Лозовецька Валентина Терентіївна. Теоретико-методологічні основи професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю

brief description

Лозовецька Валентина Терентіївна. Теоретико-методологічні основи професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Національний аграрний ун-т. - К., 2002. - 579 арк. - Бібліогр.: арк. 422-448

Лозовецька В.Т. Теоретико-методологічні основи професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних основ професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю. На основі аналізу виробничої діяльності визначено концептуальні підходи у професійному навчанні майбутнього молодшого спеціаліста в умовах ринку, побудовано загальну модель його підготовки. Розроблено систему професійних умінь та її змістове забезпечення. Створено систему навчально-виробничих задач, як засіб реалізації змісту навчання, обґрунтовано вимоги при їх складанні, розглянуто засади способів дій при їх розв'язанні. Здійснено системні дослідження змістового забезпечення системи професійних умінь. Розроблено узагальнюючі задачі діяльності майбутнього молодшого спеціаліста стосовно посад на виробництві, побудовано моделі професійної компетентності. Розроблено авторські методики професійного навчання на теоретичному і практичному етапах підготовки за умови інтеграції навчання і виробництва.

1. Стратегічні соціально-економічні завдання розвитку нашої держави об'ктивно зумовили суттєві зміни у всіх економічних секторах. Змінюються характер професійної діяльності, її технічна база та організаційні форми, а також її структура, умови і вимоги до підготовки майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва.
Переробні галузі агропромислового сектора економіки потребують висококваліфікованих фахівців, які можуть визначати та прогнозувати місце продукції в структурі ринку. Молодший спеціаліст в умовах сучасного виробництва — це творча особистість з високим рівнем професійної компетентності, фахівець, який здатний забезпечувати виробництво конкурентоспроможної продукції для будь-якого типу підприємств різних форм власності. Тому ефективне розв'язання проблеми компетентності фахівців виробництва потребує створення на основі соціально-економічних і професійних вимог відповідних методик підготовки до розв'язання майбутнім фахівцем складних завдань сучасного виробництва.
На основі здійсненого аналізу соціально-економічних та професійних вимог до молодшого спеціаліста теоретично обґрунтовано положення щодо оновлення його підготовки з метою розв'язання суперечностей між існуючою підготовкою та потребами сучасного виробництва.
2. Концептуальною основою теоретико-методологічних засад професійного навчання є інтеграція навчання і виробничої діяльності майбутнього молодшого спеціаліста. Діяльнісний підхід до підготовки молодшого спеціаліста в умовах інтегрованої системи вищих навчальних закладів спорідненого профілю передбачає розробку відповідного змісту професійного навчання, його коригування в інтегрованій системі ступеневої професійної освіти, розробку відповідних інтегрованих планів, навчальних програм та методик професійної підготовки майбутніх фахівців виробництва. Провідна концептуальна ідея ґрунтується на інтеграції навчання і практичної діяльності молодшого спеціаліста на основі пошукове - дослідницької діяльності за умови: професійної підготовки в умовах ступеневої освіти у вищих навчальних закладах спорідненого профілю; інтеграції професійних знань і умінь у системі навчальних дисциплін; моделювання професійної діяльності і компетентності молодшого спеціаліста. Здійснивши соціально-економічний аналіз виробництва, визначивши мету професійного навчання молодшого спеціаліста, доцільно розробити систему його професійних умінь. На основі цієї системи побудувати відповідний зміст професійного навчання, розробити засоби його реалізації за допомогою навчально-виробничих задач, що моделюють типові і нетипові професійні проблеми та ситуації. З урахуванням результатів функціонального аналізу змістового забезпечення професійного навчання молодшого спеціаліста стосовно його посад на виробництві слід розробити узагальнюючі задачі його діяльності та побудувати відповідні моделі професійної компетентності, визначити форми їх реалізації у навчальному процесі.
На основі інтеграції навчання і виробництва, з урахуванням філософських та психолого-педагогічних закономірностей формування професійних знань, положень сучасних концепцій навчання, діяльнісного підходу та ідей проблемного навчання з використанням розроблених нами форм, методів та прийомів інтеграції навчання і практичної діяльності молодшого спеціаліста розробляється відповідна навчально-програмна документація, спрямована на формування функціональних інтегрованих професійних знань та умінь молодшого спеціаліста на всіх етапах його підготовки.
