Лисенко Болеслав Михайлович. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією

brief description

Лисенко Болеслав Михайлович. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2002. - 131арк. - Бібліогр.: арк. 110-131.

Лисенко Б.М.
Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією.
Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 акушерство та гінекологія
Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л.Шупика МОЗ України.
Київ, 2002.
Вивчені особливості клінічного перебігу вагітності та пологів, а також функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з сифілітичною інфекцією на підставі результатів клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Показана роль різних форм сифілітичної інфекції в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок цієї групи. Встановлені основні фактори ризику порушень в системі мати-плацента-плід у жінок з різними формами сифілітичної інфекції. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі проведення медикаментозних та немедикаментозних заходів.

У дисертації пропонується нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні факторів ризику та розробці методики прогнозування та профилактики фетоплацентарної недостатності у жінок з сифілітичною інфекціею.
Можливість збереження вагітності у жінок з сифілітичною інфекціею залежить від терміна гестації, в який вона була діагностована: у структурі всіх розроджених тількі в поодиноких випадках (6,7%) сифіліс був діагностований до 28 тижнів вагітності, а у решті 93,3% вагітних ця інфекція була встановлена вже після 28 тижнів гестації.
Серед різних форм сифілісу у вагітних жінок частіше всього зустрічалися скритий ранній (33,3%) та вторинний (30,0%) порівняно з вторинним рецидивуючим (23,3%) та первинним сифілісом (16,7%).
Основними факторами ризику розвитку сифілітичної інфекції у вагітних жінок є ранній початок статевого життя (36,7%); незадовільний економічний стан (36,7%); часта зміна статевих партнерів (26,7%) та відсутність конкретної спеціальності (23,3%).
Профілактичне використання актовегіну та гіпербаричної оксигенації дозволяє нормалізувати функціональний стан фетоплацентарного комплексу та імунологічної реактивності до 33-34 тиж., а також знизити частоту фетоплацентарної недостатності в 2,1 разу; анемії вагітних в 1,7 разу; пізніх гестозів в 2,5 разу; аномалій пологової діяльності в 2 рази; передчасних пологів в 2 рази та кесаревих розтинів в 3 рази, запобігти перинатальних втрат та зменшити частоту середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених в 3 рази.