ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ СВІТУ В РОМАНАХ СЕСТЕР БРОНТЕ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПІДГОРНА Анна Борисівна

УДК: 821.111:81'42

ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ
АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ СВІТУ В РОМАНАХ СЕСТЕР БРОНТЕ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Наукові керівники
кандидат філологічних наук, доцент

Мирошниченко В.В.

кандидат філологічних наук
Махачашвілі Р.К.

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ІДЕНТИФІКАЦІЇ АВТОРСЬКОЇ МОДЕЛІ СВІТУ
1.1 Визначення поняття "картина світу" та її варіантів...11
1.2 Онтологічна сутність мовної картини світу...21
1.3 Лінгвофілософські аспекти інтерпретації тексту.. 27
1.4 Авторська модель світу як одна із форм реалізації індивідуальної концептуальної картини світу .38
Висновки до Розділу 144
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВОКОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
2.1 Художній текст як об’єкт лінгвістичного аналізу
2.1.1 Категоріальні засади аналізу художнього тексту.47
2.1.2 Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту52
2.2 Лінгвоконцептуальний аналіз авторської моделі світу
2.2.1 Значення та зміст поняття "концепт"58
2.2.2 Методологічна специфіка аналізу авторських моделей світу сестер Бронте.65
Висновки до Розділу 273
РОЗДІЛ 3. ПРИРОДНИЧА СКЛАДОВА ЛІНГВОКОНЦЕПТОСФЕРИ РОМАНІВ СЕСТЕР БРОНТЕ
3.1 Лінгвальна актуалізація параметрів неживої природи
3.1.1 Засоби конструювання макроконцепту "LANDSCAPE".76
3.1.2 Засоби конструювання макроконцепту "CLIMATE"...87
3.2 Мовна репрезентація параметрів живої природи
3.2.1 Засоби конструювання макроконцепту "FLORA"...99
3.2.2 Засоби конструювання макроконцепту "FAUNA".....106
Висновки до Розділу 3..113
РОЗДІЛ 4. АНТРОПОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ЛІНГВОКОНЦЕПТОСФЕРИ РОМАНІВ СЕСТЕР БРОНТЕ
4.1 Структурні особливості соматичного концептополя
4.1.1 Принцип визначення конституентів соматичного концептополя. 117
4.1.2 Функції соматизмів у текстопросторах романів сестер Бронте...122
4.1.3 Вербалізація елементів соматичного концептополя.. 128
4.1.4 Лінгвостилістична значущість соматизмів у текстах романів сестер Бронте. 140
4.2 Структурні аспекти психологічного концептополя
4.2.1 Проблема номінації психологічних феноменів..... 147
4.2.2 Вербалізація конституентів психологічного концептополя...150
4.2.3 Функціонування елементів психологічного концептополя в текстопросторах сестер Бронте..156
Висновки до Розділу 4..161
ВИСНОВКИ.. 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....169

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМС авторська модель світу
КП концептополе
КС картина світу
ЛКС лінгвоконцептосфера
Fa абсолютна частотність
Fr відносна частотність (на сто сторінок тексту)
Sh "Shirley"
TWH "The Tenant of Wildfell Hall"
WH "Wuthering Heights"

ВСТУП

Лінгвістичний аналіз художнього твору відіграє вагому роль при спробі дослідити особливості світосприйняття автора цього твору, адже на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки не викликає заперечень у науковців факт існування еквіполентної кореляції між мовою та мисленням [101; 194; 235; 246; 265; 276; 280], мовою та культурою [257; 287]. Хоча дослідники сперечаються ще з приводу впливу національної мови на процес мислення носія даної мови та на розвиток відповідної культури [200, с.294].
У нашому дослідженні ми виходимо з того, що текст є результатом інтерпретації світу автором, відтворений засобами мови, що притаманні даному автору як представнику певної мовної спільноти. У тексті як продукті мислення та лінгвальної діяльності відтворюються основні особливості світобачення автора, його лінгвоконцептосфера. Однак, на відміну від індивідуальної картини світу будь-якої особистості, авторська модель світу є обумовленою авторським задумом, тобто представляє собою "свідому" лінгвальну інтерпретацію дійсності.
