Манько Наталія Володимирівна. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

brief description

Манько Наталія Володимирівна. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку : дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2007. — 310арк. — Бібліогр.: арк. 186-206
Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 корекційна педагогіка. Інститут спеціальної педагогіки АПН України. Київ, 2006 р.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
Манько Наталія Володимирівна
На правах рукопису
УДК 376.3:616.89-008.434-053.4
ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ МОВЛЕННЄВОГО
РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
13.00.03 - корекційна педагогіка
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Науковий керівник Шеремет Марія Купріянівна,
доктор педагогічних наук, професор
Київ - 2007
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Науково-теоретичні засади проблеми діагностики і корекції мовленнєвого розвитку в дітей раннього віку 10
1.1. Історичний аспект дослідження проблеми розвитку мовлення
дітей раннього віку в системі дошкільної освіти 10
1.2. Стан проблеми на сучасному етапі становлення
корекційної педагогіки та спеціальної психології 20
1.3. Розвиток мовлення дітей раннього віку в процесі
нормального онтогенезу 27
1.3.1. Розвиток мовлення дітей другого року життя 37
1.3.2. Розвиток мовлення дітей третього року життя 44
Висновки до першого розділу 49
РОЗДІЛ 2. Особливості мовленнєвого розвитку дітей раннього віку
із затримкою мовленнєвого розвитку 51
2.1 Принципи і методи експериментального дослідження 52
2.2. Аналіз результатів констатувального експерименту 55
2.2.1 Результати вивчення анамнестичних відомостей 55
2.2.2. Результати обстеження імпресивного мовлення 59
2.2.3. Результати обстеження експресивного мовлення 72
Висновки до другого розділу 114
РОЗДІЛ 3. Методика корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку 117
3.1. Науково-теоретичне обґрунтування методики формувального
етапу експериментального дослідження 117
3.2. Методи та форми організації корекційно-розвивального
навчання дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку 121
3.3. Методика розвитку імпресивного мовлення 126
3.4. Методика розвитку експресивного мовлення 144
3.5. Аналіз результатів формувального експерименту 153
Висновки до третього розділу 181
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 207

Дисертацію присвячено актуальній проблемі виявлення та подолання відхилень мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку.
У дисертації подано методику логопедичного обстеження дітей перших років життя; сформульовано принципи організації логопедичної роботи із зазначеною категорію дітей; представлено теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену методику корекційно-розвивального навчання дітей раннього віку, що складалася з тематичного планування та системи вправ, спрямованих на корекцію та розвиток мовлення дітей в умовах дошкільного освітнього закладу.
Розроблена методика забезпечує підвищення якісного рівня комунікативно-мовленнєвих умінь дітей в процесі розвитку їх імпресивного та експресивного мовлення за умов здійснення адекватної віку та індивідуальним особливостям психофізичного розвитку діагностики рівня сформованості мовленнєвої функції малюків перших років життя та подальшої організації цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи із зазначеною категорією дітей.

