Локарєва Галина Василівна. Теоретичні та методичні засади застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування

brief description

Локарєва Галина Василівна. Теоретичні та методичні засади застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування : Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Запорізький держ. ун-т. — Запоріжжя, 2004. — 599арк. — Бібліогр.: арк. 472-514

Локарєва Г.В.Теоретичні та методичні засади застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.
У дисертаційній роботі досліджувалася проблема застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування. Визначено концепцію досліджуваної теми. Розроблено типологію художньо-естетичної інформації та розкрито її зміст і функціональні можливості. Обґрунтовано психолого-фізіологічні чинники та нормативно-регулятивні механізми сприйняття художньо-естетичної інформації твору мистецтва. З’ясовано провідні аспекти, принципи та критерії сформованості професійного спілкування соціального педагога. Розглянуто художньо-естетичну інформацію як професійний інструмент соціального педагога. Подано програмно-методичне забезпечення процесу формування вмінь та якостей професійного спілкування майбутнього фахівця. Розроблено та експериментально апробовано методичні рекомендації для викладачів та майбутніх фахівців з використання художньо-естетичної інформації у формуванні основних якостей професійного спілкування соціального педагога: інтелектуальних, емоційно-вольових, комунікативних, емпатичних. Відображено процес та результат експериментального дослідження, що доводять правомірність та ефективність застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування.

Завдяки своїй багатофункціональності, що репрезентована в даній роботі, твір мистецтва досліджується різними галузями наукових знань і розглядається з різних позицій, якими можуть бути мистецтво як творчий процес, мистецтво як засіб пізнання світу, мистецтво як джерело насолоди, мистецтво як психотерапевтичний метод тощо. Твір мистецтва як художньо-інформаційна система є об’єктом зацікавлення педагогів, особливо у плані використання пізнавально-виховного потенціалу в підготовці висококваліфікованого фахівця, що працює в системі людина людина”. До такої системи й належить соціальний педагог. Зважаючи на специфіку професійної діяльності майбутнього фахівця, його підготовка до професійного спілкування становить стратегічне завдання. Застосування художньо-естетичної інформації є ефективним, доцільним шляхом до вирішення цього завдання. Проведене нами дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези, дало змогу сформулювати основні висновки відповідно до поставлених у дослідженні завдань.
1. Вивчення сучасного стану проблеми інформаційного підходу до різних напрямів життєдіяльності людини та до мистецтва зокрема, а також категоріальний аналіз проблеми дали можливість обґрунтувати концептуальні засади художньо-естетичної інформації у філософському та психолого-педагогічному аспектах. Це позначилося у з’ясуванні сутності поняття художньо-естетичної інформації як різновиду соціальної інформації, що є змістом процесу відображення, вираженого в художній формі й через художні образи, які мають естетичну цінність і викликають естетичні почуття та переживання. Аналіз проблеми використання інформаційного потенціалу творів мистецтва безпосередньо в пізнавальному процесі привів до нового вирішення питань підготовки фахівців.
2. Розкриття змісту природної, соціальної та культурно-смислової детермінації художньо-естетичної інформації уможливило визначення різних типів інформації творів мистецтва, що відбивають багатоманітність людського життя та навколишньої дійсності й дають уявлення про сутність соціальних та природних явищ. Аналіз різних підходів до визначення типів інформацій, кількісного та якісного інформаційного наповнення показав, що твір мистецтва становить єдину інформаційну систему, яка включає такі типи інформації: пізнавальну, інтелектуальну, естетичну, художню, емоційну, психологічну, психоенергетичну, морально-етичну, особистісно-авторську, прагматичну. Всі вони об'єднані в цілісний інформаційний потік художньо-естетичної інформації.
Досліджений нами діяльнісний аспект художньо-естетичної інформації твору мистецтва, зокрема, виявлення функцій кожного типу інформації та цілісного потоку ХЕІ, визначив її можливості. Через функціональність як реалізацію інформації, яка певним чином впливає на одержувача (розширює тезаурус, реалізує нездійснені бажання, очищує, розвиває естетичні смаки, розкриває актуальні проблеми тощо), можна використовувати цей потенціал, представлений у широкому спектрі. Виходячи з цього, художньо-естетична інформація може бути застосована в такому соціальному процесі, як підготовка майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі.
