Лактіонов Денис Вадимович. Вплив інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми: адміністративно-правове дослідження

brief description

Лактіонов Денис Вадимович. Вплив інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми: адміністративно-правове дослідження.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07, Ін-т законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2014.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛАКТІОНОВ ДЕНИС ВАДИМОВИЧ

УДК 351.766.2:002.5

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ЗМІ, НА СКОЄННЯ ПРОСТУПКІВ ДІТЬМИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Сущенко Віктор Дмитрович
кандидат юридичних наук,
професор

КИЇВ – 2014
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень……………………………………………………3
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ЗМІ, НА ДІТЕЙ.…………………………………..……12
1.1. Дитина як об’єкт впливу інформації, що надається ЗМІ………………....12
1.2. Генезис розвитку державної політики щодо формування та викладення інформації ЗМІ як основоположного засобу впливу на поведінку реципієнта-дитини…….……………………………………………...………….……………48
1.3. Нормативно-правове регулювання надання інформації ЗМІ як основного важелю впливу на поведінку дітей……………………………..………………68
Висновки до розділу 1……………………………………………..……………80
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАПОБІГАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРОСТУПКАМ, ЩО СКОЮЮТЬСЯ ДІТЬМИ………………………………………………………………………….87
2.1. Попередження та припинення адміністративних проступків, які скоюються дітьми………………………………………………………………..87
2.2. Поняття та класифікація адміністративних проступків, що скоюються дітьми……………………………………………………………………………109
2.3. Роль ОВС у профілактиці проступків, що скоюються дітьми …….…142
Висновки до розділу 2………………………………………………….……163
РОЗДІЛ 3. ПРОТИДІЯ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ЗМІ, НА СКОЄННЯ ПРОСТУПКІВ ДІТЬМИ…………………………………..168
3.1. Зарубіжний досвід протидії впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми……………………………………….……………168
3.2. Основні чинники впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми………………………………………………………………182
Висновки до розділу 3………………………………………………….………197
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…205
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...226
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ДАІ – Державна автомобільна інспекція
ДІМ – Дільничний інспектор міліції
ЄС – Європейський Союз
ЗМІ – Засоби масової інформації
КК – Кримінальний кодекс
КМСД – Кримінальна міліція у справах дітей
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС – Міністерство внутрішніх справ
НЕКУ – Національна експертна комісія України
ОВС – Органи внутрішніх справ
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПК – персональний комп’ютер
РНК – Рада Народних Комісарів
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
ЦК – Центральний Комітет
ЦК ВКП (б) – Оргбюро (організаційне бюро) Центрального Комітету
ЦК КПРС – Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні інформаційний потік, що поширюється на всіх членів суспільства, вражає своєю потужністю та обсягом. Найяскравіші його виразники – Інтернет, телебачення, газети, журнали та взагалі засоби масової інформації (далі – ЗМІ) в цілому міцно утвердилися у повсякденному житті кожного громадянина, а вплив інформації, яка від них надходить, на жаль, має не тільки позитивні та прогресивні наслідки. Саме тому на сучасному етапі розвитку людства гостро постала проблема впливу інформації, що надається ЗМІ, на свідомість суб’єктів інформаційних відносин.
Вплив засобів масової інформації на фізичну особу починається в самому ранньому віці й триває все життя. По суті, в сучасному світі ЗМІ перебрали на себе значну частину функцій з формування свідомості людей, поведінки, виховання їх смаків, поглядів, звичок, уподобань. Особливо суттєвий вплив інформація, що надається ЗМІ, здатна здійснити на формування особистості дитини. На початковому етапі життя дитина не тільки активно формується, пізнає навколишню дійсність, але й виробляє до неї відповідне ставлення, відповідно до якого в майбутньому і буде будувати свою поведінку. Так, згідно зі статистичними даними, не менше 83,0 % дітей у віці до 17 років майже щодня дивляться телевізор, ще 14,0 % – кілька разів на тиждень і тільки 3,0 % – 2–3 рази на місяць і рідше. Газети й журнали щодня читають 28,0 %, ще 38,0 % – кілька разів на тиждень, не читають газети й журнали 7,0 %. Усього 1,1 % дитячого населення країни не входить в аудиторію всієї системи ЗМІ. Відповідно до зазначеного, можна констатувати факт усеосяжного охоплення ЗМІ найменш захищеної соціальної групи населення. Водночас під час навчання в школі діти дивляться телевізор у середньому близько 3–3,5 год. у день, слухають радіо близько 1 год. у день, витрачають на читання газет і журналів близько 50 хв. у день .
Варто відзначити, що вплив інформації, що надається ЗМІ, на поведінку дитини є як позитивним, так і негативним. Позитивний вплив ЗМІ добре відомий і не є предметом пропонованого дослідження. До негативного впливу можна віднести різні негативні наслідки сприйняття дитиною змісту такої інформації, а саме: формування антисоціальної спрямованості особистості, під якою варто розуміти стійке прагнення особистості до задоволення своїх потреб за рахунок суспільства без трудової участі та порушення правових норм; агресивну поведінку; вжиття алкогольних і тютюнових виробів тощо. Відповідно, антисоціальна спрямованість особистості, як правило, породжує стан адміністративної протиправності, результатом чого є скоєння адміністративних проступків дитиною. Разом з цим, треба зауважити, що негативний вплив інформації, яка надходить через телекомунікації, на поведінку людини нині у багатьох викликає сумнів, особливо у представників ЗМІ. Проте наукові дослідження, що проводилися в цій сфері, свідчать, що такий вплив існує та відіграє важливу роль у становленні особи як особистості.
Сьогодні негативний вплив інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми є досить значущим і характеризується багатьма недоліками, головними з яких є такі: недостатнє нормативно-правове регулювання питань формування та викладення інформації, що надається ЗМІ, на дитячу аудиторію; неналежним чином урегульована діяльність з боку уповноважених органів і посадових осіб щодо попередження та припинення адміністративних проступків, що скоюються дітьми; низький рівень профілактичної, правороз’яснювальної та правовиховної роботи серед дітей; недосконалість теоретичного розроблення проблеми впливу відповідної інформації на скоєння проступків дітьми. Водночас існуюча нормативно-правова база, якою врегульовано досліджувану сферу, містить норми, зміст яких має очевидні суперечності та прогалини, що зумовлює нестабільність національного законодавства і не сприяє розвитку досліджуваної сфери.
