Малиновський Антон Станіславович. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення

brief description

Малиновський Антон Станіславович. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення : Дис... д-ра наук: 08.00.03 2007

Малиновський А.С. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення. Монографія.
На здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03. економіка та управління національним господарством. ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, Київ, 2007.
Викладені результати багаторічних досліджень щодо вирішення проблем, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС стосовно аграрного сектора, лісового господарства та сільського соціуму Поліського регіону. Поглиблено сутність економічної категорії системного відродження сільських територій в умовах екозабруднення; розроблено структурно-логічну модель відродження виробничого та соціального середовища. Охарактеризовано постчорнобильський екологічний стан с.-г. угідь і рівні забруднення продукції. Показана ефективність радіаційного захисту і процесів переселення громадян; проаналізовано використання виробничого потенціалу і трудових ресурсів, тенденції змін демографічної ситуації та проблем зайнятості населення. Науково обґрунтовано можливості відродження сільських територій, наведені перспективи та можливості відродження і розвитку провідних галузей рослинництва, тваринництва, лісівництва, а також ефективність контртехногенних заходів, розвитку сучасних організаційно-правових формувань і використання фіскальної політики. Розроблено стратегію підготовки та закріплення кадрів у регіоні.

За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, в країні в цілому та найбільш постраждалому регіоні проведено значну політичну, економічну, соціальну, організаційну та іншу роботу щодо подолання її наслідків, розроблення і здійснення відповідних заходів на державному, регіональному та місцевому рівнях. Взяте в сукупності, все це привело країну на новий, сутнісно та організаційно вищий рівень відповідної роботи на засадах системного відродження радіоактивно забруднених територій.
1. Категорія «відродження» віддзеркалює всебічно обґрунтований, цілеспрямований і ефективно втілюваний у практику процес, який здійснюють люди (спільнота, державна влада) в інтересах виведення країни, її окремих галузей і регіонів на якісно вищий рівень довгострокового економічного розвитку. Зміст категорії системне відродження територій, забруднених в результаті Чорнобильської техногенної катастрофи, висвітлюється як поетапна, цілеспрямована взаємодія достатньо узгоджених у всіх без винятку відношеннях сукупності необхідних організаційних, соціальних, економічних, правових та інших чинників, підпорядкованих інтересам подолання наслідків екологічних забруднень згідно з відповідними стратегічними загальнодержавними, регіональними і місцевими планами, програмами і завданнями, які здійснюють відповідні інститути влади та інституція самоврядного управління.
2. Найважливіше місце в системі методології відродження забруднених Чорнобильською трагедією регіонів посідає послідовне надання відроджувальним процесам чіткої соціальної спрямованості. Ключовим з погляду методології є висновок про необхідність розгляду соціальних аспектів відродження забруднених Чорнобильською катастрофою регіонів в якості однієї з найважливіших підсистем більш загальної відроджувальної системи. У відродженні виробництва на територіях посиленого екологічного навантаження слід застосовувати заходи „подвійного призначення”, які б робили можливим не лише ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених земельних ділянках, а й нарощували соціальне облаштування сільських поселень для створення привабливих умов і залучення для роботи на селі працівників інтелігентно-інтелектуальної сфери.
3. На основі синергетичного підходу до аналізу поведінки соціально-економічних ринкових систем запропоновано концептуальну конструкцію ієрархії і регуляторів гомеостатичності системи регіонального відродження сільських територій з відповідним набором інституціональних детермінантів її (системи) економічної поведінки. Регуляторами гомеостатичності системи в найвищій ієрархії є механізми пріоритету аграрного сектора в національній економіці, яку здійснює інституція державного впливу. На рівні системи регіонального відродження взагалі та досліджуваного регіону зокрема, а також в низовій ієрархії підсистем локального (місцевого) і мікрорівневого відродження, як регулятори гомеостатичності використовуються механізми управління інноваційним розвитком, зовнішньоекономічною діяльністю, корпоративного управління, еколого-виробничої рівноваги, організації виробництва, самоврядного управління.
