Мартиненко Людмила Миколаївна. Стратегічні орієнтири розвитку страхового ринку України

brief description

Мартиненко Людмила Миколаївна. Стратегічні орієнтири розвитку страхового ринку України.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.08, Донбас. держ. машинобуд. акад. - Краматорськ, 2015.- 216 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
На правах рукопису МАРТИНЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
УДК 368:339.13
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник: Рекова Наталія Юріївна, доктор економічних наук, професор
Донецьк - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ: СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ 9
1.1. Соціально-економічна сутність страхування та страхового ринку 9
1.2. Теоретичні основи формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку 29
1.3. Концептуальні положення стратегічного розвитку страхового
ринку 42
Висновки до розділу 1 56
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ ВІДПОВІДНО ДО СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ 59
2.1. Аналіз показників функціонування світового та національного страхових ринків 59
2.2. Формалізація стратегічних орієнтирів механізму розвитку страхового ринку 87
2.3. Методичний підхід до оцінки рівня розвитку страхового ринку у
відповідності до стратегічних орієнтирів 113
Висновки до розділу 2 133
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ 135
3.1. Впровадження методичного підходу до оцінки рівня стратегічного розвитку страхового ринку 135
3.2. Обґрунтування вибору стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку 147
3.3. Напрямки реалізації механізму розвитку страхового ринку
України 158
Висновки до розділу 3 172
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178
ДОДАТКИ 200
ВСТУП
Актуальність теми. Нестабільність в економічній та соціальній сферах національного розвитку останнім часом посилює роль страхової діяльності в забезпеченні фінансової безпеки окремих регіонів і держави в цілому, сталого розвитку економіки, підвищенні добробуту населення. Формування ефективних орієнтирів страхування уможливлює захист інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, пом’якшує вплив техногенних, природних та інших видів ризику. Разом з тим рівень розвитку страхового ринку в Україні уповільнився. Так, за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, у 2013 р. скоротилася кількість зареєстрованих страховиків до 407 (на кінець 2008 р. їх кількість складала 469), рівень валових виплат - до
4651.8 млн грн (на кінець 2008 р. - 6737,2 млн грн) та чистих виплат - до
4566.8 млн грн (на кінець 2008 р. - 6546,1 млн грн ), але у 2013 р. укладено 87,33 млн договорів страхування (тоді як у 2008 р. - 676 млн).
За таких умов набувають актуальності розробка та впровадження сучасних підходів до розвитку страхового ринку задля підвищення результативності страхової діяльності в національних масштабах. Зокрема, необхідне формування системи стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку на основі оцінки його реального стану, що дозволить підвищити рівень та якість страхового забезпечення соціально-економічних потреб держави.
Вагомий внесок у дослідження питань, пов’язаних із розвитком страхового ринку на основі стратегічного управління, зробили зарубіжні вчені: І. Ансофф, Ф. Котлер [Ph. Kotler], Дж. Куін [D. Kuin], М. Портер
[M. Porter], А. Чандлер [A. Chandler], А. Томпсон [A. Tompson],
В. Шахов, Р. Юлдашев та ін. Розвитку страхового ринку України з урахуванням стратегічних аспектів присвячено дослідження вітчизняних учених: В. Базилевича, О. Барановського, Н. Внукової, К. Воблого,
О. Гаманкової, Т. Говорушко, Ю. Дьячкової, М. Клапківа, О. Козьменко, М. Мниха, В. Нечипоренка, С. Осадця, В. Плиси, Н. Рекової, Н. Ткаченко,
О. Філонюка, В. Фурмана, З. Шершньової, Я. Шумелди та ін.