Спираючись на те, що майже кожен концепт має вербальне вираження, ми припускаємо, що ефективне дослідження авторської моделі світу в межах тексту стає можливим через лінгвокогнітивний аналіз функціонування основних концептів, що її формують. Особливості концептуалізації предметів та явищ є об’єктом багатьох лінгвістичних досліджень таких видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, як А.П.Бабушкін [9], О.Л.Бєссонова [18]; М.М.Болдирев [21]; А.Вежбицька [32]; С.А.Жаботинська [74]; В.І.Карасик [87-88]; О.О.Корнілов [100]; О.С.Кубрякова [110]; М.М.Полюжин [146-148; 275]; О.О.Селіванова [174-176]; Ю.С.Степанов [182]; О.Д.Шмелев [212-213]; Р.Екардт [234]; Д.Герартс [240]; Г.В. Ланґакер [263]; С.Пінкер [274]; Е.Рош [279]; Дж.Сьорль [282].
Крім того, існує велика кількість праць, присвячених висвітленню ознак певних концептів [1; 16; 55; 97; 151; 153; 203; 208], а також дослідженню крізь призму лінгвоаналізу особливостей концептуалізації світу певним автором [43; 113].
З огляду на вищезазначене актуальність нашої роботи є зумовленою інтересом та загальним напрямком сучасних лінгвістичних студій на дослідження мовних феноменів та процесів, що викривають специфіку світобачення окремого індивіда та етносу в цілому. У той же час недостатнім є рівень вивчення концептуально значимих особливостей мови таких видатних письменниць ХІХ ст., як сестри Бронте, творчість яких розглядається здебільшого з літературознавчої та біографічної точки зору [58; 59; 218; 241-242; 244; 272-273]. Вивчення індивідуально-авторських лінгвоконцептосфер уможливлює максимально адекватне сприйняття та інтерпретацію художніх текстів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана в межах наукової теми, що розробляється колективом факультету іноземної філології Запорізького національного університету, - "Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць" (код держреєстрації 0103U002181), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Метою наукової роботи є дослідження лінгвоконцептуальних особливостей англомовного текстопростору сестер Бронте.
Для досягнення поставленої мети було розв'язано такі завдання:
уточнено поняття "картина світу"; обґрунтовано його наукове значення та лінгвістична сутність;
з'ясовано засади корелятивності понять "авторська модель світу" та "індивідуальна картина світу";
виявлено особливості лінгвоконцептуального аналізу прозових творів сестер Бронте;
встановлено структурні елементи лінгвоконцептосфер Емілі, Енн та Шарлоти Бронте;
виокремлено домінанти авторських моделей світу сестер Бронте з огляду на їхні інтегративні та диференційні параметри;
визначено структуру гіперконцептів "NATURE" та "MAN" ("PERSON") в авторських моделях світу сестер Бронте;
проаналізовано шляхи вербалізації конституентів тематичних концептополів авторських моделей світу сестер Бронте;
окреслено специфіку функціонування складників авторських лінгвоконцептосфер у текстах романів Емілі, Енн та Шарлоти Бронте.
Об’єктом дослідження в роботі виступають авторські моделі світу Емілі, Енн та Шарлоти Бронте.
Предметом аналізу постають лінгвальні засоби конструювання та актуалізації авторських моделей світу в текстах творів сестер Бронте.
Матеріалом дослідження є автентичні (англомовні) тексти романів Емілі Бронте "Wuthering Heights" (262 сторінки тексту), Енн Бронте "The Tenant of Wildfell Hall" (361 сторінка тексту) та Шарлоти Бронте "Shirley" (665 сторінок тексту).
