Ліцензування в україні

brief description

Зміст
Вступ..3
Розділ І. Загальна характеристика ліцензування в Україні.
1.1. Поняття і сутність ліцензування...7
1.2. Суб’єкти ліцензування та ліцензійні умови.10
Розділ ІІ. Загальні положення про державний контроль у сфері ліцензійної діяльності.
2.1. Принципи державної діяльності в сфері ліцензування...13
2.2. Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження...20
Розділ ІІІ. Державний контроль щодо окремих видів ліцензування та відповідальність за порушення ліцензійного законодавства.
3.1. Процедура ліцензування певних видів діяльності..23
3.2.Відповідальність за порушення ліцензійного законодавства..32
Висновки...35
Список використаних джерел...39

Вступ
Проголошення Конституцією України прав і свобод громадян як найвищої соціальної цінності вимагає наявності діючого механізму для їх реалізації, що передбачає надання пріоритету прав і свобод людини та громадянина, гарантії їх реалізації у межах окремих правових режимів, зокрема, ліцензування, яке за змістом є системою правозабезпечувальних заходів, що сприяють самореалізації здібностей громадянина у сфері підприємницької діяльності та забезпечення безпеки на різних рівнях національної, регіональної, особистої.
Запровадження ліцензування в Україні зумовлено змінами у характері впливу держави на суспільні відносини, що розвиваються в сфері соціально-економічного розвитку держави. Проникаючи у багато сфер виробничої і соціальної діяльності, воно дає можливість дотримуватися балансу інтересів споживачів, підприємців та інших суб’єктів, з одного боку, і держави ‑ з іншого. Саме ліцензія є документом-дозволом, на підставі якого фізична або юридична особа має право здійснювати певний вид діяльності, а споживачі мають можливість споживати товари та послуги, рівень яких відповідає державним вимогам і стандартам.
Основу правового режиму ліцензування становить добровільний вступ суб’єкта, який не наділений владними повноваженнями, до сфери адміністративно-правових відносин, усвідомлене і бажане виконання обов’язків, покладених чинним законодавством. Важливим моментом є встановлення меж цього режиму, не допускаючи їх надмірного розширення чи необґрунтованого скорочення. Це стосується не тільки чіткого визначення у нормативно-правових актах правового статусу суб’єктів підприємництва, діяльність яких підлягає ліцензуванню. Потребують правової регламентації повноваження багатьох державних органів, що здійснюють державний контроль у сфері ліцензійної діяльності. Вони повинні діяти у межах власної компетенції, але з метою виконання загальнодержавних завдань. При цьому у сфері регулювання ліцензійних правовідносин має бути дотриманий баланс між загальнодержавними і приватними інтересами, забезпечення якого дозволить реалізувати норму ст.42 КонституціїУкраїни про право кожного на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Розробці проблеми державного контролю в Україні приділялась увага вченими, предмет дослідження яких складали методологічні засади адміністративно-правового регулювання, становлення і розвиток правовідносин у сфері державного управління, державного контролю: В.Б. Авер’яновим, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяком, В.М. Гаращуком, В.М. Горшеньовим, О.Д. Крупчаном, І.Б. Шаховим, О.О. Кармолицьким та іншими.
Підґрунтя загальнотеоретичних положень дослідження склали роботи вченихтеоретиків права С.С.Алексєєва, М.В. Вітрука, В.М. Кудрявцева, М.І. Матузова, А.В. Малько, О.Ф. Скакун, Л.С. Явича й інших учених.
У роботі були використані здобутки А.П. Альохіна, Д.Н. Бахраха, І.Л. Бачило, Ю.М. Козлова, А.Т. Комзюка, Н.Р. Нижник, Н.О. Сані-ахметової, Т.В. Сараскіної, В.М. Селіванова, М.С. Студенікіної, В.В.Цвєткова та інших дослідників.
Разом з тим, правовідносини у сфері ліцензійної діяльності досліджувались фрагментарно, в основному, науковцями представниками науки господарського права. У науці адміністративного права комплексний аналіз проблеми державного контролю у сфері ліцензійної діяльності залишився поза увагою науковців.
Таким чином, недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових прогалин, а також, у зв’язку з цим, необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми державного контролю у сфері ліцензійної діяльності обумовили вибір теми курсової.
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності, змісту державного контролю у сфері ліцензійної діяльності, характеристиці особливостей його правового регулювання, форм та методів на основі аналізу теоретичних положень, чинного законодавства України, світового досвіду контрольної діяльності у цій сфері, а також у розробці практичнихрекомендацій та наукових пропозицій щодо розвитку й удосконалення контролю державних органів у сфері ліцензійної діяльності.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:
- з’ясувати особливості становлення і розвитку ліцензування у сфері підприємницької діяльності;
- проаналізувати основи і порядок введення режиму ліцензування;
- здійснити характеристику правового режиму ліцензування та його розмежування із суміжними правовими режимами;
- визначити поняття та сформулювати принципи державного контролю у сфері ліцензійної діяльності;
- розробити класифікацію суб’єктів державного контролю у сфері ліцензійної діяльності та проаналізувати їх функції;
- проаналізувати форми та методи державного контролю у зазначеній сфері;
- встановити особливості використання примусу за порушення загальнообов’язкових правил у сфері ліцензування;
- розробити конкретні рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення правових засад контрольної діяльності державних органів у зазначеній сфері суспільних відносин.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у зв’язку із здійсненням державного контролю підприємницької діяльності, котра підлягає ліцензуванню.
Предмет дослідження становлять теоретико-правові проблеми державного контролю у сфері ліцензійної діяльності, шляхи його удосконалення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність прийомів і методів наукового пізнання, застосування яких засноване на діалектиці.
Нормативну базу роботи склали Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Кримінальний кодекс України, закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Структура курсової. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, що мають шість підрозділи, висновків та списку використаних джерел.

