Маланчук Тетяна Василівна. Адміністративно-правове регулювання окремих форм та видів роздрібної торгівлі в Україні

brief description

Маланчук Тетяна Василівна. Адміністративно-правове регулювання окремих форм та видів роздрібної торгівлі в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - Київ, 2015.- 198 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

МАЛАНЧУК Тетяна Василівна

УДК 342.95:339.37(477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ОКРЕМИХ ФОРМ ТА ВИДІВ
РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ЛУК’ЯНЕЦЬ Дмитро Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі
1.1 Роздрібна торговельна діяльність як предмет адміністративно-правового регулювання .......................................................................................
11
1.2 Суб’єкти адміністративно-правового регулювання торговельної діяльності ..............................................................................................................
37
Висновки до Розділу 1 ......................................................................................... 62

РОЗДІЛ 2. Особливості адміністративно-правового регулювання відносин, що виникають при здійсненні окремих форм та видів роздрібної торгівлі
2.1 Особливості адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі продовольчими товарами .....................................................................
68
2.1.1 Адміністративно-правове регулювання торгівлі продуктами з маркуванням «еко-знаками» ...............................................................................
68
2.1.2 Адміністративно-правове регулювання торгівлі товарами,
що містять ГМО ...................................................................................................
91
2.2 Особливості адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі непродовольчими товарами .................................................................
115
2.2.1 Адміністративно-правове регулювання торгівлі товарами,
що були у використанні ......................................................................................
115
2.2.2 Адміністративно-правове регулювання торгівлі товарами через систему мережевого маркетингу ........................................................................
132
Висновки до Розділу 2 ......................................................................................... 148

ВИСНОВКИ ........................................................................................................ 157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................... 164

ВСТУП

Актуальність теми. Торговельна діяльність в Україні на сьогодні є однією з найпоширеніших форм підприємницької (господарської) діяльності. Роздрібна торгівля – це одна із форм діяльності суб’єктів господарювання, і водночас, форма організації товарного ринку. Вона є невід’ємною складовою внутрішньої торгівлі України, завершальною фазою товарного обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві. В свою чергу, споживачі під час придбання, замовлення або використання товарів серед інших, законодавчо закріплених прав, мають право на належну якість та безпеку товарів, а також на державний захист своїх прав. Таким чином, гарантування безпечності та якості продукції з метою захисту життя і здоров’я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у товарах, що реалізуються через торговельну мережу неможливе без належного державного регулювання даного сегмента ринку, що включає в себе як засоби нормативного регулювання так і здійснення контролю та нагляду за дотриманням встановлених законодавством норм і правил, а також встановлення відповідальності за їх порушення. Вказані засоби є предметом адміністративно-правового регулювання, а норми адміністративного права займають домінуюче становище серед інших правових норм, які регулюють відносини у сфері роздрібної торгівлі, пов’язані з реалізацією кінцевому споживачу якісної та безпечної продукції. Саме тому механізм адміністративно-правового регулювання цих відносин є важливою складовою формування і реалізації державної політики у цій сфері, а дослідження норм адміністративного права, які діють у цій сфері, і відповідних правовідносин, є перспективним напрямком правових досліджень.
Сформований в Україні механізм правового регулювання роздрібної торгівлі є недосконалим. Через це деякі процеси, що протікають у роздрібній торгівлі, набувають характеру «стихійних», «некерованих», а багато питань, що мають важливе значення для подальшого розвитку роздрібної торгівлі, залишаються поза межами сучасного законодавства України. Все це створює широкі можливості для тіньової діяльності і подвійних стандартів у відносинах торговельного бізнесу й держави та, в свою чергу, ускладнює застосування відповідних засобів адміністративно-правового регулювання даного сегмента ринку.
Тому, вирішення проблем адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі є актуальним завданням вітчизняної юридичної науки.
На сучасному етапі розвитку та становлення роздрібної торгівлі в Україні спеціального дослідження з цих проблем не проводилось. Науковий та дослідний матеріал обмежений. В існуючій юридичній науковій літературі недостатньо досліджень, спеціально присвячених місцю та ролі роздрібної торгівлі у реалізації соціально-економічної політики держави.