Оцінюючи наукові здобутки вказаних авторів та розвиток нормативної бази з даної проблематики, слід зауважити, що подальшого дослідження потребують питання, пов’язані з обґрунтуванням теоретико-методичних підходів до формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку України, визначенням концептуальних основ і теоретичних моделей управління розвитком, формуванням організаційно-інституціонального механізму подолання кризового стану у страховому середовищі. Недосконалими є ґрунтовне визначення напрямів, пріоритетів та етапів реалізації національної системи страхування, інструментарію моделювання розвитку страхового ринку. Вищезазначене викликало необхідність обґрунтування і розробки науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування орієнтирів розвитку страхового ринку в Україні, зумовило актуальність теми дисертації, її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт: Академії муніципального управління Міністерства освіти і науки України за темою «Дослідження економічних, соціальних і правових проблем становлення соціально орієнтованої ринкової системи України» (номер держреєстрації 0101U005489, 2007-2010 рр.), у рамках якої розроблено й обґрунтовано механізм стратегічного розвитку страхового ринку України; Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (номер держреєстрації 0104U008798, 2011-2014 р.), у межах якої сформульовано засади реалізації принципів системного й об’єктно-цільового підходів та страхового захисту ідентифікації сукупних можливостей національної сфери страхування.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку в Україні.
Для досягнення поставленої мети визначено і реалізовано такі наукові завдання:
розвинути теоретичне обґрунтування змісту поняття «стратегічні орієнтири розвитку страхового ринку»;
визначити етапи процесу формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку, визначити їх послідовність та значимість у досягненні цільових параметрів;
розробити концептуальні положення стратегічного розвитку страхового ринку;
удосконалити науково-методичний підхід формування і реалізації концепції розвитку страхового ринку;
удосконалити механізм розвитку страхового ринку; удосконалити методичний підхід до оцінки результативності реалізації концепції розвитку страхового ринку;
систематизувати методичні засади щодо оцінки рівня стратегічного розвитку страхового ринку.
Об’єктом дослідження є процес функціонування та розвитку страхового ринку України.
Предмет дослідження - теоретико-методичні та практичні аспекти формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку в Україні.
Методи дослідження. Методологічною базою теоретичних досліджень є діалектичний метод наукового пізнання та системний підхід до вивчення стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку. При постановці та розв’язанні заявлених у дисертації завдань застосовано наукові методи пізнання соціально-економічних явищ, об’єктів і процесів - для формулювання наукових положень і уточнення термінологічного апарату щодо стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку та їх окремих складових; економіко-статистичні методи опрацювання фактичних даних, зокрема, вибіркових досліджень, групування, порівняння середніх і відносних величин - при дослідженні функціонування світового та вітчизняного страхових ринків; методи моделювання, формалізації, кореляційного аналізу - у процесі побудови економіко-математичних моделей щодо оцінки стратегічного розвитку страхового ринку; матричний метод - для вибору стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в концептуальному визначенні теоретико-методичних підходів і системному обґрунтуванні науково-методичних рекомендацій щодо формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку України. Основні наукові результати, що характеризують новизну виконаного дослідження, полягають у такому:
уперше:
розроблено концептуальні положення стратегічного розвитку страхового ринку на засадах теорії стратегічного управління, які ґрунтуються на взаємодії теоретичних, методичних та модельно-інформаційних положень, що створює передумови досягнення стратегічних орієнтирів;
удосконалено:
методичний підхід до оцінки стратегічного розвитку страхового ринку, який, на відміну від існуючих, ураховує вплив окремих змістових складових (маркетингової, організаційної, фінансової, кадрової та інформаційного забезпечення) і дозволяє на підставі одержаного значення рівня стратегічного розвитку здійснювати обґрунтований вибір стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку;
методичний підхід до оцінки результативності реалізації концепції стратегічного розвитку страхового ринку, який, на відміну від існуючих, включає два етапи: оцінку фактично досягнутих (очікуваних) результатів за ступенем досягнення стратегічних орієнтирів та оцінку результативності реалізації, що дозволяє визначити якість та подальший стратегічний розвиток страхового ринку;
механізм розвитку страхового ринку, який, на відміну від існуючих, забезпечує процес розвитку страхового ринку на основі підсистем: державного нагляду та контролю; науково-методичного забезпечення; організаційно-правового забезпечення; методів та інструментів регулювання; ресурсного забезпечення, що дає можливість підвищити ефективність державного регулювання страхового ринку;
науково-методичний підхід до формування і реалізації концепції розвитку страхового ринку, який, на відміну від існуючої, дозволяє формалізувати й кількісно охарактеризувати ступінь розвитку, що уможливлює прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо вибору сценарію розвитку страхового ринку;
