Лутай Юлія Олександрівна. Діагностика та лікування дисфункції синоатріального вузла вегетативного генезу при брадіаритміях

brief description

Лутай Юлія Олександрівна. Діагностика та лікування дисфункції синоатріального вузла вегетативного генезу при брадіаритміях. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2007.

Лутай Ю.О.Діагностика та лікування дисфункції синоатріального вузла вегетативного генезу при брадіаритміях. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Кримський державний медичний уні-
верситет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України .-Сімферополь, 2006.
Дисертація присвячена вивченню актуальної проблеми обгрунтуванню підходів до диференційованого лікування дисфункції синоатріального вузла вегетативного генезу при брадіаритміях залежно від стану адренохолінергічного балансу.
Аналізувалися 85 хворих у віці від 16 до 37 років (24,9+1,1), які склали загальну групу вегетативної дисфункції синусового вузла. Всім хворим проводилися дослідження по стандартних протоколах, що включали: виявлення скарг за допомогою опитувальника А.М. Вейна, реєстрацію ЕКГ в 12 стандартних відведеннях, аналіз варіабельності ритму, проведення черезстравохідного електрофізіологічного дослідження з атропіновою пробою, холтерівське моніторування ЕКГ, Результати дослідження показали, що клінічні прояви вегетативної дисфункції синусового вузла неоднорідні. У її структурі, залежно від типу вегетативної регуляції можна виділити три групи ваготонії, ейтонії, симпа-тикотонії. Дані додаткових досліджень дозволили виділити особливості електрофізіологічних проявів, залежно від стану адренохолінергічного балансу. З урахуванням клінічних і електрофізіологічних проявів були запропоновані критерії диференціальної діагностики трьох клінічно неоднорідних груп в структурі вегетативної дисфункції синусового вузла, залежно від переважання типу вегетативної регуляції.
На підставі одержаних даних була розроблена і патогенетично обгрунтована диференційована терапія. Проведене лікування було ефективне у всіх групах, що підтвердилося достовірним зменшенням клінічних проявів, а також позитивною динамікою показників черезстравохідного електрофізіо-логічного дослідження і варіабельності серцевого ритму.

У дисертаційній роботі розроблені нові підходи до діагностики і лікування брадіаритмій з урахуванням типу вегетативної регуляції для обгрунтування диференційованої терапії.
1. У структурі вегетативної дисфункції синусового вузла залежно від типу переважаючої вегетативної регуляції клінічно доцільно виділяти три групи- ваготонії, ейтонії, симпатикотонії.
2. Розроблені діагностичні критерії вегетативної дисфункції синоатріального вузла залежно від стану адренохолінергічного балансу з використанням даних варіабельності серцевого ритму, черезстравохідного електрофізіологічного дослідження, холтерівського моніторування електрокардіограми.
3. Як критерії диференціальної діагностики різних варіантів вегетативної дисфункції синоатріального вузла слід використовувати клінічні особливості та показники черезстравохідного електрофізіологічного дослідження (коригований час відновлення функції синусового вузла- КЧВФСВ), варіаційної пульсометрії (амплітуда моди- АМ, варіаційний розмах - ВР, індекс напруги -ІН); спектрального аналізу (вагосимпатичний індекс LF/HF); добового моніторування електрокардіограми (циркадний індекс-ЦІ).
4. Дано наукове обгрунтування і доведена клінічна ефективність використання в групі ваготонії для зниження підвищеного тонусу парасимпатичної нервової системи препаратів красавки; у групі симпатикотонії- препарату фенібут, і в групі ейтонії- комбінованої терапії мілдронату і дипірідамолу.
5. Доведена можливість на тлі диференційованої терапії в групах ваготонії і симпатикотонії досягнення стану ейтонії, як найсприятливішого варіанту ВДСВ.