Обгрунтування теоретико-методологічних засад професійного навчання молодшого спеціаліста має передбачати інтеграцію знань на основі таких принципів: інтегрування різних знань і умінь у межах системи навчальних дисциплін; врахування інтегрованого характеру майбутньої виробничої діяльності молодшого спеціаліста; проектування системи знань і вмінь з урахуванням особливостей їх застосування в процесі розв'язання виробничих завдань професійної діяльності; наступності у змісті професійного навчання молодшого спеціаліста у вищих навчальних закладах спорідненого профілю різних рівнів акредитації.
Загальна модель професійних вмінь молодшого спеціаліста передбачає: уміння визначати та прогнозувати конкурентоздатний асортимент продукції; упроваджувати сучасну техніку та технологію; застосовувати в комплексі технічні, технологічні та економічні знання і вміння при розв'язанні конкретних виробничих проблем; аналізувати, узагальнювати та прогнозувати результати професійної діяльності; визначати чинники якості продукції, виявляти й упереджувати вади і брак продукції.
Модель професійної підготовки молодшого спеціаліста - це відкрита динамічна інтеграційна цілісність, яка на основі пошуково-дослідницької діяльності передбачає змінність професійно-кваліфікаційної структури й відповідних науково обгрунтованих дидактичних комплексів. Основним методологічним аспектом відкритої моделі професійної підготовки молодшого спеціаліста є інтеграція навчання і виробництва на основі професійно спрямованого змісту навчання з формуванням відповідної системи функціональних професійних умінь.
3. Професійне навчання молодшого спеціаліста у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації є підсистемою загальної системи його підготовки, якій притаманні всі ознаки, властивості та принципи, характерні для систем. Забезпечення ефективності навчання молодшого спеціаліста передбачає дотримання таких основних системних принципів: єдність та наступність; неперервність і різноманітність; інтегративність навчання та виробництва; системна орієнтація на кінцеві результати функціонування системи; моделювання; цілісність і цілеспрямованість; прогностичність, гнучкість, поєднання стандартизації і врахування професійної специфіки з кожного галузевого напряму підготовки майбутніх фахівців, у розробці навчально-програмної документації.
Підготовка молодшого спеціаліста за умови інтеграції навчання й виробництва передбачає дотримання принципів діяльнісного підходу в системі ступеневої неперервної професійної підготовки. Ознаками такого навчання є: наскрізність професійної підготовки; високий ступінь мотивації навчання на кінцевий результат професійної діяльності; гнучке управління навчально-пізнавальною діяльністю; фундаментальна та професійна спрямованість теоретичної й практичної підготовки фахівців; глибока наукова, технічна та технологічна обгрунтованість навчального матеріалу; відображення у навчальному процесі професійної діяльності молодшого спеціаліста його професійної компетентності; використання дослідницьких завдань як засобу моделювання професійної діяльності; використання ділових ігор, що моделюють професійну компетентність; професійна відповідальність за кінцевий результат праці в умовах виробництва; професійна самостійність при розв'язанні виробничих завдань.
Професійне навчання молодшого спеціаліста доцільно здійснювати на основі модульного підходу. Кожен модуль повинен забезпечуватися системою навчально-виробничих задач, пакетом індивідуальних професійних завдань, технологічними схемами та діаграмами, пакетом виробничих ситуацій, таблицями вад продукції, конкретними методиками вивчення певної групи продуктів. Структурування змісту навчального матеріалу має здійснюватися за умови, що модуль є професійно спрямованим блоком навчальної інформації стосовно завершеної технології виробництва певних видів продукції. Після вивчення кожного модуля здійснюється контроль знань шляхом розв'язання складних навчально-виробничих задач та виконання тестових професійних завдань, які пов'язані з комплексним застосуванням професійних знань, умінь і навичок навчальних дисциплін спеціального блоку.
4. Основою побудови змісту професійної підготовки молодшого спеціаліста е система професійних умінь, яка розроблена з урахуванням професійної діяльності молодшого спеціаліста в умовах конкретного виробництва. Обов'язковим є дотримання принципів фундаментальності, науковості і прогностичності. Прогностичний характер змісту навчання потребує врахування в навчальній інформації сучасних тенденцій розвитку галузі: освоєння сучасної техніки та технології, нових форм та методів господарювання підприємств галузі. Спираючись на науковість та фундаментальність, можна виділити такі основні принципи структурування змісту професійного навчання молодшого спеціаліста: системний підхід до змісту навчання; врахування особливостей професійної діяльності; визначення засобів реалізації змісту навчання з врахування виробничих посад фахівця; функціональна повнота, мінімізація і оптимізація компонентів освіти; диференціація і інтеграція; наступність змісту навчання.
