Марченко Ольга Геннадіївна. Педагогічні умови формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах

brief description

Марченко Ольга Геннадіївна. Педагогічні умови формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 251, [5]арк. — Бібліогр.: арк. 161-188

Марченко О.Г. Педагогічні умови формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Харківський
національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2007.
Дисертацію присвячено проблемі формування критичного мислення курсантів у процесі навчання у ВВНЗ. У рамках дослідження уточнено основні групи вмінь критичного мислення майбутніх військових фахівців: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні, контрольно-аналітичні. Обґрунтовано педагогічні умови формування критичного мислення курсантів (урахування специфічних особливостей підготовки курсантів ВВНЗ, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів) та експериментально їх перевірено. Визначено критерії сформованості критичного мислення курсантів: гностичний, навчально-процесуальний, особистісно-позиційний.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення питань формування критичного мислення курсантів, що виявляється в обґрунтуванні й науково-методичній розробці шляхів упровадження педагогічних умов формування критичного мислення курсантів у навчальний процес вищих військових навчальних закладів.
2. На основі системного аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури, зокрема в галузі військової освіти, з’ясовано, що критичне мислення можна схарактеризувати як оцінну констатувально-коригувальну розумову діяльність особистості, спрямовану на забезпечення її професійної компетентності, здатності майбутнього фахівця до адекватних конструктивних змін у всіх сферах життєдіяльності, адекватної самооцінки, сталої критичної позиції в соціумі. Уточнено, що до основних груп умінь критичного мислення належать такі: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні, контрольно-аналітичні.
3. Експериментально доведено ефективність упровадження в навчальний процес у ВВНЗ теоретично обґрунтованих педагогічних умов формування критичного мислення курсантів(урахування специфічних особливостей підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів).
4. У дисертації показано, що зміст природничо-математичних дисциплін, які утворюють фундаментальний блок освітньо-професійної підготовки майбутніх військових спеціалістів, має значні гносеологічні можливості щодо формування критичного мислення. Особливо дієвими виявилися такі форми та методи організації навчальних занять з цих дисциплін, як-от: лекції із забезпеченням зворотного зв’язку, заняття з елементами самоконтролю, взаємоконтролю у форматі малих груп, з використанням дидактичних ігор, мозкового штурму тощо.
5. У ході дослідження визначено критерії та показники сформованості критичного мислення курсантів: гностичний (повнота, глибина, усвідомленість знань про сутність критичного мислення та його місце в системі освітньо-професійної підготовки майбутніх військових фахівців); навчально-процесуальний (ступінь сформованості інформаційно-прогностичних, рефлексивно-оцінних, контрольно-аналітичних умінь); особистісно-позиційний (здатність до адекватної самооцінки, комунікативна рефлексія).
6. Урахування специфічних особливостей підготовки до майбутньої фахової діяльності забезпечило професійне спрямування процесу формування критичного мислення курсантів ВВНЗ, а також усвідомлення курсантами значущості критичного мислення у професійному становленні. Створення інноваційно-рефлексивного середовища через внесення в навчальний процес об’єктивних і суб’єктивних змін стимулювало рефлексію курсантів як основу їхнього критичного мислення. Поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості критичного мислення курсантів вплинуло на позитивні зміни в особистісно-позиційному аспекті: на об’єктивність самооцінки та оцінювання оточення, характер реакції щодо критичних зауважень тощо.
Помічено суттєве зрушення стану сформованості критичного мислення курсантів в експериментальних групах порівняно з контрольними в бік покращення за всіма виділеними критеріями. Ефективність упроваджених у ході педагогічного експерименту педагогічних умов формування критичного мислення курсантів підтверджена засобами математичної статистики.
7. Розроблено методичні рекомендації з проблеми формування критичного мислення для курсантів вищих військових навчальних закладів. Визначено методи, форми та прийоми навчання курсантів з використанням зазначених рекомендацій.
Отже, проведене дослідження дозволило успішно розв’язати поставлені завдання. Але воно, безумовно, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі ми бачимо у формуванні критичного мислення курсантів у процесі самоосвіти та самовиховання.