дістали подальшого розвитку:
понятійно-категоріальний апарат, а саме надано авторське визначення поняття «стратегічні орієнтири розвитку страхового ринку» як системи критеріїв щодо напрямів розвитку страхового ринку на довгострокову перспективу, пов’язаних із постановкою конкретних цілей і завдань, розробкою плану дій відповідно до прийнятої концепції (програми, стратегії);
етапи процесу формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на визначенні способу досягнення запланованого стану та відповідних йому стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку, що дозволяє встановити перспективні напрями його розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення та розроблені практичні рекомендації щодо розробки стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку України можуть бути використані при формуванні стратегії розвитку страхового ринку України. Результати досліджень використано Національною комісією, яка здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг України при опрацюванні проектів Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо викладення Закону України «Про страхування» у новій редакції» та Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2018 р. (довідка від 24.07.2014 № 9288/04-10); Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» при складанні комплексних програм розвитку діяльності страхової компанії на довгострокову перспективу (довідка від 14.08.2014 № Г 0100/4535); Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» у частині розробки стратегії розвитку страхової компанії на довгостроковий період (довідка від 10.07.2014 № 1021), а також упроваджено у навчальний процес Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін «Страхування», «Основи страхування» (довідка від 29.08.2014 №2 01-08/12). Довідки наведено в дод. А.
Особистий внесок здобувана. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, у якому авторові належать аналіз теоретико-методологічних підходів до оцінки рівня розвитку страхового ринку, обґрунтування напрямів удосконалення теоретичного та методичного забезпечення заходів щодо формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку, формулювання рекомендацій щодо інформаційного вдосконалення забезпечення процесу формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку. Усі наукові результати, викладені в дисертації та винесені на захист, одержано автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення роботи доповідалися і були схвалені на міжнародних науково- практичних конференціях, зокрема: «Модернізаційні процеси державного та муніципального управління» (Київ, 2014 р.); «Інноваційні підходи та механізми державного та муніципального управління» (Київ, 2013 р.); «Страховий ринок України в умовах фінансової глобалізації» (Київ, 2012 р.); «Сучасні проблеми економіки і менеджменту» (Львів, 2011 р.); «Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації» (Дніпропетровськ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 12 одноосібних наукових працях: сім статей у наукових фахових виданнях (у тому числі дві статті - у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз), п’ять тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,88 ум.- друк. арк.

bibliography

ВИСНОВКИ
Основний результат дослідження полягає у вирішенні актуального науково-практичного завдання розробки теоретичних та практичних рекомендацій щодо формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку України.
1. За результатами дослідження обґрунтовано, що розвиток страхового ринку має відбуватися на основі поєднання стратегічних орієнтирів, визначених в концептуальних межах державного регулювання страхової діяльності і відносин на страховому ринку і стратегічних орієнтирів діяльності страхових компаній, які виробляються ними на основі оцінки поточного стану страхового ринку та ситуативного вибору функціональних стратегій. Реалізація даної ідеї визначає необхідність розробки концептуальних положень розвитку страхового ринку на основі науково-методичних, модельно-інструментальних та інформаційних складових удосконалення державного регулювання в даній сфері, оцінки його результативності, оцінки ситуативного стану страхового ринку та вибору стратегічних напрямів діяльності страхових компаній.
2. Теоретичний аналіз наукових підходів дозволив уточнити категоріально-понятійний апарат, а саме уточнено поняття «страхування» як певний вид економічних відносин з приводу організації страхового захисту за рахунок створення і використання страхового фонду та інших фондів і ресурсів страховика з метою забезпечення стабільного економічного розвитку підприємств й економіки країни в цілому, гарантування забезпечення добробуту населення на основі розподілу непередбачуваних ризиків, задоволення потреб страхувальників, здійснення підприємницької діяльності й інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів. Доведено, що страховий ринок являє собою сукупність економічних відносин і форму організації фінансових відносин та особливе соціально- економічне середовище. Встановлено, що стратегічні орієнтири розвитку страхового ринку являють собою систему критеріїв щодо напрямів розвитку страхового ринку на довгострокову перспективу і пов’язані з постановкою конкретних цілей і завдань, розробкою плану дій відповідно до прийнятої концепції (програми, стратегії).
