Литвиновський Євген Юрійович. Формування в офіцерів структури виховної роботи Збройних сил України вмінь проектування виховного процесу

brief description

Литвиновський Євген Юрійович. Формування в офіцерів структури виховної роботи Збройних сил України вмінь проектування виховного процесу: дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2003. : табл.

Литвиновський Є.Ю.Формування в офіцерів структури виховної роботи Збройних сил України вмінь проектування виховного процесу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2003.
У дослідженні проведено аналіз теоретичних засад професійної підготовки офіцерів структури виховної роботи Збройних сил України, виявлено специфіку їх професійної діяльності.
Одним із важливих компонентів професійної компетентності організаторів виховного процесу визначено його проектування. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну технологію формування у майбутніх заступників командирів військових частин з виховної роботи в процесі професійної підготовки у Національній академії оборони України вмінь проектування виховного процесу. Концептуальною основою розробленої технології визначено особистісно-орієнтоване навчання, а умовами її ефективного функціонування застосування квазіпрофесійних творчих завдань та їх розв’язання в процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу.

На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:
1. Мета професійної підготовки офіцерів структури виховної роботи ЗСУ полягає у формуванні та розвитку, самоформуванні та саморозвитку достатнього для продуктивної професійної діяльності рівня компетентності в процесі учіння у ВВНЗ і практичної діяльності. Вона реалізується через систему підготовки цих фахівців у процесі учіння у ВВНЗ; спеціально організовану професійну (командирську) підготовку у військових частинах; підготовку в процесі здійснення практичної діяльності (самоосвіти).
2. Сучасний стан професійної підготовленості офіцерів-організаторів виховного процесу не повною мірою відповідає вимогам модернізації ЗСУ. Причинами цього є: недосконалість робочих навчальних програм і тематичних планів; низька практична спрямованість НВП; недостатнє застосування в ньому моделювання основних видів діяльності майбутніх заступників командирів з виховної роботи; перевага в НВП описово-пояснювальних підходів; сприйняття слухачів пасивними об’єктами навчання; практична відсутність діалогу між педагогом і слухачем; недостатня психолого-педагогічна компетентність науково-педагогічних працівників.
3. Концепцією ефективної організації професійної підготовки слухачів ВВНЗ є ООН, а її основою чітко визначена таксономія цілей навчання. Підґрунтям ієрархії цілей професійної підготовки є компонентний склад професійної діяльності, який визначає її часткові завдання.
4. Військово-професійна діяльність офіцерів структури виховної роботи ЗСУ спрямована на організацію військового виховання і навчання, розвиток, психологічну підготовку і самовдосконалення особового складу, створення для цього у військовій частині сприятливого виховного середовища.
Особливостями цієї діяльності є своєрідність цілей і результатів (певний рівень МПС особового складу та умови його самовдосконалення); особливий характер об’єкта впливу (особовий склад військової частини і види його діяльності); регламентованість (підпорядкованість командиру і старшому органу управління виховним процесом); специфічність засобів діяльності (вербальні, технічні засоби, соціально-психологічні й педагогічні технології впливу на предмет діяльності тощо); інтенсивність функціонування психіки та висока інтелектуальна напруга під час реалізації основних функцій своєї діяльності.
Специфіка діяльності офіцера структури виховної роботи визначається його статусом у системі військово-соціального управління. Згідно нього він є заступником командира військової частини і радником командира з проблем організації виховної роботи, головним відповідальним за виконання рішення командира з цих питань. Його визначальна роль виявляється саме на етапі підготовки рішення командира до навчально-бойової діяльності або застосування військ.
5. Проектування виховного процесу є важливим видом діяльності його організаторів, цілеспрямована підготовка до якого підвищує ефективність виконання ними професійних обов’язків .
6. Алгоритм діяльності офіцера-організатора виховного процесу щодо його проектування складають такі дії: аналіз сучасного стану виховного процесу у підпорядкованих військових частинах; визначення його проблем (діагностування); прогнозування динаміки й умов переходу з існуючого в бажаний стан виховного процесу; моделювання діяльності всіх учасників виховного процесу, їх взаємодії та її науково-теоретичне обґрунтування; структурування змісту виховного процесу; конструювання технології виховного процесу; визначення засобів і критеріїв контролю і оцінки виховного процесу в цілому і виховної діяльності кожного із його учасників (оцінювання).
