ЛЕКСИЧНА ТА ГРАМАТИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ ЯК НАСЛІДОК УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ЧЕРЕМСЬКА ОЛЬГА СТЕПАНІВНА

УДК [861’373.45=161+81’36=161]:070(477.54)

ЛЕКСИЧНА ТА ГРАМАТИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ
ЯК НАСЛІДОК УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ
(на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)

10.02.01 - українська мова

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор О.Г.Муромцева

Харків - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП....6-12
РОЗДІЛ 1 ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДВОМОВНОСТІ.13-52
1.1. Двомовність як феномен соціолінгвістичний........13
1.2. Типи двомовності.17
1.3. Міжмовні контакти і взаємодія мов....................................................22
1.4. Мовна інтерференція як наслідок взаємодії мов..............................26
1.5. Основні екстра- та інтралінгвістичні чинники мовної
інтерференції........................................................................................ 31
1.6. Українські мовознавці про українсько-російську двомовність.......33
1.7. Головні напрямки дослідження мови періодики...............................47
Висновки до розділу 1.................................................................................51
РОЗДІЛ 2 ЛЕКСИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ.53-115
2.1. Класифікація типів лексичної інтерференції...................................53
2.2. Прямі запозичення (лексичні копії)..................................................56
2.2.1. Інтерфереми-іменники....................................................................57
2.2.2. Інтерфереми-прикметники.............................................................69
2.2.3. Інтерфереми-дієслова......................................................................71
2.2.4. Інтерфереми-дієприкметники........................................................75
2.2.5. Інтерфереми-прислівники...............................................................76
2.2.6. Інтерфереми-прийменники та вигуки...........................................79
2.3. Непрямі запозичення (лексичні кальки)...........................................79
2.3.1. Словотворчі кальки.........................................................................83
2.3.2. Кальки-словосполучення................................................................91
2.3.3. Семантичні кальки..........................................................................94
2.3.4. Фразеологічні кальки....................................................................103
Висновки до розділу 2.............................................................................114

РОЗДІЛ 3 ГРАМАТИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ.116-152
3.1. Питання взаємодії мов на граматичному рівні..............................116
3.2. Інтерференційні явища в морфології української мови
як наслідок впливу російської.........................................................123
3.2.1. Іменник...........................................................................................123
3.2.2. Прикметник....................................................................................129
3.2.3. Дієслово та його форми................................................................131
3.2.4. Займенник......................................................................................136
3.2.5. Числівник.......................................................................................136
3.2.6. Сполучник......................................................................................137
3.3. Інтерференційні явища на синтаксичному рівні...........................137
Висновки до розділу 3.............................................................................151
ВИСНОВКИ..153-155
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.156-172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ173-174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СЛОВНИКІВ.............................................175-176

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ВИКОРИСТАНИХ У РОБОТІ

БК - Будівник комунізму” (м.Зміїв)
ВХ - Вечірній Харків” (м.Харків)
В - Вперед” (смт Шевченкове)
ВК - Вперед до комунізму” (смт Шевченкове)
ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: В 7-ми т.- К.: Наукова
думка, 1982-1989.
ЖЗ - Жовтневі зорі” (м.Барвінкове)
З - Зоря” (смт Золочів)
ИЭССРЯ - Историко-этимологический словарь современного русского
языка: В 2-х т.- 3-е изд. стереотип.- М.: Русский язык, 1999.
ЗК - Зоря комунізму” (смт Кегичівка)
КР - Колгоспний ранок” (смт Дворічна)
К - Колос” (смт Сахновщина)
КУМ - Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського.- К.: Либідь, 1990.- 301с.
КШ - Комуністичним шляхом” (м.Красноград)
Л - Ленінець” (смт Нова Водолага)
ЛШ - Ленінський шлях” (смт Дергачі)
М - Маяк” (м.Богодухів)
НЖ - Нове життя” (смт Близнюки)
НТСУ - Новий тлумачний словник української мови: в 4-х т. / За ред.
В.Яременка.- К.: Аконіт, 2000.- 927 с.
ОІ - Обрії Ізюмщини” (м.Ізюм)
П - Перемога” (смт Зачепилівка)
ПК - Прапор комуни” (м.Богодухів)
Пр - Промінь” (смт Краснокутськ)
РЖ - Радянське життя” (м.Ізюм)
РС - Радянське село” (смт Борова)
РСл - Радянське слово” (м.Лозова)
РП - Радянський патріот” (смт Великий Бурлук)
РУС - Русско-украинский словарь: В 3-х т.- К.: Наукова думка, 1970.
СіМ - Серп і молот” (м.Балаклія)
СІС - Словник іншомовних слів / за ред. О.С.Мельничука.- К.: Наукова думка, 1985.- 967 с.
СЖ - Сільське життя” (м.Ізюм)
СН - Сільські новини” (м.Валки)
СУМ - Словник української мови: В 11-ти т.- К.: Наукова думка, 1970-1980.
СХ - Соціалістична Харківщина” (м.Харків)
ТТ - Трибуна трудящих” (м.Харків)
ТС - Трудова слава” (смт Борова)
УМЕ - Українська мова. Енциклопедія.- К.: Вид-во Українська енциклопедія
ім. М.П.Бажана, 2000.- 750с.
Х - Хлібороб” (м.Вовчанськ)
ЧЗ - Червона зірка” (м.Чугуїв)
ЧП - Червоний прапор” (м.Куп’янськ)

ВСТУП

Одним із визначальних складників рівня духовної культури суспільства є його піклування про стан рідної мови, яка й визначає окремішність і неповторність кожного народу, особливо в умовах багатонаціонального суспільства. Стан і статус літературної мови в такому суспільстві великою мірою визначається умовами її функціонування. Протягом тривалого історичного періоду українська мова веде боротьбу за своє існування в умовах російсько-українського білінгвізму, який фактично призвів до її витіснення з багатьох сфер суспільного життя. Особливо посилився цей процес у 50-80-ті роки ХХ століття. Потужний вплив екстралінгвістичних чинників у цей період сприяв занепаду багатьох питомих форм слововживання і заміну їх кальками з російської мови або й просто суржиком. Тому важливою проблемою збереження національно-мовної ідентичності є очищення української літературної мови від інтерференційних нашарувань минулого.