Лінгвокогнітивний підхід до вивчення тексту як вербального втілення авторського задуму в межах загальнонаукової антропоцентричної парадигми становить теоретико-методологічну базу дисертації, основу якої закладено в роботах відомих вітчизняних і зарубіжних філологів (О.П.Воробйова, І.Р.Гальперін, В.А.Кухаренко, Ю.М.Лотман, О.О.Потебня, О.О.Селіванова, Г.Грауштайн, В.Тілє, Р.Г. ван де Вельде).
У процесі аналізу було застосовано такі методи дослідження: метод концептуального аналізу для встановлення структури та дослідження семантики конституентів авторської лінгвоконцептосфери; системно-функціональний метод для вивчення функціонування концептуально значущих мовних одиниць в індивідуальній авторській концептосистемі; компаративний метод для виявлення особливостей та відмінностей лексико-семантичних засобів формування авторських моделей світу сестер Бронте; метод компонентного аналізу для встановлення структури плану змісту конституентів лексико-семантичних парадигм; метод стилістичного аналізу для вивчення параметрів стилістичної маркованості одиниць-вербалізаторів концептів; метод словникових дефініцій у поєднанні з методом контекстуального аналізу для дослідження специфіки функціонування лінгвальних одиниць; елементи квантитативного аналізу для визначення активності концептів.
Наукову новизну дисертації становить:
визначення поняття "авторська модель світу" крізь призму диференціації та опозиції понять "авторська модель світу" та "індивідуальна картина світу";
розгляд текстопросторів сестер Бронте як структурованих лінгвоконцептосфер;
розроблення схеми ідентифікації та лінгвокогнітивної інтерпретації конституентів авторської концептосфери, а саме її онтологічних (природничих) та екзистенційних (антропологічних) компонентів;
аналіз романів сестер Бронте з точки зору концептуального наповнення творів, виявлення спільних та диференційних параметрів формування авторських мовних моделей світу;
сприйняття функціональної активності елементів природничого концептополя як інтегративного параметра компонентів лінгвоконцептосфери в межах авторських моделей світу сестер Бронте.
Теоретичне значення проведеного дослідження визначається насамперед певним внеском у розвиток таких галузей лінгвістичної науки, як когнітивна лінгвістика, лінгвістика тексту, лінгвістична семантика, лінгвостилістика та лінгвокультурологія. Доповнення в когнітивну лінгвістику і лінгвістику тексту становить окреслення засад ієрархічного структурування авторської лінгвоконцептосфери, що поглиблює принципи концептуального аналізу прозового художнього тексту. Виявлення та лексико-семантичне аргументування компонентів авторської моделі світу детермінує розширення предметного спектру лінгвокогнітології та лінгвістичної семантики. Висвітлення специфіки авторського ідіостилю сестер Бронте з огляду на лінгвальні та екстралінгвальні параметри їх творчості визначає новий ракурс дослідження творчого спадку письменниць у руслі лінгвістики тексту та лінгвостилістики. Лінгвокультурологію збагачено виокремленням закономірних відповідностей між компонентами авторської моделі світу, індивідуальної картини світу та національної картини світу.
Практичне значення здобутків наукової праці полягає в можливості їхнього використання у викладанні нормативних курсів зі стилістики, лексикології, теорії та практики перекладу, спецкурсів ("Лінгвокультурологія", "Лінгвістика тексту", "Когнітивна лінгвістика") та в практичному курсі англійської мови (аспект "Інтерпретація тексту") у вищих навчальних закладах. Практичні здобутки роботи можуть бути застосовані при укладанні методичних та навчальних посібників, а також у лексикографічній практиці (зокрема, для розроблення ідіоглосаріїв прецедентних текстів).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки знайшли висвітлення на наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях таких рівнів:
- міжнародних: ХІV, ХV, ХVІ Міжнародні наукові конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2005, 2006, 2007); ХІІІ Міжнародна конференція з функціональної лінгвістики "Мова та світ" (Ялта, 2006); VІІ Міжнародна науково-методична конференція "Методологічні проблеми сучасного перекладу" (Суми, 2007); І Міжнародна науково-практична конференція "Новітні обрії розвитку германської та романської філології" (Запоріжжя, 2007);
- міжвузівських: V Міжвузівська конференція молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2007); Наукова конференція "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2007);
- щорічних звітних конференціях факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2005 2007).
Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено в десяти публікаціях, з яких вісім наукових статей вміщено у фахо­вих виданнях України.
Структуру дисертації зумовлено науковою логікою дослідження, його метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 196 сторінок, основний текст дисертації 168 сторінок. Список бібліографічних джерел нараховує 316 найменувань, з них теоретичних джерел 295 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Авторські моделі світу, представлені в художніх текстах, є певною реалізацією індивідуальної картини світу письменника, модифікованої згідно із задумом творця. Розгляд тексту як оперативної одиниці макрорівня мовної системи обумовлює пріоритет саме лінгвістичних методів дослідження. Однак, авторська модель світу це, перш за все, когнітивна структура, вивчення якої передбачає розгляд особливостей категоризації та концептуалізації світу автором. Результатом подібного синтезу є дослідження авторської лінгвоконцептосфери. Лінгвокогнітивний аналіз уможливлює пізнання ментальних процесів, які формують людину як представника певного соціуму, і як особистість, тобто обумовлюють її світосприйняття.
Необхідно розрізняти поняття "картина світу" - "модель світу", "національна картина світу" / "індивідуальна картина світу" - "авторська модель світу". Національна картина світу є системна, універсальна єдність наукових, релігійних, естетичних, художніх, моральних та мовних уявлень про світ, притаманних певному соціуму та епосі, а індивідуальна картина світу представляє собою відносно суб’єктивний образ об’єктивної реальності.
Індивідуальна картина світу, властива автору як особистості, та авторська модель світу не є тотожними, так само, як і індивідуальна картина світу не може повністю дорівнювати національній картині світу. Об’єктивний світ та загальна картина світу, що йому відповідає, є сутність, що вичерпно пізнати неможливо (так звана, "річ у собі"). А національні / індивідуальні картини світу є явищами, результатами пізнання цієї сутності. Індивідуальні картини світу, хоч і мають спільні риси, зважаючи на спільний об’єкт пізнання, не є еквівалентними, адже кожен суб’єкт пізнання конструює свою власну картину світу. Тому потенційна кількість варіантів конструювання індивідуальних картин світу є прямим корелятом від кількості суб’єктів пізнання.
Світосприйняття, яке відтворюється в художньому тексті, є модифікацією індивідуальної картини світу автора. Однак, і авторські моделі світу, і індивідуальні картини світу представляють собою похідні від національної картини світу, тобто є її проявами, отже містять її певні характеристики. Таким чином, художній текст як реалізація авторської моделі світу, будучи найбільш матеріальним проявом національної картини світу, представляє собою і найбільш релевантний матеріал для дослідження як індивідуальних картин світу авторів, так і національних картин світу етносу певного часопростору, представниками яких є ці автори.
Для передачі змісту, тобто для створення певної моделі світу, автор свідомо добирає відповідні лексичні, граматичні та стилістичні засоби, що відбивають мовну картину автора як індивіда та представника певного етносу, детермінованого особливостями хронотопу. І чим змістовніша концептуальна модель твору, тим різноманітніша її мовна репрезентація. Індивідуальна картина світу автора знаходить лише часткове, а не повне відображення в тексті твору, адже авторська модель світу це не пряме, а опосередковане відбиття певної картини світу.
Концептуальний аналіз мовної складової тексту уможливлює виділення концептуальних домінант - одиниць, що формують лінгвоконцептосферу твору. При визначенні ключових концептів враховується частотність та специфіка їхньої активізації в певній семантичній сфері, ідіоматичних висловах та стилістичних засобах. Авторська лінгвоконцептосфера як сукупність мовних потенцій, притаманних певному індивіду, складається з тематичних концептополів, які, у свою чергу, формуються з гіперконцептів, макроконцептів, власне концептів та гіпоконцептів, що знаходяться в інтегративних, гіпо-гіперонімічних відносинах. Подібна ієрархічно упорядкована структура лінгвоконцептосфери забезпечує тісний зв’язок між її компонентами і загальну когерентну цілісність текстів, в яких вони знаходять своє відбиття.