7. Ефективність проектування виховного процесу у військовій частині забезпечується наявністю в його організаторів розвинутої системи відповідних умінь. Ця система включає комплекс евристичних розумових дій, які виконуються в певній послідовності та ґрунтуються на попередньому досвіді, знаннях, уміннях, навичках, професійних якостях офіцера і спрямовані на побудову проекту виховного процесу у військовій частині. Серед основних здібностей офіцера, що сприяють формуванню цих умінь, є дивергентне мислення та творча уява. Зміст таких умінь охоплює систему часткових завдань проектування виховного процесу (діагностування, прогнозування, моделювання, структурування, конструювання, оцінювання).
8. Рівень сформованості вмінь проектування виховного процесу в його організаторів знаходиться не на належному рівні, а в окремих випадках воно ігнорується офіцерами як вид діяльності. Основними причинами цього є: незадовільна психолого-педагогічна підготовленість офіцерів структури виховної роботи; низький рівень сформованості в них умінь проектування виховного процесу; відсутність їх цілеспрямованої підготовки до цього виду діяльності.
9. Розроблена й експериментально перевірена технологія формування вмінь проектування виховного процесу в слухачів НАОУ при вивченні ними професійно орієнтованих дисциплін є ефективною. Вона характеризується за такими параметрами:рівнем застосування як загально-педагогічна; філософською основою гуманістична; основним фактором розвитку психогенна; концепцією засвоєння формування розумових дій; практично-дійовою сферою особистості розвиток творчих здібностей; характером змісту гуманістична, професійна; типом управління система малих груп, консультант; організаційними формами індивідуально-групова; підходом до слухача співробітництво; провідним методом метод проектів; напрямом модернізації активізація діяльності слухачів, методичного удосконалення і дидактичного реконструювання матеріалу. Ефективність створеної технології забезпечується: застосуванням у навчально-виховному процесі технологічного комплексу завдання діалог гра”; наскрізним навчальним проектуванням видів діяльності офіцера структури виховної роботи; моделюванням змісту підготовки слухачів ВВНЗ у вигляді квазіпрофесійних творчих завдань; організацією суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії учасників НВП. Організаційною формою технології є навчальний модуль, який включає настановчо-мотиваційний, змістовно-пошуковий, контрольно-смисловий, адаптивно-перетворювальний, системно-узагальнювальний і контрольно-рефлексивний етапи.
Кількісними показниками кращої результативності функціонування експериментальної педагогічної технології в порівнянні з традиційним навчанням є різниця в експертних оцінках продуктивності діяльності слухачів експериментальної і контрольних груп при виконанні квазіпрофесійних завдань, що мають статистичну значущість. Так 68,75% слухачів експериментальної групи після закінчення навчання досягли оптимального і достатнього рівня продуктивності своєї діяльності проти 21,25% і 40% відповідно 1 і 2 контрольних груп.
Виконане дослідження дозволило створити комплекс навчально-методичних матеріалів щодо організації підготовки слухачів НАОУ до проектування виховного процесу, впровадження в неї концепції ООН; обґрунтувати низку пропозицій, зокрема, щодо доцільності врахування індивідуальних особливостей, професійного досвіду слухачів при організації НВП; розробити інформаційні матеріали для слухачів; вимоги для науково-педагогічних працівників НАОУ; запропонувати внести зміни в організацію занять на основі наскрізного навчального проектування слухачами видів майбутньої діяльності; в методику проведення занять з тем, що присвячені організації гуманітарної підготовки в ЗСУ тощо.
Перспективними напрямами дослідження проблем професійної підготовки офіцерів структури виховної роботи є: теоретико-методологічне обґрунтування формування різноманітних видів їх компетентності; методологічне забезпечення траєкторії їх професійного становлення; теоретико-методичне обґрунтування їх професійної підготовки в процесі виконання ними службових обов’язків; обґрунтування дистанційного навчання як шляху підвищення їх кваліфікації; удосконалення психолого-педагогічної компетентності офіцера, педагога військово-спеціальних і гуманітарних дисциплін; розробка системи моніторингу продуктивності діяльності випускників протягом 3-5 років після закінчення ВВНЗ та ін.