Сформульовані теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження ґрунтуються на працях українських та зарубіжних вчених: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, В. В. Апопія, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, Я. Б. Блюм, С. В. Ващенка, Є. Є. Додіної, Ю. В. Іщенка, С. В. Кивалова, Ю. М. Козлова, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, Д. М. Лук’янця, А. А. Мазаракі, В. В. Селєзньова, В. М. Селіванова, Б. В. Сорочинського, В. Ф. Погорілка, І. С. Полікарпова, А. А. Попова, В. В. Хасанової, Ю. С. Шемшученка, О. В. Шумського, О. Н. Ярмиша, та інших.
Нормативно-правову основу дослідження склали акти конституційного, адміністративного, господарського, цивільного законодавства, а також деякі нормативні акти міжнародно-правового характеру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України відповідно до його наукових програм, зокрема теми «Система органів виконавчої влади в Україні: правові проблеми удосконалення організації та діяльності» (номер державної реєстрації 0108U010352), теми «Адміністративно-правові проблеми оптимізації державного управління в Україні» (номер державної реєстрації 0111U006524), теми «Проблеми адміністративно-правового регулювання відносин органів публічної адміністрації з громадянами в Україні» (номер державної реєстрації 0113U007856).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз стану сучасного механізму адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі в Україні у контексті дослідження проблем адміністративно-правового регулювання окремих форм та видів роздрібної торгівлі, та вироблення пропозицій щодо його вдосконалення. Реалізація даної мети зумовила необхідність розв’язання наступних дослідницьких задач:
визначити теоретичні аспекти роздрібної торгівлі як предмету адміністративно-правового регулювання;
описати систему суб’єктів адміністративно-правового регулювання торговельної діяльності та їх відповідну компетенцію;
встановити особливості адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі продуктами харчування з «еко-знаками» та виробити пропозиції щодо його удосконалення;
виявити особливості адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі товарами, що містять генно-модифіковані організми (ГМО) та запропонувати шляхи його удосконалення;
охарактеризувати особливості адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі товарами, що були у використанні та виробити пропозиції щодо його удосконалення;
з’ясувати особливості адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі через систему мережевого маркетингу та запропонувати шляхи щодо його удосконалення;
розробити науково обґрунтовані пропозиції та практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері здійснення окремих форм та видів роздрібної торгівлі.
Предметом дослідження є адміністративно-правове регулювання відносин, що виникають при здійсненні окремих форм та видів роздрібної торгівлі, відповідні норми адміністративного права та практика їх реалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність принципів і методів філософсько-світоглядного, загальнонаукового та спеціально-наукового підходів. Автором були використані філософські, загальнонаукові, спеціально-наукові та практично-наукові методи пізнання.
Системний підхід дозволив визначити коло досліджуваних проблем, а також виробити пропозиції щодо їх розв’язання. Логіко-семантичний та формально-догматичний методи були використані для аналізу та поглиблення понятійного апарату. Методи класифікації та групування застосовувалися для систематизації напрямів та процедур здійснення державного контролю у сфері роздрібної торгівлі. Системно-структурний та системно-функціональний метод дозволили здійснити аналіз системи органів державного регулювання у сфері роздрібної торгівлі. Метод історичного аналізу було використано при вивченні історичних аспектів виникнення та розвитку окремих форм та видів роздрібної торгівлі. На основі методів системного підходу, порівняння, аналізу та синтезу визначено перспективні напрями і шляхи розвитку адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі в Україні. Методи моделювання та прогнозування дозволили розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є одним із перших у сучасній вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням, в якому з урахуванням накопиченого теоретичного та практичного досвіду здійснено комплексний аналіз проблем адміністративно-правового регулювання відносин, що виникають при здійсненні окремих форм та видів роздрібної торгівлі в Україні. У ході дисертаційного дослідження сформульовано низку теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства у даній сфері.
