Левченко Олена Михайлівна. Застосування різних видів лазерного випромінювання у комплексній терапії хворих на гепатит В

brief description

Левченко Олена Михайлівна. Застосування різних видів лазерного випромінювання у комплексній терапії хворих на гепатит В: дис... канд. мед. наук: 14.01.33 / Український НДІ медичної реабілітації та курортології. - О., 2004

Левченко О.М.Застосування різних видів лазерного випромінювання у комплексній терапії хворих на гепатит В. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2004.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню використання та виробленню підходів до призначення лікувальних комплексів, які включають різні види низькоенергетичного лазерного випромінювання у хворих на ХВГВ з урахуванням ступеня активності та стадії запального процесу у печінці й стану імунної системи.
Внаслідок комплексного обстеження хворих, яке містить серологічну й вірусологічну діагностику, дослідження показників специфічного й нспецифічного імунітету, біохімічних показників, даних реогепаграфії, показників ультразвукового обстеження визначено особливостіі клінічного перебігу ХВГВ, залежно від ступеня активності та стадії процесу.
Встановлено ефективність застосування у комплексному лікуванні хворих на ХВГВ різних видів та методик низькоінтенсивного лазерного випромінювання диференційовано, залежно від первинного стану імунітету, ступеня активності й стадії захворювання.
Залучення низькоінтенсивного лазерного випромінювання до комплексної терапії хворих на ХВГВ дозволяє підвищувати ефективність лікування хворих на ХВГВ з різними стадіями захворювання на шпитальному етапі за рахунок впливу НІЛВ на основні патогенетичні ланки ХВГВ, сприяє їхній медичній та соціальній реабілітації.

1. Виявлено, що у хворих на ХВГВ наявними є відхилення імунного гомеостазу, які визначаються ступенем активності й стадією патологічного процесу у печінці: у хворих з невисокою активністю найбільш виразними є зміни з боку гуморальної ланки імунної системи, а також пригнічення чинників неспецифічного захисту. У хворих з помірною активністю патологічного процесу й УЗ-ознаками фіброзу печінки на тлі поглиблення дисбалансу у гуморальній й неспецифічній ланках імунітету виявлено значні зміни клітинної ланки. Це визначає доцільність застосування фізіотерапевтичних чинників, які справляють імуномодулюючий вплив.
2. За даними реогепатограми, у хворих на ХВГВ виявлено порушення кровообігу у печінці як за рахунок зменшення кровонаповнювання органу, так і за рахунок мікроциркуляторних розладів й утруднення відтоку за системою печінкових вен, найбільш виразне у хворих з помірною активністю запального процесу у печінці й УЗ-ознаками фіброзу, що зумовлює необхідність застосування чинників, які поліпшують мікроциркуляцію.
3. Терапевтична ефективність низькоінтенсивного лазерного випромінювання зумовлена його імуномодулюючим ефектом: після проведення курсового лікування спостерігалася нормалізація кількості основних популяцій (CD3+, CD22+) й субпопуляцій (CD4+, CD8+) лімфоцитів, посилення неспецифічного імунітету, що опосередкувало нормалізацію показників індексу напруженості (CD3+/Е-РОН) коефіцієнту імунорегуляції (CD4+/CD8+) та гуморальної ланки імунітету (IgA, IgM, IgO).
4. Низькоенергетичне лазерне випромінювання чинить позитивну дію на мікроциркуляцію у печінці, виявлено розбіжності впливу різних методик лазерного впливу (ВЛОК й ІЧЛВ) на кровообіг у печінці у хворих з різними ступенем активності й стадією захворювання. Доведено, що застосування опосередкованих методик (ВЛОК) є показаним пацієнтам з різними ступенем активності й стадією запального процесу у печінці. Застосування безпосереднього опромінювання дільниці проекції печінки (ІЧЛВ) є ефективним лише у хворих з невисокою активністю захворювання й за умови відсутності УЗ-ознак фіброзу печінки.
5. Імуномодулююча дія низькоенергетичного лазерного випромінювання у хворих на ХВГВ з різними ступенем активності й стадією патологічного процесу у печінці зумовлює виразний протизапальний ефект, що підтверджується зниженням показників, які характеризують мезенхімально-запальний й цитолітичний синдроми, внаслідок чого регресують прояви холестазу, поліпшується синтетична функція печінки й, значною мірою, зменшуються прояви гепаторенального синдрому.
6. Показано, що застосування фізіотерапевтичного впливу низькоінтенсивним лазерним випромінюванням повинно бути диференційованим щодо кількості процедур: для хворих з мінімальною активністю запального процесу у печінці й за наявності УЗ-ознак фіброзу оптимальним є курс лазеротерапії з восьми процедур; у пацієнтів з помірною активністю хронічного гепатиту, адекватним є курс з п’яти процедур лазерного впливу.
7. Залучення низькоінтенсивного лазерного випромінювання до комплексної терапії хворих на ХВГВ дозволяє підвищувати ефективність лікування хворих на ХВГВ з різними стадіями захворювання на шпитальному етапі за рахунок впливу НІЛВ на основні патологічні ланки ХВГВ, сприяє їхній медичній та соціальній реабілітації, дозволяє скорочувати терміни стаціонарного етапу реабілітації й поліпшувати віддаленні наслідки лікування.