4. Основною конструктивною тезою в побудові структурно-логічної моделі системного відродження виробничого та соціального середовища в регіоні радіаційного забруднення є еквівалентність вартості виробленого регіонального (територіального) продукту і вартості середовища проживання: соціально-побутової, медичної, культурно-освітньої сфер життя. Така модель відображає динамічну рівновагу виробленого певною територією валового доходу та сумами видатків споживання (виробничого і соціального), валових інвестицій, трансфертів населенню, екологічних трансфертів та позитивних результатів зовнішньоекономічної діяльності.
5. За період, що минув після Чорнобильської катастрофи, невирішеною остаточно залишилась державна проблема переселення громадян, які і донині перебувають на забруднених територіях. Якраз тому перше стратегічне рішення стосується локального (місцевого) переселення і переміщення виробництва на території в межах адміністративних районів, зокрема райцентрів, що забезпечить збереження родинних зв’язків, здолання ностальгічних мотивів. При цьому має бути збережений їх пільговий статус, тобто переведення до третьої зони забруднення із збереженням всіх пільг жителям другої зони. Такий захід дасть можливість узаконити капіталовкладення в районні центри чи в центральні садиби економічно спроможних господарств, покращити життєдіяльність населення, його соціальний захист.
6. Дослідження дають підстави стверджувати необхідність подальшої екологізації умов нешкідливої життєдіяльності людей на територіях радіаційного забруднення, особливо в міграційному ланцюгу радіонуклідів «ґрунт-рослина-тварина» через небезпеку споживання людиною забрудненої продукції навіть малими дозами, що надходять цим же ланцюгом. У зв’язку з цим початковий етап відродження забруднених територій з точки зору еколого-економічного значення і зниження рівнів забруднення належить докорінному поліпшенню луків і пасовищ, що дасть змогу отримувати екологічно чисту продукцію рослинництва і тваринництва, використовуючи 5-7-річну післядію вапнякових меліорантів. Здійснення такого заходу викликає цілу низку мультиплікаційних ефектів: зниження кислотності ґрунтів, появу бобових компонентів лучних трав, покращення кормової бази, розвиток провідних галузей рослинництва і тваринництва..
7. Чорнобильська катастрофа стала одним із факторів втрати і досі непоновленого трудового, ресурсного та демографічного потенціалу. Соціологічні дослідження засвідчили, що з точки зору відтворювальних процесів виробництва, гальмування депопуляції, відродження позитивної демографії є раціональне використання виробничого потенціалу, застосування інтенсивних технологій в галузях рослинництва й тваринництва, усього комплексу досягнень науково-технічного прогресу, активного інвестування, соціального облаштування структури та інфраструктури територій, забезпечення розвитку трудового та кадрового потенціалів, подолання деградації людського капіталу.
8. В низовій ієрархії системи відродження сільських територій центральне місце належить сільській громаді, що поступово перетворюється у визначальний соціальний осередок сіл і селищ (на прикладах Нововелідницької сільської ради Овруцького району Житомирської області). Завдяки консолідації зусиль органів самоврядування, керівників і спеціалістів виробничих структур та закладів, установ і організацій, а також активної державної підтримки, сільській громаді вдалося зберегти і забезпечити функціонування створеної соціально-культурної, побутової та виробничої сфер на своїй території. Їх потенціал поступово нарощується. Це в свою чергу означає, що кінцевий результат функціонування агропродовольчого сектора економіки значною мірою залежить від того, як спрацює в цьому відношенні кожна сільська територія.
9. Системоутворюючими факторами відродження сільських територій стають промислові центри. Монографічними дослідженнями на прикладі міського соціуму (м. Коростень Житомирської обл.) встановлено, що ланцюги діяльності міської громади еластично диверсифікуються у координацію розвитку прилеглих до нього сільських територій. Зокрема, координація дій міського та сільського соціумів, які поширюють горизонт впливу на розвиток сільських територій, можуть бути аргументом концепції сталого розвитку міста та навколишніх сіл. Особливість такого впливу адресність щодо окремих людей і людських спільнот, спонсорство, сприяння створенню спільних підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, малих підприємств з дороблення та реалізації продукції.