У сучасному українському мовознавстві ці проблеми розглянуті лише частково. Ми вдалися до аналізу мовних явищ у пресі, оскільки саме цей підстиль публіцистичного стилю є одним із найдинамічніших: у ньому помітно на певному часовому зрізі фіксуються зміни, що активно впливають на розвиток мови. Тому обрана тема, що передбачає вивчення явищ лексичної та граматичної інтерференції в умовах контактного білінгвізму на матеріалі преси є актуальною для сучасного періоду.
Актуальність теми. Взаємодія мов і процеси, зумовлені нею, виклика­ли зацікавлення лінгвістів ще в ХІХ столітті, однак мово­знавці займалися в основному питаннями запозичення з однієї мови в іншу (І.Бодуен де Куртене, Г.Пауль, Г.Шухардт). Дослідження виявили причини й види запозичень, проникність різних мовних рівнів для впливу чужої мови й утворення змішаної” мови в процесі взаємодії мов.
Мовні контакти народів, які проживають на одній території, не обмежуються запозиченням з однієї мови в ін­шу, а стають передумовою розвитку якісно нового ступеню у взаємодії мов - двомовності.
Проблема двомовності певної соціальної групи і ці­лого народу, вивчення взаємодії двох мовних систем набула актуальності останнім часом в різних країнах, особливо в США. Значна кількість робіт американських лінгвістів при­свячена окремим і загальним питанням білінгвізму (Е.Хауген, У.Вайнрайх, Л.Блумфілд та ін.). Вони відзначаються багатством матеріалу, скурпульозністю дослідження й використанням експериментальних даних, ін­дивідуально-психологічним підходом до проблеми білінгвіз­му.
З лінгвістичного погляду проблема двомовності полягає в тому, щоб описати ті декілька мовних систем, які контактують між собою; виявити ті відмінності між цими системами, які ускладнюють одночасне володіння ними, і передбачають таким чином найбільш вірогідні прояви інтерференції, яка виникає внаслідок контакту мов, і, нарешті, вказати в поведінці двомовних осіб ті відхилення від норми в кожній з мов, які пов’язані з їх двомовністю” (Мартіне, 1972: 6).
Виникаючи в усному мовленні, явища інтерференції через брак культури мови нерідко проникають у книжні та співвідносні з ними стилі. Деякі інтерференційні явища освоюються українською літературною мовою, але значна їх частина не входить у систему, а залишається позасистемним елементом, що засмічує літературну мову. Одне із завдань нашої роботи - сприяти піднесенню рівня культури літературної мови, очищенню її від суржику. Подолати негативні явища інтерференції можна тільки тоді, коли вони досліджуються стосовно відповідного регіону, тому ми поставили завдання дослідити ці явища у Східному регіоні, де українсько-російська двомовність є найбільш поширеною.
Значна увага приділяється екстралінгвістичним чинникам при вивченні двомовності. У статті Проблеми білінгвіз­му” (1972) Е.Хауген висуває теорію мовного тиску” як особли­вого виду соціального тиску, що змушує представників різних мовних колективів вивчати другу мову, англійську, незалежно від їх волі і бажання. Історія людства знає ба­гато випадків подібного мовного тиску, результатом якого була насильницька двомовність, наприклад, у чехів і слова­ків, що проживали в Австро-Угорщині.
Подібна ситуація склалася, починаючи з 50-х років, в колишньому СРСР, коли під виглядом впровадження гармо­нійної двомовності” надавадась особлива перевага російсь­кій мові, а національні мови, в тому числі й українська, цілеспрямовано вилучались з активного вжитку. Про це свідчать матеріали Всесоюзних конференцій з проблем вивчення російської мови як засобу міжнаціонального спілкування народів СРСР в умовах білінгвізму (Кишинів, 1972; Симферополь, 1973; Мінськ, 1975 та ін.).
Л.Блумфілд, розмежовуючи звичайні запозичення й запозичення в умовах двомовності, характеризує таку ситуацію як ситуацію, що виникає як наслідок завоювання. Подібні запозичення мають односторонній характер: ми розрізняємо мову вищу”, чи панів­ну, якою спілкуються завойовники чи яка-небудь привілейова­на група населення, і мову нижчу”, якою спілкується переможений народ. Запозичення йде переважно з пануючої мови і ду­же часто поширюється на мовні форми не пов’язані з нововве­деннями в галузі культури” (Блумфилд, 1968: 506). Саме такі прояви од­нобічного впливу російської мови на українську переважають у тенденційних працях радянських мовознавців 50-80-х років XX ст. І.К.Білодіда, Г.П.Їжакевич, К.З.Закір’янова, Т.К.Черторизької, І.Ф.Протченка, Ю.Ю.Дешерієва та ін., незважаючи на намагання цих авторів пока­зати явище взаємовпливу як творчий процес збагачення двох мов. В українській мові була розвинена лексична система, і тому запозичення та кальки з російської мови в багатьох випадках були зайвими. Через такий протиприродний вплив, як зазначає Ю.Шевельов, своєрідність семантичної структури української мови затира­ється, підлягаючи пристосуванню до російської” (1998: 265).
Отже, обмеження періоду дослідження 50-80-ми роками пов’язано з яскраво вираженими суспільними процесами, що деструктивно впливали на мовний розвиток. З прийняттям Верховною Радою УРСР Закону Про мови в Українській РСР” (28.10.1989 р.) почався новий період в історії мови, який можна назвати періодом її конструктивного розвитку” (Ткаченко, 1971: 17). Про оновлення лексичного складу сучасної української літературної мови, починаючи з 90-х років, свідчать дослідження українських мовознавців Л.І.Мацько, Д.Х.Баранника, О.Г.Муромцевої, М.П.Кочергана, О.А.Стишова, Л.В.Струганець, Т.А.Коць та інших.
В українському мовознавстві різним проблемам взає­модії мов присвячені праці О.Потебні, Ю.Шевельова, Л.А.Булаховського, І.К.Білодіда, Й.О.Дзендзелівського, В.С.Ващенка, В.М.Русанівського, В.Т.Коломієць, С.В.Семчинського, Ю.О.Жлуктенка, О.Б.Ткаченка, Г.П.Їжакевич, В.І.Кононенка, Б.Ажнюка, Л.Т.Масенко, Т.К.Черторизької, Н.Г.Озерової, М.П.Кочергана, Н.П.Шумарової, О.Г.Муромцевої, Л.В.Бублейник, В.В.Ільєнка, Т.Ю.Бакакіної, О.С.Кривошеєвої та ін. Питанням російськомовних проникнень в українській мові присвячені ґрунтовні дослідження мовознавців О.Курило, В.Сімовича, О.Синявського, М.Гладкого, М.Сулими, а також Б.Антоненка-Давидовича. В українській діаспорі наслідки українсько-російської двомовності досліджували С.Караванський, П.Одарченко, А.Вовк, Ю.Шевельов та ін.