bibliography

ВИСНОВКИ
Науково-теоретичний аналіз психолого-педагогічної, лінгводидактичної та спеціальної літератури, сучасних підходів до виховання і навчання дітей раннього віку засвідчує посилений інтерес науковців і практиків до проблеми виявлення і подолання порушень мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей. Дослідження зазначеної проблеми здійснюється у декількох напрямах: клінічному - розроблено методи діагностики мовленнєвого розвитку дітей з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи; психологічному - адаптовано методики дослідження пам’яті, уваги, мислення, зорово-просторового гнозису і праксису, конструктивного праксису в дітей раннього віку з порушеннями мовленнєвого розвитку; психолінгвістичному - окреслено методи дослідження особливостей формування мовленнєвої діяльності у дітей перших років життя; дефектологічному - укладено методики дослідження особливостей мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем, дітей з вадами слуху, дітей з порушенням інтелектуального розвитку. У результаті такого аналізу було з’ясовано причини виникнення відхилень у розвитку мовленнєвої функції, особливості вияву мовленнєвих порушень на ранніх етапах життя дитини, враховано пошуки методів діагностики цих станів та шляхів їх корекції, а також відзначено недостатню розробленість методичних підходів у вітчизняній корекційній педагогіці та лінгводидактиці.
Аналіз педагогічної практики свідчить про те, що в системі дошкільної спеціальної освіти з дітьми раннього віку майже не проводиться цілеспрямована послідовна робота з діагностики і подальшої корекції відхилень мовленнєвого розвитку, в дошкільних закладах відсутні логопедичні групи для дітей раннього віку, не розроблено методичний аспект корекційно-розвивального навчання зазначеної категорії дітей.
У процесі дослідження виявлено досить низький рівень сформованості мовленнєвих умінь та навичок у більшості обстежених дітей перших років життя. Одержані дані свідчать про необхідність створення спеціальної методики, спрямованої на раннє виявлення порушень формування мовленнєвої функції та організацію відповідного корекційно-розвивального навчання з урахуванням індивідуальних, вікових особливостей, стану мовленнєвої діяльності та потенційних можливостей дітей раннього віку.
У результаті аналізу виконання дітьми завдань діагностичної методики нами було виділено три рівні засвоєння мовленнєвих умінь у дітей раннього віку, а саме високий (вікова норма), середній (уповільнений темп мовленнєвого розвитку) і низький (затримка мовленнєвого розвитку). Дані константувального експерименту засвідчили, що тільки у 49 (41% від 119) дітей віком від 1 року 1 місяця до 3-х років мовленнєвий розвиток відповідав високому рівню (віковій нормі), у 48 (40% від 119) малюків - середньому рівню і у 22 (19% від 119) малюків стан сформованості мовлення відповідав низькому рівню.
Аналіз виконання завдань діагностичної методики виявив, що у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку (стан мовленнєвої функції відповідав середньому і низькому рівню) спостерігалася затримка формування імпресивного і більшою мірою експресивного мовлення. У них виявлено обмежений пасивний іменниковий, дієслівний та прикметниковий словник, труднощі розуміння простих та складних інструкцій, спрямованого мовлення дорослого. Експресивне мовлення характеризувалося бідністю словникового запасу, незасвоєнням граматичних категорій іменників та дієслів, порушенням звуко-складової структури слів, несформованістю фразового мовлення та низькою мовленнєвою активністю в цілому.
Одержані результати в процесі експериментального дослідження рівня сформованості мовленнєвої функції малюків раннього віку дали можливість урахувати виявлені порушення розвитку мовлення та розробити методику виховання і навчання зазначеної категорії дітей в умовах дошкільного закладу, спрямовану на корекцію і розвиток мовленнєвих умінь та навичок, активізацію мовленнєвої діяльності.
Під час розробки методики формувального навчання було окреслено психофізіологічні та психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей перших років життя. Серед психофізіологічних виділено такі передумови, як: інтегративність діяльності головного мозку, що забезпечує повноцінне формування мовленнєвої функції; синзетивність у розвитку мовлення; значна пластичність дитячого мозку, внаслідок чого підвищуються його компенсаторні можливості. Актуальними психолого-педагогічними передумовами формування мовленнєвих умінь та навичок визначено активну взаємодію дорослого з дитиною, мовленнєво-розвивальне оточення та спеціально організоване розвивальне навчання.
Ефективність методики організації корекційно-розвивального навчання дітей раннього віку із порушеннями мовленнєвого розвитку було доведено експериментально. Аналіз формувального етапу експериментального дослідження підтвердив, що після проведення корекційно-розвивальної роботи за розробленою нами методикою у дітей експериментальної групи значно підвищився рівень їх мовленнєвого розвитку порівняно з дітьми контрольної групи. Збільшилася кількість дітей експериментальної групи, мовленнєвий розвиток яких на кінець навчального року відповідав високому рівню (віковій нормі) - 38 (79% від 48), середній рівень мовленнєвого розвитку виявлено у 6 (13% від 48) малюків і низький рівень мовленнєвого розвитку наявно у 4 (8%) дітей. У останній групі дітей (з низьким рівнем розвитку мовлення), незважаючи на всі корекційно-розвивальні заходи, була наявна стійка затримка мовленнєвого розвитку, що дає підстави прогнозувати системне недорозвинення всіх компонентів мовленнєвої системи, для подолання якої недостатньо педагогічних засобів, а вкрай необхідне комплексне медико-психолого-педагогічне втручання. У контрольній групі позитивна тенденція не була виражена.
Отже, результати дослідження імпресивного та експресивного мовлення у дітей раннього віку із порушеннями мовленнєвого розвитку доводять:
1) можливість і доцільність діагностики мовленнєвого розвитку в дітей перших років життя та створенні для них спеціальних сприятливих умов виховання і навчання;
2) необхідність надання цій категорії дітей систематичної логопедичної допомоги в умовах спеціальних логопедичних груп для дітей раннього віку з метою корекції і розвитку мовлення в сензитивний період його формування;
3) ефективність і доцільність методики, результати впровадження якої перевірено експериментально.
Проведене експериментальне дослідження має виражену практичну спрямованість. Представлена в роботі методика діагностики та корекції мовлення у
дітей раннього віку з порушеннями мовленнєвого розвитку, розроблені тематичне планування та система занять може мати широке застосування в практичній роботі із зазначеною категорією дітей. Досвід роботи в експериментальній групі може виявитися корисним у процесі створення комплексної системи виявлення і подолання порушень мовленнєвого розвитку у дітей перших років життя.
Математичний аналіз отриманих даних підтвердив статистично значущі результати дослідження. Загалом можна константувати ефективність запропонованої методики діагностики і корекції мовленнєвого розвитку дітей раннього віку.
Проблема виявлення і подолання відхилень мовленнєвого розвитку у дітей перших років життя не вичерпується результатами проведеного дослідження. До її подальших перспективних напрямів відносимо розробку методик діагностики стану домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей першого року життя з нормальним та порушеним психофізичним розвитком; створення комплексних систем логопедичної роботи, спрямованих на стимуляцію мовленнєвого розвитку дітей першого року життя; вивчення особливостей формування мовленнєвої функції в дітей раннього віку із порушеннями в діяльності аналізаторних систем, опорно-рухового апарату, відхиленнями в інтелектуальному розвитку, комплексними вадами розвитку; організацію взаємодії спеціалістів різних галузей (медиків, психологів, дефектологів, педагогів) із метою створення індивідуальних програм корекції і розвитку мовлення у дітей перших років життя; розробку та впровадження програм і відповідних курсів щодо підготовки спеціалістів для забезпечення раннього логопедичного втручання.