Одиницею змісту професійного навчання є змістовий модуль, який розглядається як система понять у вигляді сукупності системи знань. Аналіз виробничих функцій молодшого спеціаліста з розробленням змістових модулів та блоків змістових модулів дає змогу виявити функціональні зв'язки у системі його підготовки, прогнозувати процес формування інтегрованих професійних знань і вмінь відповідно до тих чи інших виробничих функцій. Зміст професійного навчання забезпечується системою змістових модулів та системою блоків змістових модулів, які розробляються відповідно до системи професійних умінь та виробничих функцій молодшого спеціаліста. Основним засобом його моделювання є розв'язання навчально-виробничих задач, що відтворюють реальні виробничі умови. Дослідницькі завдання є завершальним етапом моделювання професійної діяльності молодшого спеціаліста. Їх послідовне виконання сприяє системному формуванню інтегрованих професійних знань і умінь.
Структурний та функціональний аналіз системи блоків змістових модулів дає можливість визначити навчальні дисципліни, що забезпечують зміст професійного навчання молодшого спеціаліста. Розроблення навчально-програмної документації здійснюється за такими етапами: визначення практичних завдань майбутньої професійної діяльності відповідно до виробничих функцій; визначення професійних умінь молодшого спеціаліста; конструювання професійно спрямованого змісту навчання; обґрунтування переліку навчальних дисциплін, спрямованих на системи професійних умінь; розроблення навчальних планів і програм.
5. Підготовка молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва передбачає формування його професійної компетентності. Професійна компетентність включає такі компоненти: виконання індивідуальних та суміжних професійних обов'язків; здатність знаходити рішення в нетипових виробничих ситуаціях та брати відповідальність за результати професійної діяльності, готовність застосовувати знання і вміння в різних виробничих умовах будь-якого типу галузевих підприємств. Найбільш характерними особливостями організації професійного навчання молодшого спеціаліста, спрямованого на компетентність, є: формування його відносно інтеграції з реальним виробництвом, підвищення ролі підприємств у процесі підготовки кадрів; гнучкість професійної підготовки; розробка моделей професійної компетентності молодшого спеціаліста стосовно його посад на виробництві; формування професійних знань і умінь щодо розв'язання виробничих завдань та самостійність у виборі професійних рішень і пропозицій.
Основні етапи дослідження системи підготовки молодшого спеціаліста щодо його компетентності пов'язані з алгоритмізацією та визначенням механізмів реалізації цієї системи з урахуванням функціональних обов'язків молодшого спеціаліста на виробництві. Узагальнюючі завдання діяльності молодшого спеціаліста визначаються на основі функціонального аналізу змістового забезпечення професійного навчання за допомогою блоків змістових модулів. Такі дослідження доцільно проводити з обов'язковим врахуванням виробничих функцій молодшого спеціаліста й переліку професійних робіт за схемою: узагальнюючі завдання - модель - посада. Основними формами моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста є застосування в навчальному процесі спеціально розроблених ділових ігор, які грунтуються на аналізі та розв'язанні реальних проблем конкретних підприємств галузі. Такі ігри пов'язані з розробкою виробничих завдань, з комплексом аналізу виробничих ситуацій, ігровим проектуванням, виконанням дослідницьких завдань щодо визначення якості продукції, встановлення її вад та способів їх упередження та усунення. Важливим у проведенні таких ігор є визначення специфічних ролей провідних спеціалістів виробництва.
Чітке визначення рівнів професійної компетентності молодшого спеціаліста у процесі його підготовки дозволяє значно підвищити економічну ефективність професійної діяльності в конкретних умовах галузевих підприємств.
6. Професійна підготовка молодшого спеціаліста пов'язана з формуванням системи функціональних умінь з урахуванням виробничої специфіки. Основою у виборі відповідних форм, методів і прийомів є пошуково-дослідницька діяльність, яка передбачає: аналіз конкретних виробничих ситуацій та завдань; дослідження якості галузевої продукції, виявлення її вад та браку; розроблення рекомендацій щодо підвищення якості продукції. Дослідницький пошук у професійному навчанні передбачає виконання системи інтегрованих професійних завдань; вирішення комплексу реальних виробничих ситуацій; розроблення рекомендацій щодо розв'язання професійних проблем підприємств галузі та впровадження їх у реальне виробництво.
