Малюта Руслан Миколайович. Профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ від матері немовляті

brief description

Малюта Руслан Миколайович. Профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ від матері немовляті : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2007. — 144арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 119-142.

Малюта Р.М. Профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ від матері немовляті. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 педіатрія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2007.
Дисертація присвячена аналізу ефективності призначення схем основних АРВ-препаратів для попередження трансмісії ВІЛ новонародженому. Препарати вживались жінками в періоди вагітності і пологів, а новонародженими - в ранньому неонатальному періоді. В програмі спостережень взяли участь 1290 пар мати-дитина.
Статистичним аналізом доведено, що ЧПМД збільшується на 33.3 % (95 % ДІ 14.6-57.0), якщо пологи у ВІЛ-вагітної відбуваються у терміни раніше 37 тиж. гестації і супроводжуються передчасним розривом плодових оболонок з тривалістю більше 4 год. Відносний ризик трансмісії ВІЛ новонародженому в таких випадках зростає в 1.9 рази. Така клінічна ситуація спостерігається в 3,4 рази частіше (95 % ДІ 0,9-12,6; р=0,08) серед жінок, які на протязі вагітності вживали наркотики. Наркоманія вагітної збільшує ризик трансмісії ВІЛ новонародженому через рідший у 5 разів (p<0.001) прийом АРВ-препаратів в період вагітності (95 % ДІ 1.3-3.0; p=0.003). Вірогідність трансмісії ВІЛ новонародженому від матерів старших 30 років в два рази вища (p=0.03).
Ефективне зменшення частоти передачі ВІЛ новонародженому до 5.9 % (ДІ 95 % 3.3-9.5) досягається заходами планової операції кесарського розтину на тлі контрольованого призначення вагітним зидовудину в період вагітності і пологів, доповненого одноразовим прийомом невірапіну перед проведенням операції. Для клінічних ситуацій, коли мати почала прийом зидовудину, починаючи лише з 36 тиж. вагітності, зниження ризику трансмісії ВІЛ новонародженому в 2 рази (р=0,1) досягається удосконаленням схеми профілактики трансмісії ВІЛ через доповнення одноразового призначення невірапіну бепосередньо перед операцією кесаревого розтину. При родопомічних заходах вагітним, що вживають наркотики, треба брати до уваги високу вірогідність народження недоношеної дитини і використовувати шанс планової операції кесаревого розтину в разі пологів перед терміном гестації до 37 тиж. Жінкам старше 30 років рекомендовано ВААРТ. Соціальний чинник доступу до вищої освіти покращує ефективність перинатальної профілактики ВІЛ у 2,4 рази (р=0,06) серед ВІЛ-вагітних, у порівнянні з ризиком трансмісії ВІЛ немовлятам від матерів з середньою освітою.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної неонатології попередження перинатальної трансмісії ВІЛ новонародженому за рахунок запобігання супутніх чинників, що сприяють трансмісії ВІЛ, та призначення під час вагітності і раннього неонатального періоду більш ефективної схеми АРВ- препаратів.

ЧПМД за умови прийому матір’ю АРВ-препаратів під час вагітності та/або пологів становить 9,4 % (95 % ДІ 7,5-11,6). Серед дітей, матерям яких призначалися АРВ-препарати під час вагітності та/або пологів, спостерігається 60 % (р<0,001) зменшення ризику трансмісії ВІЛ у порівнянні з контролем.
Схеми з використанням зидовудину починаючи з 36 тиж. вагітності, або одноразовим прийомом невірапіну під час пологів є однаково ефективними. При корегуванні порівняння за способом народження дитини найменший показник ЧМПД 5,9 % (ДІ 95 % 3,3-9,5) спостерігався в групі дітей, які були народжені способом планового кесаревого розтину за умови, що матері вживали зидовудин починаючи з 36 тиж.вагітності, доповненого одноразовим прийомом невірапіну перед проведенням операції (p=0,008).
На частоту вертикальної трансмісії ВІЛ найбільший вплив мають такі фактори ризику, як передчасні пологи (раніше 37 тиж. гестації (р=0,003) і вік матері старіше 30 років (р=0,03). Наркоманія вагітної є опосередкованим чинником збільшення ризику трансмісії ВІЛ новонародженому через високу частоту передчасних пологів (p<0,001) та в 5 разів (p<0,001) рідший прийом АРВ-препаратів під час вагітності. Вища освіта матері виявляється таким потужним попереджувальним чинником, що дає змогу зменшити ЧПМД у 2,4 рази (р=0,06).
Перебіг раннього неонатального періоду серед дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, характеризується більшою частотою недоношеності, синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку та синдрому відміни, ніж у загальній популяції новонароджених (р=0,001) .
Ефективність схеми післяконтактної профілактики ВІЛ у ранньому неонатальному періоді кількісно залежить від терміну початку прийому матір’ю АРВ під час вагітності і пологів. Для тих клінічних ситуацій, коли мати не приймала АРВ-препаратів під час вагітності та пологів, жодна з призначених схем післяконтактної профілактики (одна або дві дози невірапіну або зидовудин на протязі 7 діб у комбінації з однією дозою невірапіну) не виявилася ефективною у порівнянні з контролем (р=0,9). Тому дітям, матері яких зовсім не отримали АРВ-профілактики під час вагітності і пологів, необхідно пропонувати більш потужні схеми післяконтактної профілактики.
На сучасному етапі перинатальної профілактики ВІЛ в Україні оптимальною схемою для випадків, коли прийом зидовудину був розпочатий після 36 тиж. гестації, буде призначення невірапіну під час пологів та прийняття родів методом планового кесарського розтину. Вагітним, що вживають наркотики, необхідно якомога раніше призначати прийом АРВ-препаратів та мати на увазі високу вірогідність передчасних пологів у цієї популяції жінок. Жінкам, старішим 30 років необхідно призначати потужні схеми профілактики трансмісії ВІЛ з використанням ВААРТ.