Ладарія Олена Григоріївна. Застосування гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з тепловими ураженнями

brief description

Ладарія Олена Григоріївна. Застосування гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з тепловими ураженнями: дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2004

Ладарія О.Г. Застосування гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з тепловими ураженнями. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. - Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2004.
Дисертацію присвячено проблемі застосування гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт, які перенесли гострі та хронічні перегріви, на підставі встановлених закономірностей формування і особливостей перебігу теплових уражень. Дана гігієнічна оцінка умов праці гірників основних професій глибоких вугільних шахт. Встановлено, що найбільш несприятливі умови по мікроклімату та важкості праці спостерігаються у вибійників шахт з крутим заляганням вугільних пластів, у зв’язку з чим у них реєструється найбільше число випадків теплових уражень. Визначено залежність виникнення гострих перегрівів від пори року. Первинною ланкою теплових уражень у гірників глибоких вугільних шахт є гострий перегрів, що виникає внаслідок прямої дії тепла і напруження адаптаційних резервів автономної нервової системи. Хронічний перегрів є наступною ланкою теплових уражень, що характеризується необоротними органічними змінами з боку системи кровообігу, гомеостазу, нервової системи. Вперше проаналізовано віддалені наслідки теплових уражень. Провідним заходом в комплексній корекції порушень здоров’я у осіб з тепловими ураженнями є гіпербарична оксигенація: при гострому перегріві оптимальним є режим мінімізованої баротерапії з 5-6 сеансів при тиску 1,1-1,3 ата, експозиції 20-30 хвилин; при хронічному перегріві зазначені показники складають відповідно 8-10 сеансів, 1,4-1,7 ата, 40-60 хвилин. Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів і проведено аналіз його медичної ефективності.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі комплексної реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з тепловими ураженнями на основі застосування гіпербаричної оксигенації.
1.Умови праці гірників основних професій (вибійників, прохідників, ГРОВ) глибоких вугільних шахт характеризуються несприятливим сполученням нагріваючого мікроклімату і важкості праці; температура повітря в очисних і підготовчих виробках перевищує фізіологічно допустиму в середньому на 5,7±0,2С.
2.Найбільш несприятливі за мікрокліматом і важкістю праці умови визначені у вибійників на шахтах з крутим заляганням вугільних пластів, що призводить до найбільшого числа випадків (67,5 %) гострих і хронічних перегрівів, а також їх важкого перебігу; у прохідників на шахтах з крутим і пологим заляганням пластів число випадків складає 16,2 %, у ГРОВ 13,5 % при більш легкому перебігу.
3.Встановлено, що в теплий період року (травень-вересень) кількість випадків гострих перегрівів складає 34,8±5,4 на місяць, а у холодний період (жовтень-квітень) 19,3±3,7 на місяць (p<0,05); кількість випадків хронічних перегрівів залишається практично на одному рівні у теплий (9,2±2,1 на місяць) і холодний (9,0±3,4 на місяць) періоди року.
4.Первинною ланкою теплових уражень у гірників глибоких вугільних шахт є гострий перегрів, що виникає внаслідок прямої дії тепла та напруження адаптаційних резервів автономної нервової системи, і в основі якого лежать порушення гомеостазу, що обумовлюють клітинну гіпоксію і призводять до достовірних (p<0,05) функціональних змін з боку водно-електролітного балансу (підвищення концентрації Mg++у плазмі крові до 1,3±0,2 ммоль/л), теплової стійкості (зниження терморезистентності еритроцитів до 93,0±3,1 с), кровообігу (синусову тахікардію визначено у 46,7±6,0 % осіб) та дихання (погіршення максимальної об’ємної швидкості на рівні дрібних бронхів до 69,4±1,8 %), нервової системи (транзиторна неврологічна симптоматика визначена у 30,8 %, симпатична активація у 84,2 % обстежених), надниркової і тиреоїдної систем (підвищення рівня кортизолу до 730,5±10,4 нмоль/л, тироксину до 172,3±14,4 нмоль/л).
5.Наступною ланкою теплових уражень є хронічний перегрів, який характеризується виснаженням резервів адаптації, стійкими функціональними розладами і необоротними органічними змінами з боку системи кровообігу (стійке підвищення АТ і синусова брадикардія - у 50 % обстежених, гіперкінетичний тип кровообігу - у 83,5 %), гомеостазу (пригнічення активності тиреоїдної системи зі зниженням рівня тироксину до 124,0±16,2 нмоль/л), резервів оксидантно-антиоксидантної системи (зниження рівню МДА до 2,9±0,4 ммоль/л, ДК до 3,0±0,3 нмоль/л, пероксидази до 276,3±4,1 ум.од.), парасимпатичного відділу автономної нервової системи (підвищення активності - у 64,4 % обстежених), що є наслідком неадекватної корекції функціональних порушень, обумовлених гострим перегрівом, або тривалої дії нагріваючого мікроклімату.
6.Серед віддалених наслідків теплових уражень ішемічна хвороба серця складає 30,0 % випадків, гіпертонічна хвороба 16,3 %, дисциркуляторна енцефалопатія 14,7 %, гостре порушення мозкового кровообігу 7,8 %, нейросенсорна приглухуватість 19,4 %; стабілізація процесу на рівні першого обстеження спостерігалась у 7,5 % гірників. Кризовий перебіг гіпертонічної хвороби, порушення серцевого ритму, кардіоміопатії, інфаркт міокарда спостерігалися у гірників з хронічним перегрівом віком більше 40 років, зі стажем роботи в умовах нагріваючого мікроклімату 12-15 років; наслідки у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу визначені у 11,4 % пацієнтів з гострим перегрівом у віці до 40 років при стажі біля 10 років.
7.Гіпербарична оксигенація як універсальний адаптоген є провідним методом корекції порушень, викликаних тепловими ураженнями, за умовами використання диференційованих режимів під контролем критеріїв ефективності індексу напруження та основних параметрів центральної гемодинаміки. При гострому перегріві оптимальним є режим мінімізованої ГБО (5-6 сеансів, тиск 1,1-1,3 ата, експозиція 20-30 хвилин); при хронічному перегріві зазначені показники складають відповідно 8-10 сеансів, 1,4-1,7 ата, 40-60 хвилин.
8.Клініко-функціональний ефект застосування ГБО у комплексній реабілітації зберігається протягом 6-12 місяців у 80 % осіб з гострим перегрівом і на протязі 6-9 місяців у 67 % гірників з хронічним перегрівом; повторні курси ГБО сприяє закріпленню ефекту.
9.Заходи комплексної реабілітації гірників з гострими і хронічними перегрівами впроваджено в лікувально-профілактичних закладах, клініці НДІ промислової медицини, м.Кривий Ріг. Матеріали дисертації використано у навчальних програмах профільних кафедр Донецького державного медичного університету ім.М.Горького.