7. Професійна практична підготовка майбутнього молодшого спеціаліста передбачає формування професійних умінь стосовно виконання виробничих функцій. Підготовка та проведення практичних, лабораторних та лабораторно-практичних занять має враховувати конкретну професійну діяльність молодшого спеціаліста на відповідних посадах. Практична підготовка в конкретних виробничих умовах забезпечує цілісне формування умінь щодо впровадження та використання сучасної техніки та технології, нових видів продукції, сприяє формуванню професійної відповідальності за кінцевий результат праці, адаптації майбутнього молодшого спеціаліста до реальних виробничих умов. Проведення лабораторних, практичних та лабораторно-практичних занять в умовах підприємств з різними технологічними і технічними можливостями, з виконанням комплексу дослідницьких завдань, сприяє формуванню професійних умінь аналізу, узагальнення та прогнозування результатів професійної діяльності. Заняття такого типу спрямовуються на моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста стосовно його практичної діяльності на конкретному виробництві. Виконання курсових робіт дослідницького напряму з апробацією та впровадженням у виробництво результатів досліджень є завершальною формою моделювання узагальнюючих завдань діяльності, компетентності молодшого спеціаліста стосовно його реальних виробничих функцій.
8. Результати ескпериментального дослідження довели, що технологія професійного навчання, розроблена на основі інтеграції професійних знань і умінь порівняно з традиційними формами і методами навчання більш ефективно формує творчі професійні уміння майбутнього молодшого спеціаліста щодо розв'язання конкретних виробничих проблем і ситуацій.
Експериментальні методики професійного навчання на основі дослідницького пошуку порівняно з традиційними формами та методами забезпечують значно вищий рівень узагальненості та аналізу професійних дій у процесі розв'язання складних виробничих завдань, створюють умови для формування професійної відповідальності за кінцевий результат праці. Це, в свою чергу, сприяє забезпеченню високого рівня використання майбутнім молодшим спеціалістом професійних знань і вмінь у розв'язанні проблем і завдань сучасного виробництва.
Основні висновки і положення дослідження можуть бути використані з метою реалізації Національної доктрини розвитку освіти. Закону України "Про вищу освіту", зокрема, щодо неперервності професійної освіти сільськогосподарського профілю, науково-методичного забезпечення розробки стандартів вищої освіти, підготовки відповідної навчально-методичної документації для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. У зв'язку з цим вважаємо за можливе запропонувати деякі рекомендації науково-методичним центрам Міністерства аграрної політики та Міністерства освіти і науки України, зокрема, передбачити:
аналіз професійної діяльності майбутніх фахівців з побудовою відповідних професійних моделей та моделей їх компетентності, використання систем дослідницьких професійних завдань, навчально-виробничих задач, тестових професійних завдань та спеціальних ділових ігор, що моделюють професійну компетентність фахівців, а також розробку методик інтеграції навчання і виробництва на теоретичному і практичному етапах підготовки молодшого спеціаліста;
наскрізне виконання під час практичного навчання та виробничої практики індивідуальних професійних завдань дослідницького типу з подальшою конкретизацією в умовах підприємств, з використанням результатів досліджень у курсовому проектуванні, з подальшим їх впровадженням на підприємствах переробних галузей агропромислового комплексу;
вважати пріоритетом професійно спрямований дослідницький напрям у підготовці майбутніх фахівців виробництва.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю. На наш погляд, до перспективних напрямів подальших наукових пошуків цієї важливої і багатоаспектної проблеми можна віднести: теоретичні і методичні засади змісту підготовки майбутнього фахівця сільськогосподарського профілю за інтегрованими групами професій; наступність у професійній підготовці фахівців для переробних галузей агропромислового комплексу у професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ та III-IV рівнів акредитації; теоретичне обгрунтування професійно-кваліфікаційної структури підготовки фахівців для різних галузей сільськогосподарського виробництва з урахуванням вітчизняного, світового досвіду та динаміки змін на ринку праці; порівняльно-педагогічне вивчення зарубіжного досвіду підготовки виробничого персоналу для підприємств сільськогосподарського профілю.