3. Теоретично обґрунтовані механізми сприйняття художньо-естетичної інформації як провідної детермінанти у використанні твору мистецтва в підготовці соціального педагога до професійного спілкування. Психолого-фізіологічні та соціально-педагогічні фактори сприйняття художньо-естетичної інформації обумовлюють відповідні нормативно-регулятивні механізми сприйняття ХЕІ. Виділені нами характеристики художньо-естетичної інформаційної системи твору мистецтва - оригінальність, емоційність, умовно-символічна форма, емоційна заразливість - визначають особливості сприйняття, як на рівні звичайної перцептивної дії, так і на рівні художнього сприйняття. Останнє й детермінує особливість, специфічність сприймання різних типів інформації твору як сховища відомостей про навколишню дійсність і духовний світ людини, що відтворені автором через художній образ і в художній формі. Виходячи з цих характеристик, зазначений процес має особистісно орієнтовану спрямованість. Кількісне (стосовно прийому кількості типів інформації) та якісне сприйняття інформації твору залежать від особистісних характеристик: світогляду, естетичних поглядів, смаків, потреб, рівня художньої підготовленості (освіченості) та досвіду спілкування з різними видами мистецтва, ступеня емоційної сприйнятливості як психологічної характеристики. Особливостями сприйняття, які відрізняють характер сприймання інформації твору мистецтва від інших видів соціальної інформації та визначають особистісно орієнтовану спрямованість, є ідентифікація, катарсис, гедоністичність, емпатія.
4. Концепція, спрямована на вирішення досліджуваної проблеми, сприяла розробці системи та змісту професійного спілкування соціального педагога як детермінанти професійної діяльності соціального педагога, як засобу вирішення професійних завдань, як системи соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності соціального педагога, як способу організації визначеної системи взаємовідносин фахівця та клієнта, а також як цілісної категорії, поза якою професійне становлення соціального педагога неможливе. Розуміння змісту поняття професійне спілкування соціального педагога” визначає професійну позицію майбутнього фахівця. Виділені сутнісні характеристики процесу спілкування та їхнє з’ясування дозволили охарактеризувати систему професійного спілкування соціального педагога, елементами якої є суб'єкти спілкування, зміст спілкування, засоби, способи, функції, результат.
5. Функціональна значущість (нормативна, регулятивна, організаційна) розробленої системи принципів професійного спілкування складається з трьох груп показників: принципи, що є визначальними у процесі професійного спілкування, а ступінь їхньої реалізації безпосередньо відбивається на ході та результаті всієї діяльності фахівця; принципи, що регулюють характер перебігу процесу спілкування, емоційний стан суб'єктів спілкування; принципи, що визначають ставлення соціального педагога до клієнта у професійному спілкуванні; принципи, які спрямовують особистісне ставлення соціального педагога до себе як до фахівця, до свого професійного рівня, до своїх особливостей та можливостей у професійній самореалізації і полягають у тому, що характер стосунків між фахівцем та клієнтом закладений у самих професійних характеристиках, які визначені соціально-педагогічними цінностями, складають діяльність соціального педагога, а професійне спілкування є одним із основних видів цієї діяльності .
6. Аналіз практики використання художньо-естетичної інформації творів мистецтва в реальному навчальному процесі дозволив розробити та впровадити у практику роботи закладів вищої освіти модель застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування, що включаєє такі структурні компоненти: цільовий, мотиваційно-стимулюючий, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-корекційний, оціночно-результативний.
На підставі концептуальних засад нашого дослідження у модель введено систему формування вмінь та якостей студентів, яка охоплює чотири етапи (готовність до професійного спілкування, формування соціально-перцептивних умінь, формування комунікативних умінь, формування інтерактивних умінь), що визначають високий рівень професійного спілкування майбутнього фахівця. Зазначена система спирається на оптимальні організаційно-педагогічні умови: 1) спрямованість у підготовці фахівця на особистісно-орієнтований підхід до професійної підготовки взагалі та професійного спілкування зокрема; 2) урахування специфіки професійного спілкування соціального педагога, посилення гуманістичної спрямованості змісту, форм та методів підготовки майбутнього фахівця; 3) творче ставлення до застосовування художньо-естетичної інформації в навчально-виховному процесі; використання моделі, що включає кількісні та якісні показники характеристик фахівця як еталона високого професійного рівня спілкування соціального педагога з клієнтом та іншими суб’єктами спілкування; 4) використання пакета діагностик для виявлення у студентів умінь і здібностей до професійного спілкування та рівня сприйняття художньо-естетичної інформації; 5) реалізація методики використання художньо-естетичної інформації як дидактичного засобу у формуванні вмінь та навичок професійного спілкування у студентів, що забезпечували вирішення поставлених завдань.
