Маляр Віталій Васильович. Комплексна оцінка та корекція активності матки при загрозі передчасних пологів

brief description

Маляр Віталій Васильович. Комплексна оцінка та корекція активності матки при загрозі передчасних пологів : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Ужгородський національний ун-т. — Ужгород, 2006. — 159арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 135-159.

Маляр В.В. Комплексна оцінка та корекція активності матки при загрозі передчасних пологів.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, Львів,2006.В роботі виділені провідні пренатальні чинники ризику передчасних пологів, розроблена система прогнозування недоношування вагітності на основі визначення середньостатистичної вірогідності дострокового завершення вагітності.
Визначені основні ехогістерографічні і тонусометричні ознаки аномалії активності матки в антенатальному періоді при загрозі ПП та запропонована бальна оцінка ступеня тяжкості порушення контрактильності матки при даній патології.
Доведено, що найбільш розповсюдженою аномалією активності матки при загрозі ПП є ДМЦ і/або КДС на тлі підвищеного базального тонусу матки (60%). Чутливими індикаторами функціонального стану системи материнський організмплацентаплід при загрозі ПП є наступні біопараметри: тип варіабельності ЧСС, ГРА, ЕДР, ІДР плода, показники судинного опору в маткових артеріях та артерії пуповини. Поєднане здійснення електрорелаксації матки з довенним введенням інстенону і сульфату магнію, а при недостатній ефективності терапії використання селективного2адреноміметика гініпрала, магвіта В6, інстенона і риб’ячого жиру, забезпечує ефективне гальмування активності матки, нормалізацію гомеостазу функціональної системи материнський організмплід при загрозі ПП.
На основі отриманих результатів, розроблена і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія оцінки контрактильності матки, моніторингу функціонального стану біосистеми материнський організм плацентаплід, що дозволяє вжити адекватні терапевтичні заходи, забезпечити зниження частоти ПП у 1,5 разу, перинатальної смертності у 2 рази.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове вирішення наукового завдання, що виражається в удосконаленні оцінки та корекції активності матки при загрозі ПП.
1. Провідними факторами ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності, є вік першородячих до 18 років, сімейне неблагополуччя, надмірна фізична і розумова робота, перенесені дитячі інфекційні захворювання, порушення менструального циклу, запальні захворювання геніталій, штучні аборти, самовільні викидні, ПП в анамнезі.
2. Найбільш розповсюдженою аномалією активності матки при загрозі ПП є ДМЦ і/або КДС на тлі підвищеного базального тонусу матки (60%). Ступінь її тяжкості можна визначити на основі якісних і кількісних показників скоротливої активності, контрактильних змін нижнього маткового сегмента, тонусу матки.
3. Патологічно висока активність матки у пренатальному періоді обумовлює розлади матковоплацентарноплодового кровоплину, збільшення показників судинної резистентності в маткових артеріях (на 19%) і в артерії пуповини (на 45%).
4. Чутливими індикаторами функціонального стану системи материнський організмплацентаплід при загрозі ПП є наступні біопараметри: тип варіабельності ЧСС, ГРА, ЕДР, ІДР плода, показники судинного опору в маткових артеріях та артерії пуповини.
5. Поєднане здійснення електрорелаксації матки з довенним введенням інстенону і сульфату магнію, а при недостатній ефективності терапії використання селективного2адреноміметика гініпрала, магвіта В6, інстенона і риб’ячого жиру, забезпечує ефективне гальмування активності матки, нормалізацію гомеостазу функціональної системи материнський організмплід при загрозі ПП.
6. Здійснення моніторингу контрактильної активності матки і основних параметрів біофізичного профілю фетоплацентарної системи при загрозі ПП дозволяє вжити адекватні терапевтичні заходи, забезпечити ефективне пролонгування вагітності (КПВ 96,7%).
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

З метою прогнозування ПП і своєчасного проведення лікувальнопрофілактичних заходів слід визначати середньостатестичну вірогідність недоношування вагітності.
При оцінці ступеня тяжкості патологічно високої активності матки в пренатальному періоді й ефективності терапії загрози ПП слід враховувати показники скоротливої активності матки, контрактильну зміну товщини нижнього маткового сегмента, тонусу матки, матковоплацентарноплодового кровоплину, біофізичного профілю плода.
Лікування загрози ПП повинно бути диференційовано спрямованим. При підвищенні контрактильності на тлі НМЦ і нормотонусі матки терапію слід починати з електрорелаксації матки синусоїдальним струмом 12 мА, частотою 100 Гц, протягом 30 хв один раз на добу в поєднанні з активатором метаболізму інстеноном (довенно краплинно 2 мл з 200 мл 5% глюкози) та магній сульфатом (довенно краплинно 5 мл з 200 мл фізіологічного розчину) з наступним продовженням терапії магвітом В6(всередину по 1 табл. 3 рази на добу), інстеноном (по 1 табл. 2 рази на добу) та призначенням риб’ячого жиру (всередину 1 ч.л. 2 рази на добу) з вмістом йоду (3040 мкг у 1 чайній ложці).

У випадку розвитку аномалії активності матки по типу ДМЦ і/або КДС на тлі підвищеного базального тонусу матки електрорелаксацію матки слід проводити в поєднанні з селективним2адреноміметиком гініпралом (5 мкг на 200 мл 5% глюкози довенно з 56 кр/хв) на тлі інстенону та вказаних вище середників, що і при першому варіанті.
4. Кінцеву оцінку результатів проведеної терапії загрози ПП слід проводити на основі визначення коефіцієнта продовження вагітності (КПВ), запропоновано по Н.Omer et al. (1986). Останній вираховується наступним чином: число днів, що минули після початку лікування до настання пологів, ділиться на число днів, що минули між початком терапії і очікуваним днем пологів, одержана величина множиться на 100.