Ляшенко Лариса Миколаївна. Реформування професійної освіти у Фінляндії в умовах глобалізаційних процесів

brief description

Ляшенко Лариса Миколаївна. Реформування професійної освіти у Фінляндії в умовах глобалізаційних процесів: дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / АПН України; Інститут вищої освіти. - К., 2003

Ляшенко Л.М. Реформування професійної освіти у Фінляндії в умовах глобалізаційних процесів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2003.
У дисертації досліджуються генеза, сутність, головні зовнішні і внутрішні чинники постійного розширення та реформування систем середньої і вищої професійної освіти розвинених країн наприкінці ХХ століття на прикладі успішного економічного й освітньо-культурного розвитку Фінляндії в 1980-2002 роках.
Проаналізована еволюція моделей реформ і доведена висока результативність демократично-законодавчого підходу, який передбачає три стадії: проведено експеримент обмеженого обсягу, повномасштабна модернізація освіти на основі застосування сучасних технологій. Моделі реформи Фінляндії дала змогу перетворити недосконалу систему базової професійно-технічної освіти в сучасний сектор вищої професійної освіти європейського зразка. Розробленні пропозиції щодо використання фінського досвіду під час виконання Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті.

1. Реформування системи освіти Фінляндії базувалося тенденціях змін в розвитку освіти країн Європейського Союзу. Нами були визначені провідні тенденції, які вплинули на підготовку реформ у Фінляндії, зокрема: ширше охоплення професійною освітою різних верств населення; підвищення привабливості професійно-технічного навчання; врахування нових підвищених вимог сучасного ринку праці; збільшення витрат на професійну освіту тощо.
2. Причинами модернізації професійної освіти Фінляндії стали економічні фактори, пов’язані з розпадом соціалістичного табору і ринку збуту товарів з низькими вимогами до технології виробництва, що примусило Фінляндію шукати нові ринки збуту в Західній Європі, що вимагало повної перекваліфікації робітників і перебудови виробництва. Це завдання могло бути виконано лише за умови надання повноцінної вищої професійної освіти в стислі терміни. Успіх професійно-технічної реформи Фінляндії був забезпечений застосуванням найновіших високих технологій виробництва і масової підготовки працівників, спроможних виготовляти і застосовувати мікроелектроніку.
3. Реформи виявилися успішними в наслідок достатніх ресурсів, застосування законодавчого шляху впровадження реформ, введення проміжного експериментального етапу, який допоміг керівникам виявити, що саме необхідно змінити і удосконалити в початковій схемі реформ. Остаточне перетворення середньої спеціальної освіти у вищу підвищило якість і виробничі можливості працівників сфер промисловості і сервісу Фінляндії, прискорило збільшення валового національного продукту і вивело країну на перше місце у світі, щодо використання новітніх технологій у нарощуванні людського капіталу продуктивної компетентності всього активного населення.
4. Для підготовки фахівців різних рівнів і профілів була введена багаторівнева система професійної освіти. Особлива увага приділялася технічній підготовці за спеціальними програмами для випускників середньої і вищої школи з вивченням курсів спеціальностей у таких галузях, як комп’ютерний дизайн, виробничі процеси за допомогою комп’ютера, робототехніка, зварювальна технологія й автоматизація виробництва з виданням диплому, який відповідає українському „молодшого спеціаліста”. Програми політехнічних інститутів відрізняються від програм класичних університетів не лише меншою тривалістю, а й виразною орієнтацією на виконання професійних функцій, та формування виробничої компетентності, набування навичок організатора і управлінця.
5. Важливим висновком у дисертації є те, що досягнення у розвитку професійної освіти в Україні, могли б бути вищими у разі використання фінського досвіду здійснення реформ через впровадження експерименту обмеженого обсягу з подальшим коректуванням всієї реформи. Доцільно використати різні аспекти досвіду Фінляндії щодо створення закладів нового типу (АМК - інститутів), ліквідації чи реформування існуючих закладів, зміни програм та термінів підготовки, впровадження дистанційного навчання, підвищення якості дипломів професійних закладів, модернізації і розширення всього сектору вищої освіти. Використання інформації про позитивні аспекти реформування фінської та інших зарубіжних систем освіти сприятиме прискоренню подолання проблем в українській освіті.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Подальші дослідження повинні спрямовуватися на вивчення цілісної системи підготовки кадрів середнього і вищого професійно-кваліфікаційного рівня у Фінляндії та інших країнах в умовах поглиблення інформаційно-технологічної революції нашого часу.