Лісенчук Геннадій Анатолійович. Теоретико-методичні основи управління підготовкою футболістів

brief description

Лісенчук Геннадій Анатолійович. Теоретико-методичні основи управління підготовкою футболістів : Дис... д-ра наук: 24.00.01 2004

Лисенчук Геннадій Анатолійович.Теоретико-методичні основи управління підготовкою футболістів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 Олімпійський і професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2004.
Дисертаційна робота включає теоретико-методичне обґрунтування технології управління навчально-тренувальним процесом у футболі, яка відповідає загальнотеоретичним вимогам управління.
У роботі уніфікована система контролю техніко-тактичної майстерності, спеціальної фізичної підготовленості гравців трьох вікових груп 10-11, 12-13, 14-16 років і старших. Вона включає відповідні нормативи, оціночні шкали, алгоритми розрахунку кількісних і якісних оцінок підготовленості футболістів.
Вдосконалені методи контролю спеціальної працездатності гравців різного амплуа в динаміці відновлювальних процесів у постзмагальних мікроциклах. Обґрунтовано підхід до оцінки поточної працездатності футболістів як необхідної умови оптимізації поточного керування навчально-тренувальним процесом.
Розкрито можливості підвищення ефективності підготовки футболістів шляхом програмування на основі індивідуального підходу.
Результатами досліджень є поєднання знань в предметній області теорії і методики спорту, як строго керованого процесу, вони втілені в навчальний процес на кафедрах теорії і методики спортивних ігор, теорії і методики олімпійського та професіонального спорту НУФВСУ, Федерації футболу України.

