Мальцева Ольга Ігорівна. Особливості становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю

brief description

Мальцева Ольга Ігорівна. Особливості становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2006.

Мальцева О. І. Особливості становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2006.
У обласному центрі планування сім'ї і репродукції людини на базі міського пологового будинку № 2 міста Дніпропетровська проведено комплексне обстеження 576 дівчат у віці від 7 до 15 років.
Першу групу склали 285 дівчат, які постійно проживають в умовно чистому районі міста Дніпропетровська (контроль). До II групи (основна) увійшли 291 дівчинка, які постійно проживають поблизу великих промислових підприємств. У цих групах визначені: ступінь розвитку вторинних статевих ознак, частота порушень статевого дозрівання, середній вік менархе, характер менструальної функції.
Аналіз одержаних даних проводився залежно від періоду статевого дозрівання: передпубертат - до початку розвитку вторинних статевих ознак; ранній пубертат - від початку розвитку вторинних статевих ознак до появи менструації; власне пубертат - після появи першої менструації до 15 років.
Для дослідження вмісту гормонів використовувався метод радіоімунологічного аналізу (РІА).
Для оцінки функціонального стану симпато-адреналової системи використовувалися наступні методики визначення екскретованих катехоламінів в біологічному ланцюзі їх синтезу та метаболізму: тирозін- методом Udenfriend, Cooper; діоксифенілаланін, дофамін, норадреналін і адреналін - спектро- флюорометричним методом Е.Ш. Матліной та співавт.(1985); ВМК - методом високовольтного електрофореза на папері за Т.Д. Большаковою (1965).
В результаті проведеного дослідження встановлено, що у дівчат, які постійно проживають поблизу великих промислових підприємств (у зоні екологічного неблагополуччя - основна група), сповільнюються темпи формування вторинних статевих ознак і становлення ритму менструацій. У структурі розладів менструальної функції у підлітків цієї групи, що менструюють більше року, перше місце займає вторинна аменорея, яка серед них спостерігається в 8 разів частіше, ніж у мешканок "чистого" району (група порівняння). Показано, що постійний вплив агресивних чинників середовища, характерних для районів, розташованих поблизу великих металургійних підприємств, приводить до підвищення вмісту в крові у дівчат ЛГ, прогестерону та тестостерону, зниження концентрації ПРЛ і кортизолу в передпубертаті і підвищення у власне пубертатному періоді.
На підставі результатів паралельного вивчення особливостей функціонування гіпофізарно-яєчникової та симпато-адреналової систем у дівчат, які проживають в умовах техногенного забруднення середовища і відносно чистому районі міста з використанням елементів системного аналізу, вперше встановлено, що особливості функції гіпофізарно-яєчникового комплексу у дівчат основної групи обумовлені гіперактивацією симпато-адреналової системи з переважанням активності медіаторної ланки на початковому етапі статевого розвитку і гормональної - в період становлення менструальної функції. Вперше показано, що у дівчат із зони екологічного неблагополуччя як при регулярному менструальному циклі, так і при його розладах провідну роль у формуванні взаємодії між гіпофізарно-яєчниковою та симпато-адреналовою системами, на відміну від одноліток з екологічно "чистого" району, грає не норадреналін, а дофамін. Проведено аналіз ефективності негормональних методів лікування дівчат, з порушеннями менструальної функції в порівнюваних групах.

Дисертація присвячена пошуку нових підходів щодо профілактики порушень функції статевої системи у дівчат, які мешкають поблизу великих промислових підприємств з метою зниження у них частоти гінекологічних захворювань та збереження репродуктивного потенціалу нації.
1. Повітряний басейн поблизу великих промислових підприємств металургійного профілю містить значну кількість забруднювачів (пил, окисли важких металів, двооксиди сірки та азоту коефіцієнт сумарного забруднення повітря 25,2 проти 15,5 в умовно екологічно чистому районі), які чинять комбіновану, сумісну та одночасну дію на організм.
2. У дівчат, які постійно проживають в екологічно несприятливих умовах, спостерігається уповільнення темпів розвитку молочної залози і лобкового оволосіння; вища частота, ніж в "чистому" районі шкірних проявів гіперандрогенії; у 6 разів частіше реєструється пізніше менархе; у 3,5 рази частіше - первинна аменорея в 15 років; у 1,5 рази частіше виявляються розлади менструальної функції при менструальному віці більше року.
3. Найхарактернішим типом порушень менструальної функції у дівчат з екологічно забрудненого району є тривала вторинна аменорея, яка діагностується у 8 разів частіше, ніж в групі порівняння і займає перше місце в структурі порушень менструальної функції.
4. Встановленими відмінностями у віковій динаміці гормонального гомеостазу у дівчат, які проживають в екологічно несприятливих умовах, є підвищення концентрації в сироватці крові ЛГ, прогестерону та тестостерону практично на всіх етапах статевого розвитку, виключаючи ранній пубертат. У той же час виявлено зниження рівня ПРЛ у 1,6 рази і кортизолу 1,3 рази у передпубертатній фазі розвитку і підвищення ПРЛ у 1,27 рази у власне пубертатному періоді.
Особливості вікової динаміки гормональних показників в порівнюваних районах свідчать про те, що критичними періодами, коли гіпоталамо-гіпофізарно - яєчникова система особливо чутлива до впливу пошкоджуючих чинників середовища, є передпубертатний період і перший рік становлення менструальної функції.
5. Доведено що, процес статевого дозрівання у дівчат, які постійно проживають в зоні з високим техногенним навантаженням середовища, протікає на фоні гіперактивації симпато-адреналової системи. Функціональна напруга САС найбільш виражена в перший рік становлення менструальної функції, а також при її порушеннях. Гіперактивація САС відноситься до найважливіших причин патологічного перебігу пубертата при впливі на організм, що розвивається пошкоджуючих чинників навколишнього середовища.
6. Встановлено, що у зонах з високим техногенним забрудненням середовища очолюючу роль в системоутворенні приймає на себе дофамін, у той час як у дівчат, що не зазнають впливу екологічно несприятливих чинників, ця роль відведена норадреналіну. Зміни рівня дофаміну відносяться до найважливіших механізмів порушень менструальної функції в обох районах, у зв'язку з чим дівчатка з регулярним ритмом менструацій з екологічно неблагополучного регіону, у яких перше місце в ієрархії системоутворення займає дофамін, складають групу високого ризику по порушеннях менструальної функції надалі.
7. Проведення комплексу профілактичних заходів, та фармакотерапевтична корекція, що забезпечує адаптогенний, антиандрогенний і вегетотропний ефекти у дівчат підлітків при порушеннях менструального циклу приводять до регуляції функції статевої і симпато-адреналової систем.
8. Прогностично несприятливими факторами відносно застосування негормональної терапії є підвищення рівня тестостерону та зниження естрадіолу у сироватці крові.