3. Визначено процес формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку, які передбачають оцінку фактичного стану страхового ринку, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, визначення пріоритетних напрямів його розвитку, формування набору стратегічних орієнтирів, розробку програм та планів реалізації стратегії розвитку страхового ринку, визначення джерел фінансування, нормативно-правове забезпечення, інформаційне забезпечення, вибір критеріїв оцінки ефективності (механізм реалізації стратегії) та моніторинг. Кожен етап формування стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку передбачає коригування параметрів залежно від зовнішнього та внутрішнього середовища. Це дозволяє більш обґрунтовано здійснити вибір сценарію розвитку та сформувати стратегічні орієнтири.
4. Обґрунтовано концептуальні положення, які дозволяють на теоретичному рівні сформувати засади ефективного розвитку страхового ринку на базі розробленого відповідного сучасним умовам методичного, модельно-інструментального та інформаційного забезпечення. Запропонований підхід дозволяє визначити напрями розробки стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку в ході поєднання пріоритетів державного регулювання в цій сфері і пріоритетів розвитку страхового бізнесу у відповідності до обраних ним стратегій.
5. Удосконалено методичний підхід до оцінки рівня стратегічного розвитку страхового ринку відповідно до стратегічних орієнтирів, який включає два напрями:
1) оцінка рівня стратегічного розвитку страхового ринку;
2) оцінка результативності реалізації концепції розвитку страхового ринку.
Методичний підхід до оцінки стратегічного розвитку страхового ринку відповідно до стратегічних орієнтирів дозволить без зайвих ускладнень і з досить високим ступенем достовірності оцінити рівень стратегічного розвитку страхової діяльності з урахуванням ефективності використання головних факторів діяльності страхових компаній та позицій на страховому ринку. Запропонований методичній підхід надає можливість здійснити вибір стратегічних орієнтирів розвитку страхового ринку на основі порівняння двох показників: ступеня розвитку ринку та рівня стратегічного розвитку страхової діяльності.
Методичний підхід до оцінки результативності реалізації концепції розвитку страхового ринку - це інструмент, який дозволяє оцінити якість стратегічного розвитку страхового ринку, він є універсальним і відрізняється відносною простотою.
6. Обґрунтовано науково-методичний підхід до формування і реалізації концепції стратегічного розвитку страхового ринку, яка виступає продуктом державного регулювання та охоплює систему взаємопов’язаних цільових програм. Етапи формування та реалізації концепції розвитку страхового ринку передбачають оцінку фактичного стану страхового ринку, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, визначення пріоритетних напрямів його розвитку, формування набору стратегічних орієнтирів, розробку програм та планів реалізації стратегії розвитку страхового ринку, визначення джерел фінансування, нормативно-правове забезпечення, інформаційне забезпечення, вибір критеріїв оцінки ефективності (механізм реалізації стратегії) та моніторинг. концепція стратегічного розвитку страхового ринку має ринкову орієнтацію, спрямована на максимальне задоволення інтересів споживачів (страхувальників), припускає найбільш повне використання інвестиційних можливостей страхових компаній, тісно пов’язана з розвитком економіки в цілому. Означене надає можливості сформулювати стратегічні заходи розвитку страхового ринку.
7. Удосконалено механізм розвитку страхового ринку, що являє собою сукупність методів, форм та інструментів, за допомогою яких забезпечується функціонування і регулювання страхового ринку і здійснюється контроль за страховою діяльністю, а також захист прав й інтересів його суб’єктів. Запропоновані напрями вдосконалення механізму розвитку страхового ринку дають змогу забезпечити досягнення стратегічних орієнтирів його розвитку та обумовлюють належну організацію системи управління.
8. Запропоновано методичний підхід до оцінки розвитку страхового ринку на основі порівняння показників реалізації функціональних стратегій страхових компаній та інтегрального показника їх діяльності. Визначено, що на основі його застосування страхові компанії здійснюють ситуативний вибір стратегічних орієнтирів власної діяльності, які впливають на реалізацію сценаріїв розвитку страхового ринку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анисимов О.С. Принятие управленческих решений: методология и технология. - 2-е изд., переработанное - М., 2004. -504 с.
