Ліфантьєва Наталія Олександрівна. Зміни структурно-функціонального стану міокарда у хворих з персистуючою та постійною формами фібриляції передсердь

brief description

Ліфантьєва Наталія Олександрівна. Зміни структурно-функціонального стану міокарда у хворих з персистуючою та постійною формами фібриляції передсердь : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. — К., 2007. — 157арк. — Бібліогр.: арк. 140-157.

Ліфантьєва Н.О. Зміни структурно-функціонального стану міокарда у хворих з персистуючою та постійною формами фібриляції передсердь. Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.
Мета дослідження полягала в оцінці змін структурно-функціонального стану міокарда у пацієнтів з постійною і персистуючою фібриляцією передсердь (ФП), визначенні інструментальних критеріїв перебігу ФП і ефективності лікування. Обстежено 120 хворих з персистуючою та постійною формами ФП, віком від 31 до 85 років. У 54 пацієнтів діагностували ІХС, у 22 міокардитичний кардіофіброз, у 58 гіпертонічну хворобу, у 70 виявили ознаки серцевої недостатності. У 40 пацієнтів була наявна ідіопатична ФП. Усім хворим здійснювали ехо- та доплерехокардіографічне обстеження, одномірну кольорову доплерехокардіографію. Встановлені найбільш інформативні показники систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з ФП. При досягненні цільової частоти серцевих скорочень сприятливі зміни показників систолічної функції ЛШ не залежали від вихідної фракції викиду ЛШ. Водночас, покращення показників діастолічного наповнення ЛШ було більш виразним у пацієнтів без вихідної систолічної дисфункції міокарда. Зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця після відновлення синусового ритму у хворих із персистуючою ФП залежало від тривалості епізоду ФП. Ідіопатична ФП супроводжувалася дилатацією та дисфункцією міокарда обох передсердь, виразність яких залежала від тривалості аритмії, а також порушенням діастолічного наповнення шлуночків серця. Покращення показників діастолічного наповнення ЛШ у пацієнтів з ідіопатичною ФП протягом 8 місяців після відновлення синусового ритму було більш виразним, ніж при збереженні ФП з досягненням цільових показників частоти серцевих скорочень.

Дисертаційна робота являє нове рішення актуальної задачі кардіології характеристики змін структурно-функціонального стану міокарда шлуночків і передсердь у хворих з ФП та визначення ехокардіографічних предикторів перебігу захворювання.

Найкращою відтворюванністю в ехокардіографічній оцінці систолічної та діастолічної функції ЛШ у хворих з ФП характеризуються показники: ШПП, амплітуди піку Е, співвідношення Е/ШПП, амплітуди руху мітрального клапана та раннього діастолічного прикриття передньої стулки мітрального клапана, а також фракції викиду ЛШ.
Досягнення цільової ЧСС у хворих з тахісистолічною формою ФП супроводжується сприятливими змінами показників систолічної і діастолічної функції ЛШ: зменшенням співвідношення Е/ШПП, подовженням IVRT та зменшенням діастолічного тиску на ЛА. Зміни показників систолічної функції ЛШ при адекватному контролі ЧСС не залежать від вихідної ФВ ЛШ. Ступінь покращення показників діастолічного наповнення ЛШ є більш виразним у пацієнтів без вихідної систолічної дисфункції міокарда.
Зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця після відновлення синусового ритму у хворих із персистуючою ФП залежить від тривалості останнього епізоду ФП і відбувається поступово, протягом двох місяців. Встановлена можливість покращення систолічної функції ЛШ після кардіоверсії у частини хворих із персистуючою ФП свідчить про зв’язок дисфункції міокарда шлуночків з ФП та доцільність відновлення синусового ритму.
Ідіопатична ФП супроводжується дилятацією та дисфункцією міокарда обох передсердь, вираженість яких залежить від тривалості останнього епізоду аритмії. За відсутності вихідної систолічної дисфункції міокарда у хворих з ідіопатичною ФП з’являються ознаки порушення діастолічного наповнення шлуночків серця, підвищення внутрішньошлуночкових градієнтів тиску, збільшується ступінь мітральної та трикуспідальної регургітації.
Покращення показників діастолічного наповнення ЛШ у пацієнтів з ідіопатичною ФП протягом 8 місяців після відновлення синусового ритму було більш вираженим, ніж при збереженні ФП з досягненням цільових показників ЧСС. Зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця та ступеня мітральної та трикуспідальної регургітації спостерігалося лише в групі пацієнтів із збереженим синусовим ритмом. У пацієнтів з ідіопатичною ФП, після відновлення синусового ритму досягається більш виразне зменшення розмірів лівого передсердя, ніж у пацієнтів з фоновою ІХС і артеріальною гіпертензією.