Однак практичне виявлення й теоретичне опрацювання явищ інтерференції в сучасній українській літературній мові здійснюється ще недостатньо. Тому вивчення наслідків інтерференційного впливу російської мови на лексичну систему та граматичну структуру української на сьогодні є актуальним.
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є виявлення і дослідження найбільш характерних явищ лексичної та граматичної інтерференції в мові преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст. задля розроблення шляхів підвищення рівня культури мови.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1. Виявити явища лексичної та граматичної інтерференції в мові преси Харківщини досліджуваного періоду.
2. Встановити основні екстра- та інтралінгвістичні причини, що зумовили проникнення інтерференційних запозичень в українську мову.
3. Визначити лексико-семантичні та структурно-семантичні групи російськомовних запозичень.
4. Дослідити, які граматичні категорії найчастіше зазнають інтерференційного впливу російської мови.
5. Дослідити основні механізми інтерференції на синтаксичному рівні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає основній науковій проблемі кафедри українознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди: Формування норм української літературної мови в ІІ половині ХІХ - ХХ ст.”, що передбачає вивчення суттєвих властивостей мови, причин та характеру мовних змін, зокрема спричинених міжмовним контактуванням, які активно впливають на формування норм української літературної мови.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є лексична та граматична інтерференція в українській мові на певному синхронному зрізі (50-80-ті рр. ХХ ст.) та особливості її прояву в умовах контактного білінгвізму.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є російськомовні інтерференційні запозичення на лексичному та граматичному рівнях сучасної української літературної мови, виявлені в процесі цілеспрямованого перегляду україномовної преси Харківщини методом суцільної вибірки.
Матеріал та методи дослідження. Матеріалом дослідження є вибірки з преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст. (картотека становить понад 2 тисячі інтерферем).
Основним методом дослідження є синхронно-описовий, що полягає в описі та інтерпретації мовних явищ у межах певного хронологічного відтинку. Застосовано також синхронно-зіставний метод, що полягає у зіставленні лінгвістичних фактів різних мов і дозволяє виявляти корпус інтерферем, що з’явилися в українській мові внаслідок українсько-російської мовної взаємодії; іноді вживаний також метод діахронного аналізу, що допомагає розглянути мовні явища через їх історичне порівняння та зіставлення.
Виходячи із завдань і методів дослідження, ми будемо використовувати такі терміни: білінгвізм, мовна взаємодія, інтерференція, запозичення, кальки.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Уперше на матеріалі преси детально та комплексно розглянуто явища лексичної та граматичної інтерференції в українській мовній системі, що виникли й поширилися внаслідок її взаємодії з російською мовною системою в умовах контактного білінгвізму.
2. Здійснено структурно-семантичну класифікацію явищ лексичної інтерференції. Виділено дві групи інтерферем: прямі запозичення (лексичні копії) і непрямі запозичення (лексичні кальки). Визначено основні предметно-тематичні групи прямих запозичень та стуктурно-семантичні групи кальок.
3. Виявлено й описано найбільш характерні явища інтерференції, що можуть проявлятися в морфології сучасної української літературної мови. Розкрито основні механізми російськомовних проникнень в сфері сучасного синтаксису.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона сприяє розв’язанню проблеми збереження національно-мовної ідентичності в умовах масового контактного білінгвізму, прогнозуванню літературної норми; розкриває сутність і роль інтерференційних явищ та накреслює шляхи підвищення рівня культури мови; звертає увагу мовознавців на функціонування мови в засобах масової інформації.
Практичне значення одержаних результатів. Зібраний і систематизований матеріал може бути використаний у лексикографічній практиці, написанні підручників і посібників, у процесі викладання курсу культури української мови, загального мовознавства, порівняльної граматики російської та української мов, для проведення спецсемінарів з лексикології, фразеології та стилістики.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включених до дисертації, оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції Освіта і доля нації” (м.Харків, жовтень 1999р.); на Міжнародній науковій конференції Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Наконечного” (м.Харків, жовтень 2000р.); на ІІ Всеукраїнській конференції Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (м.Суми, травень 2001р.); Міжнародній науковій конференції Проблеми зіставної семантики” (м.Київ, вересень 2001р.).
Дисертація пройшла апробацію на засіданнях кафедр українознавства та української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (червень, 2002р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 самостійних наукових робіт: 3 статті у наукових журналах та 4 роботи у збірниках матеріалів наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Основним чинником інтерференційних запозичень та змін, виявлених у мові преси Харківщини 50-80-х років ХХ століття, є вплив російської мови, що особливо посилюється в умовах українсько-російської двомовності. Така мовна ситуація призводить до інтерференції, яка виявляється або у вигляді невиправданих запозичень та кальок, або через неправильне вживання граматичних форм. У проаналізованому мовному матеріалі періодичних видань Харківщини досліджуваного періоду виокремлено 565 найбільш типових лексичних та граматичних російськомовних інтерферем. Серед них 387 (68,5%) становлять лексичні запозичення і 178 (31,5%) - граматичні запозичення. Серед лексичних інтерферем 165 (42,6%) належать до прямих запозичень і 222 (57,4%) до непрямих запозичень (лексичних кальок). Серед граматичних інтерферем 96 (53,9%) становлять запозичення на морфологічному рівні і 82 (46,1%) - запозичення в сфері синтаксису.
2. Широке проникнення до української мови російськомовних інтерференційних запозичень зумовлене як інтра- так і екстралінгвістичними чинниками. Основним екстралінгвістичним чинником цього періоду можна вважати непропорційну мовну політику в СРСР, скеровану на пріоритетне функціонування російської мови за рахунок обмеження сфери вживання української (Постанова колегії Міністерства освіти УРСР Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки” від 11.11.1978 р. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах і учбових закладах союзних республік” від 26.05.1983 р., на основі якого Рада Міністрів УРСР прийняла відповідну постанову від 7.06.1983 р. У 1989 р. прийнята Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР).
