполученні зі збільшенням ширини епіфізеального хряща, підвищенням вмісту клітин і частки первинної спонгіози, розширенням остеонного прошарку діафізів, діаметрів остеонів та їх каналів.

Епіфізеальний хрящ і периостальна зона діафиза структури кістки, що претерплюють найбільш істотних змін в умовах застосування похідних барбітурової кислоти.
При введенні барбітуратів в організм білих щурів-самців відбувається зниження мінералізації кісток, їх гіпергідратація і підвищення частки органічного компонента, що в сполученні із дисбалансом макроелементного складу (зниженням вмісту кальцію і фосфору і підвищенням частки гідрофільних елементів калію і натрію) приводить до зниження їх міцносних характеристик.
Проводячи порівняльну характеристику змін морфофункціонального стану кісткової системи статевонезрілих тварин виявлено, що фенобарбітон у значно більшому ступені ніж бензонал впливає на ріст, будову, хімічний склад і міцносні властивості кісток, що досліджувалися.
Виразність змін ростових процесів, показників гістоморфометрії, хімічного складу кісток та їх біомеханічних характеристик знаходяться в прямій залежності від дози фенобарбітона в обох вікових групах.
Спільне застосування силібора в дозі 80 мг/кг/сут і фенобарбітона в дозі 30 мг/кг/сут нівелює остеотоксичний ефект останнього, що виявляється уповільненням ростових процесів, нормалізацією гістоструктури, підвищенням мінералізації кісток і поліпшенням їх міцносних характеристик.