У дисертаційному дослідженні було використано праці таких дослідників адміністративного права та процесу, як: В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, О. І. Бугера, О. В. Волянська, В. В. Голіна, В. Г. Гончаренко, О. В. Горбач, А. П. Закалюк, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, О. В. Кузнецов, О. В. Кузьменко, О. Р. Михайленко, М. М. Назаров, О. В. Нікітенко, Л. А. Пешков, М. О. Семчик, В. Д. Сущенко, Д. Н. Срібняк, К. А. Тарасов, А. П. Тузов, І. К. Туркевич, В. І. Шакун, І. А. Фомін та ін.
Загальнотеоретичним підґрунтям дослідження стали наукові праці О. Л. Копиленка, О. В. Зайчука, Я. В. Лазура, С. О. Мосьондза, А. Р. Мацюка, Н. Р. Нижник, Н. М. Онищенка, А. О. Селіванова, С. Г. Стеценка, О. С. Юніна, О. Н. Ярмиша та ін.
Значний вплив на дослідження мали теоретичні праці зарубіжних науковців, які вивчали сфери впливу ЗМІ на поведінку дітей: А. Арансона, А. Бандура, Р. Берона, Д. Гербнера, Ф. Зимбардо, Д. Манзолатті, Р. Парка, Ф. Раіса, Д. Річардсона, К. Хейні.
Водночас сьогодні питанням впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми присвячено недостатньо уваги в монографічних дослідженнях, у наукових працях ці питання досліджено лише фрагментарно. У науці адміністративного права комплексний аналіз впливу такої інформації на скоєння проступків дітьми залишився поза увагою.
Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблематики, наявність правових прогалин, а також необхідність проведення комплексного правового дослідження зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу національного та міжнародного законодавства і практики його реалізації здійснити загальну характеристику впливу інформації, що надається ЗМІ, на дітей, визначити теоретико-правові основи запобігання та протидії адміністративним проступкам, що скоюються дітьми, а також виробити на цій основі пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення зазначеної сфери і підвищення ефективності її практичної реалізації.
Для досягнення мети дисертаційної роботи було поставлено такі задачі:
- здійснити характеристику дитини як об’єкта впливу інформації, що надається ЗМІ;
- розкрити генезис розвитку державної політики щодо формування та викладення інформації ЗМІ як основоположного засобу впливу на поведінку реципієнта-дитини;
- охарактеризувати нормативно-правове регулювання надання інформації ЗМІ як основного важеля впливу на поведінку дітей;
- визначити заходи попередження та припинення адміністративних проступків, які скоюються дітьми;
- з’ясувати зміст поняття адміністративних проступків, що скоюються дітьми, і навести їх класифікацію;
- окреслити роль ОВС у профілактиці проступків, що скоюються дітьми;
- проаналізувати зарубіжний досвід протидії впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми;
- виокремити основні чинники впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми;
- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі впливу інформації, яка надається ЗМІ, на дітей.
Предмет дослідження – вплив інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є різні наукові методи, що використовувалися з метою забезпечення достовірності знань, вирішення поставлених цілей та завдань й обґрунтованості зроблених висновків і рекомендацій, зокрема: діалектичний – задля дослідження теоретичних і нормативних положень щодо впливу інформації, яка надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми (у всіх розділах); класифікації та групування – для виокремлення класифікації адміністративних проступків, що скоюються дітьми (підрозділ 2.2), заходів попередження та припинення адміністративних проступків, що скоюються дітьми (підрозділ 2.1); історико-правовий – надав можливість дослідити генезис розвитку державної політики щодо формування та викладення інформації ЗМІ як основоположного засобу впливу на поведінку реципієнта-дитини (підрозділ 1.2); структурно-функціональний – для дослідження особливостей впливу ЗМІ на дітей (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий – з метою порівняння зарубіжного досвіду протидії впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми (підрозділ 3.1); структурно-логічний – допоміг визначити роль ОВС у профілактиці проступків, що скоюють діти (підрозділ 2.3); статистичний та документального аналізу – для аналізу та виявлення недоліків впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми(розділи 1, 3); моделювання – задля розроблення пропозицій стосовно удосконалення нормативно-правове регулювання надання інформації ЗМІ як основного важелю впливу на поведінку дітей (підрозділ 1.3); соціологічний – при здійсненні соціологічного опитування дітей і, відповідно, аналізі його результатів (підрозділи 1.1, 3.2); статистичний – з метою аналізу та узагальнення емпіричної інформації, яка стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3).
Емпіричну базу дослідження становлять: 1) статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України в період 2011–2013 рр.; 2) узагальнення практичної діяльності десяти УМВС України (щодо попередження та припинення адміністративних проступків, які скоюють діти) у період 2011–2013 рр.; 3) результати анкетування 200 громадян; 4) правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за своїм характером і змістом дисертація є однією з перших в Україні праць, яка присвячена комплексному та системному дослідженню впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми. Конкретний внесок дисертанта в наукове розроблення цієї проблематики полягає в обґрунтуванні пропозицій і рекомендацій, що містять елементи наукової новизни й мають теоретичне та практичне застосування, зокрема:
вперше:
наведено дефініції таких понять: «державна політика щодо захисту дітей в інформаційному просторі», «нормативно-правове регулювання в сфері надання інформації дітям», «адміністративний проступок, що скоюється дітьми»;
визначено завдання державної політики щодо захисту дітей в інформаційному просторі;
здійснено класифікацію системи нормативно-правових актів у сфері надання інформації дітям;
обґрунтовано необхідність затвердження Концепції державної політики щодо захисту прав дітей в інформаційному просторі на 2015–2020 рр.(проект розроблено автором і наведено у додатках);
сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до деяких національних нормативно-правових актів, зокрема, до законів України «Про інформацію», «Про охорону дитинства»;
удосконалено:
теоретичні підходи щодо створення в структурі Міністерства внутрішніх справ України окремого підрозділу – ювенальної міліції;
положення щодо особливостей впливу ЗМІ на дитину;
пропозиції щодо класифікації адміністративних проступків, що скоюють діти;
дістали подальшого розвитку:
теоретичні положення щодо розмежування заходів профілактики, попередження та припинення адміністративних проступків, що вчиняються дітьми;
особливості адміністративних проступків, що скоюються дітьми;
чинники впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції використовуються у:
науково-дослідній діяльності – під час удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності кримінальної міліції у справах дітей (акт впровадження в Національну академію внутрішніх справ від 29 листопада 2013 р.);
правозастосовній діяльності – висновки сприятимуть удосконаленню діяльності як ЗМІ, так і відповідної практичної діяльності правоохоронних органів (акт впровадження в УЗГ МВС України від 29 січня 2014 р.);
навчальному процесі – для підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчальних дисциплін, як «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність» в Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження від 22 листопада 2013 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу Національної академії внутрішніх справ, а також у формі доповідей на науково-практичних конференціях та круглих столах, а саме: науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми діяльності ОВС» (Кіровоград, 2008); всеукраїнських науково-практичних конференціях «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми» (Кіровоград, 2009) та «Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України» (Кіровоград, 2010); міжнародних науково-практичних конференціях «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 2012) та «Актуальні проблеми національного законодавства» (Кіровоград, 2012).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в шести наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі одному міжнародному, а також у п’яти тезах доповідей науково-практичних конференцій і круглих столах.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (235 найменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 250 сторінок, із них загальний обсяг тексту – 204 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань шляхом комплексного та правового аналізу впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми: адміністративно-правове дослідження названих проблем і формулювання на цій основі відповідних теоретичних новел і практичних рекомендацій щодо удосконалення низки положень нормативно-правових актів. Найбільш важливими є такі висновки:
1. Встановлено особливості негативного впливу ЗМІ на дитину: а) відбувається порушення фізіологічного розвитку дитини; б) психіка дитини дуже легко піддається навіюванню; в) багатовекторність впливу ЗМІ; г) формуються та пропагуються ціннісні установки, світоглядні стереотипи та моделі поведінки; д) є збільшення випадків насильства; е) прищеплюється залежність від ЗМІ, що призводить до виникнення безпідставних проявів агресії, конфліктності, наркоманії та алкоголізму.
2. Визначено, що державна політика щодо захисту дітей в інформаційному просторі – це систематична, організована та цілеспрямована діяльність публічної адміністрації, яка орієнтована на створення сприятливих умов соціально-культурного розвитку дитини як свідомої особистості, задоволення її інтелектуальних, культурних і духовних потреб шляхом застосування законодавчо закріпленої системи заходів, що спрямовані на формування культурної, соціально значимої особистості.
3. Зазначено, що попередження адміністративних проступків, які скоюються дітьми, – це система правових, соціально-психологічних заходів, що застосовуються уповноваженими органами та посадовими особами з метою недопущення вчинення можливих протиправних діянь з боку спеціальних суб’єктів, якими є діти.
4. Автором запропоновано класифікувати суб’єктів, які здійснюють попереджувальну діяльність щодо адміністративних проступків, що скоюються дітьми, на загальні та спеціальні.
Аргументовано, що припинення адміністративних проступків, які скоюються дітьми, – це сукупність заходів державно-примусового характеру, які спрямовані на припинення протиправних дій, що вчиняються зазначеними суб’єктами та використовуються для того, щоб не допустити нових правопорушень і настання шкідливих наслідків таких діянь, забезпечення умов для притягнення винних до відповідальності.
5. Визначено, що адміністративний проступок, який скоюється дітьми, – це суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільні відносини у сферах громадського порядку та громадської безпеки, власності, охорони праці та здоров’я населення, транспорту, шляхового господарства і зв’язку, торгівлі та управління, вчиняється спеціальним суб’єктом (особою до 18 років) та за яке передбачено адміністративну відповідальність у вигляді адміністративних санкцій або застосування заходів виховного характеру, встановлених нормами КУпАП.
6. Окреслено ознаки, властиві адміністративним проступкам, що скоюються дітьми: а) об’єктом посягання виступають суспільні відносини, що виникають у різних сферах суспільного життя, зокрема, сферах громадського порядку та громадської безпеки, власності, охороні праці та здоров’я населення, транспорту, шляхового господарства і зв’язку, торгівлі та управління; б) суб’єктами проступку є фізичні особи, які можуть мати як загальні, так і особливі ознаки; в) суб’єктами юрисдикції є районні, районні в місті, міські та міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП); г) за вчинення адміністративних правопорушень дітьми до них можуть бути застосовані такі заходи виховного впливу: 1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання та адміністративні стягнення: штраф; оплатне вилучення предмету, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (зброя, боєприпаси); позбавлення спеціального права, наданого такому громадянинові (права керування транспортним засобом категорії А1: мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт; категорії А: мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом 50 куб. см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше); громадські роботи.
7. Стверджується, що провідна роль ОВС у здійсненні профілактики проступків, що вчиняються дітьми, передбачає таке: а) діяльність ОВС спрямовується не на каральну, а на попереджувально-профілактичну діяльність, яка ґрунтується на широкому застосуванні принципів відновного правосуддя, рекомендаціях Європейського Союзу, документах ООН та ЮНІСЕФ, серед них: проактивний і відновний підхід, урахування психологічних особливостей дитини, повага до суспільних цінностей та визнання прав дитини; б) суб’єктами здійснення профілактики є підрозділи карного розшуку боротьби з незаконним обігом наркотиків, Державної служби боротьби з економічною злочинністю, боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, дільничні інспектори міліції, наряди патрульної служби, Державної автомобільної інспекції, відділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, кінологічна служба, підрозділи слідства та дізнання, експертної служби, Державної служби охорони, зв’язків з громадськістю, чергових частин, навчальні та науково-дослідні установи МВС України; в) здійснюється моніторинг друкованих видань засобів масової інформації районів області та мережі Інтернет з метою виявлення матеріалів, що містять насильство, жорстокість чи порнографію (цю діяльність здійснює служба по боротьбі з кіберзлочинністю); г) постійно впроваджуються нові форми роботи з підлітками, які перебувають на обліках органів внутрішніх справ. Наголошується на необхідності створення в структурі МВС України ювенальної міліції.
8. Встановлено, що чинники впливу інформації, яка надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми – це сукупність зовнішніх факторів, що сприяють виникненню та реалізації негативного наміру в дитини шляхом ознайомлення останньої зі змістом інформації, що надається ЗМІ, та намаганням реалізувати бажане за допомогою вчинення протиправного діяння.
З’ясовано, що до чинників впливу інформації, що надається ЗМІ, на скоєння проступків дітьми належать: 1) неналежним чином нормативно-правове урегулювання формування та викладення розрахованої на дитячу аудиторію інформації, що надається ЗМІ; 2) неконтрольованість і змішаність характеру інформації, що надається ЗМІ; 3) безконтрольність дітей з боку батьків та осіб, що їх заміняють, стосовно змісту інформації, що надається ЗМІ, та яку отримують діти; 4) можливість вільного доступу дітей до користування мережею Інтернет; 5) недостатність профілактичної роботи серед дитячої аудиторії з боку батьків, осіб, що їх заміняють, педагогічних працівників, уповноважених органів і посадових осіб; 6) поширеність і доступність різних форм ЗМІ; 7) неналежний контроль та нагляд збоку уповноважених органів і посадових осіб за змістом інформації, що надається ЗМІ; 8) відсутність контролю уповноважених органів за змістом інформації, що розміщується в мережі Інтернет.
9. Аргументовано необхідність прийняття Концепції державної політики щодо захисту прав дітей в інформаційному просторі на 2015–2020 рр. (проект розроблено автором і наведено у додатках до дисертації).
З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання надання інформації ЗМІ як основоположного важелю впливу на поведінку дітей запропоновано такі зміни та доповнення до законодавства: Закон України «Про охорону дитинства» доповнити статтями: «Повноваження органів виконавчої влади в сфері захисту прав дітей від інформації, що надається ЗМІ, яка завдає шкоду їх здоров’ю та розвитку»; «Інформація, поширення якої забороняється серед дітей»; «Інформація, поширення якої обмежується серед дітей»; Закон України «Про інформацію» доповнити статтями: «Особливості поширення інформації»; «Особливі вимоги щодо формування та викладення інформаційної продукції для дітей»; «Державний контроль за дотриманням прав дітей у сфері інформації»; «Громадський контроль за дотриманням прав дітей у сфері інформації».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підручник / За заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. – К., 1995. – 177 с.
2. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: навч. посіб. / [Чернєй В.В., Константінов С.Ф., Сущенко В.Д. та ін.]; під заг. ред. Коваленка В.В. [4-тє вид.]. – К.: ПП «Дірект Лайн», 2013. – 396 с.
3. Адміністративні правопорушення в Україні у 2008 році : Статистичний бюлетень / Дежкомстат України. – К., 2009. – 197 с.
4. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції: кваліфікація, доказування, особливості провадження: навч. посіб. / [Чернєй В.В., Константінов С.Ф., Сущенко В.Д. та ін.]; під заг. ред. Коваленка В.В. [3-тє вид.]. – К.: ПП «Дірект Лайн», 2014. – 256 с.
5. Актуальні проблеми протидії злочинності дітей в умовах розвитку демократії в Україні // Проблеми протидії злочинності дітей : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Кіровоград, 20–21 квіт. 2006 р.). – Кіровоград, 2006. – 150 с.
6. Алдер Х. Современные психотехнологии / Х. Алдер. – СПб. : Питер, 2000. – 160 с.
7. Александров Ю. В. Кримінологія : курс лекцій / Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. – К. : МАУП, 2002. – 295 с.
8. Александров Ю. В. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності дітей / Ю. В. Александров // Кримінологія і профілактика злочинів. – К., 2000. – С. 52–54.
9. Аронсон Э. Общественное животное. Введение в социальную психологию / Э. Аронсон. – [пер. с англ.]. – [7-е изд.]. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 517 с.
10. Ассанов Е. В. Массовая информация и поведение граждан / Ассанов Е. В., Есипов В. М. // Преступность и культура. – М. : Криминологическая ассоциация,1999. – С. 126–128.
11. Багаденко І. П. Заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх / І. П. Багаденко ; ДНДІ МВС України. – К., 2011. – 19 с.
12. Баженова Л. М. Возрастная динамика телевизионных ориентаций школьников / Баженова Л. М., Собкин В. С., Шариков А. В. // Влияние средств массовой коммуникации на интересы детей и молодежи. – М., 1989. – С. 21–33.
13. Бандурка А. М. Юридическая психология : учебник / Бандурка А. М. [и др.]. – Харьков : Изд-во ун-та внут. дел., 2001. – 415 с.
14. Бахрах Д. М. Административное право : учебник для вузов / Д. М. Бахрах. – М. : Бек, 1996. – 355 с.
15. Бессонов Б. Пропаганда и манипуляция / Б. Бессонов // Реклама: Внушение и манипуляция: Медиа-ориентированный поход : учеб. пособ. / [ред.-сост. Д. Я. Райгородский]. – Самара : ИД «Бахрах-М», 2001. – 752 с.
16. Бех І. Д. Виховання особистості : [у 2 кн.] / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 201 c.
17. Бирюков Н. С. Буржуазное телевидение и его доктрины / Н. С. Бирюков. – М., 1977. – 278 с.
18. Благута Р. І. Психологічні засади профілактики делінквентності неповнолітніх / Р. І. Благута ; Ін-т психолог. ім. Г. С. Костюка. АПН України. – К., 2006. – 219 с.
19. Боришполець О. Чинники впливу ЗМІ на аудиторію [Електронний ресурс] / О. Боришполець. – Режим доступу: http//www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=64&c=1448.
20. Брайко А. В. Щодо необхідності розробки технологій реалізацій державних програм протидії злочинності дітей в Україні / А. В. Брайко // Право і безпека. – 2006. – № 1. – Т. 5. – 206 с.
21. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину / Я. М. Брайнін. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1964. – 190 с.
22. Бугера О. І. Засоби маової інформації : проблема вдосконалення діяльності щодо запобігання протиправної поведінки неповнолітніх / О. І. Бугера // Підприємництво, господарство, право. – 2005. – № 7. – С. 70–73.
23. Бугера О. І. Проблеми використання засобів масової інформації для запобігання злочинів серед неповнолітніх / О. І. Бугера ; Акад. адвокатури України. – К., 2006. – 20 с.
24. Булденко К. А. Криминогенное влияние на молодежь фильмов
пропагандирующих насилие и жестокость / К. А. Булденко. – Хабаровск : ДВЮИ МВД РФ, 2001. – 40 с.
25. Бурлаков И. В. Homo Gamer. Психология компьютерных игр / И. В. Бурлаков. – М., 2000. – 220 c.
26. Бурова В. В. Социально-психологические аспекты Интернет-зависимости / В. В. Бурова. – М., 2001. – С. 23–32.
27. Бэрон Р. Агрессия / Бэрон Р., Ричардсон Д. – СПб., 2000. – 269 c.
28. В.М. Оржеховська Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: навч.-метод. Посіб. / В. М. Оржеховська - К. : ВіАн, 1996.. - 352 с.
29. Винтерхофф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы / Петер Винтерхофф-Шпурк ; [пер. с нем.]. – Х. : Изд-во Гуманитарный центр, 2007. – 288 с.
30. Вієвський А. М. Зріз алкогольної ситуації в Україні 2012. МОЗ України / Вієвський А. М., Жданова М. П. – Київ, 2012. – 25 с.
31. Вказівки продюсерам Бі-Бі-Сі. – К., 1998. – 288с.
32. Власова О. І. Педагогічна психологія / О. І. Власова. – К. : Либідь, 2005. – 256 c.
33. Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах : Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 30 груд. 1998 р. № 9 / Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0009588-98.
34. Волков С. А. Мас-медіа і формування європейського мислення: національний і світовий контекст / С. А. Волков // Універсам. – 2002. – № 9–10. – С. 29–30.
35. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. П. Волкова. – К. : Вид. центр «Академія», 2001. – 189 с.
36. Володько М. В. Кримінальне право України / Володько М. В., Чернишова Н. В., Хазін М. А. – К. : Наук. думка, 1995. – С. 263–264.
37. Вороненкова Г. Ф. Средства массовой информации Германии в 90-е годы / Г. Ф. Вороненкова. – М., 1998. – 153 с.
38. Галушко Р. И. Телевидение в капиталистических странах / Р. И. Галушко. – М., 1980. – 286 c.
39. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії : підручник / Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. – К. : Вища шк., 1995. – 471 с.
40. Гарасимів Т. З. Девіантна поведінка особистості: філософсько-правовий аспект : монографія / Т. З. Гарасимів. – Львів : РВВ ЛьвДУВС, 2009. – 524 с.
41. Глобальний експеримент над дітьми (або вплив ТВ на психіку дитини) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.shchukina.com.ua.
42. Глушаков С. В. Персональный компьютер. Учебный курс / Глушаков С. В., Сурядный А. С. – [5-е изд., доп. и перераб.]. – Харьков : Фолио, 2002. – 500 с.
43. Глушкова Е. К. Гігієнічні вимоги до перегляду телепередач у
родині й школі / Е. К. Глушкова // Телебачення й діти. – М., 1976. – С. 22–24.
44. Голядкин Н. А. ТВ информация в США / Н. А. Голядкин. – М. : ИПКРТиР, 1994. – 228 с.
45. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : навч. посіб. / С. Т. Гончарук ; Укр. акад. внутр. справ. – К., 1995. – 78 с.
46. Горбач О. В. Адміністративна відповідальність неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють / О. В. Горбач ; КНУВС. – К., 2006. – 16 с.
47. Горбач О. В. Адміністративна відповідальність неповнолітніх : навч. посіб. / О. В. Горбач ; МВС України. КНУВС. – К., 2009. – 143 с.
48. Гордієнко Г. В. Входження України у всесвітню систему інформації / Г. В. Гордієнко // Нова політика. – 1999. – № 5. – С. 64-67.
49. Городяненко В. Г. Соціологія : [підручник] / В. Г. Городяненко. – К. : Вид. центр «Академія», 2003. – 260 c.
50. Горшенков Г. Н. Массово-коммуникативное воздействие на криминологическую ситуацию (Региональный аспект) : дис. … д.ю.н. / Г. Н. Горшенков. – Н. Новгород, 1997. – 441 с.
51. Грива О. А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища : [монографія] / О. А. Грива. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2005. – 288 с.
52. Данилова С. И. Предупреждение преступности несовершеннолетних : история и современность / С. И. Данилова // Российский следователь. – 2003. – № 6. – С. 15–17.
53. Девід Маєрс Соціальна психологія. Інтенсивний курс / Девід Маєрс. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2007. – 512 с.
54. Декреты советской власти. Т.1. 25 октября 1917 - 16 марта 1918 – М., 1957. – 564 c.
55. Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 трав. 2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 20. – Ст. 1443. – 31 трав.
56. Дети-преступники: воры, убийцы, террористы, попрошайки. (Энциклопедия преступлений и катастроф) / Подготовитель текста Ю. Н. Иванов. – Минск, 1996. – С. 47–51.
57. Джужа О. М. Кримінологія / Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. ; [За заг.ред. Джужи О. М.]. – К. : Атіка, 2003. – 389 с.
58. Джужа О. М. Профілактика злочинів. Заходи профілактики злочинів, що вчиняються неповнолітніми [Електронний ресурс] / О. М. Джужа. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1800010249632/ pravo/zahodi_profilaktiki_zlochiniv_vchinyayutsya_nepovnolitnimi.
59. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / А. И. Долгова. – М. : Юрид. лит., 1981. – 160 с.
60. Дроздов О. Ю. Проблеми агресивної поведінки особистості : навч. посіб. / Дроздов О. Ю., Скок М. А. – Чернігів : ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка, 2000. – 156 с.
61. Дроздов Т. М. Классификация неблагоприятных условий семейного воспитания в формировании личности несовершеннолетнего правонарушителя (по материалам криминологического исследования в Краснодаре) / Т. М. Дроздов // Российский следователь. – 2012. – № 23. – С. 51–52.
62. Дуцик Д. Політична журналістика / Д. Дуцик. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2005. – 138 с.
63. Европейский Суд по правам человека и защита свободы слова в России / [Под ред. Г. В. Винокурова и др.] – М. : Институт проблем информационного права, 2002. – Т. 1 – 324 с.
64. Еко Умберто З приводу західної вищості / Еко Умберто // Журнал Ї. – 2002. – № 25. – С.12.
65. Електронні книги знаходять все більшу популярність у дітей / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rsn-spb.ru/index.php.
66. Етичні засади роботи журналіста: західний досвід : Міжнар. конф. (Київ, 12–14 листоп. 2001 р.). – К. : Ін-т масової інформації, Міжнар. організація захисту свободи слова “Репортери без кордонів”, 2002. – 79 с.
67. Жулинський Н. Хто вони, діти? / Н. Жулинський // Голос України. – 1995. – 6 с. – 26 січ.
68. Заброцький М. М. Основи вікової психології : [навч. посіб.] / М. М. Заброцький. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. – 112 с.
69. Завгородня Ю. С. Сучасні тенденції злочинності дітей та діяльність органів внутрішніх справ щодо її запобігання / Ю. С. Завгородня ; Дніпропетр. ДУВС. – Дніпропетровськ, 2010. – 20 с.
70. Загальна психологія : підручник / [За ред. С. Д. Максименка]. — К. : 2000. – 485 с.
71. Зака А. И. Кинематограф и детская преступность / А. И. Зака // Уголовное право. – 2000. – № 4. – 106 с.
72. Закон України «Про запобігання і протидії корупції». Науково-практичний коментар / [Білик В.М., Братель С.Г., Сущенко В.Д. та ін.]. – К.: «Видавничий Дім «Скіф», 2012. – 512 с.
73. Законы и практика средств массовой информации в одиннадцати демократиях мира (сравнительный анализ). – М. : Права человека, 1998. – 230 с.
74. Запорожець О. І. Безпека життєдіяльності [Електронний ресурс] / О. І. Запорожець. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1209061350853/ bzhd/nebezpeka_zasobiv_masovoyi_informatsiyi.
75. Зарубежный опыт защиты детей и подростков в сфере телевидения и радиовещания. Материалы парламентских слушаний на тему «Защита прав детей и молодежи и средства массовой информации / [Подг. Ефимовой Л.]. – М., 1999. – 235 c.
76. Зелінський А. Ф. Коpислива злочинна діяльність / Зелінський А. Ф., Коpжанський М. Й. – К. : Генеза, 1998. – 138 с.
77. Зелінський А. Ф. Кримінальна психологія / А. Ф. Зелінський. – К., 1999. – 319 с.
78. Злочинність в Україні. Основні показники стану та структури злочинності за 2001–2005 роки : стат. зб. – К. : ВПЦ МВС України, 2006. – 201 с.
79. Злочинність дітей: причини, наслідки та шляхи запобігання: навч. посіб. / під ред. С. І. Яковенка, Н. Ю. Максимова, Л. І. Мороз. – К. : Вид. Паливода А. В., 2006. – 236 с.
80. ЗМІ догрались – українці вже хочуть цензури (опитування) [Електроний ресурс] // УНІАН. 2009. – Режим доступу: http://www.unian.ua/news/306438-zmi-dogralisya-ukrajintsi-vje-hochut-tsenzuri-opituvannya.html.
81. Иншаков С. М. Зарубежная криминология / С. М. Иншаков. – М., 1997. – 358 c.
82. Іванов В. Журналістська етика / Іванов В., Сердюк В. – Київ : Вища шк., 2007. – 168 c.
83. Ігошев К. Е. Досвід соціально-психологічного аналізу особистості дітей правопорушників / К. Е. Ігошев. – M., 1967. –80 с.
84. Кадиров Р. Кримінально-правові заходи боротьби з використанням відеотехники в злочинних цілях : дис. канд. юрид. наук :/ Р. Кадиров. – К., 1997. – 133 с.
85. Калошин В. Ф. Психічне здоров’я школярів / В. Ф. Калошин // Обдарована дитина. – 2008. – № 1. – С. 26–30.
86. Кальченко Т. Л. Запобігання злочинності дітей в Україні спеціальними органами та установами // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 13. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 471 с.
87. Кальченко Т. Л. Кримінальна міліція у справах дітей як спеціальний орган запобігання злочинності в Україні / Т. Л. Кальченко // Наук. вісник Нац. акад. внутр. справ України. – К. : НАВСУ, 2002. – № 1.– С. 241–246.
88. Карпен У. Свобода прессы в Германии / У. Карпен // Законы и практика средств массовой информации в Европе, Америке и Австралии. – М. : Права человека, 1996. – 148 с.
89. Карпец И. И. Преступность: иллюзии и реальность / И. И. Карпец. – М., 1992. – 238 с.
90. Квітка Я. М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх / Я. М. Квітка ; НАВСУ. – К., 2002. – 20 с.
91. Кириллов С. И. Общеуголовная корыстно-насильственная преступность: проблемы, теории и методологи / С. И. Кириллов. – Коломна : КПИ, 1999. – 229 с.
92. Кліпи зомбують наших дітей // Амурський меридіан. – Хабаровськ – № 27. – 25 с.
93. Коваль Л. В. Адміністративно-деліктне відношення / Л. В. Коваль. – Київ, Вища школа 1979. – 230 с.
94. Кодекс України про адміністративні правопорушення : від 7 груд. 1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
95. Комзюк А. Т. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / А. Т. Комзюк. – Харків : Ун-т внутр. справ, 2000. – 99 с.
96. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності : монографія / А. Т. Комзюк ; [за заг. ред. проф. О. М. Бандурки]. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
97. Конвенція про права дитини : зб. законодавчих актів і нормативних документів з питань соціального захисту дітей. – К. : Столиця, 1998. – 38 с.
98. Коннор Д. Агрессия и антисоциальное поведение у детей и подростков / Д. Коннор. – СПб., 2005. – 324 c.
99. Коновалова В. О. Юридична психологія. Академ. курс. : підруч. для студ. Вузів / В. О. Коновалова. – К. : Концерн «Вид. дім Ін Юре», 2004. – 424 с.
100. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
101. Конфліктологія : підруч. для студ. вузів / Л. М. Герасіна та ін. – Харків : Право, 2002. – 256 с.
102. Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні : схвалена Указом Президента України від 24 трав. 2011 р. № 597 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 99.
103. Копетюк М. Процесуальний статус неповнолітнього обвинуваченого / М. Копетюк // Юридична Україна. – 2006. – № 4. – С. 72.
104. Копець Л. В. Психологія особистості : навч. посіб. / Л. В. Копець. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія» 2008. – 428 с.
105. Корконосенко С. Г. Основы теории журналистики / С. Г. Корконосенко. – СПб., 1995. – С. 53–54.
106. КПСС о средствах массовой информации и пропаганды. – М., Издательство политиеской литературы 1987. – 648 c.
107. Криминология : учебник / Под ред. Кудрявцева В. Н., Эминова В. Е. – М., 1997. – 348 с.
108. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. // Вісник Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст.131.
109. Крылов А. В. Освещение средствами массовой информации
преступности и борьбы с ней / А. В. Крылов // Преступность и культура. – М. : Криминологическая ассоциация, 1999. – С. 104–107.
110. Крылов А. В. Проблемы использования возможностей средств массовой информации при расследовании преступлений / А. В. Крылов // Российский следователь. – 2003. – № 3. – С. 3–6.
111. Кузнєцова Н. Ф. Проблеми кримінологічної детермінації / Н. Ф. Кузнєцова. – М., 1984. – 71 с.
112. Кузнєцова О. Д. Правовий захист малолітніх і дітей від шкідливого впливу ЗМІ в Україні та за кордоном / О. Д. Кузнєцова. – Київ : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – 136 с.
113. Кузнєцова О. Д. Ціннісно-етичне регулювання журналістської діяльності в Україні : автореф. дис. докт. філол. наук : спец. 10.01.08 журналістика / О. Д. Кузнєцова ; Київ. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 1999. – 41 с.
114. Куницький В. В. Захист неповнолітніх в інформаційному просторі як об’єкт гуманітарної експертизи: український та зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / В. В. Куницький. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Kunitskiy.pdf.
115. Курочкина А. А. Система управления средствами массовой информации / А. А. Курочкина. – СПб. : Изд-во СПбГИЭФ, 1999. – 209 с.
116. Кушнір П. Підлітки і злочинність / П. Кушнір // Вісник прокуратури. – 2000. – № 3. – С. 57–61.
117. Лактионов Д. В. Особенности влияния СМИ на формирование телебачьно-правового сознания детей / Д. В. Лактионов// Право и политика : науч.-метод. журн. – 2012. – № 3. – С. 211–217.
118. Лактіонов Д. В. Вплив засобів масової інформації на ставлення дітей до правоохоронних органів / Д. В. Лактіонов // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 24 лют. 2012 р.). – Одеса : Одес. держ. ун-т внутр. справ, 2012. – С. 50–51.
119. Лактіонов Д. В. Аналіз та класифікація правопорушень, вчинюваних дітьми / Д. В. Лактіонов // Митна справа. – 2012. – № 4. – Ч. 2. – С. 99–104.
120. Лактіонов Д. В. Вплив засобів масової інформації на агресивність дітей / Д. В. Лактіонов // Південноукраїнський правничий часопис. – 2011. – № 4. – С. 351–353.
121. Лактіонов Д. В. Вплив Інтернету на процес соціалізації дитини / Д. В. Лактіонов // Актуальні проблеми національного законодавства : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (Кіровоград, 8 жовт. 2012 р.). – Кіровоград : Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка, 2012. – С. 56–59.
122. Лактіонов Д. В. Зарубіжний досвід щодо питань правового захисту дітей від шкідливого впливу ЗМІ / Д. В. Лактіонов // Південноукраїнський правничий часопис. – 2011. – № 3. – С. 86–88.
123. Лактіонов Д. В. Кримінальна міліція у справах дітей чи ювенальна міліція – перспектива створення нового органу профілактики правопорушень, вчинених дітьми / Д. В. Лактіонов // Митна справа. – 2013. – № 1. – Ч. 2. – С. 396–401.
124. Лактіонов Д. В. Місце ОВС в профілактиці правопорушень, що вчинюються дітьми / Д. В. Лактіонов // Актуальні проблеми діяльності ОВС : зб. матеріалів наук.-практ. Семінару (м. Кіровоград, 29 квіт. 2008 р.). – Кіровоград : Кіровоград. юрид. ін-т ХНУВС, 2008. – С. 89–94.
125. Лактіонов Д. В. Нормативно-правове регулювання діяльності ЗМІ в Україні / Д. В. Лактіонов // Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кіровоград, 18–19 листоп. 2010 р.) / за заг. ред. В. П. Пєткова. – Кіровоград : КірЮІ ХНУВС, 2010. – С. 193–194.
126. Лактіонов Д. В. Особливості впливу сучасного суспільства на формування особистості дитини / Д. В. Лактіонов // Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кіровоград, 16 квіт. 2009 р.) / за заг. ред. В. П. Пєткова. – Кіровоград : КірЮІ ХНУВС, 2009. – С. 255–258.
127. Лактіонов Д. В. Попередження адміністративних правопорушень, вчинюваних дітьми під впливом ЗМІ / Д. В. Лактіонов // Південноукраїнський правничий часопис. – 2012. – № 3. – С. 260–263.
128. Ле Бон Психология народов и масс / Ле Бон. – М. : Макет, 1995. – 320 с.
129. Левшина І. С. Підліток і екран / І. С. Левшина. – М., 1989. – 255 с.
130. Легецький М. П. Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. / М. П. Легецький. – К., 2004. – 20 с.
131. Леоненко В. В. Преступность среди несовершеннолетних и молодежи в капиталистических странах / В. В. Леоненко. – Киев : Наук. думка, 1976. – 115 с.
132. Лист № 3-03/1019 від 02.06.2011 р. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» Національної академії медичних наук України
133. Литвак О. М. Держава і злочинність : монографія / О. М. Литвак. – К. : Атіка, 2004. – 304 с.
134. Литвак О. М. Злочинність, її причини та профілактика / О. М. Литвак. – К., 1997. – 352 c.
135. Литовченко І. В. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці в віртуальному світі (Посібник для батьків) / І. В. Литовченко. – К. : Вид-во: ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010. – 48 с.
136. Лихачов Б. Т. Роль телебачення в эстетичному вихованні дітей / Б. Т. Лихачов // Телебачення й діти. – K., 1976. – 177 с.
137. Ліфарєва Н. В. Психологія особистості : навч. посіб. / Н. В. Ліфарєва. – К. : ЦНЛ, 2003. – 240 с.
138. Лук’янченко Є. Д. Особливості розслідування злочинів дітей / Є. Д. Лук’янченко. – К. : КВШ МВС СРСР, 1990. – 326 с.
139. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – [пер. с англ.]. – СПб. : Питер, 1997. – 688 с.
140. Махов Ф. С. США: Молодежь и преступность / Ф. С. Махов. – М., 1972. – 152с.
141. Мащенко І. Г. Телебачення України : [в 2 т.] / Мащенко І. В. – К., 1998. – Т. 1 : Телебачення de facto. К.: Тетра, 1998. - 513 с.
142. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : підручник / В. С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
143. Мельник А. Після програми по телевізору повісився 13-річний Стасик з Вороновиці / А. Мельник // 33-й канал. – 2009. – 28 січ.
144. Мельник Г. С. Mass Media: Психологические процессы и эффекты / Г. С. Мельник. – СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1996. – 160 с.
145. Михайленко П. П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України : Статті, доповіді, рецензії : [у 3 т.] / П. П. Михайленко. – К. : Генеза, 1999. – 424 с.
146. Мізерна О. О. Вплив телебачення та відеофільмів на прояви агресивності в підлітковому віці / О. О. Мізерна // Психологія : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. Вип. 13. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. – С. 304–313.
147. Молодежь Востока России: три жизненные ситуации. Вып. 1–2 / [Под ред. Аверина О. Р., Байкова Н. М., Чудесова В. В.]. – Хабаровск, 1998. С. 97–99.
148. Москаленко А. З. Масова комунікація / Москаленко А. З., Губерський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. – К., 1997. – С. 68–69.
149. Мосьондз С.О. Державна політика у сфері науки в Україні (організаційно-правові аспекти): монографія / С.О. Мосьондз. – Х.: «Скорпион ЛТД», 2012. – 532 с.
150. Мосьондз С.О. Публічне адміністрування сферою науки в Україні: монографія / С.О. Мосьондз. – Х.: НікаНова, 2011. – 203 с.
151. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире:
методология, анализ и практика исследований / М. М. Назаров. – М. : УРСС, 1999. – 240 с.
152. Напиральська О. І. Вплив масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді / О. І. Напиральська ; Класичний приват. ун-т. – Запоріжжя, 2010. – 20 с.
153. Негодченко О. В. Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини : монографія / О. В. Негодченко. – Д. : Вид-во Дніп. нац. ун-ту, 2003. – 448 с.
154. Новое в уголовном законодательстве / [Под ред. И. М. Тяжковой]. – М.,1993. – 263 с.
155. О. С. Стеблинська . Поняття, види та правове значення стану сп’яніння / О. С. Стеблинська. – Форум права 2010. - № 4– С. 66-72.
156. Ортинський В. Л. Основи держави і права [Електронний ресурс] / В. Л. Ортинський. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/10480304/pravo/nayposhirenishi_vidi_administrativnih_pravoporushen_sered_nepovnolitnih.
157. Осадчий В. І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності : монографія / В. І. Осадчий. – К. : Атака, 2004. – 336 с.
158. Остапа С. Телеправда на межі цинізму / С. Остапа // Телекритика. – 2008. – 10 трав. – C. 8.
159. Остафійчук М. М. Запобігання правопорушенням серед неповнолітніх та молоді / М. М. Остафійчук // Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 115–120.
160. Павлова Е. Д. Манипуляционный потенциал средств массовой информации / Е. Д. Павлова // Актуальные проблемы современной науки. – 2004. – № 2. – С. 145–146.
161. Павловський В. В. Основи ювенології : [монографія] / В. В. Павловський. – К. : Дакор, КНТ, 2007. – 238 с.
162. Пак П. А. Криминология в вопросах и ответах / Пак П. А., Лихолат И. Г., Сущенко С. А. – Ростов н/Д, Ф.2000. – 224 с.
163. Полукаров В. Л. Телерадиореклама. Инновационные технологи / В. Л. Полукаров. – М., 1998. – 396 с.
164. Понов І. Становлення характеру / І. Понов // Під прапором. – 1989. – № 20. – С. 59–62.
165. Пост-реліз. Результати наукових досліджень батьківської аудиторії обговорили на другій зустрічі Міжвідомчої робочої групи / Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.nrada.gov.ua/ua/news/ radanews/15062.html.
166. Потятиник Б. В. Екранне насильство. Вплив медіа / Б. В. Потятиник // Медіакритика. – 2008. – 15 с.
167. Потятиник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика / Б. В. Потятиник. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с.
168. Пресса под прессом политики. Свобода СМИ: ситуация в Беларуси, Молдове и Украине. – Article 19, October 2003. – 112 с.
169. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо: Закон України від 7 лют. 2007 р. № 609-V (редакція станом на 19 листоп. 2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 15. – Ст. 84.
170. Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів : Закон України від 23 верес. 1997 р. № 540/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 50. – Ст. 302.
171. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 лист. 1992 р. № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 1. – Ст. 2.
172. Про Експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Міністерстві культури і мистецтв України : Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 7 трав. 2004 р. № 281 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.nau.ua/doc/.
173. Про затвердження Положення про державне посвідчення на прокат і розповсюдження кіно- і відеофільмів : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квіт. 1994 р. № 223 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
174. Про затвердження Положення про порядок ліцензування телерадіомовлення : рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 7 лип. 2003 р. № 938 // Міністерство юстиції України від 4 серп. 2003 р. за № 673/7994 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
175. Про затвердження Положення про службу ДІМ в системі МВС України : Наказ МВС України від 11 листоп. 2012 р. № 550 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1219-10.
176. Про затвердження Положення про соціальну рекламу в системі соціальних служб для молоді України : наказ Укр. держ. центру соц. служб для молоді від 20 лип. 1998 р. № 80 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.5164.0.
177. Про затвердження Програми вдосконалення організації роботи ДІМ, покращення їх матеріально-технічного забезпечення та підняття іміджу служби на 2012–2014 роки : Наказ МВС України від 17 лют. 2012 р. № 137 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/luhansk/uk/publish/article/123357;jsessionid=6562E7270123D176161DE6926285E4A5
178. Про затвердження Системи візуальних позначок класифікації кіно- відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована // Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 черв. 2003 р. № 781 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1159.5753.0
179. Про інформацію : Закон України від 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 651.
180. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 черв. 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
181. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення : Закон України від 23 верес. 1997 р. № 538/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 48. – Ст. 296.
182. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : Закон України від 24 січ. 1995 р. № 20/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 36.
183. Про охорону дитинства : Закон України 26 квіт. 2001 р. № 2402-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 930. – Ст. 142.
184. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : Закон України від 23 верес. 1997 р. № 539/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.
185. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17 лип. 1997 р. № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1997. – № 40. – Ст. 263.
186. Про рекламу : Закон України від 3 лип. 1996 р. № 270/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 182.
187. Про становище дітей в Україні : Державна доповідь. – К. : Укр. ін-т соц. досліджень, 2000. – 138 с.
188. Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21 груд. 1993 р. № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 43.
189. Проблема насилля в суспільстві і засобів масової інформації // Діалог. – 1996. – № 8. – С. 5.
190. Проблеми інформаційного законодавства України в сфері створення, поширення та використання інформації та шляхи їх вирішення. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1189/.
191. Прокофьев В. Ф. Тайное оружие информационной войны: атака на подсознание / В. Ф. Прокофьев. – М. : Синтег, 2003. – 408 с.
192. Професій