10. В галузевому відродженні виробництва, наповненні валового доходу та продуктивної зайнятості населення чільне місце належить інтенсифікації розвитку провідних галузей рослинництва: льонарства, картоплярства, хмелярства, насінництва багаторічних трав. В тваринництві на особливу увагу заслуговує розведення худоби м’ясного напрямку, зокрема поліської і волинської м’ясних порід, та стабілізація молочної галузі, а також розвиток гусівництва.
11. Для покращання лісогосподарювання та екологічної ситуації, включення галузі лісу в регіональний економічний обіг, необхідно переходити до реалізації комплексу активних лісогосподарських заходів з урахуванням темпів природних процесів самоочищення лісових екосистем від радіонуклідів. Організаційною основою заходів з реабілітації лісів є обґрунтований план переводу лісових масивів з обмеженим режимом господарювання до більш високого рівня лісокористування з постійним контролем режиму ведення лісового господарств, заготівлі і переробки побічної продукції. Організаційного рішення потребують упорядкування лісових масивів колишніх колгоспів і радгоспів, зокрема через створення обласних об’єднань (на зразок «Житомироблагролісу»), оскільки вони залишаються поза увагою держави. Виходячи з реального стану лісів і сучасної діяльності таких підприємств, необхідною є їх державна підтримка.
12. Серед організаційно-правових форм господарювання в регіоні найбільшого розповсюдження набули товариства з обмеженою відповідальністю. Питома вага приватних (приватно-орендних) підприємств за кількістю займає друге місце. Волинська та Рівненська області переважно використовують форму сільськогосподарських кооперативів. Спостерігається тенденція до збільшення кількості господарств фермерського типу. Але загальний висновок стосується ефективності функціонування агроформувань будь-якого типу в залежності від рівня застосування господарського менеджменту з врахуванням комплексу економічних, організаційних та екологічних чинників та безумовної підтримки держави..
13. Ефективність функціонування внутрішнього середовища соціуму, регламентованих та нерегламентованих утворень в регіональній, локальній чи мікрорівневій ієрархії першочергово залежить від фінансового забезпечення і потребує докорінної перебудови фіскальної політики, оскільки в забрудненому регіоні активно здійснюється розробка та використання надр, фінансові результати якого не є надбанням сільських громад. З метою зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування як однієї з найважливіших умов ефективної діяльності територіальних громад та утворених ними самоврядних органів доцільно внести відповідні зміни до Бюджетного Кодексу України, а також прийняти Закон України «Про місцеві податки та збори».
14. Ефективна взаємодія територій регіону радіоактивного забруднення із зовнішнім середовищем, зокрема з зарубіжжям, має перспективу в напрямі формування заходів «зеленої скриньки», тобто створення системи контролю та світових стандартів якості продукції, застосування антидемпінгової стратегії на виробництві хмелесировини, переробці деревини, в етнотуристичній діяльності та використанні рекреаційних ресурсів, заснування світових центрів досліджень реабілітації забруднених територій. Економічно доцільним і апробованим напрямом зовнішньоекономічної діяльності регіону є залучення іноземного капіталу в розробку біомінерального потенціалу Полісся та поновлення статусу режиму пільгового інвестування.
15. Структура та динаміка кадрового потенціалу регіону радіоактивного забруднення свідчать про наявність тенденції до суттєвого погіршення його якісного і кількісного складу. Зросла плинність кадрів, знизилась питома вага дипломованих спеціалістів, вкрай загострилась проблема їх закріплення. Для покращання ситуації з кадрово-управлінським забезпеченням конче необхідна національна програма закріплення фахівців-аграріїв з визначенням реальних джерел фінансування з бюджетів різних рівнів, конкретних термінів і відповідальних за виконання тих чи інших заходів. Особливе місце в програмі повинно належати облаштуванню індивідуальних садиб на безповоротній основі кредиту для молодих спеціалістів і керівників. Варто також переглянути деякі положення чинного законодавства, зокрема Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в частині направлення фахівців у третю зону забруднення та забезпечення умов їх роботи.