bibliography

Список використаних джерел:
1. Конституція України// Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст.141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення// Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.
3. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 36.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000 р. № 1755
5. Указ Президента України «Про деякі заходи з дорегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р.
6. Бекірова Е. Правова природа інституту ліцензування певних видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. 2007, №10.- 297 с.
7. Господарський кодекс України: Коментар. Х.: «Одіссей», 2004. 848 с.
8. Курило В. Державне ліцензування як правова підстава підприємницької діяльності з надання послуг щодо охорони власності та громадян // Юридична Україна. 2004, № 2, 540 с.
9. Ліцензування в Україні / За ред. А.В. Шашкевич: Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. К.: Юрінком Інтер, 2005. 414 с.
10. Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н.О. Саніахметової. X.: «Одіссей», 2005. 608 с.
11. Господарське право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. К. Галянтич, С. М. Грудницька, О. М. Міхатуліна та ін. К.: МАУП, 2005. 424 с.
12. Господарське право: Навчальний посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М. Неживець. К.: Кондор, 2003. 400 с.
13. Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. К.: Атіка, 1999. 336 с.
14. Кузьменко О. В., Гуржій Т. О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ за ред. О. В. Кузьменко.- К.: Атіка, 2008. - 416 с.
15. Мілашевич АВ. Про особливості ліцензійної діяльності органів державного управління у контексті роботи і взаємодії підприємств транспорту загального користування // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2004, № 2.-327 с.
16. Державне управління: теорія і практика. /За заг. ред. д.ю.н., професора Авер'янова В.Б.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- 432 с.
17. Довідник по ліцензуванню видів господарської діяльності в Україні / за ред.. С.І. Третьякова.- К., 2002.- 474 с.
18. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 2 / Ред..кол.: С.В. Мочерний та ін.- К.: Академія,2004.- 848 с.

19. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. 2003. № 40-44. Ст. 356.