До головних інтралінгвістичних чинників можна віднести зовнішню подібність значної частини лексичного складу російської та української мови, а також типологічну спорідненість мов, що мотивують прояви інтерференції на лексичному і граматичному рівнях.
3. Дослідження мови преси показало, що найбільш активного російськомовного впливу зазнала лексична система української мови. Більшість русизмів - лексеми, що є в основному повнозначними частинами мови (іменники, прикметники, дієслова та дієприкметники, прислівники). Семантика лексичних інтерферем досить широка: абстрактні та конкретні назви, зокрема професійні; назви людей за характерними ознаками (соціальним станом, професією, місцем проживання, характерними рисами тощо); назви предметів, речовин та природних явищ; наукові терміни; власні назви; територіальні назви тощо.
4. Найбільш поширеним мовним феноменом досліджуваного періоду стало калькування. Основними структурно-семантичними групами російськомоних інтерферем-кальок є кальки-словосполучення, словотворчі, семантичні та фразеологічні кальки. Необмежене калькування російських слів, словосполучень та фразеологічних зворотів призводило до масового проникнення не властивих українській мові елементів, до небажаних змін в системі керування сучасної української літературної мови, спричиняло семантичні видозміни української лексики.
5. Інтерференційного російськомовного впливу найчастіше зазнають такі граматичні категорії української мови: відмінок та рід іменників, окремі відмінкові форми прикметників, займенників та числівників, якісні прикметники при творенні ступенів порівняння, форми наказового способу дієслів, перехідність та неперехідність дієслів, активні дієприкметники на -уч-(-юч-), -ач-(-яч-).
6. Основними механізмами інтерференції на синтаксичному рівні є:
а) калькування притаманних російській мові синтаксичних моделей (словосполучень та речень), фразеологізмів;
б) калькування притаманних російській мові морфологічних форм;
в) вживання дієслів, десемантизованих унаслідок калькування;
г) неправильне вживання конструкцій з дієприслівником будучи, а також безособових дієслів на -но, -то з дієслівною зв’язкою буде;
ґ) надмірне вживання пасивних дієслівних конструкцій та неправильна побудова речень, пов’язана з уживанням пасивних конструкцій, в яких особа виступає у формі орудного відмінка.
7. Низький рівень мовної культури україномовної преси Харківщини (50-80-х рр. ХХ ст.) опосередковано впливав і на загальний рівень культури літературної мови, на проникнення інтерференційних явищ у праці з лексикографії.
8. Для запобігання інтерференційним явищам на лексичному рівні варто зважати на стилістичні особливості вживання слів, на відмінності лексичної сполучуваності у споріднених мовах, уникати калькування слів, словосполучень та фразеологізмів.
Для запобігання інтерференційним явищам на граматичному рівні необхідно брати до уваги диференційні ознаки обох споріднених мов, зокрема ті, що проявляються при словотворенні та словозміні, особливості вживання пасивних конструкцій, сполучників та сполучних слів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аврорин З.А. Двуязычие и школа // Проблемы двуязычия и многоязычия.- М.: Наука, 1972.- С. 49-62.
Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозичення в мові української діаспори // Мовознавство.- 1998.- № 2-3.- С. 145-161.
Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство.- 2001.- № 3.- С. 48-54.
Акуленко В.В. Головні історичні джерела лексичних інтернаціоналізмів в українській мові // О.О.Потебня і деякі питання сучасної славістики.- Харків: Вид-во ХДУ, 1962.- С.128-144.
Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.- Нью-Йорк - Філядельфія: НДТУТ, 1980.- 287 с.
Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитися і правильно говорити / За ред. О.Сербенської.- Львів: Світ, 1994.- 150 с.
Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикографии.- М.: Учпедгиз, 1957.- 295 с.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.- М.: Сов. Энциклопедия, 1969.- 608 с.
Ахундзянов Э.М. Двуязычие и лексико-семантическая интерференция.- Казань: Изд-во КГУ, 1978.- 186 с.
Ахундзянов Э.М. О разграничении интерференции и трансференции в условиях языковых контактов // Вопросы языкознания.- 1978.- №5.- С.72-81.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.- Львів: Світ, 1990.- 230 с.
Бакакіна Т.Ю. Відбиття явищ інтерференції та їх стиліс­тичне використання у творах Г.Ф.Квітки-Основ’яненка ро­сійською мовою: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / ХДУ.- Харків, 1996.- 20 с.
Балиашвили Т.С. Интерференция как проблема двуязычия.- Тбилиси: Изд-во ТГУ, 1988.- 213 с.
Баранник Д.Х. До питання про інформаційний” стиль мови // Мовознавство.- 1967.- №6.- С.3-10.
Баранник Д.Х. Українська мова на межі тисячоліть // Мовознавство 2001.- Ч.3.- С.43-47.
Баранникова Л.И. Сущность интерференции и специфика ее проявления // Проблемы двуязычия и многоязычия.- М.: Наука, 1972.- С. 88-98.
Белецкий А.А. Результаты двуязычия в говорах румейского языка на Украине.- Самарканд, 1964.
Білецький А.О. Про мову і мовознавство.- К.: Артек, 1997.- 222 с.
Белодед И.К., Мельничук А.С. Вопросы развития национальных языков в период перехода от социализма к коммунизму // Вопросы языкознания.- 1959.- № 5.- С.3-11.
Білодід І.К. Розвиток мов соціалістичних націй СРСР.- К.: Наукова думка, 1967.- 287 с.
Білодід І.К. Контакти української мови з іншими слов’янськими мовами і уніфікація її усної літературної форми.- К.: Наукова думка, 1968.- 35 с.
Блумфилд Л. Заимствование в условиях двуязычия // Язык.- М.: Прогресс, 1968.- С.506-522.
Блягоз З.У. Контактирование русского и родного языков в условиях двуязычия: Учебное пособие.- Ростов-на-Дону, 1976.- 76 с.
Бодуэн де Куртенэ И.А. О смешанном характере всех язы­ков // Избранные труды по общему языкознанию: в 2-х т.- М.: Изд-во АН СССР, 1963.- Т.1.- С.262-272.
Борисенко Н.А. Лексико-семантическая интерференция в русской речи на Украине: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.02 / НИИ языковедения им. А.А.Потебни АН УССР.- К., 1990.- 15 с.