7. Проведене дослідження дало змогу внести пропозиції щодо використання ХЕІ в цілісній професійній підготовці майбутніх фахівців, де художньо-естетична інформація може розглядатися як професійний інструмент соціального педагога в таких напрямках його роботи: музикотерапії (соціально-психологічна та соціально-педагогічна реабілітація засобами музики, вирішення комунікативних проблем клієнтів); соціальній роботі засобами театру, хореографії; телефону довіри; використання ХЕІ в соціально-педагогічній діагностиці; використання в реабілітаційно-корекційній роботі соціального педагога; як дидактичний засіб ХЕІ може бути ефективним завдяки ряду позитивних якостей порівняно з іншими засобами. По-перше, сприйняття художньо-інформаційної системи має особистісно орієнтований характер, що, власне кажучи, має першочергове значення й у процесі професійного спілкування соціального педагога, і майже в усіх формах роботи з клієнтом. По-друге, твір мистецтва спроможний продемонструвати в тій чи іншій аудиторії в конкретний час певний предмет вивчення з відповідної теми, спостерігати всі ланки тих або інших соціальних подій у певній послідовності, не завантажуючи їх другорядними фактами, деталями, які б відволікали увагу; він також дає можливість продемонструвати психологічні стани, емоції й почуття людини зсередини. І, по-третє, художньо-інформаційна система твору може бути використана як ефективний засіб для підвищення загальної культури майбутнього фахівця, що є важливим як для соціального педагога, так і для спеціалістів інших професій, які працюють у системі людина людина”. Загальнокультурний компонент у професійній діяльності виступає носієм національних та загальнолюдських цінностей.
8. Результати констатуючого експерименту підтвердили припущення про недостатній рівень сформованості професійного спілкування майбутніх фахівців, що актуалізувало необхідність упровадження моделі та методики формування якостей, необхідних для професійної компетенції майбутнього фахівця при спілкуванні з клієнтом. Формуючий експеримент, що був проведений у чотири етапи, дозволив здійснити її перевірку. Розроблено та експериментально апробовано методичні рекомендації для викладачів та майбутніх фахівців щодо використання художньо-естетичної інформації у формуванні основних якостей професійного спілкування соціального педагога: інтелектуальних, емоційно-вольових, комунікативних, емпатичних.
Реалізація створеного програмно-методичного забезпечення підготовки студентів до професійного спілкування соціального педагога сприяла підвищенню рівня їх професійних знань, умінь та якостей, загальнокультурного рівня й духовного зростання. Теоретично розроблені та впроваджені дисертантом програми навчальних курсів та спецкурсів Культура спілкування соціального педагога”, Психологія мистецтва”, Форми і види роботи із соціально-психологічної реабілітації засобами музики”, навчальні посібники розвинули професійні здібності студентів, розширили їхній тезаурус, сформували уявлення про художньо-естетичну інформацію як можливий професійний інструмент і визначили напрямки його застосування та способи оволодіння. Результати формуючого експерименту засвідчили, що запропонована модель та методика є гуманістично орієнтованими та ефективними, відтак сприяють поліпшенню якості підготовки майбутніх фахівців до професійного спілкування, що становить базу для професійної діяльності соціального педагога.
Таким чином, результати дисертаційного дослідження дають підстави стверджувати, що методологія дослідження є правильною, мети досягнуто, завдання виконано.
9. Результати дослідження можуть бути використані на таких рівнях:
- Міністерства освіти і науки України, Науково-методичного центру вищої школи для подальшого вдосконалення теоретичної та практичної підготовки соціальних педагогів шляхом збагачення змістового компоненту підготовки, виробничої практики та самостійної роботи;
- обласних інститутів післядипломної освіти для вдосконалення професійної компетентності соціальних педагогів та соціальних працівників;
- факультетів соціальної педагогіки вищих навчальних закладів з метою підготовки до компетентного володіння професійним спілкування як детермінантою професійної діяльності соціального педагога;
- закладів з різних напрямків соціальної роботи для здійснення профвідбору кадрів.
Проведене дослідження не охопило всіх аспектів проблеми застосування художньо-естетичної інформації як дидактичного засобу. Перспективною, вважаємо, є наукова розробка теоретичного та методичного аспектів цієї проблематики у конкретизації напрямів: педагогічна корекція антисоціальних моделей поведінки молоді засобами інформаційної системи творів мистецтва, формування національної свідомості учнівської молоді засобами художньо-естетичної інформації, подальший розвиток структурних компонентів інформаційної системи твору мистецтва, створення методично-інформаційного забезпечення духовного розвитку студентської молоді. Крім того, теоретичні результати можуть стати основою для підготовки підручників та навчальних посібників, розробки нових програм як професійного напрямку в галузі соціальної роботи та педагогіки, так і художньо-естетичного циклу навчальних дисциплін.