Масалаб Раїса Миколаївна. Використання показників продуктивності праці в управлінні господарською діяльністю підприємства

brief description

Масалаб Раїса Миколаївна. Використання показників продуктивності праці в управлінні господарською діяльністю підприємства: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2003

Масалаб Р.М. Використання показників продуктивності праці в управлінні господарською діяльністю підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.
У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні та методологічні питання підвищення ефективності управлінських рішень на основі показників продуктивності праці, визначено роль та важливість її зростання у розвитку соціально-економічних відносин на макро- і мікрорівні.
На основі запропонованих методичних підходів проведено аналіз впливу ресуросвіддачі на собівартість продукції з метою визначення напрямів її зниження, встановлено пріоритети у підвищенні продуктивності праці і розраховано розмір матеріальної винагороди за її зростання.
Розроблено методичний підхід до визначення рівня продуктивності праці при оптимальному обсязі виробництва, до вдосконалення аналітичної оцінки продуктивності праці з використанням аналізу впливу продуктивності праці на прибуток підприємства, його рентабельність, собівартість продукції.
Запропоновано концепцію програми підвищення продуктивності праці, яка відображає розвиток двох напрямів: розробку стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції та стратегії зміцнення соціальних гарантій і безпеки праці. Визначено загальні ознаки класифікації показників продуктивності праці. Запропоновано створення координаційно-методичної ради і центрів продуктивності на основі діючих аналітико-економічних служб підприємства.

Проведене дослідження дозволило зробити висновки і обґрунтувати практичні заходи щодо вдосконалення управління підприємством на основі показників продуктивності праці. Відповідно до загальної мети і конкретних завдань основними результатами роботи є:

На основі аналізу стану національної економіки та підприємств промисловості визначено, що обмежені можливості екстенсивних факторів підвищують роль та значення продуктивності праці. Зміна результативності праці на державному рівні впливає на репродукційні процеси та соціальні проблеми, а узагальнюючим показником такого взаємозв’язку є життєвий рівень населення, для підприємства соціально-економічні параметри його діяльності. Недооцінка даного критерію через об’єктивні та суб’єктивні причини призводить до дисбалансу між економічною, соціальною і політичною структурами суспільства та порушень у соціально-економічному розвитку підприємства.

Визначено, що основними причинами зниження уваги до продуктивності праці є відсутність координаційного центру з питань її підвищення, явної залежності між продуктивністю праці та прибутком і матеріальним стимулюванням, єдиної методики її виміру.
Аналіз методів виміру продуктивності праці у вітчизняній теорії та практиці дозволив встановити дві схеми її визначення ("результати / витрати", "економія / витрати") та загальні ознаки класифікації показників продуктивності праці: за рівнем управління та повнотою обліку витрат праці; залежно від одиниць виміру обсягу виробництва продукції; витрат часу; критерію, що визначає результат праці; категорій робітників.
У результаті проведеного дослідження факторів і резервів зростання продуктивності праці запропоновано напрями її підвищення. Встановлено, що найбільш раціональними межами використання методик факторного аналізу є структурні підрозділи підприємства, оскільки це забезпечує вивчення та облік значного спектра параметрів, що впливають на результативність праці: якісний склад персоналу, його рухомість, матеріальне стимулювання.
В умовах загострення конкурентної боротьби та соціальних проблем розробка та реалізація програми підвищення продуктивності праці повинна здійснюватися за принципом синхронного відновлення виробничо-економічних та соціальних відносин. Складовими частинами цієї програми є: формування стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції на основі зниження витрат виробництва, диференціації продукції, зосередження на конкретній групі споживачів, ринковому асортименті або географічному ринку; стратегії зміцнення соціальних гарантій на основі формування тимчасових робочих місць, гнучких графіків робочого часу, нових моделей виходу на пенсію; надання фінансової допомоги у житловому будівництві, допомоги щодо влаштування в інших організаціях.
З метою підвищення обґрунтованості управлінських рішень запропоновано вдосконалити систему аналізу продуктивності праці з використанням оцінки її впливу на прибуток підприємства, рентабельність, собівартість продукції; розроблено рекомендації щодо визначення рівня продуктивності праці при оптимальному обсязі виробництва та встановлення пріоритетів у її підвищенні на основі стохастичної моделі.
Для забезпечення та підвищення матеріальної зацікавленості сформульовано методичні рекомендації щодо визначення розміру матеріальної винагороди за підвищення продуктивності праці на основі врахування змін заробітної плати виробничих робочих у загальних витратах на робочу силу.
Як важливу ланку в управлінні продуктивністю праці обґрунтовано необхідність створення координаційно-методичної ради та центрів продуктивності праці на основі діючих аналітико-економічних служб підприємства, що дозволить забезпечити комплексний підхід до проблем планування, виміру, оцінки, контролю показників продуктивності праці та підвищить цінність і своєчасність прийняття управлінських рішень.

Удосконалення існуючого механізму використання показників продуктивності праці в діяльності господарюючих суб’єктів дозволить сформувати цілісний підхід до оцінки ефективності управлінських рішень та буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності продукції підприємств і створенню умов для переходу до стабільного економічного розвитку, підвищенню добробуту робітників і зміцненню економічної безпеки країни.