Боярова Л. Мовна норма і термінологія // Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів.- Х.: Око, 1996.- С.247-250.
Брицин М.Я., Жовтобрюх М.А., Майборода А.В. Порівняльна граматика української та російської мов.- К.: Вища школа, 1987.- 263 с.
Бріцин В.М., Дідківська Л.П. Проблеми зіставного дослідження російської та української мов в аспекті мовної культури // Мовознавство.- 1985.- №5.- С.3-10.
Бублейник Л.В. До питання про російсько-українсько-білоруські паралелі в лексичній синоніміці // Мовознавство.- 1974.- № 6.- С. 21-26.
Будагов Р.А. Введение в науку о языке.- М.: Просвещение, 1965.- 492 с.
Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? - М.: Наука, 1977.- 264 с.
Булаховський Л.А. Походження та розвиток мови. Науково-популярний нарис.- Б.м.в.: Червоний шлях, 1925.- 99 с.
Булаховський Л.А. З історичних коментаріїв до української літературної мови // Мовознавство. - 1952.- Т.Х.- С.87-97.
Булаховский Л.А. Введение в языкознание.- М.: Учпедгиз, 1953.- 179 с.
Булаховский Л.А. Питання походження української мови.- К.: Вид-во АН УРСР, 1956.- 220 с.
Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства.- К.: Радянська школа, 1959.- 307 с.
Булаховський Л.А. Вибрані праці в 5-ти т.- К.: Наукова думка, 1975.-Т.1.- 495 с.
Бурденюк Г.М., Григоревский В.М. Языковая интерференция и методы её выявления.- Кишенев: Штиинца, 1978.- 127 с.
Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ.- К.: Вища школа, 1979.- 236 с.
Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Новое в лингвистике. Языковые контакты.- Вып. VI.- М.: Прогресс, 1972.- С.25-60.
Вандриес Ж. Язык: Лингвистическое введение в историю.- М.: Соцэкгиз, 1937.- 410 с.
Вахек Й. Лингвистический словарь Пражской школы: Пер. с франц., нем., англ., чешск.- М.: Прогресс, 1964.- 350 с.
Ващенко В.С. Українська семасіологія: Типологія лексичних значень.- Дніпропетровськ.: Вид-во ДДУ, 1981.- 68 с.
Ващенко В.С. Про особливості міжслов’янського білінгвізму // Тези доповідей VI української славістичної конференції.- Чернівці, 1964.- С.46-50.
Ващенко В.С. Чи можлива креолізація мовної системи в нашу епоху? // Лінгвістичний семінарій. Тези доповідей.- Дніпропетровськ, 1964.- С.46-50.
Ващенко В.С. Про гібридні слова // Лінгвістичний семінарій. Тези доповідей.- Дніпропетровськ, 1966.- С.26-28.
Верещагин Е.М. Психологическая и методическая характерис­тика двуязычия (билингвизма).- М.: Изд-во МГУ, 1969.- 160 с.
Верещагин Е.М. Психолингвистическая проблематика теории языковых контактов // Вопросы языкознания.- 1967.- №6.- С.122-133.
Взаимодействие и взаимообогащение языков народов СССР.- М., 1969.
Винник В.О., Горобець В.Й., Карпова В.Л. Історія української мови: Лексика і фразеологія.- К.: Наукова думка, 1983.- 742 с.
Виноградов В.В. О некоторых вопросах русской исторической лексикологии // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка.- 1953.- Т.ХІІ.- Вып. 3.- С.185-210.
Виноградов В.В. Проблемы культуры речи и некоторые задачи советского языкознания // Вопросы языкознания.- 1964.- №3.- С.7-12.
Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр. труды: Лексикология и лексикография.- М.: Наука, 1977.- С.140-161.
Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.- К.: Наукова думка, 1988.- 255 с.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови.- К.: Радянська школа, 1982.- 208 с.
Власенко В.В. Структурно-семантическая характеристика лексических калек в современном украинском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.15.- К., 1990.- 18 с.
Вовк А. Термінологічна діяльність української діаспори (1950-1990рр.) // Вісник АН України.- 1992.- № 10.- С. 83-91.
Вопросы культуры речи / Под ред. С.И.Ожегова.- М.: Изд-во АН СССР, 1955.- 250 с.
Всесоюзная научная конференция по проблемам обучения русскому языку как средству межнациональногообщения народов СССР.- Кишенев: Лумина, 1972.- 330 с.
Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов // За ред. О.С.Мельничука.- К.: Наукова думка, 1966.- 595 с.
Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів.- К.: Вища школа, 1985.- 306 с.
Гладкий М. Державна правописна комісія // Життя і революція.- 1926.- №2-3.- С.123-124.
Гладкий М. Конференція для впорядкування українського правопису // Життя і революція.- 1927.- №7-8.- С.178-180.
Гладкий М. Проблема культури українського слова // Життя і революція.- 1927.- №2.- С.200-208.
Гладкий М. Стабілізація української мови // Життя і революція.- 1927.- №4.- С.70-78.
Гладкий М. Наша газетна мова. - Харків: ДВУ, 1928.- 174 с.
Гнатюк Г.М. Слово в контексті (Як добирати слова) // Мова. Людина. Суспільство.- К.: Наукова думка, 1977.- С.120-129.
фон Гумбольдт В. Язык и философия культуры : Пер. с нем.- М., 1985.- 450 с.
Дешериев Ю.Д., Протченко И.Ф. Основные аспекты исследо­вания двуязычия и многоязычия // Проблемы двуязычия и многоязычия.- М., 1972.
Дзендзелівський Й.О. Українсько-західно-слов’янські лексичні паралелі.- К.: Наукова думка, 1969.- 211 с.
Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація.- Сучасність, 1968.- 262 с.
Ефремов Л.П. Основы теории лексического калькирования.- Алма-Ата: Изд-во КГУ, 1974.- 190 с.
Єрмоленко С.Я. Культура української мови // Мова. Людина. Суспільство.- К.: Наукова думка, 1977.- С.103-110.
Єрмоленко С.Я., Колесник Г.М., Ленець К.В. та ін. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови.- К.: Наукова думка, 1977.- 235 с.
Єрмоленко С.Я. Мовно-естетичні знаки національної культури // Язык и культура: Тезисы докладов.- К., 1994.- С.15-16.
