Лабінцева Лариса Павлівна. Формування вокально-хорової майстерності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики

brief description

Лабінцева Лариса Павлівна. Формування вокально-хорової майстерності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики : Дис... канд. наук: 13.00.04 2007

Лабінцева Л. П. Формування вокально-хорової майстерності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2007.
У дисертації досліджуються теоретико-методологічні засади проблеми підвищення якості фахової підготовки майбутніх учителів музики, у структурі якої важливе місце посідає вокально-хорова майстерність. Сутність вокально-хорової майстерності представлена сукупністю компонентів: вокально-хорового співу, ритмопластичних рухів, сценічної майстерності. Визначено зміст процесу формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики, який містить інтеграцію вокально-хорової та ритмопластичної діяльності, застосування елементів театральної педагогіки, використання театралізації пісні.
На основі особистісно орієнтованого, інтегративного та технологічного підходів теоретично обґрунтовано й розроблено технологію формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики. Визначено критерії, показники та рівні сформованості вокально-хорової майстерності студентів. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність технології формування вокально-хорової майстерності й показало підвищення якості фахової підготовки на основі інтеграції вокально-хорової та ритмопластичної діяльності студентів.

1.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання педагогічної проблеми підвищення рівня фахової підготовки майбутніх учителів музики, що виявляється в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології формування вокально-хорової майстерності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.
Проведений аналіз наукових праць показав, що проблема підвищення якості фахової підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, формування вокально-хорової майстерності, ще недостатньо досліджена й розроблена в теоретичному та практичному аспектах. Стратегічним напрямком формування вокально-хорової майстерності є розвиток у майбутніх учителів музики професійних умінь і навичок вокально-хорової роботи з дітьми на підставі інтеграції володіння власним голосом і ритмопластикою, набуття навичок театралізації пісні. Визначено, що методологічною й теоретичною основою дослідження повинен бути особистісно орієнтований підхід разом з інтегративним і технологічним, які забезпечують не тільки якісне формування професійних умінь та навичок, а й розвиток творчої особистості фахівця.
2.Аналіз наукової й музично-педагогічної літератури дозволив визначити сутність вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики. Вона являє собою цілісну сукупність компонентів:вокально-хорового співу,який містить вокальні, вокально-хорові, диригентські навички;ритмопластичних рухів,завдяки яким удосконалюється пластичність, відчуття ритму, слухорухова координація;сценічної майстерності, яка передбачає наявність емоційності, артистизму та творчої інтерпретації.
3.Зміст процесу формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики містить інтеграцію вокально-хорової й ритмопластичної діяльності, застосування елементів театральної педагогіки, використання театралізації пісні як засобу розкриття творчої індивідуальності студентів. Особливої уваги в руслі сучасних вимог до професійної діяльності вчителів музики набувають знання інформаційних і мультимедійних технологій навчання з метою досягнення асоціативно-творчого рівня як показника якості фахової підготовки.
4.Результати констатувального експерименту дозволили визначити й охарактеризувати рівні вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики: низький (елементарний), середній (репродуктивний) і високий (асоціативно-творчий), які оцінювались за критеріями (вокально-хорові, ритмопластичні навички, навички театралізації пісні) та показниками: систематизованість знань у галузі вокально-хорового співу; цілеспрямованість, послідовність у процесі репетиційної роботи; здатність до імпровізації, творчого спілкування в процесі вокально-хорової роботи; уміння втілити власні ідеї для створення художнього образу твору. Виявлено, що рівень вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики знаходиться переважно на репродуктивному рівні, що не відповідає сучасним вимогам до фахової підготовки, якісним показником якої є асоціативно-творчий рівень фахівців. Доведено можливість досягнення високого рівня вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики за умови створення технології формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики.
5.У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено технологію, яка була спрямована на інтеграцію вокально-хорових, ритмопластичних навичок, навичок театралізації пісні й поєднувала мотиваційно-цільовий, діагностичний, когнітивний, процесуально-діяльнісний і контрольно-коригуючий компоненти.
Для реалізації технології формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики розроблено спецкурс „Основи вокально-хорової майстерності”, зміст якого органічно поєднувався з традиційними навчальними програмами з фахових дисциплін. Набуло вдосконалення застосування системи відеокараоке „LD”, програми „Hip-hop EJ”, мережі Інтернет.
6.Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованої нами технології формування вокально-хорової майстерності в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики. Якщо в контрольній групі низький (елементарний) рівень суттєво не змінився (17,2% на початку експерименту і 10,6% наприкінці), то в експериментальній групі він зменшився майже вдвічі (з 21,0% до 9,1%). Порівняння результатів високого (асоціативно-творчого) рівня вокально-хорової майстерності контрольної групи (19,2% на початку експерименту і 24,8% наприкінці) та експериментальної груп (відповідно 14,1% і 45,2%) дозволяє зробити висновок про те, що більш високі показники вокально-хорової майстерності наявні в студентів експериментальної групи. Це вказує на те, що процес фахової підготовки відобразив ефективність запропонованих нами прийомів, методів і засобів формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики.
7.Зіставлення результатів навчання в контрольній та експериментальній групах підтвердило гіпотезу нашого дослідження про те, що формування вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики буде ефективнішим, якщо запровадити технологію, яка: спрямована на поєднання вокально-хорової та ритмопластичної діяльності студентів з метою отримання інтеграційних навичок вокально-хорових, ритмопластичних і навичок театралізації пісні; базується на мотиваційно-цільовому, діагностичному, когнітивному, процесуально-діяльнісному й контрольно-коригувальному компонентах; виступає необхідною складовою в системі фахової підготовки майбутніх учителів музики на засадах особистісно орієнтованого, інтегративного та технологічного підходів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань окресленої проблеми. Результати дослідження відкривають перспективи для розробки професіограми сучасного вчителя музики; підготовки індивідуальних програм самовдосконалення вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики.