Лажевська Ольга Вікторівна. Закономірності структуроутворення алмазно-абразивних композитів на основі полімерів, здатних до зворотньої перебудови структури

brief description

Лажевська Ольга Вікторівна. Закономірності структуроутворення алмазно-абразивних композитів на основі полімерів, здатних до зворотньої перебудови структури : Дис... канд. наук: 05.02.01 2006

Лажевська О.В. Закономірності структуроутворення алмазно-абразивних композитів на основі полімерів, здатних до зворотньої перебудови структури. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.01 Матеріалознавство”. Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено проблемі розробки алмазно-абразивних композитів інструментального призначення, здатних змінювати свою структуру і, відповідно, механічні характеристики, у відповідності до зміни умов динамічного контакту з оброблюваною поверхнею. Запропоновано вирішення цієї проблеми за рахунок створення зв‘язуючих, здатних до зворотньої перебудови структури під дією чинників, присутніх у динамічній контактній зоні. В якості такого чинника обрано ультразвукові коливання. Розроблено метод синтезу подібного зв‘язуючого шляхом модифікування епоксидних олігомерів комплексними сполуками міді та нікелю, що дозволяє отримувати полімерну сітку з вбудованими металокомплексними фрагментами, здатними знаходитись у двох структурних станах тетраамінному та хелатному. Вивчено закономірності структуроутворення алмазно-абразивних композитів на основі модифікованих епоксидних олігомерів, що дозволило визначити оптимальні технологічні параметри виготовлення інструментальних композитів з максимальною здатністю до зворотньої перебудови своєї структури, а отже, і до самоадаптації до умов динамічного контактування з оброблюваною поверхнею. Показано, що використання подібних композитів у виготовленні фінішного інструменту дозволяє зменшити дефектність оброблюваної поверхні, та, в даному випадку при обробці природного каменю, збільшити довговічність полірованого поверхневого шару під дією атмосферних чинників.