Наукову новизну дослідження характеризує ряд положень та висновків, запропонованих дисертантом, зокрема:
вперше:
надано визначення поняття роздрібної торгівлі як предмету адміністративно-правового регулювання – це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик з метою одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо продажу (без перероблення) нових та таких, що були у використанні товарів кінцевим споживачам, яка здійснюється відповідно до встановлених державою загальнообов’язкових правил торгівлі, належне виконання яких забезпечується за допомогою адміністративно-правових засобів;
доведено необхідність нормативного закріплення обов’язку інформування споживача щодо значення символів «Е» та застереження щодо вживання продуктів з їх вмістом категоріями споживачів з окремими захворюваннями, тлумачення символів та позначень, якими маркуються певні види продукції;
обґрунтовано необхідність запровадження нормативно-визначених правил маркування органічних продуктів, спрямованих на запобігання потрапляння в торговельну мережу псевдо-органічних продуктів, що не пройшли процедуру сертифікації, та забезпечення надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт;
обґрунтовано необхідність встановлення нормативних вимог до маркування продуктів харчування, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг;
обґрунтовано необхідність створення єдиного державного органу з питань біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів, наприклад Агенції з питань бiобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів. Це дозволить централізувати регуляторні функції та ефективно реалізовувати державну політику у цій сфері;
запропоновано законодавче вирішення проблеми адміністративно-правового регулювання торгівлі товарами «секонд-хенд» та «сток», шляхом створення правового режиму обігу даних товарів;
запропоновано законодавче вирішення проблеми здійснення контролю та нагляду за діяльністю суб’єктів торгівлі на засадах багаторівневого мережевого маркетингу шляхом закріплення на нормативному рівні положення відносно права здійснення торгівлі на засадах багаторівневого мережевого маркетингу за умови наявності спеціального приміщення для зберігання та реалізації відповідної продукції;
удосконалено:
підходи щодо виділення відносин, через які здійснюється адміністративно-правове регулювання роздрібної торгівлі: 1) відносини між публічними органами, які здійснюють дозвільно-контролюючі державні функції та суб’єктами господарювання, що здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність у сфері роздрібної торгівлі; 2) відносини між суб’єктами, що здійснюють роздрібну торговельну діяльність (продавцями продукції) та споживачами продукції;
визначення та розуміння поняття «структура типу «фінансова піраміда»» з метою відокремлення діяльності таких структур від діяльності компаній системи мережевого маркетингу, що сприятиме підвищенню ефективності адміністративно-правового регулювання відносин у даному сегменті ринку;
дістали подальшого розвитку:
підходи до визначення масиву основних суб’єктів адміністративно-правового регулювання в сфері роздрібної торгівлі та розмежування їх функцій;
погляди на правові аспекти вирішення проблем маркування продуктів харчування, а також проблем сертифікації та маркування органічної продукції;
доктринальні аспекти організаційно-правових засад контролю за продуктами, що містять ГМО та їх реалізації;
питання забезпечення та оцінки ефективності застосування відповідних заходів нагляду та контролю за здійсненням роздрібної торгівлі через систему мережевого маркетингу.
Сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства у сфері роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері – для подальшого вивчення проблем адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі;
у правотворчій роботі – при усуненні прогалин у діючому законодавстві України з метою регулювання суспільних відносин у сфері роздрібної торгівлі;
у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності реалізації функцій та повноважень органів виконавчої влади при здійсненні заходів державного нагляду та контролю у сфері роздрібної торгівлі;
у навчальному процесі – для укладання навчально-методичних комплексів та викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право України» та «Торгове право України» у вищих навчальних закладах.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на засіданні відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, апробовані у матеріалах: Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення» (м. Суми, 04–05 червня 2010 р.; тези опубліковано); Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Київ, 05–06 жовтня 2011 р.; тези опубліковано); ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 11 листопада 2011 р.; тези опубліковано); ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 03 жовтня 2012 р.; тези опубліковано); Круглого столу «Адміністративне право як галузь права, галузь законодавства та навчальна дисципліна в контексті європейського досвіду» (м. Київ, 16 травня 2013 р.; тези опубліковано); VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 18–19 травня 2013 р.; тези опубліковано); VІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 17–18 травня 2014 р.; тези опубліковано); Международной научно-практической конференции «Правовые реформы в Молдове, Украине и Грузии в контексте евроинтеграционных процессов» (г. Кишинев, 07–08 ноября 2014 г.; тезисы опубликованы).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 19 наукових публікаціях, з яких 7 статей опубліковані у фахових наукових виданнях України з юридичних наук, 1 – в зарубіжному юридичному науковому виданні, 3 – у нефахових виданнях; 8 – у тезах доповідей на науково-практичних конференціях та круглих столах.
