Литвак Олена Олегівна. Шляхи оптимізації відновлювальної терапії у жінок з синдромом полікістозних яєчників після хірургічного лікування

brief description

Литвак Олена Олегівна. Шляхи оптимізації відновлювальної терапії у жінок з синдромом полікістозних яєчників після хірургічного лікування: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2002. - 150 арк. : іл. - Бібліогр.: арк. 130-150.

Литвак 0.0.Шляхи оптимізації відновлювальної терапії у жінок з синдромом полікістозних яєчників після хірургічного лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена оптимізації відновлювальної терапії у жінок з СПКЯ після хірургічного лікування. Морфофункціональні та ультраструктурні характеристики яєчників свідчать про їх метаболічні та структурні зміни, які корелюють з терміном захворювання. Функціональну недостатність яєчників обумовлює розвиток в них циркуляторної і тканинної гіпоксії. Наслідком цих процесів є підвищене утворення реактивних кисневих сполук, які ініціюють ферментативне та неферментативне окислення ліпідів, що призводить до пошкодження мембранних структур яєчників і сприяє збільшенню продуктів з вазоконстрикторною дією, поглиблюючи гіпоксичний стан. Розроблені схеми відновлювальної терапії з включенням препарату Кверцетин”, який має антигіпоксичну та антиоксидантну дію, і доведена їх ефективність в післяопераційному періоді у жінок з СПКЯ.

У дисертації вирішена актуальна медична задача з оптимізації схем відновлювальної терапії після хірургічного лікування у жінок з СПКЯ на підставі з’ясування окремих патогенетичних механізмів розвитку синдрому в залежності від тривалості захворювання, розробки і впровадження схем лікування з використанням лікарського препарату Кверцетин” з антигіпоксантною та антиоксидантною дією в післяопераційному періоді.

Морфологічною основою функціональної недостатності яєчників при СПКЯ є порушення фолікулогенезу з переважанням процесів атрезії, дистрофічними змінами ооцитів, потовщення білкової оболонки, склероз судин коркової речовини, ступінь вираженості яких корелює з терміном захворювання.
Зміна енергетичної забезпеченості функціональної активності клітинних елементів яєчників пов’язана із зниженням активності ферментів дихання (СДГ та МДГ) і посиленням гліколізу (ЛДГ та ц--глФДГ), що обумовлює розвиток тканинної гіпоксії.
Ультраструктурна організація кровоносного русла свідчить про наявність циркуляторної гіпоксії( склерозу судин різних калібрів, зниження трансцитозної функції у гемомікросудинах , підвищення судинно-тканинної проникності )що сприяє розвитку фібриноїда.
Вираженість морфофункціональних та ультраструктурних змін в яєчниках при СПКЯ обумовлена в більшій мірі тривалістю захворювання , а не клінічною формою синдрому.
При СПКЯ в тканинах яєчників і крові хворих підвищуються рівень стабіоьного метаболіту активного кисню, що веде до пошкодження мембранних структур функціонально активних елементів фолікулів та їх атрезії, поглиблюючи гіпоксичний стан, який впливає на функціональну активність фібробластів і збільшує колагеноутворення, фіброз коркової речовини та склероз судин.
Тривалий перебіг СПКЯ без проведення хірургічного втручання веде до необоротних змін стану яєчників і погіршує результати гормонального та хірургічного відновлення репродуктивної функції.
Визначення УЗ-критеріїв вираженності патологічного процесу при СПКЯ має значення для вибору терміну і обсягу хірургічного втручання та контролю за ефективністю лікування
Призначення в післяопераційному періоді Кверцетину” забезпечує зниження інтенсивності ПОЛ і сприяє відновленню гормонального балансу, що покращує ефективність хірургічного лікування жінок з СПКЯ при тривалості захворювання до 2 років (на 23,8%), від 2 до 5 років (на 15%), більше 5 років (на 10,5%).