Ма Цзиньган. Організаційно-методичні основи розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї

brief description

Ма Цзиньган. Організаційно-методичні основи розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Харківська держ. академія фізичної культури. - Х., 2005

Ма Цзиньган. Організаційно-методичні основи розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2005.
Дисертація присвячена проблемі розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї. У роботі подано характеристику визначено місце, вказано роль та значення СОТ в житті сучасного суспільства. Розкрита суть та основний зміст різноманітних та численних форм, типів та видів туризму.
Проведено рекреаційну оцінку природного середовища, створено схему туристсько-географічного районування Китаю, систематизовано численні пам’ятники природи, археології та архітектури, історичні, культові та інші споруди для використання їх в подальшому з метою розробки маршрутів спортивно-оздоровчих походів за всіма видами туризму. На основі аналізу становлення та розвитку спортивно-оздоровчого туризму в країнах Східної Європи та сучасного його стану в Китаї розроблено проект оптимізованої організаційно-управлінської структури, проект Програми розвитку СОТ в країні до 2010 року та деякі напрямки науково-методичних основ спортивно-оздоровчого туризму в Китаї.
Частину досліджень можна використати для розробки соціологічних, історичних, економічних, медико-біологічних та інших напрямків туристського руху, а також при формуванні планів соціально-економічного розвитку регіонів і державної політики у сфері активного відпочинку та оздоровлення населення.

Отримані в ході досліджень результати дають можливість для таких загальних висновків:

Аналіз літературних джерел, узагальнення досвіду спортивно-оздоровчого туризму в країнах Східної Європи і сучасний стан розвитку туризму в Китаї дозволили виявити відсутність наукових розробок щодо функціонування в країні подібного виду активного відпочинку і спорту, яким є спортивно-оздоровчий туризм. Подібна обставина, враховуючи соціальну значущість туристського руху, спрямованого на масовий активний відпочинок, оздоровлення, соціальну адаптацію, духовний і фізичний розвиток різних шарів населення країни, виявила необхідність розробки організаційно-методичних основ й завдань досліджень.
Виявлено й визначено соціально-економічну значущість спортивно-оздоровчого туризму в Китаї. Масовий розвиток нового виду активного відпочинку і спорту в країні вже в найближчі 510 років дозволить отримати свої позитивні результати: підвищити рівень здоров’я, продуктивність праці, культурний рівень, прилучити через туризм до здорового способу життя і прикладному, активному відпочинку й спорту не тільки своїх громадян, а й іноземних туристів.
На підставі аналізу багаторічного досвіду щодо становлення, розвитку й удосконалення всіх видів спортивного туризму в країнах Східної Європи розроблено проект оптимізованої організаційно-управлінської структури федерації туризму. Створення федерацій (департаментів) спортивно-оздоровчого туризму при Головному державному управлінні Китаю з фізичної культури та спорту і на місцях дозволить оперативно вирішувати багато організаційних, методичних і практичних питань та цілеспрямовано розвивати в країні такий вид спорту і активного відпочинку, яким є СОТ.

Аналіз існуючої системи туризму в Китаї (в основному розважального й екскурсійного) дозволив зробити висновок, що вона недостатньо вирішує завдання рухової активності населення. Програми туристських установ передбачають заходи, в яких відпочиваючому відводиться роль пасивного глядача, при цьому виникає суперечність між реальною величиною фізичних навантажень при заняттях тільки екскурсійним туризмом і їх бажаним рівнем в раціональній моделі СОТ. В той же час Китай, маючи багаті географічні ландшафти, насичені природно-культурними пам’ятниками, при оптимальному виборі організаційних форм для кожного регіону (провінції, повіту), може широко розповсюджувати СОТ.
На підставі вивчення природнокліматичних умов Китаю проведено рекреаційну оцінку природного середовища і створено схему туристського районування країни. Оцінка окремих компонентів природи дозволила перейти до регіональних характеристик виділених нами п’яти туристсько-географічних зон і здійснити комплексну багатофакторну оцінку території країни (рельєф, гідро мережа, клімат, транспорт, щільність населення, наявність екскурсійних об’єктів), що дає змогу в усіх туристсько-географічних зонах розробити маршрути за видами туризму, що культивуються, в тому числі і для спортивно-оздоровчого.
Запропоновано основні напрямки, що охоплюють науково-методичні основи розвитку СОТ в країні:

спортивно-оздоровчий туризм в системі оздоровлення і фізичної культури;
виховні, пізнавальні і прикладні функції СОТ;
місце туристських нормативів у спортивній класифікації країни і в системі спортивно-масової роботи;
організація та управління спортивно-оздоровчим туризмом;
організація профілактичної роботи щодо безпеки туристських заходів;
географічні й рекреаційні аспекти розвитку спортивно-оздоров-чого туризму;
основні проблеми розробки й експлуатації туристського інвентарю й спорядження.

У дисертаційній роботі представлено узагальнення й нове рішення проблеми організаційно-методичного забезпечення розвитку СОТ в Китаї для різних груп населення. В дослідженнях реалізовано й втілено підтвердження оптимізованої моделі структури й організації диференційного підходу проведення багатоденних походів для всіх видів туризму.
На сучасному етапі найбільш ефективним напрямком роботи щодо розвитку СОТ в Китаї є розробка маршрутів і організація одно-, двох- та багатоденних (610 днів) походів, які сприяють укріпленню здоров’я й фізичному удосконаленню, мають пізнавальне, прикладне і культурне значення.
Розроблено Програму розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї до 2010 р., в якій передбачено комплексні заходи щодо її впровадження та об’єднання зусиль державних органів виконавчої і законодавчої влади всіх рівнів, органів міського саморегулювання, туристсько-спортивних громадських об’єднань, всіх зацікавлених організацій і окремих громадян. Реалізація Програми буде більш вдалою та дійсною при прийнятті законодавчих актів в Китаї: закон „Про соціальній туризм”, закон „Про туристську ренту”.
Окремі результати досліджень (значення СОТ в житті сучасного суспільства, досвід становлення і розвитку СОТ в країнах Східної Європи і його аналіз, а також схема туристсько-географічного районування Китаю; її ландшафтна оцінка й оптимізована модель структури й організації спортивно-оздоровчого туризму в Китаї) можуть бути використані як методологічна основа для розробки соціологічних, історичних, економічних, медико-біологічних та інших планів досліджень туристської діяльності, в тому числі і при реалізації „Стратегії Китаю про розвиток фізичної культури і спорту на період з 2001 по 2010 роки”.