Структура дисертації. Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, чотирьох підрозділів, чотирьох пунктів, висновків та списку використаних джерел (286 найменувань на 35 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок, з них основного тексту – 163 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертантом проведено комплексне дослідження проблем адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі в Україні. У роботі обґрунтовується низка концептуальних понять теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства у даній сфері. Адміністративно-правове регулювання роздрібної торгівлі в Україні розглядається дисертантом як складова адміністративно-правового регулювання внутрішньої торгівлі, яка розвивається та потребує постійного корегування з метою приведення правової бази у відповідність до потреб суспільства. Проведене з відповідних позицій дисертаційне дослідження дозволило автору зробити певні висновки та внести пропозиції, до найважливіших з яких віднесено наступні:
1. Адміністративно-правове регулювання роздрібної торгівлі здійснюється через регулювання відповідних відносин, які складаються в процесі просування товару від продавця до кінцевого споживача такого товару. В свою чергу, адміністративно-правий вплив у відносинах між державою та господарюючими суб’єктами, що здійснюють торговельну діяльність, стосовно самого процесу здійснення такої діяльності, в умовах ринкової економіки повинен ставати все менш відчутним. Але відносини, в яких кінцевою ланкою є споживач продукції, яка реалізується через роздрібну торговельну мережу, потребують посиленого адміністративно-правового регулювання з метою забезпечення гарантованих Конституцією України прав людини, зокрема права на якість та безпеку продукції.
2. Характерними ознаками торговельної діяльності, як предмету адміністративно-правового регулювання, є наступні :
а) є видом господарської (підприємницької) діяльності;
б) має особливий суб’єктний склад (торговельну діяльність, згідно з чинним законодавством, можуть здійснювати суб’єкти господарювання: господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці);
в) особливою сферою здійснення торговельної діяльності є сфера товарного обігу;
г) цільова спрямованість торговельної діяльності полягає в реалізації продукції кінцевому споживачу з метою отримання прибутку;
д) торговельна діяльність може мати як разовий, так і систематичний характер здійснення торговельних операцій;
е) забезпечення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються торгівельною діяльністю, а також захист прав споживачів може здійснюватися адміністративними методами у визначених законодавством формах шляхом здійснення заснованої на адміністративно-правових нормах діяльності уповноважених державою суб’єктів публічного адміністрування.
3. Роздрібна торгівля як предмет адміністративно-правового регулювання – це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик з метою одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо продажу (без перероблення) нових та таких, що були у використанні товарів кінцевим споживачам, яка здійснюється відповідно до встановлених державою загальнообов’язкових правил торгівлі, належне виконання яких забезпечується за допомогою адміністративно-правових засобів.
4. Визначено основних суб’єктів адміністративно-правового регулювання в роздрібній торгівлі, кожний з яких здійснює адміністративно-правове регулювання в сфері торговельної діяльності у межах своєї компетенції, що встановлюється Конституцією України, законами, іншими нормативними актами. Їх можна поділити на:
а) органи загальної компетенції (органи, які в межах підвідомчої їм території здійснюють державне управління та координацію усіх або більшості підпорядкованих чи підконтрольних їм органів галузевої чи функціональної компетенції): Кабінет Міністрів України; органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим (згідно діючого законодавства України), місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;
б) органи галузевої компетенції (міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні підприємства, установи, інші структури і відповідно керують певною галуззю, територіальні органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади): Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; департаменти економічного розвитку і торгівлі в складі обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; відділи економічного розвитку і торгівлі у складі районних, районних у містах адміністрацій;
в) органи спеціальної компетенції (здійснюють галузеве та міжгалузеве функціональне державне управління; реалізують виконавчу, контрольно-наглядову, регулятивну, реєстраційно-дозвільну функції): органи Державної фіскальної служби України; Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Міністерство внутрішніх справ та його органи на місцях; Міністерство охорони здоров’я України;
г) громадські об’єднання (як учасники адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі): Українська Асоціація споживачів; Всеукраїнська федерація споживачів «ПУЛЬС» та ін.
5. Забезпечення якості та безпеки продуктів харчування є найбільш значимими напрямками в адміністративно-правовому регулюванні роздрібної торговельної діяльності, найдієвішими заходами адміністративно-правового регулювання в даній сфері є: відбір у суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі зразків товарів для перевірки їх якості, контрольні перевірки правильності розрахунку зі споживачами за реалізовані товари, а також планові та позапланові перевірки суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі.
6. Встановлено, що прогалини в адміністративно-правовому регулюванні роздрібної торгівлі продовольчими товарами зумовлені недосконалістю правового врегулювання питань щодо: отримання споживачем необхідної інформації про товар, що реалізується; узгодженості вимог вітчизняних та міжнародно-правових стандартів щодо якості харчових продуктів; належного маркування продуктів харчування. Враховуючи це, запропоновано:
- внести зміни до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11 липня 2003 р. № 185, стосовно отримання споживачем необхідної інформації про товар, що реалізується;
- внести зміни до Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» від 03 вересня 2013 р. № 425-VII, стосовно маркування продукції, яка перебуває на стадії перехідного періоду до органічного виробництва;
- прийняти окремий нормативно-правовий акт – Порядок маркування органічної продукції – з метою удосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу органічної продукції;
- внести зміни до Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 р. № 468, що зумовлено необхідністю посилення державного контролю та нагляду за дотриманням суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво та продаж продуктів харчування, відповідних норм і правил щодо надання споживачам достовірної інформації про товар.
