Малютін Олександр Костянтинович. Управління портфельними інвестиціями в банках України

brief description

Малютін Олександр Костянтинович. Управління портфельними інвестиціями в банках України : Дис... канд. наук: 08.04.01 2005

Малютін О.К. Управління портфельними інвестиціями в банках України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2005.
У роботі проаналізовано діяльність банківських формувань щодо операцій з цінними паперами, досліджено сутність та особливості формування банком основних видів портфелів цінних паперів залежно від стратегічних інвестиційних цілей та специфіки портфельного управління; запропоновано використання еталонного показника для оцінки сукупного впливу ринкової доходності фондових інструментів, а також можливих змін портфеля цінних паперів за обсягами та структурою.
Розроблено методи управління фінансовим ризиком; обґрунтовано нові методичні підходи до здійснення динамічного хеджування для платіжних вимог в умовах ринку дискретного типу. Для перерозподілу ризику в умовах неповного ринку пропонується використання трансфертних опціонів.
Побудована статистична процедура ідентифікації моделі зовнішнього по відношенню до ринку середовища за тимчасовими рядами ринкових даних з подіями-переломами тенденцій. Наведено приклад практичного застосування даної процедури для вирішення задачі ідентифікації макроекономічних подій, що впливають на український ринок акцій.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних та методичних засад діяльності банківських формувань на ринку портфельного інвестування, дослідженні фінансового механізму управління портфельними ризиками банків України.
За результатами дисертаційного дослідження зроблені наступні висновки:
1. Основною перевагою портфельного інвестування є можливість вибору портфеля для вирішення специфічних інвестиційних задач. В процесі портфельного інвестування коштів у фондові інструменти повинен постійно застосовуватися комплекс аналітичних заходів і процедур, направлених на: встановлення конкретного стандарту, еталона результативності інвестування в цінні папери; проведення порівняльного аналізу прибутковості, що реально досягається інвестором, і ризику вкладень коштів у фондові інструменти з еталонним (стандартним) портфельним або індивідуальним інвестуванням; реалізацію економічних, фінансових, організаційних та інших регулюючих заходів по збереженню існуючого еталонного рівня або досягнення його на фондовому ринку в поточній або середньостроковій перспективі.
2. На підставі основних складових стратегії портфельного інвестування у фондові інструменти, які включають комплексні роботи, виконувані банком відповідно до початково-підготовчих, порівняльно-аналітичних і результативно-завершальних класифікаційних ознак, повинна проводитися процедура послідовності відбору цінних паперів в банківський портфель фінансових активів. Для цього доцільно запровадження системи показників, в т.ч. еталонного показника (наприклад, індексу ПФТС), що сприяє вдосконаленню діяльності інституційного інвестора.
3. Важливе місце при формуванні стратегії розвитку банківських установ займають проблеми управління ризиком, що обумовлює розробку нових методів сценарного логіко-ймовірнісного моделювання і оцінки ризику у фінансових і організаційних системах; пропозиції щодо нової формалізації для опису області широкого спектра задач управління фінансовими ризиками; обґрунтування підходів до вибору стратегії управління інвестиційним портфелем з урахуванням міри ризику.
4. Практика ризик-менеджменту і аналіз емпіричних даних українського ринку портфельного інвестування свідчать про те, що ніяка із загальноприйнятих на сьогоднішній день методологій управління ринковим ризиком не може вважатися оптимальною. Для побудови адекватної зростаючої волатильності фінансових ринків системи моніторингу ризиків необхідно застосовувати комплексний підхід. Процес моніторингу ринкових ризиків не повинен бути відокремлений від ухвалення рішень і управління позиціями на відкритих фінансових ринках.
5. Для ефективного перерозподілу портфельних ризиків при здійсненні операцій з купівлі (продажу) фінансових активів, що використовуються банком у процесі проведення операцій РЕПО на відкритому ринку, доцільно використовувати трансфертні опціони.
6. Неефективність українського ринку портфельних інвестицій і вплив на нього зовнішніх подій обумовлюють можливість хеджування платіжних зобов’язань типу опціонів на дискретних ринках і розробку методів ідентифікації подій, що впливають на ринок, шляхом аналізу: а) статистичних даних; б)експертних оцінок.