Люльчак Лілія Олексіївна. Управління процесами підвищення професійної компетенції персоналу в підприємницьких організаціях

brief description

Люльчак Лілія Олексіївна. Управління процесами підвищення професійної компетенції персоналу в підприємницьких організаціях : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2006

Люльчак Л.А. Управління процесами підвищення професійної компетенції персоналу в підприємницьких організаціях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація й управління підприємствами. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем підвищення ефективності управління людськими ресурсами в підприємницьких організаціях.
У дисертації досліджено економічну й соціальну сутність «людського фактору», його роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку підприємницьких організацій у системі управління людськими ресурсами в Україні. Неефективність використовуваних методів і форм управління людськими ресурсами в підприємницьких організаціях обумовили незадовільне використання людських ресурсів і його потенціалу, що призвело до неефективності роботи всіх ланок управління. Визначено оптимальні методи й форми підвищення професійної компетенції персоналу на основі вдосконалення методики оцінки кваліфікаційних вимог управлінського персоналу, тарифікації управлінської праці й закріплення професійної компетенції в «Посадовому положенні про управлінський персонал». Застосування організаційно-методичної бази дозволить підприємницьким організаціям підвищити ефективність управління людськими ресурсами, отримати прибуток і поліпшити соціально-економічні показники підприємницької діяльності в Україні.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання підвищення професійної компетенції управлінського персоналу в підприємницьких організаціях, що дає можливість усунути кризові явища, ефективно управляти людськими ресурсами, підвищувати конкурентоспроможність і сприяти соціально-економічному розвитку підприємницьких структур в Україні.
Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили зробити наступні висновки:

Управління людськими ресурсами відіграє центральну роль у забезпеченні прогресивних зрушень в економічних процесах підприємницьких організацій. У результаті управління оновлюється, якісно удосконалюється й розвивається людський потенціал, підвищується рівень обслуговування, збільшуються обсяги виробництва, розширюються сфери й позиції на ринках. Темпи виробничого й економічного розвитку підприємницьких організацій перебувають у прямій залежності від ефективності управління людськими ресурсами. Проведення дослідження динаміки розвитку системи управління людськими ресурсами в Україні показало, що існуюча система управління не ефективна й не дає повного використання людського ресурсу і його потенціалу. Це виявляється у неефективності роботи в підприємницьких організаціях і переважанні збиткових підприємств малого бізнесу, високим рівнем безробіття, демографічною кризою, низьким рівнем доходу населення, низьким рейтингом індексу людського розвитку, зменшенням корисності соціально-економічної віддачі людських ресурсів, а також погіршенням якості життя населення України.
Забезпечення ефективного управління людськими ресурсами й розумним використанням людського потенціалу в підприємницьких організаціях здійснюється шляхом оптимізації системи управління професійною компетенцією управлінського персоналу, що забезпечує відповідність компетенції співробітників поточним і перспективним завданням організації й буде сприяти досягненню ефективних показників роботи підприємства. Для забезпечення оптимального використання цієї системи запропоновано алгоритм підвищення ефективності роботи підприємницької організації.
Комплексна система підбору, розміщення, оцінки й розвитку професійної компетенції персоналу у вітчизняній практиці не забезпечена методичними інструментами, тому ці процеси здійснюються в основному на застосуванні закордонних методик, не адаптованих для закономірностей і умов українського бізнесу. У роботі розглянуто найбільш застосовувані на практиці методи й форми підвищення професійної компетенції персоналу, виявлено переваги й недоліки цих методик, визначено пріоритетний методологічний підхід з погляду доцільності й економічної ефективності використання людських ресурсів у підприємницьких організаціях в Україні.
Для адекватної й всебічної оцінки відповідностей результативності роботи управлінського персоналу необхідно застосовувати практику виміру компетенції персоналу. Дана система оцінки рівня компетенції до цього часу не систематизована й маловивчена. В роботі виділено й обґрунтовано методику оцінювання кваліфікаційних вимог до посади, спрямовану на розробку посадових обов'язків управлінського персоналу й визначення досить повного набору компетенцій. Застосування даної методики в практиці дозволить грамотно із найменшими часовими витратами визначити професійні й особисті якості співробітників, виходячи з функціональних обов'язків і цілей конкретного підприємства.
Зміна умов розвитку соціально-економічних інтересів призвели, з одного боку, до зростання потреб у знаннях, а з іншого боку - до створення нових засобів і способів задоволення цих потреб. У зв'язку із цим основною умовою ефективної діяльності керівника в даній соціально-економічній ситуації є відповідність його професійного рівня потребам часу. У роботі розроблено модель функціонування системи підвищення кваліфікації управлінського персоналу в підприємницьких організаціях, що підвищить ефективність роботи як працівників управління, так і підприємства загалом. Основа розробленої моделі спирається на концепцію, відповідно до якої підвищення кваліфікації розглядається як форма споживання і виробничі капіталовкладення.
Методичне забезпечення підвищення професійної компетенції управлінського персоналу в підприємницьких організаціях - об'єктивна необхідність, викликана впливом різних факторів. У роботі виконано класифікацію цих факторів за ознакою, які сприяють розвитку професійної компетенції.

З урахуванням цих факторів було розроблено й обґрунтовано:
методику оцінки кваліфікаційних вимог управлінського персоналу;
модель тарифікації управлінської праці;
нормативне закріплення професійної компетенції управлінського персоналу в «Посадовому положенні».
Використання даних методичних положень забезпечує підприємницьким структурам малого бізнесу підвищення професійної компетенції управлінського персоналу й буде сприяти збільшенню якості соціально-економічних показників господарської діяльності.
7. Практична реалізація розроблених результатів досліджень була підтверджена їхньою ефективністю, актуальністю й значимістю для підприємницьких структур малого бізнесу.