7. Запропоновано створити єдиний державний орган виконавчої влади з питань біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів, наприклад Агенцію з питань бiобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів, до повноважень якого віднести розробку критеріїв оцінки ризиків потенційного впливу ГМО на здоров’я людей та навколишнє природне середовище; розробку нормативно-правових актів щодо державної реєстрації ГМО; організацію проведення випробувань джерел ГМО для оцінки їх безпечності для здоров’я людини та ризиків для довкілля; підготовку висновків щодо можливості комерціалізації та реєстрації ГМ-рослин; ведення єдиного національного реєстру джерел ГМО; видачу реєстраційних посвідчень; інформування громадськості щодо ГМО тощо. Це дозволить централізувати регуляторні функції та ефективно реалізовувати державну політику у цій сфері.
8. Встановлено, що адміністративно-правове регулювання роздрібної торгівлі товарами «секонд-хенд» та «сток» на сьогодні в Україні відсутнє. Це призводить до створення умов для порушення прав споживачів, а також обмеження можливості реалізації відповідними контролюючими органами функцій нагляду та контролю у даній сфері відносин. Тому, запропоновано:
- прийняти Закон України «Про внутрішню торгівлю», закріпивши в ньому поняття «товари категорій «секонд-хенд» та «сток»;
- внести зміни до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 13 березня 1995 р. № 37, стосовно приймання на комісію товарів категорій «секонд-хенд» та «сток».
9. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі не можуть повною мірою реалізовувати покладені на них завдання щодо здійснення заходів адміністративно-правого регулювання у сфері продажу товарів через систему мережевого маркетингу без належного нормативно-правового регулювання даного сегмента ринку, оскільки в жодному нині діючому нормативному акті України не надається визначення понять «мережевий маркетинг», «фінансова піраміда» та інших суміжних понять. Враховуючи це запропоновано:
- нормативно закріпити наступне визначення: «дистриб’ютор багаторівневого мережевого маркетингу є спеціальним суб’єктом, що здійснює продаж(реалізацію) товарів чи послуг і має право здійснювати зазначену діяльність з моменту його державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності»;
- нормативно закріпити положення про те, що компанія, яка дотримується принципу зворотного продажу, не є «пірамідою», а внутрішнє споживання продукції компанії самими дистриб’юторами не є «пірамідним» явищем;
- визначити, що юридичні особи та/або фізичні особи-підприємці мають право на здійснення діяльності в багаторівневому мережевому маркетингу за умови наявності спеціального приміщення для зберігання та реалізації відповідної продукції;
- прийняти Закон України «Про заборону фінансових пірамід в Україні», в якому слід закріпити наступне визначення: «фінансова піраміда – юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм та форм власності та/або фізичні особи – підприємці, які використовують у своїй діяльності методи залучення до багаторівневих мереж фінансових активів від інших осіб та перерозподілу фінансових активів на користь організаторів таких мереж, в обмін на отримання залученими особами можливості одержати фінансову вигоду за рахунок залучення до такої структури фінансових активів від інших осіб, а також залучення до багаторівневих мереж дистриб’юторів без мети реалізації товарів чи послуг за умови сплати в таку структуру вступних чи інших відповідних внесків у будь-якій формі, крім випадків оплати фізичною особою собівартості інформаційних матеріалів, курсів навчання, первинного комплекту товарів, як обов’язкових умов набуття статусу дистриб’ютора компанії багаторівневого мережевого маркетингу, згідно її маркетингового плану».
Проведеним дослідженням не вичерпуються всі аспекти проблем адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі в Україні. Проте, запропоновані вище науково обґрунтовані пропозиції та практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання роздрібної торгівлі дозволять, на наш погляд, усунути існуючі недоліки у практиці застосування нормативно-правових актів у галузі роздрібної торгівлі, а також розв’яжуть існуючі сьогодні проблеми щодо побудови доцільної та ефективної організаційної структури адміністративно-правового регулювання даного сегмента ринку.