Ліпич Олександр Миколайович. Управління і регулювання виробничо-ресурсним потенціалом підприємств

brief description

Ліпич Олександр Миколайович. Управління і регулювання виробничо-ресурсним потенціалом підприємств : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2006

Ліпич О.М.Управління і регулювання виробничо-ресурсним потенціалом підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування і регулювання економікою. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2006.
Дисертація присвячена питанням управління і регулювання виробничо-ресурсним потенціалом підприємств з метою підвищення ефективності виробництва конкурентоспроможної продукції.
Обґрунтовані теоретико-методологічні положення та методичні рекомендації щодо управління і регулювання виробничо-ресурсним потенціалом підприємств, розкриті його структурно-функціональні характеристики. Визначені фактори впливу та критерії оцінки використання виробничо-ресурсного потенціалу. Висвітлені методологічні засади організації управління виробничо-ресурсним потенціалом підприємства. Проведено системний аналіз використання виробничих ресурсів і запропоновані методи оптимізації управління їх використання на підприємстві.

Результати дослідження, викладені в дисертації, дають підстави для таких висновків.
1. Комплексне вирішення завдань удосконалення виробництва, підвищення його організаційного і технічного рівнів своєю чергою вимагає від виробничо-ресурсного потенціалу підприємства гнучкості і мобільності, його адаптації до динамічних процесів ринкового середовища. Формування виробничо-ресурсного потенціалу потребує відповідних організаційно-економічних форм, які охоплюють кількісні і якісні характеристики як ресурсів, так й кінцеві результати виробництва. Виробничо-ресурсний потенціал об’єднує організовану сукупність: техніку, працю, матеріали технологію і зумовлює рівень ресурсної ефективності виробництва продукції.
2. Необхідність системного підходу до процесу відтворення виробничо-ресурсного потенціалу підприємства визначається передусім принципами ресурсоощадності, мобільності та гнучкості. Оновлення технології є складовою процесу відтворення виробничо-ресурсного потенціалу, яка включає впровадження нових способів перетворення ресурсів у готовий продукт, що ґрунтується на принципово нових підходах, зорієнтованих на ресурсоощадність.
3. Для ефективного функціонування підприємств і різного типу виробничих утворень необхідно створити системи управління їх виробничими комплексами як багаторівневих систем з розгалуженими взаємозв’язками окремих ланок і елементів. Управління використанням і відтворення виробничо-ресурсного потенціалу полягає в цілеспрямованому впливі на ці процеси задля забезпечення найвищої ефективності виробництва за загальних обмежень на витрати і терміни виконання. Для цього в роботі наведено загальні постановки задач, які дають змогу системно інтерпретувати багато реальних ситуацій, які слід враховувати при формуванні і використанні виробничо-ресурсного потенціалу.
4. Критерій ефективності виробничо-ресурсного потенціалу повинен забезпечувати кількісне вимірювання рівня темпів зміни його ефективності. Структура критерію повинна відображати два фактори: живу й уречевлену працю. Відповідно до обраного критерію визначаються фактори, які реально впливають на процес управління використанням виробничо-ресурсного потенціалу. Кожному фактору повинен відповідати ідентифікований показник, який кількісно відображає вплив фактора на ефективність.
5. Процес відтворення виробничо-ресурсного потенціалу включає сукупність зорієнтованих у просторі і часі, погоджених за змістом і строками заходів науково-дослідного, виробничо-технічного, організаційно-економічного, екологічного характеру, спрямованих на вирішення єдиної проблеми. Основою результативних відтворень виробничо-ресурсного потенціалу підприємства є перспективні конкурентоспроможні стратегії, а також відповідні організаційні перетворення у всіх сферах господарського управління.
6. Для ефективного розв’язання окреслених задач управління виробничо-ресурсним потенціалом та його складовими наведені функціональні залежності обмежень і критеріїв оптимізації, пов’язаних з основними техніко-економічними показниками. Розглядаючи варіанти різних способів виробництва продукції на промислових підприємствах слід враховувати норми витрат матеріально-, трудо-, фондомісткості комплексно для кожного варіанта.
7. Запропоновані в дисертації теоретичні положення формування та використання виробничо-ресурсного потенціалу промислового підприємства створюють умови для впровадження в практику системних рішень, які забезпечують ресурсоощадність у промисловому виробництві.