Лежепьокова Вікторія Геннадіївна. Розвиток державного антикризового регулювання щодо санаційної реструктуризації електроенергетики

brief description

Лежепьокова Вікторія Геннадіївна. Розвиток державного антикризового регулювання щодо санаційної реструктуризації електроенергетики : Дис... канд. наук: 08.00.03 2007

Лежепьокова В.Г. Розвиток державного антикризового регулювання щодо санаційної реструктуризації електроенергетики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 Економіка та управління національним господарством. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2007.
У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні положення та вдосконалено підходи державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики. Досліджено тенденції реорганізації електроенергетики України та визначено галузеві особливості. Здійснено аналіз патогенезу кризи. Доведено, що проблеми розгортання кризи на рівні окремого підприємства не є локальними, а потребують застосування механізму антикризового регулювання з боку держави. У рамках державного антикризового регулювання стосовно фінансово неспроможних суб'єктів національного господарства обґрунтовано визначальну роль та встановлено особливості санаційної реструктуризації.
Досліджено та систематизовано чинники, що зумовили кризові явища в електроенергетиці. Розроблено концептуальну модель санаційної реструктуризації генеруючих компаній, у рамках якої пріоритетними визнано заходи фінансової реструктуризації.
Проаналізовано діючі підходи до державного регулювання реструктуризації боргів у галузі. Розроблено процедуру залучення недержавних інвестицій шляхом додаткової емісії акцій при санаційній реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики. Визначено підхід до оцінки частки інвестора у новоствореному статутному капіталі генеруючої компанії. Запропоновано напрям зниження ризику інвестора при здійсненні вкладень.

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальну науково-практичну задачу щодо вдосконалення державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики. Основні наукові результати полягають у такому.
1. Електроенергетика є основою національного господарства, яка забезпечує енергетичну та економічну безпеку країни. Кризовий стан електроенергетики потребує перегляду шляхів реструктуризації галузі, формування нової інвестиційної політики держави з урахуванням ринкових відносин власності.
Електроенергетика являє собою єдину виробничо-транспортно-розподільчу систему, що обумовило дослідження особливостей галузі, серед яких відокремлено групи особливостей фінансово-економічних відносин, структури управління, продукції та технологічного процесу. До основних особливостей електроенергетики віднесено значний вплив державного регулювання, монопольне становище галузі, концентрацію коштів на загальногалузевому рівні.
Наведено схеми функціонування ринку електроенергетики України та товарно-грошових потоків, що забезпечують діяльність галузі. Доведено, що в результаті реорганізації електроенергетики не сформовано середовище для конкуренції між виробниками і постачальниками енергоносіїв; дисбаланс відносин власності та рівня фінансової залежності учасників ОРЕ провокує кризові явища та ситуації в галузі.
2. На підставі критичного підходу до розвитку кризи встановлено її патогенез. Доведено, що розвиток кризових явищ у діяльності окремого фінансово неспроможного підприємства, неможливість підприємства розрахуватися по своїх боргах не є його особистою справою, а потребує застосування механізму антикризового регулювання з боку держави. У дисертації в рамках державного антикризового регулювання розглядається інститут банкрутства у вигляді концепції прискорення структурних реформ як на макро-, так і мікрорівнях, яка приводить до оздоровлення економіки в цілому шляхом відновлення платоспроможності конкретних суб'єктів національного господарства. Стосовно фінансово неспроможних суб'єктів національного господарства обґрунтовано визначальну роль та встановлено особливості санаційної реструктуризації.
3. Відокремлено та систематизовано за групами зовнішні та внутрішні чинники, що обумовили кризу в електроенергетиці. Встановлено, що головними проявами кризового стану електроенергетики є відсутність власних оборотних коштів на модернізацію та оновлення генеруючих потужностей і значні борги минулих років, що зумовлюють фінансову неспроможність генеру- ючих компаній.
4. Запропоновано концептуальну модель санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики, у рамках якої обґрунтовано вибір заходів санаційної реструктуризації та обмежень їх реалізації. Доведено ключову роль заходів фінансової реструктуризації. Обґрунтовано, що метою здійснення фінансової реструктуризації є вирішення двох важливих для генеру- ючої компанії груп питань: формування коштів для проведення заходів санаційної реструктуризації та погашення поточних і накопичених боргів.
5. У результаті аналізу законодавчої бази України щодо функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу доведено, що діючі механізми погашення заборгованості не сприяють залученню реальних коштів у електроенергетику. Зроблено висновок про те, що для фінансово неспроможних генеруючих компаній найбільш вірогідним заходом залучення інвестицій, який опосередковано впливає на погашення боргів, є збільшення статутного капіталу.
6. Запропоновано процедуру залучення додаткового акціонерного капіталу генеруючою компанією електроенергетики, реалізація якої потребує певних змін існуючої законодавчої бази в напрямі надання генеруючим компаніям права проводити додаткову емісію у процесі реалізації заходів санаційної реструктуризації. Додаткову емісію акцій доцільно проводити з обов'язковим закріпленням у державній власності контрольного пакета, який буде гарантією збереження активів і цілісності підприємства.
7. Оцінку частки недержавного інвестора в капіталі генеруючої компанії рекомендовано здійснювати на основі принципово нового підходу, який передбачає інтегральну оцінку вкладених інвестором та реінвестованих коштів, що сприяють погашенню кредиторської заборгованості. При визначенні цієї частки також необхідно враховувати вплив на вартість акцій компанії додаткових чинників, а саме: галузевих, специфічних для компанії та окремого пакета акцій властивостей. Доведено наявність специфічних ризиків інвестора при залученні додаткового акціонерного капіталу, для зниження яких рекомендовано використання схем опціонного покриття ризиків.