Аналіз семантичної структури текстів творів сестер Бронте дозволив виділити такі провідні тематичні концептополя романів, як природниче, соматичне та психологічне. Вони відіграють важливу роль у реалізації етнокультурної (здебільшого, це природниче концептополе), естетичної та емоційної (соматичне, психологічне концептополя) функцій. Сегментація авторської лінгвоконцептосфери на окремі змістовні ділянки концептополя дозволяє визначити основні напрямки дослідження особливостей формування моделі світу певного автора, представленої в художньому творі. Подібний аналіз з подальшою інтерпретацією змісту складових елементів концептосфери, уможливлює також виділення додаткових лексико-семантичних варіантів деяких лексичних одиниць, що свідчать про особливості індивідуального світосприйняття автора.
Проведений аналіз дозволив визначити структуру кожного концептополя. Саме поняття концептополе, будучи узагальнюючим, дорівнює гіперконцепту або макроконцепту, зважаючи на концептуальний зміст його складових. Так, у лінгвоконцептосферах сестер Бронте виділяємо гіперконцепти "NATURE", що дорівнює природничому концептополю, та "MAN" ("PERSON"), що поєднує конституенти соматичного та психологічного концептополів. У складі гіперконцептів надалі були визначені структурні складові (макроконцепти, концепти та гіпоконцепти) згідно з їх семантикою та концептуальною значущістю. Зазначимо, що загальна схема конструювання авторських моделей світу сестер Бронте є подібною, адже лінгвоконцептосфери всіх трьох романів складаються з тематичних концептополів (природничого, соматичного, психологічного), які, у свою чергу, репрезентовані концептами та гіпоконцептами. Схожість концептуального наповнення авторських моделей світу та засобів їх вербалізації зумовлено спільністю позатекстових факторів творчості та життя авторок.
Адекватне сприйняття концептів, що були виділені в попередньому аналізі, як ключових одиниць лінгвоконцептосфер письменниць було підтверджено: 1) квантитативним аналізом частотності використання лексем-активізаторів даних концептів; 2) номінативною поліфункціональністю (репрезентація певного елементу природи чи частини тіла, характеристика персонажів, опис зовнішності, передача почуттів героїв, номінація особистості через десигнацію певної частини тіла, створення відповідного настрою тощо) та 3) стилістичною активністю (епітет, метафора, порівняння, уособлення, метонімія, антитеза, гіпербола тощо). Саме стилістичний аналіз засобів активації концептів демонструє їх специфіку та значущість в процесі формуванні авторських моделей світу письменниць. Зокрема такі метафоричні обороти, як the moss-cushioned roots of an oak-tree, аn abundant shower of curates, виявляють особливості індивідуально-авторського сприйняття та інтерпретації дійсності, де вагому роль відіграють складові гіперконцепту "NATURE".
Значущість ролі гіперконцепту "NATURE" в процесі актуалізації авторських моделей світу сестер Бронте демонструє також аналіз випадків перетину тематичних концептополів у текстах творів, адже саме конституенти зазначеного гіперконцепту слугують для активації як власне природничого концептополя, так і інших тематичних концептополів соматичного та психологічного (dove's eyes, a summer of sweetness and affection, to freeze all the sunshine out of his heart, a poor man's heart may swell like a budding vegetation). Це свідчить про потенцію елементів природничого концептополя до створення образної оболонки, а також про їх активніше функціонування у мовній картині світу авторок взагалі та в лінгвоконцептосферах їхніх творів зокрема, що уможливлює розгляд гіперконцепту "NATURE" як інтегративного параметру компонентів лінгвоконцептосфер сестер Бронте.