1.Аналітико-синтетичний підхід до вивчення стану проблеми керування підготовкою футболістів дозволив визначити проблемну ситуацію і сформулювати актуальні напрями подальшого удосконалення теоретико-методичних основ і технології керування навчально-тренувальним процесом футболістів.
2. Обґрунтовано положення про те, що цільовим фактором керування всією системою підготовки футболістів повинна виступати змагальна діяльність у всьому різноманітті техніко-тактичних дій, функціональної та психологічної підготовленості гравців.
3. На основі аналізу змагальної діяльності гравців команд, учасниць фінальних ігор чемпіонатів світу, провідних європейських й українських клубів обґрунтовано ефективність використання низки показників техніко-тактичної підготовленості футболістів високої кваліфікації в загальній системі комплексного контролю спеціальної підготовленості гравців і команд у цілому. Таким кількісним та якісним критерієм є комплекс польових і лабораторних тестів, результати виконання яких можуть бути оцінені в балах.
4.Проведено об’єктивну оцінку стану рухової функції футболістів з урахуванням вікових особливостей їх функціональних можливостей.
Показано, що в процесі вікового розвитку і становлення спортивної майстерності простежується чітка диференціація координаційних можливостей і швидкісно-силових компонентів моторики.
5. Факторний аналіз дав змогу виявити найбільш значущі комплекси тестів, що дозволяють оцінити структуру підготовленості футболістів: перший комплекс факторів, що містить шість показників бігової спрямованості (частка 29,1%), визначений як фактор динамічної підготовленості футболістів; другий комплекс факторів (частка 22,0%), який враховує показники розмірів тіла та силові можливості спортсменів, характеризує загальні силові можливості футболістів; третій комплекс (частка 19,4%), характеризує специфічні навички й уміння.
6.Структура спеціальної підготовленості футболістів 1416 років має трохи іншу матрицю факторної ваги: перший комплекс факторів (частка 29,9%) групує антропометричні показники; низка тестів, що характеризують координаційні можливості спортсменів; цей комплекс факторів визначений як чинник, що відображає специфічні особливості футболу відповідно до фізичного розвитку гравців. Другий комплекс факторів, (частка 28,1%), відбиває спеціальні швидкісно-силові, переважно бігові, можливості футболістів; третій комплекс факторів (13,8%) характеризує спеціальні рухові навички й уміння спортсменів.
7. Отримані результати досліджень дозволяють адаптувати загальні положення керування тренувальним процесом у спорті до специфічних умов сучасного футболу шляхом удосконалення засобів, методів і загальної технології комплексного контролю підготовленості гравців різного віку, кваліфікації в конкретних умовах підготовки та змагальної практики.
8. Обґрунтовано технологію та конкретні критерії для вирішення завдань відбору футболістів під час формування груп у дитячих спортивних установах.
Контрольні дані, зареєстровані у футболістів-початківців у процесі багаторічних педагогічних спостережень, дозволили обґрунтувати мінімальну програму тестування з-поміж найбільш інформативних показників, що відповідають віковим особливостям спортсменів і специфічним вимогам футболу.
На основі використання статистичних методів розроблено належні вікові нормативи, кількісні та якісні критерії, алгоритм і шкали для оцінки рівня підготовленості футболістів віком 10 11 років.
Сформульовано напрями використання комплексної контрольної інформації з метою організації навчально-тренувального процесу футболістів відповідно до вимог керування.
9. У результаті комплексного дослідження спеціальної підготовленості футболістів обґрунтовано інформативні показники з метою контролю аеробно-анаеробної продуктивності в максимальних ергометричних тестах тривалістю 15, 60, 240 секунд.
Розроблено оптимальні кількісні критерії оцінки досягнень футболістів 1213 і 1416 років у цих тестах за допомогою бальних оцінок. Обґрунтовано алгоритм узагальненої оцінки стану системи дихання й енергозабезпечення гравців, що дозволяє підсумовувати бальні оцінки, отримані футболістом у кожному з трьох тестів, розроблено таблицю для якісної та кількісної оцінки підготовленості обстежених.
Контрольні показники і відповідні критерії дозволяють сформулювати мету керування фізичною підготовкою в умовах багаторічного процесу і поетапно оцінювати ефективність тренування футболістів, вносячи в цей процес необхідні корективи.
10. Вивчення реакцій організму футболістів різного ігрового амплуа на змагальні навантаження безпосередньо після гри і відновлювальних інтервалів через 24, 48 і 72 години в післязмагальному мікроциклі дозволило з-поміж показників, що використовувалися у поточному контролі для характеристики стану швидкісно-силових компонентів рухової функції, обґрунтувати два з них результат у бігу на 20 м з ходу і висоту стрибка вгору поштовхом двома ногами. Кореляція цих показників із групою з 12-ти інших контрольних показників свідчила про їхню високу інформативність під час повсякденного оцінювання поточної працездатності футболістів.
У дослідженні встановлено високу індивідуальну варіативність перебігу реакцій на ігрову діяльність і тривалість відновлювальних процесів працездатності гравців. Матеріали дослідження дозволили удосконалити технологію поточного керування у футболі шляхом обґрунтування контрольних тестів і опису характеру типових реакцій організму гравців на змагальні навантаження.
11. Результати дослідження дозволяють зв’язати основні положення теорії керування навчально-тренувальним процесом з такими її компонентами, як комплексний контроль і програмування, з урахуванням специфічних особливостей футболу.
Показано взаємозв’язок програмування з основними положеннями теорії керування підготовкою спортсменів. Дослідження розкривають технологію реалізації принципу відповідності засобів і методів тренування в умовах стану підготовленості, що постійно змінюється, і поточної працездатності футболістів під час тренувального процесу і змагальної діяльності згідно з вимогами етапного, поточного й оперативного керування.
Розкривається структура і зміст цільової комплексної програми підготовки на основі оцінки індивідуальних особливостей спеціальної підготовленості футболістів з позиції вимог і загальних закономірностей програмування.
12. Як один з окремих напрямів організації тренувального процесу визначено метод програмування, який ґрунтується на вивченні індивідуальних особливостей структури спеціальної підготовленості футболістів дитячого і юнацького віку. Метод ґрунтується на аналізі стану систем дихання й енергозабезпечення м’язової діяльності гравців в умовах максимальних ергометричних тестів анаеробного, змішаного й аеробного характеру. На цій основі передбачена класифікація спортсменів за принципом переважного розвитку кожного з компонентів енергозабезпечення. Таким чином, передбачається індивідуальне програмування змісту основних засобів тренування в структурних утвореннях річного циклу. Як критерій ефективності індивідуального програмування використовуються величини приросту показників футболістів в ергометричних і рухових тестах.
13. У результаті досліджень здобуто нові знання, що істотно розширюють теоретико-методичні основи керування підготовкою футболістів й обґрунтовують шляхи їх подальшого удосконалення на основі таких положень:
методологічних підходів до адаптації фундаментальних знань у галузі керування тренувальним процесом у спорті відповідно до конкретних умов підготовки футболістів різного віку і кваліфікації;
засобів і методів комплексного контролю техніко-тактичної майстерності та спеціальної фізичної підготовленості футболістів, зокрема вимог до вимірів й аналізу результатів тестування;
кількісних та якісних критеріїв оцінки рівня спеціальної підготовленості футболістів, а також алгоритмів розрахунку приватних і узагальнених оцінок;
прикладних аспектів керування навчально-тренувальним процесом у футболі шляхом використання технології комплексного контролю, адаптованої до специфічних умов тренувального процесу та вимог керування на різних етапах підготовки спортсменів.
У дисертації сформульовано належні нормативи спеціальної підготовленості футболістів різних вікових груп; модельні характеристики техніко-тактичної підготовленості гравців високої кваліфікації запропоновано як нормативну основу керування у футболі.