Маловичко Андрій Сергійович. Вплив ризик-менеджменту на інвестиційну привабливість підприємства

brief description

Маловичко Андрій Сергійович. Вплив ризик-менеджменту на інвестиційну привабливість підприємства : Дис... канд. наук: 08.00.04 2008

Маловичко А.С.Вплив ризик-менеджменту на інвестиційну привабливість підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04.- Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.
У дисертації розглянуті природа й сутність економічного ризику, дані визначення термінам економічний ризик” і ризик-менеджмент”. Виявлено діалектичний зв'язок рівня ризик-менеджменту на підприємстві зі ступенем його інвестиційної привабливості. Дано визначення поняттю інвестиційної привабливості. Виявлено проблеми в оцінці інвестиційної привабливості. Виявлено додаткові фактори, які впливають на рішення про надання позикових коштів: параметри самого підприємства і параметри фінансованого проекту, а саме: загальні зведення, зведення про персонал, керівництво і власників підприємства/проекту і зведення, що безпосередньо стосуються управління ризиком. Знайдено спосіб коригування оцінки інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням цих факторів. У дослідженні запропоновано структури відділу з управління ризиками, що залежить від розміру фірми, і два види інтеграції системи ризик-менеджменту до організаційної структури управління підприємством локалізовану и розсіяну. Сформульовано практичні принципи таких прийомів ризик-менеджменту, як: одержання більшої кількості інформації про майбутній вибір і результати; розподіл ризику між учасниками проекту; диверсифікованість ризику; передача ризику; резервування коштів; урахування ризиків при фінансуванні проекту; страхування ризику; лімітування; відхилення від ризику; прийняття ризику на себе; об'єднання ризику; інші методи.

У дисертації розв’язано науково-прикладне завдання щодо розробки теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій з впровадження системи ризик-менеджменту та оцінки її ефективності для підвищення ступеня інвестиційної привабливості підприємства.
Основні наукові та прикладні висновки полягають у такому:

Встановлено, що ризик явище всепроникаюче і таке, що має негативні наслідки для підприємства, тому запропоноване таке трактування економічному ризику це можливість негативної реакції навколишнього середовища на поводження суб'єкта господарювання. Також показано, що ризик-менеджмент, не зважаючи на свою специфіку, може бути визначений, як будь-яка діяльність суб'єкта господарювання, спрямована на подолання невизначеності й скорочення її негативних наслідків.
Установлено діалектичний зв'язок між рівнем ризик-менеджменту та ступенем інвестиційної привабливості підприємств, що є ступенем готовності потенційного інвестора вкладати кошти в підприємство при певних характеристиках його господарської діяльності, що виражається у визначеному заздалегідь співвідношенні ризикованості й прибутковості інвестицій, виявлені основні проблеми її оцінки, що полягають у недостатньо інтенсивному використанні таких показників, як гнучкість, маневреність, надійність і адаптивність.
На основі аналізу методик оцінки інвестиційної привабливості потенційного позичальника (юридичної особи) був зроблений висновок про те, що підприємства, за інших рівних умов, мають різні шанси залучити позикові кошти при зверненні в різні організації, що пояснюється розходженнями в методиках.
Доведено на основі кореляційного аналізу між кількістю балів, набраних підприємствами за існуючими методиками оцінки інвестиційної привабливості потенційного позичальника (юридичної особи) і рішенням про видачу позикових коштів підприємству, наявність додаткових факторів, що справляють істотний, а іноді ключовий вплив на рішення про видачу позикових коштів.
Виявлено наявність двох класів факторів, що справляють вплив на рішення про видачу позикових коштів: параметри власне підприємства і параметри фінансованого (кредитованого) проекту. Кожний із представлених класів можна розділити на три групи: загальні зведення; зведення про персонал, керівництво і власників підприємства (співробітників проекту) і зведення, що безпосередньо стосуються управління ризиком.
Експертний аналіз виявлених додаткових факторів, що впливають на рішення про видачу позикових коштів, дозволив зробити висновок про те, що найбільший вплив має група факторів, які безпосередньо стосуються управління ризиком, а кореляційний аналіз відповідності кількості балів, набраних підприємствами за існуючими методиками, скоректований з урахуванням впливу виявлених додаткових факторів, дав підставу говорити про те, що наявність налагодженого ризик-менеджменту підвищує інвестиційну привабливість підприємства.
Доведено, що використання поправкового коефіцієнту, який розраховується з урахуванням виявлених факторів, для коригування оцінки інвестиційної привабливості робить цю оцінку більш точною та достовірною.
Запропоновано рекомендації щодо інтеграції системи управління ризиками в організаційну структуру підприємства розсіяної” інтеграції, при якій аналітична робота проводиться безпосередньо в полі виникнення ризику, а потім координується керівництвом, і локалізованої”, коли з відділів надходить лише статистична й оперативна інформація, а аналітична робота проводиться у відділі з управління ризиками.
Розроблено рекомендації змісту етапу ризик-менеджменту (аналізу і зниження ступеня ризику), на якому приймається рішення про застосування того чи іншого прийому зниження ризику. Запропоновано критерій групування несприятливих подій по можливості усунення їхніх причин, на підставі чого дані рекомендації зі створення на підприємстві програми усунення причин несприятливих подій.
Рекомендовано використовувати методику оцінки ефективності ризик-менеджменту на основі співвідношення різниці фінансових можливостей підприємства й витрат на ризик-менеджмент, зменшеної на величину очікуваного збитку після впровадження ризик-менеджменту, до різниці фінансових можливостей підприємства й витрат на ризик-менеджмент.
Запропоновані практичні принципи застосування таких основних прийомів ризик-менеджменту, як: одержання більшої кількості інформації про майбутній вибір і результати; розподіл ризику між учасниками проекту; диверсифікованість ризику; передача ризику; резервування коштів; облік ризиків при фінансуванні проекту; страхування ризику; лімітування; відхилення від ризику; прийняття ризику на себе; об'єднання ризику; інші методи.