Єрмоленко С.Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов’янських стилістик // Мовознавство.- 1998.- № 2-3.- С. 25-36.
Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови.- К.: Довіра, 1999.- 431 с.
Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді.- К.: Вид-во КДУ, 1964.- 167 с.
Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики.- К.: Вид-во КДУ, 1966.- 136 с.
Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия.- К.: Вища школа, 1974.- 176 с.
Жлуктенко Ю.О. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов.- К.: Наукова думка, 1981.- 354 с.
Жлуктенко Ю.О. Українська мова на лінгвістичній карті Канади.- К.: Наукова думка, 1990.- 174 с.
Жлуктенко Ю.О. Інтерференція в граматичній будові контактуючих мов // Тези доп. XXVII наук. конф. проф.-виклад. складу КІНГ по підсумках
наук.-дослідн. роботи за 1964 р.- К., 1965.- С.458-460.
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови.- Ч.І.- К.: Радянська школа, 1965.- 423 с.
Жовтобрюх М.А. Основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови // Мова. Людина. Суспільство.- К.: Наукова думка, 1977.- С.14-23.
Жуйкова М. Двомовність в Україні: нові симптоми старої хвороби // Вісник Харківського університету.- №426.- Харків: Лівий Берег, 1999.- С.177-184.
Закирьянов К.З. Двуязычие и интерференция: Учебное пособие.- Уфа, 1984.- 81 с.
Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.15/ Інститут української мови НАН України.- К., 1997.-19с.
Ильенко В.В. Процессы параллельного развития и единения русской и украинской литературной лексики в советскую эпоху: Автореф. дисс докт. филол. наук: 661 / ЛГУ им. А.А.Жданова.- Л., 1969.- 50 с.
Ильяшенко Т.П. Языковые контакты. На материале славяно-молдавских отношений: Краткий очерк.- М.: Наука, 1970.- 205 с.
Ильяшенко Т.П. Русско-молдавские языковые взаимоотношения в системе синтаксиса: Автореф. дисс докт. филол. наук / НИИ языкознания АН СССР.- М., 1973.- 34 с.
†Іларіон. Історія української літературної мови.- Саскатун, 1951.- 324 с.
Їжакевич Г.П. Проблематика дослідження російсько-українських мовних зв’язків // Тези доповідей респ. наук. конф. Підсумки і проблеми наукового вивчення української мови в пожовтневий період”.- К.: Радянська школа, 1967.- С.25-27.
Їжакевич Г.П. Українсько-російські мовні зв’язки радян­ського часу.- К.: Наукова думка, 1969.- 303 с.
Їжакевич Г.П. Зіставно-типологічний аспект вивчення лексики східнослов’янських мов // Мовознавство.- 1979.- № 2.- С. 3-13.
Караванський С. Секрети української мови.- К.: Кобза, 1994.- 152 с.
Караванський С. Оказіоналізми, або слова-унікуми // Українська мова та література.- 2001.- Ч.16.- С.11.
Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне Я”.- К.: Академія, 2001.- 233 с.
Карлинский А.Е. Основы теории взаимодействия языков.- Алма-Ата: Гылым, 1990.- 180 с.
Ковалик І. Вчення про словотвір (словотворчі частини слова).- Львів: Вид-во ЛДУ, 1958.- 77 с.
Коваль А.П. Культура української мови.- К.: Наукова думка, 1966.- 192с.
Коваль А.П. Про культуру української мови.- К.: Вид-во КДУ, 1961.-40с.
Коломієць В.Т. Розвиток лексики слов’янських мов у післявоєнний період.- К.: Наукова думка, 1973.- 302 с.
Кононенко В.І. Проблеми дослідження українсько-російських і російсько-українських міжмовних зв’язків // Мовознавство.- 1983.- №2.- С.30-39.
Кононенко В.І. Двомовність: Проблеми й судження // Українська мова і сучасність.- К.: Вид-во НМК ВО, 1991.- С.98-105.
Коробчинська Л.А. Деякі питання вивчення явищ взаємодії української і російської мов // Методологічні питання мовознавства.- К.: Наукова думка, 1966.- С.195-205.
Косериу Э. Синхрония, диахрония и история (проблема языкового изменения) // Новое в лингвистике.- Вып. ІІІ.- М.: Изд-во иностр. лит., 1963.- С.143-347.
Коць Т.А. Функціональний аспект лексичної норми в засобах масової інформації (на матеріалі газет 90-х років ХХст.): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАНУ.- К., 1997.- 16 с.
Кочерган М.П. Слово і контекст. - Львів: Вища школа, 1980.- 80 с.
Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів.- К.: Академія, 1997.- 399 с.
Кочерган М.П. Загальне мовознавство.- К.: Академія, 1999.- 284 с.
Кривошеєва О.С. Питання культури української мови у періодичних виданнях української діаспори США і Канади: Дис канд. філол. наук: 10.02.01 / ХДПУ ім. Г.С.Сковороди.- Харків, 1996.- 180 с.
Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів.- К.: Вид-во АН УРСР, 1957.- 235 с.
Кузнєцова Т.В. Мова білінгвальної сім’ї у функціональному аспекті: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / КДЛУ.- К., 1996.- 19 с.
Куделько З. Поняття норми в мові // Українська термінологія і сучасність. Збірник наукових праць.- Вип. ІV.- К.: КНЕУ, 2001.- С. 250-252.
Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського.- К.: Либідь, 1990.- 301с.
Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови.- 5-те вид.- Торонто: Нові дні, 1960.- 199 с.
Курилович Е. Заметки о значении слова. Очерки по лингвистике.- М.: Изд-во иностр. лит., 1963.- 246 с.
Лазаренко Л.О. Лексична інтерференція в усному румунському мовленні в Україні (лінгвістичний та соціолінгвістичний аспекти): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.05; 10.02.15 / КНУ ім. Т.Г.Шевченка.- К., 1997.- 22 с.
Лизанец П.Н. Украинско-венгерские межъязыковые контакты (мадьяризмы в украинском языке): Автореф. дис докт. филол. наук: 661 / ЛГУ им. И.Я.Франко.- Львов, 1971.- 45 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н.Ярцевой.- М.: Сов. Энциклопедия, 1990.- 682 с.