За частотністю випадків активації в текстах творів домінантної позиції набувають природниче концептополе роману Емілі Бронте та психологічне концептополе твору Енн Бронте. Так, активність та специфіка вербалізації складових елементів гіперконцепту "NATURE" в романі "Wuthering Heights" створює своєрідну ланку між антропосферою та сферою природи, що є інгерентною характеристикою авторської моделі світу письменниці. Частотність вербалізації конституентів психологічного концептополя роману "The Tenant of Wildfell Hall" надають додаткову емоційну забарвленість авторській моделі світу Енн Бронте, до того ж ця маркованість є переважно позитивною, зважаючи на кількісну перевагу активності концептів "JOY" та "LOVE" у даному романі. Стосовно розподілу випадків вербалізації конституентів тематичних концептополів роману Ш.Бронте "Shirley", слід підкреслити відносну концептуальну рівновагу їх активності (Fr = 267,5 388 395,1) у порівнянні з лінгвоконцептосферами її сестер.
Подібність схеми конструювання авторських моделей світу сестер Бронте, збіг функцій, що виконують їх конституенти, та спільність стилістичних прийомів, у формуванні яких задіяні концепти, свідчить про відносне співпадіння концептуальних матриць у всіх трьох сестер Бронте, що зумовлено, у першу чергу, спільністю екстралінгвальних та парадигмальних умов їх творчості. Різниця у кількісному співвідношенні активності тематичних концептополів у творах письменниць та індивідуальні-авторські особливості стилю слугують доказом суб’єктивності світовідбиття в кожній індивідуальній картині світу, похідною від котрої є авторські моделі світу, представлені в художніх текстах.
Результати даного дослідження демонструють специфіку та методологію вивчення лінгвальних особливостей формування авторських моделей світу, що розкриває нові підходи та перспективи процесу та механізмів пізнання індивідуального мовного картинування дійсності, а також може слугувати базою для подальших досліджень ідіолектів як сестер Бронте, так і інших англомовних авторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. НАУКОВО-КРИТИЧНІ ПРАЦІ

1. Андреева И.А. Идиоматическая вербализация пространственного концепта ВЕРТИКАЛЬ в составе английских локативных фразеологизмов // Вісник ХНУ. Харків: Константа, 2006. № 726. Вип. 49. С. 47-50.
2. Андрусь А.Ф. Концептуальний аналіз семантики прикметника big в англійській мові // Проблеми романо-германської філології. Ужгород: Ліра, 2006. С. 37-52.
3. Анисимова Р.В. Отражение категории времени как одного из элементов картины мира // Текст как отображение картины мира: Сб. научн. трудов. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1989. С. 66-71.
4. Анохин П.К. Эмоции // Психология эмоций. СПб.: Питер, 2004. С. 268-275.
5. Арнольд И.В. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения // Вопросы языкознания. - № 4. 1982. С. 83-92.
6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
7. Арнольд М.Б., Гассон Дж.А. Чувства и эмоции как динамические факторы интеграции личности // Психология эмоций. СПб.: Питер, 2004. С. 197-209.
8. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. М: Наука, 1982. 192 с.
9. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка: Монография. Воронеж: Изд-во Воронежского государственного ун-та, 1996. 104 с.
10. Барт Р. Від твору до тексту // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 491-496.
11. Бахтін М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 416-421.
12. Беллерт И. Об одном условии связности текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VIII. М: Прогресс, 1978. С. 172-207.
13. Белянин В.П. Основы психолингвистической диагностики. М.: Тривола, 2000. 248 с.
14. Бергсон А. Вступ до метафізики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 73-83.
15. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 304 с.
16. Бєлозьорова Ю.С. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу в сучасній німецькій мові: Дисканд.філол.наук: 10.02.04 / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 2004. 226 с.
17. Бєлозьорова Ю.С. Когнітивно-дискурсивні засади концептуалізації часу в німецькій мові // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. Донецьк: ДонНУ, 2006. Т.3. - № 3 (9). С. 5-13.
18. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 363 с.
19. Бєссонова О.Л. Модель експериментального вивчення особливостей вербалізації ціннісної картини світу // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. Донецьк: ДонНУ, 2007. Т.4. - № 1 (10). С. 5-15.
20. Богатырева С.Т. Национально-культурная семантика фразеологии современного английского и немецкого языков // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: Зб. наук. праць. Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007. С. 29-39.
21. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
22. Бондаренко Є.В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Зб. наук. праць. Харків: Константа, 2005. С. 36-64.
23. Бреслав Г.М. Психология эмоций. М.: Смысл; Издательский центр «Академия», 2004. 544 с.
24. Брутян Г.А. Гипотеза Сепира Уорфа. Ереван: Луйс, 1968. 66 с.
25. Будагов Р.А. Писатели о языке и язык писателей. М.: Изд. МГУ, 1984. 280 с.
26. Булатецька Л.І. Теорія і теоретизація у лінгвістиці: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 176 с.
27. Буслаев Ф.И. Народный эпос и мифология. М.: Высшая школа, 2003. 400 с.
28. Бухтій М.В. Культуроносна функція рідної мови та її реалізація засобами словотворення // Південний архів. Вип. X XI. Херсон, 2002. С. 49-55.
29. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 240 с.
30. Вдовина И. От переводчика / Рикер П. Конфликт интерпретаций. М.: Канон-Пресс-Ц, Кучково поле, 2002. С. 5-30.
31. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
32. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
33. Венжинович Н.Ф. Лінгвокультурологічний та когнітивний підходи до встановлення фразеологічного значення // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. Донецьк: ДонДН, 2006. Вип. 14. С. 117-128.
34. Венжинович Н.Ф. Метафора й метонімія як основні семантичні процеси у фразеологізації // Проблеми романо-германської філології. Ужгород: Ліра, 2006. С. 23-36.
35. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М.: Изд. МГУ, 1973. 233 с.
36. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологии эмоций // Психология емоций. СПб.: Питер, 2004. С. 8-40.
37. Виноградов В.В. О языке художественной прозы. М.: Высшая школа, 1980. 340 с.
38. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. - М.: Высшая школа, 1981. 320 с.
39. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. - М.: Высшая школа, 1991. 467 с.
40. Вітгенштайн Л. TRACTATUS LOGICO-PHILOSOPHICUS. Філософські дослідження. К.: Основи, 1995. 311 с.
41. Волкова Т.Я. Когнитивные основы англоязычной литературоведческой терминологии // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: Зб. наук. праць. Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007. С. 242-257.
42. Волостных И.А. Уровни языковой репрезентации эмоций в художественном тексте // Проблемы лингвокультурологии и теории дискурса. Волгоград: Перемена, 2003. С. 150-151.
43. Волошук В.І. Лінгвостильові особливості ідіолекту З.Ленца в малих епічних жанрах: Дис...канд. філол. наук: 10.02.04 / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 2004. 214 с.
44. Воркачев С.Г., Воркачева Е.А. Концепт счастья в английской паремиологии // Аксиологическая лингвистика: проблемы изучения культурных концептов и этносознания: Сб. научн. трудов / Под. ред. Н.А.Красавского. Волгоград: "Колледж", 2002. С. 36-40.
45. Воркачев С.Г. Лингвокульотурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // www.kubstu.ru/prb/_lincon/lingvocult.htm. - 2001.
46. Воробйова О.П. Еволюція образу тексту у філологічний студіях // Мова і культура. Вип. 9. Т. IV (92). К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2007. С. 125-130.
47. Ворожбитова А.А. Теория текста: антропоцентрическое направление. М.: Высшая школа, 2005. 367 с.
48. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. - К.: Юніверс, 2001. 288 с.
49. Гадамер Г.-Г. Істина і метод. Т.1. К.: Юніверс, 2000. 464 с.
50. Гайдеггер М. Гельдерлін і сутність поезії // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 250-261.
51. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
52. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Курс лекций. - М.: Издат. центр Академия”, 1998. 432 c.
53. Гетман Л.И. Интертекстуальность как явление культуры // Язык и культура. V Международная научная конференция. Т.2. К., 1997. С. 48-49.
54. Голоднова Є.Ю. Концепт "СОБАКА" як номінаційний елемент порівнянь українською мовою // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. Донецьк: ДонДН, 2006. Вип. 13. С. 20-26.
55. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. К.: Логос, 2004. 284 с.
56. Гончарова Т.І. Спільність та специфіка мовних зооморфних картин світу: Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.15. Харків, 1996. 22 с.
57. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма: Монография. М. Харьков: Издательский Дом "ИНЖЭК", 2003. 440 с.
58. Гражданская З. Эмилия Бронте и ее роман "Грозовой перевал" / Бронте Э. Грозовой перевал. М.: Правда, 1988. С. 3-10.
59. Гритчук М. Эмилия Бронте и ее роман "Грозовой перевал" / E.Bronte. Wuthering Heights. - М.: Foreign Languages Publishing House, 1963. С. 3-16.
60. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 400 с.
61. Гумбольдт В. Языки и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 415 с.
62. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М.: Искусство, 1984. 350 с.
63. Данилич В.С. Текст как произведение мыслящего субъекта // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. № 1 (12). С. 105-113.
64. Данилов К.В. Англо-американские правовые концепты crime и punishment в лингвокультурном освещении: Учебное пособие. Саратов: Научная книга, 2005. 128 с.
65. Дейк Т.ван. Вопросы прагматики текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VIII. М: Прогресс, 1978. С. 259-336.
66. Деррида Ж. О грамматологии. М.: Ad Marginem, 2000. 511 c.
67. Джеймс У. Что такое эмоция? // Психология эмоций. СПб.: Питер, 2004. С. 100-111.
68. Донец П.Н. Концепт "GRENZE" в немецком языке: ономасиологический угол зрения // Вісник ХНУ. № 726. Вип. 49. Харків: Константа, 2006. С. 3-5.
69. Дорофеев Ю.В. Смысловые направляющие в художественном тексте // Культура народов Причерноморья. Симферополь: "Крым", 2006. № 82. Т.1. С. 118-121.
70. Еко У. Надінтерпретація текстів // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 549-563.
71. Еко У. Поміж автором і текстом // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 564-578.
72. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. Львів: Літопис, 2004. 384 с.
73. Ємець О.В. Лінгвосеміотичний підхід до інтерпретації художніх, газетних та рекламних текстів // Мова і культура. Вип. 6. Т. IІ. К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2003. С. 190-193.
74. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. 1999. Вип. 11. С. 12-25.
75. Завистовская Г.Э. Художественный текст как отражение реальности в идеальном мире эстетической действительности // Мова і культура. Вип. 4. Т. IV / 1. К.: Издательский Дом Дм.Бураго, 2002. С. 92-99.
76. Задунай В.В. К вопросу о способах воссоздания в переводе национальной самобытности художественного произведения // Вісник Запорізького державного університету. 2002. № 1. С. 33-37.
77. Зайкина С.В. Семантизация понятий страха / тревоги и fear / anxiety в сопоставительном аспекте // Аксиологическая лингвистика: проблемы изучения культурных концептов и этносознания: Сб. научн. трудов / Под. ред. Н.А.Красавского. Волгоград: "Колледж", 2002. С. 49-54.
78. Закирьянов К.З. Отражение языковой картины мира в языковом сознании билингва // www.uic/bashedu.ru/evrazia/f_s/zakirjanov.rtf. - 2004.
79. Зоривчак Р.П. Реалія як компонент національно-культурного контексту: перекладознавчий погляд // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: Зб. наук. праць. Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007. С. 398-428.
80. Зубрицька М. Карл Гюстав Юнг // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 117-118.
81. Иванова Л.П. Микрокосм художественного текста в информационном аспекте // Мова і культура. К.: Издательский Дом Дм.Бураго, 2005. Вип. 8. Т. III / 1. С. 5-13.
82. Іващенко В.Л. Ментальна структура концепту // Мова і культура. К.: Издательский Дом Дм. Бураго, 2003. Вип. 6. Т. II / 1. С. 100-108.
83. Ізер В. Процес читання: феноменологічне наближення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.: Зб. наук. праць. Львів: Літопис, 2001. С. 349-366.