Лубна Амір Юсеф Хурані. Профілактика післяабортних ускладнень при генітальному інфікуванні з використанням фітотерапевтичних засобів (клініко-експериментальне дослідження)

brief description

Лубна Амір Юсеф Хурані. Профілактика післяабортних ускладнень при генітальному інфікуванні з використанням фітотерапевтичних засобів (клініко-експериментальне дослідження): Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський держ. медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Львів, 2002. - 186арк. - Бібліогр.: арк. 154-186

Лубна Амір Юсеф Хурані. Профілактика післяабортних ускладнень при генітальному інфікуванні з використанням фітопрепаратів (клініко-експериментальне дослідження). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 акушерство і гінекологія. Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2002.
Дисертація присвячена розробці й удосконаленню методів профілактики запальних ускладнень після аборту. Визначено фактори ризику розвитку запальних післяабортних ускладнень, доведено кореляцію їх розвитку зі станом біоценозу піхви, імунної системи та характером передопераційної підготовки. Виявлено виражені протимікробні властивості екстрактів лікарських рослин (бадан товстолистий, шавлія лікарський, перстач прямостоячий). Проведено порівняльне дослідження ефективності місцевого антисептичного препарату (Бетадин), екстрактів лікарських рослин та антибіотиків у деконтамінации слизових статевих органів перед проведенням внутрішньоматкових втручань. Науково обґрунтовано, розроблено та апробовано диференційовані методи профілактики післяабортних запальних ускладнень з урахуванням вихідного стану біоценозу піхви, місцевого імунітету.

У дисертації вирішене актуальне науково-практичне завдання по профілактиці гнійно-септичних післяабортних ускладнень шляхом обґрунтування, клінічної апробації та впровадження диференційованого підходу до місцевої деконтамінації слизових статевих органів перед проведенням внутрішньоматкових втручань на основі вивчення стану мікробіоценозу піхви, антимікробних властивостей екстрактів лікарських рослин та антисептичних засобів місцевої дії, балансу про- та протизапальних ІЛ та місцевого імунітету.

Встановлено, що ускладнення запального генезу після аборту виникають у 37,6% жінок протягом перших шести місяців після аборту, при цьому стаціонарного лікування потребують 38,3% жінок. Чинники ризику післяабортних гнійно-септичних ускладнень (тільки аборти в анамнезі, переривання першої вагітності, післяпологові та післяабортні запальні ускладнення в анамнезі, хронічне запалення придатків матки, вогнища хронічної екстрагенітальної інфекції, ФЗШМ, ІПСШ) виявляються у 79,9% жінок.
Декомпенсований дисбіоз піхви виявляється у 31,5% жінок при переважанні у мікробному пейзажі асоціацій умовно-патогенних анаеробних (облігатних та факультативних) мікроорганізмів з кількістю асоціантів 3,62±0,54. Поширеність ІПСШ (хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоноз) серед жінок, що переривають вагітність методом артифіціального аборту, складає 25,20±2,54%; частота виявлення активного генітального кандидозу 32,8% (68,1% у жінок з дисбіозом піхви).
У жінок з ФЗШМ та дисбіозом піхви на тлі підвищеного антигенного навантаження виявляються маркери системної запальної відповіді (підвищені концентрації ІЛ-6 у сироватці крові). Ступінь порушення мікробіоценозу піхви взаємопов’язаний зі змінами локального імунітету: при компенсованому дисбіозі спостерігається активація факторів місцевого імунітету (зростання рівня S IgA), при декомпенсованому їх пригнічення (різке зниження рівня S IgA). Дисбаланс сироваткових концентрацій ІЛ-4 та ІЛ-6 на першу добу післяабортного періоду у жінок з ФЗШМ та дисбіозом піхви є одним з ключових моментів розвитку запальних ускладнень.
ВЕ та СЕ бадану товстолистого, шавлії лікарської, перстачу прямостоячого (офіцінальні лікарські рослини) виявляють виражену протимікробну дію щодо основних штамів умовно-патогенної генітальної флори (Е.coli, P. vulgaris, S. еpidermidis, S. аureus), Candida albicans, Mycoplasma hominis при вираженій протекторній дії щодо Lactobacillus spр.
Застосування екстрактів лікарських рослин у передопераційній деконтамінації слизових дозволяє нормалізувати мікробіоценоз біотопу піхви у 77,46% жінок з різними ступенями дисбіозу піхви, сприяє активізації резидентної флори та процесів самоочищення піхви, не вимагає додаткового застосування еубіотиків.
Використання в передопераційній підготовці антисептичного засобу Бетадин призводить до зменшення мікробного обсемінення піхви, однак супроводжується різким зменшенням кількості штамів резидентної флори піхви, що складає передумови для рецидиву дисбіотичних процесів та вимагає призначення еубіотиків.
Пероральне застосування антибіотиків для профілактики запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань без урахування стану мікробіоценозу біотопу піхви усугубляє дисбіотичні процеси за рахунок зменшення популяційного рівня лактобацил, зростання популяційного рівня Candida albicans та збільшення частоти зустрічаємості Ріанаеробних мікроорганізмів та складає передумови для розвитку рецидивуючого генітального кандидозу та відтермінованих хронічних запалень геніталій.
Застосування диференційованого принципу місцевої деконтамінації слизових геніталій перед операційним втручанням дозволяє зменшити частоту ендометриту після аборту з 8,1% до 1,1%, а первинно-хронічних запалень геніталій після аборту з 11,8% до 2,3%.