2. Арутюнян Р. Р. Страховий ринок України в глобальному середовищі /
Р. Р. Арутюнян, С. С. Арутюнян, О. В. Ітигіна // Вісник соціально-
економічних досліджень . - 2013. - Вип. 2(2). - С. 14-19.
3. Архипов А. П. О теоретических основах страховой деятельности /
А. П. Архипов // Финансы. - 2010. - № 1. - С. 39-44.
4. Афанасьев Н. В. Управление развитием предприятия : монография /
Н. В. Афанасьев, В. Д. Рогожин, В. И. Рудыка. - Харьков : Изд. Дом "ИНЖЭК", 2003. - 184 с.
5. Ашаді Н. Д. Стратегічне планування діяльності підприємства: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Н. Д. Ашаді - НАН України. - Х., 2004. - 20 с.
6. Бабенко В. Канали розподілу страхових послуг у промислово розвинутих країнах / В. Бабенко // Економіка України. - 2006. - № 7. - С. 82-87.
7. Баглюк Ю. Б. Прогнозування ємкості страхового ринку України в контексті сталого розвитку / Ю. Б. Баглюк // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - 2009. - С. 1300-1304.
8. Базилевич В. Д. Страхова справа : монографія / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - 5-те вид., стер. - К. : Знання, 2008. - 351 с.
9. Бакаєв О. Л. Розвиток фінансових ринків в умовах глобалізації : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Бакаєв Олександр Леонідович; Київський національний економічний ун-т. - К., 2005. - 18 с.
10. Безус П. І. Управління розвитком підприємства: моделі та методи: монографія / П. І. Безус - К.: АМУ, 2008. - 152 с.
11. Бігдаш В. Д. Страхування : навч. посіб. / В. Д. Бігдаш - К. : МАУП, 2006. - 448 с.
12. Білоус С. І. Класифікаційні характеристики дефініцій "страховий ринок" та "страхова діяльність" / С. І. Білоус // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності . - 2013. - Вип. 1(2). - С. 286-290.
13. Бланк И. А. Фінансовий менеджмент. учеб. курс / И. А. Бланк. - К. : Ника - Центр : Эльга, 2002. - 528 с.
14. Бохоновська О. В. Основні категорії учасників страхового ринку та конфлікт їх інтересів у процесі стратегічного управління страховою компанією / О. В. Бохоновська, І. М. Михайловська // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 3. Т. 3 - С. 18¬21.
15. Бурчевський В. З. Когнітивне моделювання в стратегічному аналізі страхового бізнесу / В. З. Бурчевський // Фінанси, облік і аудит. - 2010. - № 16. - С. 209-214.
16. Вакуленко В. М. Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління : автореф. дис. ... канд. даук з держ. упр.: 08.06.01 / В. М. Вакуленко - НАН України. - К., 2003. - 24 с.
17. Василенко В. А. Стратегічне управління: навч. посіб. / В. А. Василенко, Т. І. Ткаченко - К. : ЦУЛ, 2003. - 396 с.
18. Виханский О.С. Стратегическое управление: учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Гардарики, 2002. - 296с.
19. Воблый К. Г. Основы экономии страхования / К. Г. Воблый - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 238 с.
20. Володькина М. В. Стратегический менеджмент : учебн. пособие / М. В. Володькина - К. : Знання-Прес, 2002. - 149 с.
21. Воронкова В.Г. Планування та прогнозування в умовах ринку : навчальний посібник / В. Г. Воронкова, С. Л. Катаєв, А. М. Ткаченко. -
К. : ВД «Професіонал», 2006. - 608 с.
22. Гаманков Д. В. Держава на страховому ринку України : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Д. В. Гаманков; ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т
ім. В. Гетьмана". - К., 2013. - 20 с.
23. Гаманкова О. О. Податок на прибуток страховиків: шляхи
вдосконалення / О. О. Гаманкова, В. К. Хлівний // Вчені записки: зб.
наук. праць. - 2012. - Вип. 14. - Ч. 1. - С. 153-157
24. Гаманкова О. О. Ринок страхових послуг України. Теорія, методологія, практика : монографія / О. О. Гаманкова. - К.: КНЕУ, 2009. - 283 с.