Лисиченко Л.А., Павловская Г.В. Сравнительно- сопоставительное изучение фразеологических единиц русского и украинского языков в условии двуязычия // Всесоюзная научная конференция по проблемам обучения русского языка в условиях близкородственного билингвизма: Материалы конференции.- Минск, 1975.- С. 141-154.
Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови.- Харків: ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, 1997.- 129с.
Лисиченко Л.А. Семантическая сруктура слова в украинском языке (Полисемия отглагольных существительных): Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.02 / Институт языковения им. А.А.Потебни АН УССР.- К., 1978.- 47 с.
Лихошерстова Н.Є. Семантико-стилістичний аспект субстантивації дієприкметників в українській мові: Дисканд. філол. наук: 10.02.01 / ХДПУ ім. Г.С.Сковороди.- Харків, 2001.- 209 с.
Лукашанец А.А. Особенности грамматической интерференции в условиях близкородственного двуязычия // Грамматическая интерференция в условиях национально-русского двуязычия.- М.: Наука, 1990.- С.120-127.
Масенко Л. Мова і політика.- К.: Соняшник, 1999.- 99 с.
Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов: Пер. с франц.- М.: Изд-во иностр. лит., 1960.- 436 с.
Мартинэ А. Распространение языка и структурная лингвистика // Новое в лингвистике. Языковые контакты.- Вып.VI.- М.: Прогресс, 1972.- С.81-93.
Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст. Зміни в лексиці // Дивослово.-2000.- №4.- С.15-20.
Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков.: Пер. с фр.- М.-Л.: Госсоцэкономиздат, 1938.- 510 с.
Мельничук О.С. Сучасні проблеми марксистсько-ленінського розуміння розвитку і взаємодії мов світу // В.І.Ленін і розвиток національних мов.- К., 1971.- С.37-61.
Меновщиков Г.А. К вопросу о проницаемости грамматического строя языка // Вопросы языкознания.- 1964.- №5.- С.100-106.
Методологічні питання мовознавства.- К.: Наукова думка, 1966.- 211 с.
Михайлов М.М. Двуязычие. Принципы и проблемы.- Чебоксары, 1969.- 136 с.
Михайлов М.М. Двуязычие и взаимовлияние языков // Проб­лемы двуязычия и многоязычия.- М., 1972.- С. 197-203.
Муромцева О.Г. Головні процеси в розвитку лексичного складу української літературної мови другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Мовознавство.- 1983.- №6.- С.18-25.
Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.- Харків: Вища школа, 1985.- 152 с.
Муромцева О.Г. Деякі питання семантичного розвитку української літературної мови внаслідок взаємодії з російською // Потебнянські читання.-К.: Наукова думка, 1981.- С.58-59.
Муромцева О.Г. До проблеми престижу мови // V міжнар. наук. конф. Мова і культура”.- Т.3.- С.72-73.
Наконечний М.Ф. Про новий правопис український.- Харків: Рух, 1929.- 22 с.
Наконечний М.Ф. Взаємодія та взаємозбагачування мов соціалістичних націй і питання культури мови (на прикладі українсько-російських зв’язків) // Укр. респ. наук. конф. з питань російсько-українських мовних зв’язків: Тези доп.- Луганськ, 1964.- С.13-16.
Наконечний М.Ф. Міжнаціональні мовні контакти та взаємовпливи і їх роль у дальшому розвитку та збагачуванні мов соціалістичних націй (на прикладі українсько-російських зв’язків) // Питання літературознавства та мовознавства: Тези доп. та повідомлень респ. наук. конф. (травень 1967 р.).- Харків, 1967.- С.113-116.
Науково-технічний прогрес і мова / За ред. В.М.Русанівського.- К.: Наукова думка, 1978.- 193с.
Німчинов К. Український язик у минулому й тепер.- Харків: ДВУ, 1926.-
87 с.
Ожегов С.И. Очередные вопросы культуры речи // Вопросы культуры речи.- М., 1955.- С.5-33.
Ожегов С.И. Лексикология. Лексикография. Культура речи.- М.: Высшая школа, 1974.- 352 с.
Пауль Г. Принципы истории языка.- М., 1960.
Пилинський М.М. Мовна норма і стиль.- К.: Наукова думка, 1976.- 287 с.
Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради.- К.: Либідь, 1999.- 238 с.
Пономарів О. Стилістика сучасної української мови.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000.- 246с.
Попеску І.В. Румуно-російський білінгвізм та мовна ситуація в південному ареалі Чернівецької області: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.05 / КДУ ім. Т.Г.Шевченка.- К., 1993.- 18 с.
Потебня А.А. Язык и народность // Мысль и язык.- К.: Синто, 1993.- С.158-184.
Проблемы двуязычия и многоязычия / Сб. статей под ред. П.А.Азимова.- М.: Наука, 1972.- 359 с.
Психологические и лингвистические аспекты проблемы языковых контактов.- 1978.- 263 с.
Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов.- М.: Просвещение, 1985.- 309 с.
Розенцвейг В.Ю., Уман Л.М. К проблеме грамматической интерференции // Проблемы структурной лингвистики.: Изд-во АН СССР, 1962.- С.60-74.
Розенцвейг В.Ю. О языковых контактах // Вопросы языкознания.- 1963.- №1.- С.57-66.
Розенцвейг В.Ю. Основные вопросы теории языковых контактов // Новое в лингвистике. Языковые контакты.- Вып.VI.- М.: Прогресс, 1972.- С.5-24.
Розенцвейг В.Ю. Языковые контакты: Лингвистическая проблематика.- Л.: Наука, 1972.- 80 с.
Рот О.М. Угорсько- східно-слов’янські мовні взаємини.- Ужгород: Вид-во Ужгородського ун-ту, 1968.- 130 с.
Рот О.М. Проблеми інтерлінгвістики і фінно-угорсько-східнослов’янські мовні контакти найдавнішого періоду // Мовознавство.- 1971.- №4.- С. 16-27.
Рот А.М. Особенности взаимодействия языков и диалектов Карпатского ареала.- Ужгород, 1973.- 127 с.
Русанівський В.М., Цілуйко К.К. Типи мовних контактів і методи їх вивчення // Методологічні питання мовознавства.- К., 1966.- С.134-145.
Русанівський В.М. Стійкість граматичної структури // Мовознавство.- 1968.- №4.- С.4-16.
Русановский В.М. Вопросы нормы на разных этапах истории литературного языка // Вопросы языкознания.- 1970.- №4.- С.54-68.
Русанівський В.М. Розквіт і взаємозбагачення мов соціа­лістичних націй // Комуніст України.- 1979.- №3.
Русский язык в его связях с украинским и другими славянскими языками: Тезисы докладов сообщения.- Симферополь: СГУ им. Фрунзе, 1973.- 308 с.
Семчинський С.В. Шляхи збагачення лексики української мови.- Львів, 1963.- 60 с.
Семчинский С.В. Семантическая интерференция языков: Автореф. дис докт. филол. наук.- К., 1973.- 35 с.
Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов.- К.: Вища школа.- 1974.- 256 с.
Семчинський С.В. Загальне мовознавство.- К.: Вища школа, 1988.- 327 с.
Сепир Э. Язык: Введение в изучение речи.- М.-Л.: Соцэкгиз, 1934.- 220с.
Сепир Э. Как языки влияют друг на друга // Избранные труды по языкознанию и культурологии.: Пер. с англ.- М.: Прогресс Универс, 1993.- С.173-184.
Сербенська О.А. Мова засобів масової інформації і пропаганди як виразник культури соціальної сфери // Українська мова і сучасність. Збірник наукових праць.- К.: НМК ВО, 1991.- С.43-49.
Серебренников Б.А. О взаимодействии языков // Вопросы языкознания.- 1955.- №1.- С. 7-25.
Синявський О. Короткий нарис української мови.- Харків: Союз, 1918.- 55 с.
Синявський О. Норми української літературної мови.- Харків-Київ: Книгоспілка, 1931.- 367 с.
Сімович В. На теми мови.- Прага-Берлін: Нова Україна, 1924.- 45 с.
Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука.- К., 1985.- 967 с.
Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко.- К.: Радянська школа, 1989.- 334 с.
Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского литературного языка (30-90-е годы ХІХ века).- М.-Л.: Наука, 1965.- 565 с.
де Соссюр Ф. Курс общей лингвистики /Пер. с фр. А.М.Сухотина. Под ред. и с примеч. Р.И.Шор.- М.: Соцэкгиз, 1933.- 272 с.
де Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики.- К.: Основи, 1998.- 324 с.
Сравнительно-сопоставительное изучение языков и интерференция: Сб. науч. тр. / Под ред. А.Е.Карлинского.- Алма-Ата: Изд-во КГУ, 1989.- 169 с.
Срезневский И.И. Об изучении родного языка вообще и особенно в детском возрасте // Русское слово.- М., 1986.- С.103-162.
Сулима М.Ф. Лексико-семантичні непорозуміння // Бюл. Харківського наук. тов-ства.- Харків, 1927.- №3.- С.17-18.
Сулима М.Ф. Літературна норма в українській синтаксі // Бюл. Харківського наук. тов-ства.- Харків, 1927.- №2.- С.13-15.
Сулима М.Ф. Проблема літературної норми в українській мові // Шлях освіти.- 1928.- №4.- С.132-141.
Сулима М.Ф. Регулятори й дисонатори української літературної мови // Життя й революція.- 1927.- №1.- С.74-78.
Смеречинський С. Нариси з української синтакси у зв’язку з фразеологією та стилістикою.- Мюнхен, 1990.- 383 с.
Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К.Білодіда.- К.: Наукова думка, 1973.- 440 с.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І.К.Білодіда.- К.: Наукова думка, 1973.- 583 с.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За ред. І.К.Білодіда.- К.: Наукова думка, 1972.- 515 с.
Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови.- Тернопіль: Вид-во ТДПІ, 1997.- 96 с.
Струганець Л.В. Культура української мови і мовна особистість учителя: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01.- К., 1996.- 22 с.
Струганець Л.В. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття.- Тернопіль: Астон, 2002.- 315 с.
Тимченко Є. Лінгвістичні замітки // Шлях.- 1918.- №1.- С.44-48.
Ткаченко В.А. Теоретические и практические аспекты калькирования // Языковые ситуации и взаимодействие языков.- К.: Наукова думка, 1989.- С.178-191.
Ткаченко О.Б. Питання міжмовних контактів // Мовознавство.- 1971.- №4.- С.3-15.
Ткаченко О.Б. Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков.- К.: Наукова думка, 1979.- 298 с.
Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія.- Харків: Основа, 1990.- 166 с.
Українська мова. Енциклопедія.- К.: Вид-во Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 2000.- 750 с.
Уман Л.М. Проблема грамматической интерференции: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.02 / 1-й МГПИ ин. яз.- М., 1964.- 13 с.
Філін Ф.П. Про самобутність національних літературних мов // Мовознавство.- 1978.- №1.- С.33-37.
Хауген Э. Проблемы билингвизма // Новое в лингвистике. Языковые контакты.- Вып. VІ.- М.: Прогресс, 1972.- С.51-60.
Хауген Э. Процесс заимствования // Новое в лингвистике. Языковые контакты.- Вып. VI.- М.: Прогресс, 1972.- С.344-382.
Чак Є.Д. Складні випадки українського слововживання.- К.: Радянська школа,1984.- 184 с.
Чак Є.Д. Барви нашого слова.- К.: Радянська школа.- 1989.- 171 с.
Чередниченко І.Г. Мова періодичної преси і боротьба за піднесення культури українського слова // Про культуру українського мови.- К.: Наукова думка, 1964.
Черторизька Т.К. Мовні питання у періодичній пресі // Мовознавство.- 1967.- №3.- С.61-65.
Черторижская Т.К. Социолингвистический аспект близкородственного двуязычия // Русский язык и литература в школах УССР.- 1983.- №1.- С.6-10.
Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка.- М.: Просвещение, 1972.- 327 с.
Швейцер А.Б. Современная социолингвистика.- М.: Наука, 1976.- 176 с.
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині ХХ століття (1900-1941): Стан і статус.- Нью-Йорк: Сучасність, 1987.- 295 с.
Шевельов Ю. Олександр Потебня // Українська мова: історія і стилі.- Харків, 1992.
Шевельов Ю. Так нас навчали правильних проізношеній // Шерех Ю. Поза книжками і з книжок.- К., 1998.- С.236-281.
Шерех Ю. Нарис сучасної української літературної мови.- Мюнхен: Молоде життя, 1951.- 402 с.
Шмелев Д.Н. Очерки по семаси